МЕНЮ


Фестивали и конкурсы
Семинары
Издания
О МОДНТ
Приглашения
Поздравляем

НАУЧНЫЕ РАБОТЫ


  • Инновационный менеджмент
  • Инвестиции
  • ИГП
  • Земельное право
  • Журналистика
  • Жилищное право
  • Радиоэлектроника
  • Психология
  • Программирование и комп-ры
  • Предпринимательство
  • Право
  • Политология
  • Полиграфия
  • Педагогика
  • Оккультизм и уфология
  • Начертательная геометрия
  • Бухучет управленчучет
  • Биология
  • Бизнес-план
  • Безопасность жизнедеятельности
  • Банковское дело
  • АХД экпред финансы предприятий
  • Аудит
  • Ветеринария
  • Валютные отношения
  • Бухгалтерский учет и аудит
  • Ботаника и сельское хозяйство
  • Биржевое дело
  • Банковское дело
  • Астрономия
  • Архитектура
  • Арбитражный процесс
  • Безопасность жизнедеятельности
  • Административное право
  • Авиация и космонавтика
  • Кулинария
  • Наука и техника
  • Криминология
  • Криминалистика
  • Косметология
  • Коммуникации и связь
  • Кибернетика
  • Исторические личности
  • Информатика
  • Инвестиции
  • по Зоология
  • Журналистика
  • Карта сайта
  • Аналіз фінансових результатів банку

    Аналіз фінансових результатів банку

    Зміст

    Вступ. 2

    1. Теоретичні засади аналізу фінансових результатів банку. 4

    1.1 Методи аналізу. 4

    1.2 Методика оцінювання рейтинговими агенствами фінансових результатів банку  4

    1.3 Доходи, витрати і прибуток як основні чинники аналізу фінансових результатів банку  8

    2. Аналіз фінансових результатів ВАТ “КБ “Надра банк”. 22

    2.1 Динаміка доходів, прибутку. 22

    2.2 Загальна організаційно-економічна характеристика банку. 26

    2.3 Аналіз фінансової стійкості ВАТ “КБ “Надра”. 30

    3. Напрямки підвищення ефективності управління фінансовими результатами комерційного банку. 34

    3.1 Методи урегулювання фінансової стійкості ВАТ “КБ “Надра Банк”. 34

    3.2 Вихід ВАТ “КБ “Надра Банк” з кризової ситуації 35

    3.3 Діяльність НБУ щодо урегулювання кризової ситуації у банківській сфері 40

    Висновки. 44

    Список використаних джерел. 47

    Вступ

    Актуальність теми. Базовою ланкою кредитної системи, основою, на якій ґрунтується вся діяльність, пов'язана з кредитно-фінансовим обслуговуванням господарства, є комерційні банки. Вони створюють другий (за порядком, але не за значенням) рівень банківської системи після центрального банку. Комерційні банки — це багатопрофільні кредитні установи, що здійснюють операції у різних секторах ринку позичкових капіталів, обслуговуючи підприємства всіх галузей економіки та населення.

    Комерційні банки відіграють важливу роль в економічних перетвореннях, які відбуваються в нашій країні. Як регулятори грошового обігу і центри акумуляції грошових ресурсів і їх перерозподілу, комерційні банки володіють важливими важелями впливу на фінансову, інвестиційну, виробничу і інші сфери економіки, а також на розвиток економічних і суспільних відносин.

    Провідна роль банківської системи у залученні, накопиченні та розміщенні коштів з метою фінансування суб’єктів всіх галузей національної економіки вимагає особливо уважного ставлення до управління їх розвитком. Результати аналізу динаміки банківської системи за основними показниками дозволяють стверджувати, що на цей час банківську систему України в основному сформовано і подальший її розвиток прямо залежить від ефективності діяльності вже існуючих банків та від їх здатності забезпечити ринок банківськими продуктами.

