Аналіз діяльності комерційного банку

Скорочується об'єм непродуктивної ручної праці, затрачуваної на обробку повідомлень;
Зменшується відсоток помилок, зв'язаних із утратою платежів, перерахуваннями на інші розрахункові рахунки і т.д.

Якщо вдається організувати взаємодію по заборгованостям з основними одержувачами, то банк після декількох місяців роботи збирає практично повну базу даних про платників. Підтримувати її в актуальному стані досить складно, тому що джерела даних для актуалізації знаходяться поза банком, база досить динамічна, її несуперечність важко контролювати, використовуючи формальні алгоритми.

Для банку переважно використовувати більш звичні методи обліку своїх клієнтів. Наприклад, клієнту відкривається рахунок деякого нового типу
(наприклад "лицьовий комунальний рахунок"), що повідомляється всім постачальникам послуг. На цьому рахунку збираються всі заборгованості по платежах, механізм розрахунків між платником і одержувачем нагадує механізм розрахунків між двома юридичними особами. З рахунком клієнта може бути легко зв'язана пластикова картка, організовані безготівкові розрахунки і т.д.

Однак, для цього необхідні, принаймні, дві речі: банк повинен розробити механізм обслуговування комунальних рахунків і забезпечити йому відповідну нормативно-правову основу; одержувачі платежів повинні визнати цю технологію, перешикувати взаємини з платниками, внести відповідні зміни у своє програмне забезпечення.

Серйозною проблемою є організація розподіленої обробки даних в умовах банку з розгалуженою мережею філій. Якщо їснує можливість організувати звертання до централізованої бази даних платників і заборгованостей, то в принципі, проблеми не існує. Однак реалії сьогоднішнього дня такі, що в багатьох місцях ще довго будуть економічно виправданий режим Off-line, локальні операційні вікна, а, можливо, і традиційний касовий апарат.
Складність у тому, що навіть в умовах одного банку необхідно забезпечити виконання тих самих функцій одночасно в декількох режимах.

З метою створення єдиної інформаційної системи, що включає в себе прийом і обробку платежів за комунальні й інші послуги з використанням єдиної бази жителів міста, можна впровадити в роботу філії наступний проект. (Рис. 3.3.)

Учасники проекту: адміністрація і державні органи (БТИ, паспортний стіл, податкова інспекція і т.п.), постачальники послуг (комунальні служби та інші організації, що надають фізичним особам різні послуги), комерційні банки, вузол зв'язку, пошта.

Архітектура і принцип роботи центра

Є мережа пунктів прийому платежів (ППП) різних банків, вузла зв'язку, пошти (агенти). Абоненти (жителі міста) роблять оплату послуг і одержують інформацію про заборгованість перед постачальниками послуг (про нарахування і платежі - у випадку комунальних служб). ППП при роботі використовують доступ до основного сервера системи. На першому етапі обмін даними організовується один раз у день по модемах, у перспективі організація on- line доступу до даних.

Оператор основного сервера отримує інформацію від постачальників послуг про заборгованість абонентів і передає її на ППП, також одночасно приймає від ППП реєстри про зроблені платежі і передає постачальникам послуг. Агенти на наступний робочий день перераховують суми виторгу на розрахункові рахунки постачальників послуг. У перспективі на даний центр, можливо, перекласти розрахунок сум нарахувань.

Інформацію про абонентів (про заборгованість, прописку, надані пільги і т.д.) можуть діставати всі учасники системи в залежності від наданих доступів.

Ідентифікатором абонента може служити паспорт, але доцільно використовувати ідентифікаційну картку (штрих код) для мінімізації помилок при прийомі платежів. Також передбачається ведення фіскальних кодів кожного платника податків (як фізичної особи).

Рис. 3.3. Схематичне зображення єдиної комунальної системи.

Переваги системи:

. Централізований єдиний облік жителів міста дозволить виключити помилки обліку числа мешканців у квартирах і будинках абонентів для розрахунку комунальних платежів.

. Електронний обмін даними скоротить витрати всіх комунальних служб по розпечатанню квитанцій і повідомлень, а також витрати, зв'язані з їхньою доставкою.

