МЕНЮ


Фестивали и конкурсы
Семинары
Издания
О МОДНТ
Приглашения
Поздравляем

НАУЧНЫЕ РАБОТЫ


  • Инновационный менеджмент
  • Инвестиции
  • ИГП
  • Земельное право
  • Журналистика
  • Жилищное право
  • Радиоэлектроника
  • Психология
  • Программирование и комп-ры
  • Предпринимательство
  • Право
  • Политология
  • Полиграфия
  • Педагогика
  • Оккультизм и уфология
  • Начертательная геометрия
  • Бухучет управленчучет
  • Биология
  • Бизнес-план
  • Безопасность жизнедеятельности
  • Банковское дело
  • АХД экпред финансы предприятий
  • Аудит
  • Ветеринария
  • Валютные отношения
  • Бухгалтерский учет и аудит
  • Ботаника и сельское хозяйство
  • Биржевое дело
  • Банковское дело
  • Астрономия
  • Архитектура
  • Арбитражный процесс
  • Безопасность жизнедеятельности
  • Административное право
  • Авиация и космонавтика
  • Кулинария
  • Наука и техника
  • Криминология
  • Криминалистика
  • Косметология
  • Коммуникации и связь
  • Кибернетика
  • Исторические личности
  • Информатика
  • Инвестиции
  • по Зоология
  • Журналистика
  • Карта сайта
  • Оцінка толерантністідо ризиків та система лімітів у банку. План зниження ризику втрати інфраструктури банку на випадок техногенних катастроф (на прикладі АКБ "Укрсиббанк")

    Банк здійснює поточний аналіз та перспективний прогноз стану ліквідної позиції банку, виконує оцінку степені волатильності джерел фінансування, розробляє рекомендації по оптимізації структури активів и пасивів банку. Діюча система управління ризиком ліквідності дозволяє ефективно управляти ліквідною позицією банку, як з точки зору забезпечення безумовного виконання зобов’язань банка, так и з точки зору забезпечення клієнтів необхідними ліквідніми коштами.

    Протягом 2007 року Банк постійно дотримувався нормативів ліквідності, що встановлені Національним банком України: норматив миттєвої ліквідності на 01.01.08 р. становив 63,54% (значення, що вимагається НБУ – 20%), норматив поточної ліквідності на 01.01.08 р. становив 81,33% (значення, що вимагається НБУ – 40%), норматив короткострокової ліквідності на 01.01.08 р. становив 38,84% (значення, що вимагається НБУ – 20%).

    5. Процентний ризик

    В результаті несприятливого коливання на ринку процентних ставок банк наражається на процентний ризик, джерелом якого є дисбаланс активів та пасивів, чутливих до зміни процентних ставок по строкам переоцінки. Позиція дисбалансу потенційно може бути джерелом додаткового прибутку банка, однак може і збільшувати ризик втрат. З метою зниження процентного ризику "УкрСиббанк" використовує комплексну систему управління ризиками, яка базується на оцінці та лімітуванні ризику, створенні стресс-моделей. Результати оцінки та аналіз величини процентного ризику подаються кожного місяця на засідання КУАП, який приймає рішення по зміні процентної політики банка, а також внутрішніх лімітів на рівень процентного ризику. Окрім помісячної оцінки величини процентного ризику, банк здійснює оперативний моніторинг різноманітних показників, які характеризують рівень процентного ризику, які бере на себе банк. Оперативний та регулярний моніторинг величини процентного ризику дозволяє керівництву банку приймати своєчасні та адекватні рішення, спрямовані на запобігання прибутковості операцій банку та дотримання встановлених лімітів процентного ризику. Використання внутрішніх механізмів та процедур дозволяють банку ефективно управляти процентним ризиком та уникати втрат, пов'язаних з даним видом ризику.

    6. Валютний ризик

    Валютний ризик виникає у результаті несприятливої зміни курсів іноземних валют та цін на банківські метали. Джерелом ризику є дисбаланс балансових та забалансових вимог та зобов’язань, виражених в одній валюті.