    Прибуток є однією із стратегічних цілей управління та найважливішим об’єктом аналізу і прогнозування діяльності банку. В сучасних умовах господарювання питання про стабільність фінансової діяльності українських комерційних банків набуває особливого значення. Їх нестійкий фінансовий стан, з одного боку, і необхідність розширення інвестицій в економіку, з другого боку, загострюють цю проблему, перетворюють її в одне з актуальних теоретичних і практичних питань національної економіки.

    Теоретичною основою дослідження стали концепції банківської справи та менеджменту, моделі оцінки і регулювання прибутковості, ліквідності і фінансової стійкості комерційного банку, які викладені в наукових працях вітчизняних та іноземних дослідників цієї проблеми.

    Метою курсової роботи є узагальнення методичних і теоретичних засад та розробка практичних рекомендацій щодо управління прибутковістю комерційного банку в сучасних ринкових умовах господарювання.

    Відповідно до поставленої мети було вирішено ряд завдань:

    - узагальнити сутність прибутку банку;

    - дослідити методику оцінки прибутковості комерційного банку;

    - розкрити сутність управління прибутковістю банку;

    - виявити структуру та динаміку доходів та видатків комерційного банку;

    - проаналізувати прибутковість та ефективність управління комерційним банком;

    - визначити шляхи підвищення ефективності управління прибутковістю базового банку.

    Предметом дослідження є фінансова діяльність комерційного банку, методи і інструменти її оцінки, а також процес управління прибутковістю.

    Об`єктом курсової роботи є практика роботи українського акціонерного банку “Надра”. Це універсальний банк, що надає повний спектр банківських послуг.

    1. Теоретичні засади аналізу фінансових результатів банку

     

    1.1 Методи аналізу


    1.2 Методика оцінювання рейтинговими агенствами фінансових результатів банку


    Доходи і витрати банку є чинниками першого ряду щодо формування прибутку. В узагальненому вигляді прибуток є різницею між доходами, отриманими банком за відповідний період унаслідок своєї діяльності, та витратами, здійсненими за той самий період для забезпечення цієї діяльності. Різницю між доходами і витратами протягом року називають результатом. Чистий прибуток у банках визначається один раз на рік станом на 1 січня. Поряд з економічним прибутком існує поняття облікового прибутку. Саме існування економічного та облікового прибутку обумовлює суттєву різницю у визначенні ефективності діяльності банку. Реальний прибуток буде відображений у балансі лише за рік.

    Аналіз прибутковості — це складне завдання з певних причин. По-перше, кожен аспект банківських операцій впливає на його прибутковість і має братися до уваги. По-друге, правила бухгалтерського обліку щодо визначення доходів і витрат складні, тому завжди залишається місце для довільних суджень та інтерпретацій [34, с. 33].

    За своєю структурою доходи, витрати і прибуток банку відповідають напрямам його діяльності. Для банку важливо знати не лише загальний результат діяльності за конкретний період, а й володіти інформацією про джерела даного результату. Останнє визначається через зіставлення окремих груп доходів і витрат у розрізі конкретних рахунків, клієнтів, груп клієнтів, за операціями, послугами по підрозділах банків чи філіях.

    Тому розрізняють фінансові результати від операційної та не-операційної діяльності банку, фінансові результати від здійснення кредитних операцій, операцій з цінними паперами, операцій з іноземною валютою.

    Дослідження фінансових результатів за джерелами їх формування дає змогу всебічно оцінити прибуток банку за його складовими та утворюючими факторами.

    Прибуток до оподаткування банку складається з:

    - чистого процентного доходу, який визначається як різниця між процентними доходами і процентними витратами банку;

    - чистого комісійного доходу, який визначається як різниця між комісійними доходами і комісійними витратами. Він також може бути розподілений за видами банківських послуг, які є джерелами утворення відповідних доходів і напрямами витрачання коштів;

    - дивідендного доходу — доходу, отриманого від цінних паперів на продаж та інвестиційних цінних паперів;

    - чистого торговельного доходу, тобто прибутку або збитку від здійснення відповідних операцій з цінними паперами, іноземною валютою та іншими фінансовими інструментами;