. Полегшується процес обробки інформації з платежів – виключається подвійне введення інформації (зменшується кількість помилок).
. З'являється можливість приймати платежі частково по поточним платежах і авансовим платежам (у випадку тимчасового від'їзду абонента), що дасть постачальникам послуг додаткові оборотні кошти, а абонентам можливість часткової оплати (тому що в даний час існують затримки з виплатою зарплати).

Реалізація проекту розбита на етапи.

I етап – забезпечення єдиної системи обліку житлових приміщень і організація комунікаційного середовища.

Первісне завдання полягає в одержанні Центром Прийому (ЦП) від БТИ списку житлових приміщень (будинків, квартир...). Кожному приміщенню присвоюється унікальний код, що надалі не змінюється. БТИ зобов'язано регулярно давати ЦП інформацію про зміни. У свою чергу, ЦП передає список і зміни в списку Постачальникам послуг (ПУ). Кожний постачальник послуг одержує від ЦП цю інформацію і використовує її у своїх розрахунках нарахувань. До абонентів доводиться інформація про привласнення їм унікального номеру.

II етап - ПУ передають у ЦП інформацію про послуги, що надаються ними.
На підставі цієї інформації ЦП формує довідник послуг.

На цьому етапі ПУ самостійно здійснюють облік і нарахування сум за надані ним послуги.

Інформація про заборгованість абонентів за кожний вид послуг періодично (щодня) передається в ЦП (Додаток №3). У свою чергу ЦП передає цю інформацію ППП (Додаток №4). ППП роблять прийом від абонентів сум оплати
( цілком чи частково) і видають квитанцію про прийняті суми по кожному виду послуг із указівкою заборгованості. По закінченню роботи пункту здійснюється передача інформації про платежі в ЦП (дод. №4). ЦП формує зведені проводки по кожному виду послуг кожного клієнта і зараховує на рахунок відповідного ПУ. Також ЦП випускає реєстри платежів і передає їхній ПУ. Одночасно файл із даними про оплату передається ПУ (дод.
№3). ЦП підтримує історію платежів абонентів.

Загальний об’єм програмного забезпечення банк забезпечує існуючою вже інформаційною базою, тому і основний сервер буде розміщений в самому банку, та власні програмісти забезпечать написання необхідних програм.
Головна проблема в тому, щоб зібрати всі дані із всіх зацікавлених організацій до єдиної системи, призвести все до організаційної єдиної структури, зі всіма укласти договора.

Впровадження даного проекту в життя приверне увагу клієнтів, фізичних осіб, тому що, як вже розглядалося вище, в даному випадку відображається піклування про клієнтів і ця система буде більш зручна для клієнтів.

В загальній кількості це повинно привести до збільшення кількості клієнтів, в наслідок чого збільшиться кількість комісійних, які отримує банк.

В цілому банк здійснює прийом слідуючих платежів:
. Газ;
. Електроенергія;
. Вода та каналізація;
. Послуги TV “SHERIF;
. Квартплата;
. Збір за право торгівлі;
. Плата в фонд зайнятості населення;
. Плата в пенсійний фонд;
. Податок на власність;
. За дитячий садок;
. За навчання в музичній школі;
. Різноманітні платежі в ДАІ;
. Та ін.

В результаті прийняття платежів з перераховуємої суми утримується 1% як комісійні, згідно укладених договорів.

Результати впровадження нової системи занесено в таблицю 3.1.

Таблиця 3.1.

