Сущность аудита, его цель и задачи

Ведение аудиторского досье.

Совокупность рабочих док-тов, составленных до начала и в ходе проверке финансовой отчетности предприятия клиента представляет собой аудиторское досье. Рабочие док-ты в досье должны находится в определенной последовательности:

• организационные;
• административные;
• док-ты аудиторских процедур по отдельным статьям годового отчета;
• другие аудиторские данные;
• выводы (заключение);
• рекомендации.

Рабочие док-ты подготовлены в ходе выполнения заказа, включая документы подготовленные клиентом для аудитора являются собственностью аудитора. Единственный случай, когда кто-либо еще, в том случае клиент, имеет юридическое право изучать эти док-ты, возможен тогда, когда они отправляются по повестке в суд в качестве вещественного док-ва. После завершения аудита, все рабочие док-ты остаются у аудитора, так что он в будущем может при необходимости пользоваться ими. Многие из аудиторских фирм обычно переснимают на микрофильм для снижения объема хранящихся док-тов.

В ходе проверки клиент получает значительное кол-во информации носящей конфиденциальный характер. Если аудитор раскроет подобную информацию посторонним лицам или служащим своего клиента, которые не имеют доступа к этой информации взаимоотношения аудитора и клиента будут затруднены. По этой причине следует постоянно принимать все необходимые меры к защите рабочих документов. Рабочие док-ты могут быть переданы в распоряжение посторонних

Аудиторское заключение

 Структура аудиторского заключения.

Ст.7 Закона Украины “Об аудиторской деятельности” указано, что аудитор оформляет результат своей проверки аудиторским заключением и аудиторским отчетом.

Аудиторский отчет не является аудиторским документом.

Он предназначен  исключительно заказчика и может быть опубликован лишь с его разрешения.

Аудиторское заключение рассчитано на широкий круг пользователей.

Его публикация является свидетельством того, что годовой б/отчет предприятия и в целом его финансовая  деятельность во всех деталях соответствует правилам ведения бух. учета и является достоверным.

Отчет обширный документ, а заключение сжатый, краткий.

Аудиторское заключение должно содержать такие основные документы:

• заглавие, полное название поверяемого объекта;
• абзац, в котором говорится о том, кому адресуется аудиторское заключение;
• вступительный абзац:
• состав проверенной аудиторской отчетности;
• период и время проверки;
• определение границ ответственности руководства предприятия и аудиторов;
• масштаб проверки (раскрывается содержание проведенных аудитором работ);
• дата составления;
• адрес аудиторской фирмы;
• подписи.

В заглавии аудиторского заключения должна быть запись о том, что аудит осуществляется независимым аудитором. Необходимо также  указать название фирмы или фамилию аудитора, № лицензии. Такая информация является подтверждением того, что во время аудита не было никаких обстоятельств, которые могли помешать проведению независимой проверки. При нарушении условия независимости аудитор не имеет права  делать заключение о проверенной отчетности.

В аудиторском заключении должно быть четко определено , кому оно адресуется - правлению, совету директоров, учредителям, акционерам, налоговой инспекции и т.д.

Должна быть сделана запись о том, что правильность составления отчетности возлагается на руководство проверяемого предприятия и ответственность за сделанное аудитором заключение лежит на аудиторе.

Например эта запись может иметь следующую формулировку: “Мы произвели проверку ОС по составлению на 01.01.97г. и соответствующую отчетность по материальному состоянию на 01.01.97г. Ответственность  за правильность отчетности несет руководство предприятия. В наши обязанности входит составление заключения на основании проверки полученной информации”.

Раздел “Масштаб проверки” отражает качество и масштаб проверки и должен убедить пользователей отчета в том, что аудит проведен в соответствии с требованиями международных и национ. нормативов, общепринятой практикой. В этом разделе сообщается о том, что проверка спланирована и произведена с достаточной уверенностью в том, что в отчетности нет существенных ошибок.

Аудиторское закл. должно содержать мнение аудитора по следующим вопросам:

• явл. ли полученная информация достаточной для отражения реального состояния активов и пассивов клиента;
• отвечает ли фин. отчетность принятой клиентом системе бух. учета, а принятая система б/у - действующим нормативам и законодательным актам;
• адекватно ли описание всех вопросов существенных для принятия аудиторского решения о правильности, достоверности и полноте информации;
• согласуется ли документация , отражающая финансовое состояние проверяемого предприятия по форме и содержанию с действующими законодательными и нормативными актами.

Мнение аудиторов в заключении должно быть изложено четко и однозначно.

Типы аудиторского заключения.