    - прибутку/збитку від інвестиційних цінних паперів — прибутку/збитку від продажу цінних паперів на інвестиції, вкладень в асоційовані та дочірні компанії;

    - прибутку від довгострокових інвестицій в асоційовані компанії і дочірні установи та інших інвестицій;

    - іншого операційного доходу. Таким чином, операційний дохід банку є сумою перелічених вище видів прибутку;

    - прибуток від операцій — це різниця між операційним доходом банку та сумою загально-адміністративних витрат і витрат на персонал;

    - прибуток до оподаткування — різниця між прибутком від операцій та витратами на безнадійні та сумнівні борги;

    - прибуток після оподаткування — різниця між прибутком до оподаткування та сумою податку на прибуток;

    - чистий прибуток/збиток банку — це прибуток після оподаткування, скоригований на суму непередбачених доходів/витрат.

    Слід зауважити, що непередбачені доходи і витрати не можуть братися до уваги для фінансової оцінки банку.

    Метою аналізу прибутку та рентабельності є виявлення основного центру прибутковості банку та факторів, які впливають на збільшення величини прибутку та підвищення рентабельності банку на основі ефективного управління доходами і витратами. Відповідно до мети визначають такі завдання аналізу прибутку та рентабельності:

    - оцінка виконання плану прибутку;

    - аналіз динаміки прибутку в цілому, за складом і структурою;

    - факторний аналіз прибутку;

    - аналіз формування та розподілу прибутку;

    - визначення тенденцій динаміки прибутку за тривалий період;

    - аналіз показників ефективності діяльності комерційного банку;

    - аналіз фінансової міцності банку (визначення межі та коефіцієнта безпеки банку).

    Інформаційне забезпечення аналізу прибутку та рентабельності формується відповідно до завдань, які підлягають вирішенню. За своїм складом інформаційна база аналізу прибутку та рентабельності може не відрізнятися від інформаційної бази доходів та витрат банку. Вона складається з правової, планової та фактографічної (облікової і позаоблікової) інформації. До аналізу прибутку та рентабельності обов'язково залучається інформація, отримана внаслідок дослідження доходів і витрат банку [41, с. 28].

    Визначення загального обсягу прибутку до оподаткування здійснюється за даними звіту про фінансові результати. Для обчислення абсолютного розміру прибутку використовується інформація про доходи і витрати банку, яка дає змогу визначити прибуток у цілому та за його складовими:

    (1.2)


    де, П — прибуток банку до оподаткування;

    Д1 — процентний дохід;

    Д2 — комісійний дохід;

    Д3 — чистий торговельний дохід;

    Д4 — інші банківські операційні доходи;

    Д5 — інші небанківські операційні доходи;

    Д6 — повернення списаних активів;

    Д7 — непередбачені доходи;

    В1 — процентні витрати;

    В2 — комісійні витрати;

    В3 — інші банківські операційні витрати;

    В4— загально-адміністративні витрати;

    В5 — витрати на персонал;

    В6 — відрахування в резерви та списання сумнівних активів;

    В7 — непередбачені витрати.

    Виходячи з наведеного рівняння, яке характеризує утворення прибутку банку, можна визначити прибуток за його складовими:


    ,                                                                                  (1.3)


    де, П1 — чистий процентний дохід;


    ,                                                                               (1.4)


    де, П2 — чистий комісійний дохід;

    ,                                                                                (1.5)


    де, П3 — чистий торговельний дохід;


    ,                                  (1.6)


    де, П4 — інший прибуток.

    Загальний аналіз прибутку банку до оподаткування потребує побудови аналітичної таблиці, яка відображає динаміку його абсолютного обсягу, складу і структури. Така таблиця будується безпосередньо за даними звітів за попередній і звітний роки, або, якщо аналізують доходи і витрати банку, інформація може надходити з відповідних аналітичних таблиць. Другий підхід до формування аналітичної таблиці дає змогу використати дані групувань доходів і витрат за їх видами й істотно знижує трудомісткість розрахунків.