Результати впровадження нової системи.
|Показник |До впровадження |Після |Відхилення |
| | |впровадження | |
| | | |В руб. |% |
|1. Кількість |12% |30% |- |+150% |
|населення, що | | | | |
|обслуговується | | | | |
|2. Розмір |- |- |- |- |
|комісійних, що | | | | |
|сплачує | | | | |
|населення | | | | |
|3. Розмір |29,51 |73,78 |+44,27 |+150% |
|комісійних, що | | | | |
|сплачують | | | | |
|комунальні та | | | | |
|інші | | | | |
|підприємства, | | | | |
|тис.руб | | | | |
|4. Обсяги |2 951,00 |7 378,00 |+4 427,00 |+150% |
|здійсненних | | | | |
|операцій, в тис.| | | | |
|руб. | | | | |
|5. Розмір |29,51 |73,78 |+44,27 |+150% |
|комісійних | | | | |
|доходів, в тис. | | | | |
|руб. | | | | |
|6. Розмір |27,32 |27,32+1,71 |+1,71 |+6,2% |
|комісійних | | | | |
|витрат, в тис. | | | | |
|руб. | | | | |
|7. |1 188,58 |1 231,14 |+42,56 |+3,6% |
|Оподатковуваний | | | | |
|прибуток, в тис.| | | | |
|руб. | | | | |
|8. Ставка |10% |10% |- |- |
|податку на обсяг| | | | |
|реалізації | | | | |
|9. Розмір |118,86 |123,11 |+4,25 |+3,6% |
|податку на обсяг| | | | |
|реалізації, в | | | | |
|тис. руб. | | | | |

Комісійні за звітний рік по прийому комунальних платежів склали 29,51 тис.руб.

Згідно Закону ПМР “Про податок на об’єм реалізації” від 26 грудня 2001 року для грошово-кредитних установ, зокрема для банків, складає 10 відсотків від оподаткованого прибутку. До оподаткованого прибутку береться загальна сума доходів за мінусом сум, які не підлягають оподаткуванню : відсоткові доходи, відрахування в фонд по можливим втратам по кредитам.

Згідно звітності про доходи та витрати за 2001 рік (Додаток №8) до оподаткування належить сума 1 188 580,76 руб. ПМР. Податок на об’єм реалізації складе: 1188580,76х10%=118 858,08.

Кількість населення міста Рибниця складає 70 тис. чоловік. При данній системі обслуговування, приймаючи до уваги те, що кожен мешканець міста не йде платити за комунальні платежі, а сплачують за комунальні послуги представники сімей, та при сучасному рівні життя та низкий народжуваності
(чисельність сім’ї в середньому 3 чоловіка), потенційними клієнтами, які обслуговуються в системі прийому комунальних платежів складає тільки 12% населення. Інша частина населення обслуговується в пунктах інших банків. З цього слідує, що кількість клієнтів є можливість збільшити до 30%
(приймаючи до уваги те, що за деяку кількість населення розрахунки за комунальні платежі здійснює їхнє підприємство, утримуючи плату із з/плати).

Обсяг здійснених операцій зросте на 150%, порівняно з фактично здійсненими до впровадження нової ситсеми.

Отже, кількість отримуваних комісійних збільшиться на 44,27 тис. руб
ПМР за рік. Це при тому, що кількість комісійних за прийом комунальних платежів склала 2,3% від загальної суми доходу. В цілому кількість отримуваних комісійних збільшиться на 150% більше, ніж при функціонуючий системі.

Це при тому, що не всі підприємства сплачують відсотки за послуги, які надає банк, та при умові того, що платежі в бюджет приймаються без утримання або одерження від платників відсотків, тобто безкоштовно.

При проведенні платежів за межі банку, тобто через ПРБ в кінці місяця з банка знімаються суми комісійних за обробку платежів через РКЦ ПРБ
(електроні платежі через розрахунковий касовий центр ПРБ). Ці комісіійні залежать від кількості оброблених докумнтів. Розмір комісійних витрат не повинен змінитися тому, що кількість отримувачів платежів не змінюється, змінитися повинна лише кількість платників, а організації, надаючі комунальні послуги ті ж самі. Функціонуючою системою передбачено те, що платежі з різних пунктів прийому комунальних платежів об’днуються в бухгалтерії банку програмою та єдиною сумою перераховуються отримувачу
(рис.3.1., етап 4). Витрати збільшаться лише на суми, які вказані в табл.
3.2.

Відповідно до рогзгляду збільшення доходів при впровадженні нової системи прийому комунальних платежів необхідно розглянути витрати, які виникнуть при її впровадженні (табл.3.2.)

Таблиця 3.2.