Аудиторское заключение может быть:

• безусловно положительным;
• условно положительным (с оговорками);
• отрицательным;
• аудитор может отказаться от выдачи заключения.

 последних трех случаях его решение должно быть аргументировано и аргументы изложены в заключении.

Аудиторское заключение заверяется подписями аудитора, руководителя клиента и печатью аудиторской фирмы.

Дата аудиторского заключения должна соответствовать последнему дню аудиторской проверки. В этот же день аудитор обязан довести результаты проверки до сведения руководства предприятия- клиента.

Обязательно в аудиторском заключении должно быть указано место нахождения аудиторской фирмы.

Предприятие-клиент при проведении обязательного аудита должно представить своевременно заключение в налоговую инспекцию.

Положительное аудиторское заключение - аудитор составляет в том случае, если по его мнению соблюдены следующие условия:

• аудитор получил всю информацию и пояснения необходимые для целей аудита;
• представленная информация является достаточной для отражения реального состояния проверяемого предприятия;
• есть адекватные данные по всем вопросам;
• финансовая информация составлена соответственно с принятой на предприятии системой ведения б/у;
• в финансовой отчетности использованы достаточные учетные данные, не содержащие противоречия;
• финансовая отчетность составлена надлежащим образом, по установленной форме;

Положительное надлежащим дает образом”, “аудиторское закл.(ПАЗ) должно содержать формулировке”соответствует  требованиям”, “достоверное представление”, “достоверно отражает”,”соответствует”.

Если в ходе проверки возникает сомнение или возражение по поводу правильности, используемых проверяемых решений, но они были аргументировано доказаны, это не влияет на безусловно ПАЗ.

Аудитор не может выдать ПАЗ:

• появятся неуверенность(аудитор не может сформулировать мнение);
• несогласие(аудитор формулирует заключение оно противоречит проверенной финансовой операции).

Причины неуверенности:

• ограничения в объемах информации, что не позволяет выполнить все аудиторские процедуры;
• ситуационные обстоятельства(неуверенность в правильности выборов).

Причины несогласия:

• неприемлемость системы б/у;

• расхождение во мнениях по фактам или суммам;
• несогласие с полнотой и способам отражения фактов в учете;
• несоответствия осуществления или оформления операции законодательства.

Любая неуверенность или несогласие являются причиной для отказа от безусловно ПАЗ.

Отрицательное аудиторское заключение(ОАЗ).

Фундаментальное несогласие является основанием для ОАЗ.

Фундаментальная неуверенность - основание для отказа АЗ.

В заключительных разделах АЗ аудитор сжато и четко формулирует свое окончательное мнение. При составлении ОАЗ уместной формулировке “не соответствует требованиям”, “не дает достоверного представления”, “искажает действительность”, “противоречит”.

Условно- положительное заключение.

Заключение, в котором формулируется отказ от мнения по конкретному вопросу и высказывается свое собственное мнение. При этом используют те же формулировки, что и для безусловно положительного заключения.

Если выявленные в показателях неточности но дату проведения аудита самостоятельно исправлены за время ведения аудита, то так же есть основания для выдачи условно- положительного заключения. В этом случае делаются выводы о том, что показатели достоверны с учетом устранения выявленных отклонений.

Если аудитор отказывается от выдачи аудит. заключения он указывает на невозможность на основании приведенных документов сформулировать мнение о состоянии дел на проверяемом предприятии.

В АЗ могут быть включены ограничения, модификация АЗ и дополнения.

Ограничения - вносятся в заключение тогда , когда объясняются моменты несоответствия проверки нормативам аудита.

Заключения ограничиваются в случае недостатка информации или из-за отклонения принципов учета. 

Заключение с ограничением содержат такие моменты:

• отзыв об отклонениях от принципов учета;
• несогласие с отклонением от принципов учета;
• отзыв об ограниченном масштабе аудиторских процедур;
• невозможность выдачи аудиторского заключения по непроверенной отчетности или в связи с нарушением независимости аудита;
• невозможность выдачи аудиторского заключения, подтверждающие достоверность отчета, в связи с неадекватности достоверности информации.

В аудиторском заключении должен быть описан любой недостаток информации(невозможность подтвердить дебиторскую задолженность, невозможность проверить количество материальных запасов и т.д.).

Модификация аудиторского заключения - АЗ является модифицированным, если содержит дополнительные пояснения, но ограничения в него не вносятся. Оно содержит следующие моменты:

• изменение принципов учета за время проверки;
• изложение принципов учета, отличающихся от принципов б/у;
• обоснование отклонений от требования к учету, разрешенным законодательством;
• разъяснение по поводу использования отчетов других аудиторов;
• пояснение относительно предыдущих АЗ.