    Утворення прибутку комерційного банку є наслідком впливу різноманітних факторів. Деякі з них було розглянуто в попередніх параграфах. Це доходи і витрати банку, вплив яких на прибуток та його складові є очевидним і обчислюється за методом прямого рахунку на основі адитивної факторної моделі.

    Таким чином, маємо прямий вплив на прибуток доходів банку (тобто збільшення доходів на відповідну суму веде до збільшення прибутку на ту саму суму; зменшення доходів супроводжується зменшенням прибутку) та зворотний вплив витрат (тобто збільшення витрат призводить до зменшення

     

    1.3 Доходи, витрати і прибуток як основні чинники аналізу фінансових результатів банку


    Розглядаючи сутність прибутку, слід зазначити такі його характеристики.

    По-перше, прибуток являє собою форму доходу підприємця, що виконує певний вид діяльності. Ця зовнішня, найпростіша форма вираження прибутку є разом з тим недостатньою для її повної характеристики, оскільки у ряді випадків активна діяльність у будь-якій сфері може й не бути пов'язана з отриманням прибутку.

    По-друге, прибуток – це форма доходу підприємця, який вклав свій капітал з метою досягнення певного комерційного успіху. Категорія прибутку нерозривно пов'язана з категорією капіталу - особливим фактором виробництва - і в усередненому вигляді характеризує ціну функціонуючого капіталу.

    Наступною характеристикою прибутку є те, що він не є гарантованим доходом підприємця, який вклав свій капітал у той чи інший вид бізнесу, а являє результат вмілого та успішного виконання цього бізнесу. Однак у процесі ведення бізнесу підприємець унаслідок своїх невдалих дій або об'єктивних причин зовнішнього характеру може не тільки позбутися очікуваного прибутку, але й повністю або частково втратити вкладений капітал. Тому прибуток є здебільшого і платою за ризик здійснення підприємницької діяльності (рівень прибутку і рівень підприємницького ризику знаходяться в прямо пропорційній залежності).

    Також слід зауважити, що прибуток характеризує не весь дохід, отриманий у процесі підприємницької діяльності, а лише ту його частину, яка «очищена» від витрат на виконання цієї діяльності.

    У той же час прибуток є вартісним показником, що виражений у грошовій формі. Така форма оцінки прибутку пов'язана з практикою узагальненого вартісного обліку всіх пов'язаних з ним основних показників - вкладеного капіталу, отриманого доходу, понесених витрат тощо, а також з чинним порядком податкового регулювання [27, с. 17].

    З урахуванням розглянутих основних характеристик прибутку його визначення в найбільш узагальненому вигляді можна сформулювати таким чином: прибуток - це виражений у грошовій формі чистий дохід підприємця на вкладений капітал, що характеризує його винагороду за ризик виконання підприємницької діяльності і є різницею між сукупним доходом та сукупними витратами в процесі виконання цієї діяльності.

    Висока роль прибутку в розвитку банку та забезпеченні інтересів його засновників і персоналу визначає необхідність ефективного та безперервного управління ним.

    Найважливішим фактором, що впливає на суму всіх видів прибутків банку, є розмір доходів банку, який отримується в процесі діяльності.

    Доходи банку — це збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов'язань, що призводить до збільшення власного капіталу (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків акціонерів).

    Доходи є базою для розвитку його діяльності, яка забезпечує розв'язання таких завдань.

    По-перше, основна частина доходів банку є джерелом покриття витрат, пов'язаних із здійсненням банківської діяльності. Реалізація цього завдання забезпечує самоокупність операцій банку.

    По-друге, частина доходів банку є джерелом формування його чистого прибутку. За рахунок прибутку банк формує фонди та резерви для подальшого його розвитку та зниження ризиків. За допомогою реалізації цього завдання банк розвивається в довгостроковому періоді та забезпечує самофінансування розвитку банку на розширеній основі в майбутньому періоді.

    Банківські доходи банку прийнято поділяти на процентні та непроцентні.