Витрати на впровадження системи прийому комунальних платежів.
|Показник |Характеристика |Значення |
|1. Створення інформаційної|В даному випадку сприятиме|- |
|бази |цьому зацікавленість | |
| |Міської адміністрації, та,| |
| |безпосередньо, | |
| |організацій, які надають | |
| |комунальні послуги | |
|2. Розробка програмного |Написання програм |2 х |
|забезпечення |забезпечується власними |250,00=500,00 |
| |програмистами, на базі вже|руб. ПМР |
| |функціонуючої системи. | |
| |2 програміста, які | |
| |відповідають за | |
| |функціонування мережі | |
| |комунальних платежів та | |
| |приймали участь в її | |
| |написанні | |
|3. Придбання технічного | Модем, |450,00 руб. |
|забезпечення |Телефонна лінія |600,00 руб |
| |за послуги зв’язку |100,00 руб. |
|4. Канцелярські приладдя |Папір на оформлення угод |15,00 руб |
| |Папір на друк.реєстрів |збільшиться на |
| | |50,00 руб. |
|Всього: | |1 715,00 руб. |
| | |ПМР |

Інформаційна база має створюватися за допомогою всіх організацій, інформаційні дані яких складають необхідні для впровадження даної системи
(рис. 3.3.).

Ця система має впроваджуватися в філії ПРАК АПБ в м.Рибниця, на базі п’яти функціонуючих пунктів прийому комунальних платежів. Тому витрат на технічне забезпечення не буде, крім тих, які потрібно зробити для проведення нової лінії для налагодження зв’язку, витрати на абонентну плату та придбання модему.

На першому етапі, підготовчому, необхідно буде укласти договори на обслуговування єдиної системи комунальних платежів , тобто витрати на папір зі сторони банку. В подальшому функціонуванні витрати на канцелярськи товари не повинні збільшитися, тому що ця система навпаки повинна зменшити об’єми папірового документообігу – єдиний зв’язок з сервером. Який надає будь-яку необхідну інформацію.

При збільшенні комісійних на прийом комунальних платежів дані за цей же рік могли б змінитися слідуючим образом:
- оподатковуємий прибуток збільшеться на 3,60%
- 10% податку на об’єм реалізації також збільшується на 3,60%.

Податок, який надійшов би до бюджету збільшився б на 4 250,00 руб. ПМР.

Висновок

Аналіз проводився на базі філії Придністровського Республіканського
Акціонерно-комерційного Агропромислового банку в м.Рибниця.

При аналізі використовувався баланс філії ПРАК АПБ в м.Рибниця за 2001 рік (додаток №8), звітність про доходи та витрати за 2000 рік, 2001 рік
(додаток №9).

Переважну долю в загальній сумі банківських ресурсів комерційного банку займають залучені кошти. При цьому дуже важливо, щоб їх збільшення підтримувалося підвищенням рівня власних коштів, в протилежному випадку банк може втратити платоспроможність та стати банкрутом.

Загальними видами залучених коштів в Придністров’ї є депозити юридичних та фізичних осіб, а також міжбанківські кредити.

Наявність залишків на коррахунках в філії і на депозитах, свідчить про довіру до банку з боку інших банків. Кошти бюджетних установ мають місце в філії ПРАК АПБ в м. Рибниця, тому що банк має право на здійснення касового обслуговування державного бюджету.

Потрібно прийняти до уваги те, що сама по собі філія не зареєстрована як юридична особа, тобто більш вичерпні дані, по яким можливо було б реально судити про діяльність Придністровського Республіканського
Агропромислового банку відображені в балансі головного банку – це більшість фондів (крім фонду соціального винагородження), та статутний капітал, який об’єднаний по всій мережі АПБ в єдиний та відображений в головному банку.

Аналізуючи власний капітал банку по відношенню до залучених коштів цей коефіцієнт показує, що на початок року у банка вистачить коштів на 3,4% для забезпечення надійного зберігання коштів вкладників та кредиторів, а на кінець року 3,2%.

Захищеність власного капіталу від інфляції шляхом вкладання коштів в нерухомість, обладнання, на кінець року значно підвищилася, в наслідок збільшення основних засобів, але не перевищує 10% власного капіталу, які встановлені Законом ПМР “Про банки та банківську діяльність”.