Дополнения к АЗ - АЗ считается расширенным , когда дополнения к стандартным разделам содержит комментарии к информации, не входящей в состав основной отчетности, а именно:

• дополнительный раздел , в котором обращается внимание на дополнительную информацию;
• замечание об отсутствии ежеквартальных данных или аналитического учета;
• указание на несоответствие прочей информации, данным проверенных отчетов (несогласованность пояснительной записки к балансу с балансом).

Завдання 1. Підприємство відрялило працівника до Львова 10.01.2001р. Працівник повернувся  з відрядження 15.01.2001р. На підставі авансового звіту та посвідченя  про відрядження добові були нараховані так:

                                      6діб х 4грн = 24грн.

         Розв"язати задачу за такою схемою:

1.     визначити, які нормативні документи були порушені;

2.     встановити до яких наслідків призвела здійснена операція;

3.     визначити, які аудиторські докази цього факту треба використати;

4.     встановити осіб, відповідальних за допущені помилки;

5.     визначити порядок дій аудиторів та їх пропозиції;

6.     зазначити корегуючі записи бухгалтерського обліку, якими можна усунути допущені порушення.

Згідно з положеннями Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства Фінансів України від 13.03.98р. №59, зі змінами та доповненнями, службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, об'єднання, установи, організації на певний термін до іншого населеного пункту для виконання службового доручення не за місцем постійної роботи.

Порядок оформлення службових відряджень не змінився.

Направлення працівника  підприємства, об'єднання, установи, організації у відрядження як по території України, так і за кордон провадиться керівником підприємства або його заступником і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням пункту призначення, назви підприємства, на яке відряджається працівник, терміну і мети відрядження.

Термін відрядження визначається керівником підприємства або його заступником і не може перевищувати 30 календарних днів. Термін відрадження працівників, направлених для виконання в межах України монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, не повинен перевищувати терміну будівництва об'єктів.

Відповідальна особа виписує відрядженому працівнику посвідчення про відрядження за формою, затвердженою наказом ДПАУ від 28.07.97р. № 260. Підставою для видачі посвідчення про відрядження є наказ (розпорядження) по підприємству про направлення працівника у відрядження. Посвідчення про відрядження має бути оформлено належним чином як з лицьового, так і зі зворотного боку. За позначками у посвідченні про відрядження про вибуття з місця  потійної роботи та прибуття до місця постійної роботи визначається фактичний час перебування у відпядженні.

Підприємство, що відряджає у відрядження працівника, має зареєструвати факт видачі посвідчення про відрядження такому працівнику в журналі реєстрації посвідчень на відрядження.

Звертаємо вашу увагу, що відповідно до Інструкції №59 власник  (або уповноважена ним особа) згідно з пунктом 5.4.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", зі змінами та доповненнями, може встановлювати додаткові обмеження щодо сум і цілей використання коштів, наданих на відрядження: витрат на наймання житлового приміщення, на побутові послуги, транспортні та інші витрати. Розмір добових витрат, виплачуваних працівникам підприємства, направленим у відрядження підприємствами всіх форм власності, не може бути нижчим за норми добових витрат, установлених працівникам, направленим у відрядження підприємствами, які повністю або частково утримуються (фінансуються) з арахунок бюджетних коштів. Зазначені обмеження вводяться наказом (розпорядженням) власника (або уповноваженої особи).

Після документального оформлення відрядження, відрядженому працівнику перед від'їздом необхідно видати грошовий аванс у межах суми, визначеної на оплату проїзду, наймання житлового приміщення, і добові.

Зауважимо, що Інструкцією №59 з урахуванням останніх змін передбачено, що підприємство, яке відряджає працівника, зобов'язане забезпечити його грошовими коштами (авансом) у розмірах, установлених нормативно-правовими актами про слцжбові відрядження.

Перш ніж провести видачу грошових коштів із каси підприємства, бухгалтеру необхідно розрахувати суму авансу виходячи з норм добових витра, вартості проїзду і наймання житла (при цьому для визначення вартості житла і вартості проїзду використовуються дані з наявних авансових звітів щодо попередніх відряджень до цієї місцевості). Як правило, аванс видається в цілих гривнях без копійок.

Згідно з Положеннями про ведення касових операцій у національній валюті Україні, затверджено постановою Правління НБУ від 19.02.2001р. №72, зі змінами і доповненнями, видача авансу на відрядження, виплачуються добові в межах норм, установлених постановою КМУ "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон" від 23.04.99р. №633, зі змінами та доповненнями.