    До процентних доходів належать: процентні доходи за коштами, розміщеними в НБУ; за коштами до запитання; за операціями репо; за короткостроковими депозитами; процентні доходи за коштами, розміщеними в інших банках; за депозитами овернайт; за короткостроковими та довгостроковими депозитами й кредитами; за кредитами овернайт; за фінансовим лізингом; процентні доходи за кредитами суб'єктам господарської діяльності; за овердрафтом; за дисконтними векселями; за факторинговими операціями та іншими кредитами, наданими суб'єктам господарської діяльності; процентні доходи за кредитами фізичним особам; процентні доходи за цінними паперами та інші процентні доходи [35, с. 88].

    До непроцентних доходів належать: комісійні доходи за операціями з банками: від розрахунково-касового обслуговування, за операціями з цінними паперами, від операцій з валютою; комісійні доходи за операціями з клієнтами: від РКО, від кредитного обслуговування, за операціями з цінними паперами тощо; результат від торговельних операцій, а також інші банківські операційні доходи (безпосередньо пов'язані з діяльністю банку) та інші небанківські операційні доходи (доходи, які не стосуються основної діяльності банку, але забезпечують її здійснення доходи від продажу основних засобів, нематеріальних активів та від фінансових інвестицій; надходження за аудиторські послуги, від орендних операцій тощо).

    Слід зауважити, що наведена класифікація не є єдиною, але вона, на думку вітчизняних фахівців, найповніше розкриває суть та джерела походження доходів банку.

    Економічний прибуток — це різниця між доходами і витратами банку. Кінцевим фінансовим результатом діяльності банку є прибуток до оподаткування, який утворюється внаслідок руху грошових потоків, що характеризують доходи і витрати банку.

    Одним із фундаментальних та узагальнюючих показників ефективності фінансово-комерційної діяльності банку є відношення прибутку банку до його капіталу. У кінцевому випадку, саме прибутковість власного капіталу господарюючого суб’єкту безпосередньо впливає на привабливість його акцій. Це, однак, не характерне для швидко зростаючого банку, який з метою забезпечення необхідної капітальної бази змушений здійснювати нові емісії, що зумовлює зниження доходу на капітал. Тому на протязі декількох років після розміщення нового випуску акцій прибутковість капіталу не може виконувати роль надійного індикатора ефективності функціонування банку [64, с. 63].

    Визначення міри впливу окремих чинників на динаміку прибутковості капіталу банку, що дає можливість відкоригувати орієнтири для його фінансового механізму, віддзеркалюють наступні взаємозв'язки:

    Прибуток      Прибуток       Активи

     -------------- = --------------- х -------------               (1.1)

    Капітал        Активи           Капітал


    Тобто прибутковість капіталу банку знаходиться в прямій залежності від віддачі активів та у зворотній залежності від достатності капіталу. Виходячи з цього, банку вигідно функціонувати на межі ризику, тобто з найменшим забезпеченням активів власним капіталом.

    Прибуток банку — різниця між його доходом і витратами.

    Балансовий прибуток банку — сума прибутку й надходжень від реалізованих операцій, у тому числі від курсових різниць за іноземними операціями і дебетовим сальдо мінус збитки від реалізованих операцій.

    Дохід банку — загальна сума коштів, отриманих від здійснення активних операцій.

    Існують наступні види банківського доходу:

    - отримані відсотки;

    - доходи і комісія з послуг;

    - доходи від операцій з цінними паперами;

    - доходи від інкасації грошового виторгу й перевезення цінностей;

    - доходи від діяльності негоспрозрахункових підрозділів банку;

    - доходи від операцій із золотом і дорогоцінними металами;

    Страницы: 1, 2, 3, 4, 5


    Приглашения

    09.12.2013 - 16.12.2013

    Международный конкурс хореографического искусства в рамках Международного фестиваля искусств «РОЖДЕСТВЕНСКАЯ АНДОРРА»

    09.12.2013 - 16.12.2013

    Международный конкурс хорового искусства в АНДОРРЕ «РОЖДЕСТВЕНСКАЯ АНДОРРА»




    Copyright © 2012 г.
    При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.