З аналізу пасивів філії ПРАК АПБ в м.Рибниця можна зробити висновок про негативний стан, який розвивався в продовж досліджуваного періоду, тому що зобов’язання , які забезпечують активні операції банку зменшилися.
Зовсім відсутні довгострокові депозити, які належать до досить “дорогих” фінансових ресурсів. Зменшилися “дешеві” кошти на поточних рахунках
(депозити до запитання).

Підводячи підсумок аналізу активів, можна сказати, що в своїй діяльності банк більшість уваги приділяє росту питомої ваги кредитного портфелю.

В загальній своїй кількості чистий прибуток за звітний рік збільшився на 162,23 тис. руб. порівняно з попереднім роком.

Коефіцієнт миттєвої ліквідності показує, яку частину залучених на поточні рахунки коштів банк може сплатити у терміновому порядку. Згідно розрахунків на кінець року цей показник зменшився, при одночасному зменшенні всіх необхідних показників. При чому за рік кошти на коррахунку зменшилися на 15% на кінець року, порівніно з сумою , яка була на початок року; кошти в касі на кінець року зменшилися на 74%, та залучені кошти на поточні рахунки зменшилися на 13%, порівняно з сумою на початок року.

З аналізу загальної ліквідності можна сказати, що в цілому банк дотримується норм , згідно з нормативами ліквідності. В результаті операцій в продовж року на кінець року вона декілька знизилася, але все рівно була більше, ніж встановлене мінімально припустиме значення ліквідності.

Аналізуючи діяльність філії ПРАК АПБ в м. Рибниця, на основі даних звітності про доходи та витрати філії за 2001 рік (додаток №9), базуючись на тому, що одну з найдоходніших статей балансу складають комісійні доходи, необхідно звернути увагу на збільшення цього виду доходів. За певних обставин комійсійні, які банк отримує від прийому комунальних платежів у звутності про доходи та витрати містяться в інших доходах.

На базі вже функціонуючої системи обслуговування клієнтів по прийому комунальних платежів запропонована автоматизована система прийому комунальних платежів.

Впровадження цієї системи враховує всі недоліки, які виникають при прийомі комунальних платежів на даний час.

Недоліком є ще те, що не існує тісного зв’язку між банком та одержувачем платежів. Банк відповідає за правильність оформлення, своєчасне перерахування коштів, а одержувач несе відповідальність лише за своєчасне пред’явлення в банк тарифів, та перерахування комісійних відсотків за прийом платежів.

Для впровадження даної системи необхідні, принаймні, дві речі: банк повинен розробити механізм обслуговування комунальних рахунків і забезпечити йому відповідну нормативно-правову основу; одержувачі платежів повинні визнати цю технологію, перешикувати взаємини з платниками, внести відповідні зміни у своє програмне забезпечення.

Ця система має впроваджуватися в філії ПРАК АПБ в м.Рибниця, на базі п’яти функціонуючих пунктів прийому комунальних платежів. Тому витрат на технічне забезпечення не буде, крім тих, які потрібно зробити для проведення нової лінії для налагодження зв’язку, витрати на абонентну плату та придбання модему.

При збільшенні комісійних на прийом комунальних платежів дані за цей же рік могли б змінитися слідуючим образом:
- оподатковуємий прибуток збільшеться на 1,45%
- 10% податку на об’єм реалізації також збільшується на 1,45%.

Податок, який надійшов би до бюджету збільшився б на 1 720,00 руб.
ПМР.

Література.