Постановою №633 для відряджень у межах України встановлено такі граничні норми добових витрат:

а) якщо до рахунків на оплату вартості проживання в готелях не включаються витрати на харчування, - 18 грн.;

б) якщо до рахунків вартості проживання в готелях включаються витрати на

 - одноразове харчування - 14грн. 40коп.;

 - дворазове харчування - 10грн. 80коп.;

 - триразове харчуваня - 7грн. 20коп.

Витрати на харчування, вартість якого включено до проїздних документів, оплачується відрядженням за рахунок добових. Величина добових витрат - єдина для всіх населених пунктів, незалежно від їх статусу (місто, обласний центр, районній центр).

Таким чином, по даному завданню можна сказати, що порушено Інструкцію №59, в які вказано, що підприємство мало забезпечити командировану особу грошовими коштами (авансом) відповідно до чинного законодавства (Згідно з п11-1 постанови №633 розмір добових витрат не може бути нижчим за норми добових витрат, установлені додатком до цієї постанови).

Здійснена операція призвела до недоплати (невиплати) грошових коштів, по нарахуванню у відрядження в межа України, відрядженій особі.

Для аудиторських доказів можна віднести видатковий касовий ордер та авансовий звіт, який подала командирована особа, та посвідчення про відрядження.

Відповідальний за допущені помилки несе головний бухгалтер.

Після перевірки необхідних документів, аудитор може запропонувати підприємству зробити перерахунок нарахованого авансу, та доплатити решту необхідної суми.

Для усунення допущених порушень, необхідно після перерахунку грошових коштів (авансу), донарахувати на підставі авансового звіту командированого (в авансовому звіті мають бути зазначені: дата його складання, призначення отриманого авансу, розмір отриманих і використаних сум, перелік підтверджуючих докуметів), та виписати видатковий касовий ордер на необхідну суму.

6 х 18 = 108 (всього по нарахуванню)

108 - 24 = 84 (недорахована сума)

Дт92 - Кт372 = 24грн.

Дт92 - Кт372 = 84грн.

Дт372 - Кт301 = 108грн.

Проводиться коректування по вище зазначеним рахункам.

Завдання 2. Аудиторська фірма отримала дві пропозиції по проведенню перевірок: вуід фірми К і фірма Л.

Фірма  існує на ринку більше п"яти років, обо'язковій аудиторській перевірці у відповідності з критеріями не підлягає.

По результатам документальної перевірки податковими органами на фірму було накладено штрафні санкції. Погашення заборгованості перед бюджетом по штрафним санкціям призведе до порушення фінансової стійкості організації. Тому фірма К вирішила звернутися в аудиторську фірму з метою зменшенння об"єму штрафних санкцій, що були накладені податковою інспекцією. Фірма К пропонує заплатити за послуги аудиторькій фірмі 1000грн.

Фірма Л існує на ринку три роки. Як підприємство з участю іноземного капіталу, вона підлягає обов"язковій аудиторській перевірці.

Але в цьому році фірма Л вирішила змінити аудиторську фірму і звернулась з пропозицією про укладення договору на перевірку бухгалтерської звітності в названу вище аудиторську фірму. Фірма Л пропонує за послуги по договору заплатити аудиторській фірмі 800грн.

Аудиторська фірма має обмеження у штатних співробітниках. При умові заключення договорів по обох пропозиціях їй необхідно залучати штатних робітників.

Потрібно:

Визначити, чи доцільно приймати аудиторській фірмі дві пропозиції, якщо необхідно приймати одну, то яку?

Дивлячись по ситуації першої фірми (К), то після провірки її податковими органами, немає сенсу наймати аудиторів. Вони допоможуть, або підкажуть як виправити ті помилки які знайшла податкова інспекція, і по яким було накладено штраф. І тільки якщо вони знайдуть помилку податківців, що мало можливо, можна буде на підставі аудиторських актів зменшити суму штрафних санкцій.

Тому аудиторській фірмі доцільніше буде погодитись на пропозицію фірми (Л). При цьому їй необхідно буде підготувати фахівця, який буде розумітися на веденні документів із залучення іноземного капіталу. І відповідно до того, що підприємство існує на ринку три роки, перевірка не займе багато часу, що оправдає запропоновану підприємством суму гонорару.

Список используемой литературы.

1.     "Налоги и бухгалтерский учёт" №31

2.     "Вісник податкової служби України" №16 с.40

3.     "Бізнес - Бухгалтерія. Право. Податки. Консультації" №45/1 с.47

4.     "Баланс" №8 с.57

5.     "Экспресс-анализ законодательных и нормативных актов" №23 с.8

6.     ЛИГАБизнессИнформ.

Страницы: 1, 2, 3