1. Закон Приндестровской Молдавской Республики «О банках и банковской деятельности.» От 01 декабря 1993года.
2. Закон ПМР «О Приднестровском Республиканском банке.» от 21 декабря 1993 года.
3. Инструкция ПРБ « О порядке регулирования деятельности кредитных организаций», от 21.10.1997г. №1.
4. Бурдюгов А., Хохлов Г. «О роли комерческого банка на фондовом рынке.»
// Фондовый рынок. – 2002. - №3. – С. 8-11.
5. Грушко В.І., Петриченко Л.Ю. Системна модель аналізу фінансової стійкості комерційного банку. // Фінанси України. – 2002. - №12. – С.20-
28.
6. Корнієнко Т. Стратегичне управління активами та пасивами комерційного банку в умовах перехідної економіки. // Вісник НБУ.–2002.-№10.–С.14-17.
7. Синки Дж. Мл.Управление финансами в коммерческих банках / Пер. с англ. –
М.:Catallaxy, 1994. – 820с.
8. Ревун В.І. Аналітика проблемності комерційного банку. // Фінанси
Украіни. – 2001.-№8.-С.88-101.
9. Лаптєв С.М. Фінансове планування у банку. // Фінанси України. – 2001.-
№8.-С.102-108.
10. Довгань Ж. Оптимізація ресурсної бази комерційного банку. // Фінанси
України.-2001.-№6.-С.128-135.
11. Осташ С. Деякі аспекти прибутковості та фінансової стійкості комерційного банку. // Вісник НБУ.-2001.-№2.-С.47-49.
12. Примостка Л. Управління активами і пасивами комерційного банку. //
Вісник НБУ.-2001.-№2.С.39-43.
13. Алексєєнко М. Структура капіталу комерційного банку. // Фінанси
України. –2001.-№4.-С.123-131.
14. Заруба Ю. Конкурентоспроможність комерційного банку. // Фінанси
України. – 2001.-№2.-С.119-124.
15. Вітлінський В., Пернарівський О. Фінансова стійкість як системна характеристика комерційного банку.//Банківська справа.–2000.-№6.-С.48-51.
16. Закон України «Про банки і банківську діяльність» із змінами і доповненнями // Галицькі контракти, №7, 1997, с.68.
17. Інструкція НБУ №10 «Про порядок регулювання і аналіз діяльності комерційних банків» (у новій редакції) // Галицькі контракти, №2, 1997.
18. Положення про фінансове оздоровлення комерційних банків. // Банківська справа, №4, 1997, с.75.
19. Положення ПРБ від 20.06.1996р. “Про обов’язкові резерви банків та кредитних установ. Депонуємих в ПРБ”.
20. Положення №17-П №Про порядок організації ефективного управління та контролю за ліквідністю в банках (кредитних установах)” від 30.10.2001р.
21. Инструкция ПРБ від 02.04.2001 р. “Про встановлення ліміту відкритої валютної позиції та контролю за їх дотриманням банками ПМР.”
22. Банківська енциклопедія / Під ред. А.М.Мороза.-К.:Ельтон, 1993 .
23. Банковское дело / Под ред. О.И.Лаврушина. М.: Банки и биржи, научно- консультативный центр, 1992 .
24. Доллан Э.Дж., Кембелл К.Л. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика. / Пер.с англ. Лукашевича М.Д.-Л., 1991 .
25. Заруба О.Д. Банківський менеджмент та аудит. - К.: Лібра, 1996.-с.178.
26. Ковальчук Т.Г., Коваль М.М. Ліквідність комерційних банків. - К.:
Знання, 1996, с.89.
27. Маркова О.М., Сахарова Л.С., Сидоров В.Н. Коммерческие банки и их операции. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995, с.215-224.
28. Масленчиков Ю.С. Финансовый менеджмент в коммерческом банке : фундаментальный анализ.- М.: Перспектива, 1996, с.68-132.
29. Ольхова Р.Г. и др. Банк и контроль.-М.:Финансы и статистика, 1991, с.97.
30. Основы банковского дела. / Под ред. Мороза А.Н., Киев, 1994, с.45-49.
31. Пантелєєв В., Халява С. Фінансова стійкість комерційного банку : проблеми регулювання. // Банківська справа, №1, 1996, с.32.
32. Раєвський К. Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків. // Банківська справа, №2, 1997, с.31.
33. Халява С. Прибутковість і ліквідність комерційних банків та управління грошовою позицією. // Вісник НБУ, №5, 1997, с.34.
34. Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків:
Інструкція НБУ, затверджена постановою Правління НБУ 14.04.1998 №141.
35. Аналіз діяльності комерційного банку. За редакцією д. е. н., проф.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10