    Протягом 2007 року "УкрСиббанк" стабільно дотримувався нормативів відкритої валютної позиції, встановлених Національним банком України. Крім системи контролю валютного ризику у рамках нормативів НБУ, «УкрСиббанк» використовує внутрішню систему оцінки та обмеження величини валютного ризику. Система лімітів включає ліміти валютної позиції у розрізі валют, ліміти валютних позицій у розрізі бізнес-підрозділів, ліміти stop – loss та take-profit. Система внутрішніх лімітів дозволяє комплексно та адекватно управляти величиною валютного ризику з допомогою прийнятих у банку принципів риск-менеджменту.

    7. Операційно-технологічний ризик

    Операційно-технологічний ризик - це потенційний ризик для існування банку, що виникає через недоліки корпоративного управління, системи внутрішнього контролю або неадекватність інформаційних технологій і процесів оброблення інформації з точки зору керованості, універсальності, надійності, контрольованості і безперервності роботи. Банк здійснює розробку технологічних карт на проведення різноманітних видів операцій, здійснення контролю виконання технологічних процесів Банку.

    8.Платоспроможність Банку

    Платоспроможність (адекватність регулятивного капіталу) банку - показник, що відображає здатність банку своєчасно і в повному обсязі розраховуватися за своїми зобов’язаннями. Чим вище значення даного показника, тим більша частка ризику, що її приймають на себе власники банку. Норматив платоспроможності (адекватності регулятивного капіталу) встановлюється для запобігання надмірному перекладанню банком кредитного ризику та ризику неповернення банківських активів на вкладників банку. Саме тому Банк, при плануванні та фактичному здійсненні активних операцій, що є ризиковими та впливають на рівень платоспроможності, багато уваги приділяє саме цьому показнику . Так, протягом 2007 року рівень платоспроможності Банку зберігався на достатньому рівні.

    Станом на 01.01.08 значення обов’язкових економічних нормативів, встановлених НБУ, за індивідуальною звітністю АКІБ „УкрСиббанк” (ф.№ 611) склали наступні рівні, які характеризують рівні толерантності банку до ризику [33]:

    o  регулятивний капітал (Н1) – 4 100 411 тис.грн. (нормативне значення – не менше екв.8 млн.євро),

    o  норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2) – 11,25% (нормативне значення – не менше 10%),

    o  норматив адекватності основного капіталу (Н3) – 7,21% (нормативне значення – не менше 4%),

    o  норматив миттєвої ліквідності (Н4) – 63,54% (нормативне значення – не менше 20%),

    o  норматив поточної ліквідності (Н5) – 81,33% (нормативне значення – не менше 40%),

    o  норматив короткострокової ліквідності (Н6) – 38,84% (нормативне значення – не менше 20%),

    o  норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) – 10,77% (нормативне значення – не більше 25%),

    o  норматив великих кредитних ризиків (Н8) – 10,77% (нормативне значення – не більше 8-кратного розміру регулятивного капіталу),

    o  норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9) – 4,91% (нормативне значення – не більше 5%),

    o  норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10) – 10,88% (нормативне значення – не більше 30%),

    o  норматив інвестування в цінні папери (Н11) – 2,90% (нормативне значення – не більше 15%),

    o  норматив загальної суми інвестування (Н12) – 5,50% (нормативне значення – не більше 60%),

    o  норматив ризику загальної відкритої валютної позиції банку (Н13) – 3,81% (нормативне значення – не більше 30%),

    o  норматив ризику загальної довгої відкритої валютної позиції (Н13-1) – 1,80% (нормативне значення – не більше 20%),

    o  норматив ризику загальної короткої відкритої валютної позиції (Н13-2) – 2,01% (нормативне значення – не більше 10%).


    2 ПЛАН БАНКУ НА ВИПАДОК ТЕХНОГЕННИХ КАТАСТРОФ


    2.1 Основні чинники небезпеки в техногенній сфері для діяльності банку та нормативні вимоги для організації захисту від надзвичайних ситуацій у техногенній сфері


    До основних чинників небезпеки для діяльності банку в техногенній сфе-рі відносяться технічні, санітарно-гігієнічні, організаційні та психофізіологічні [13].

    Технічні чинники техногенної небезпеки визначаються рівнем надійності та ступенем ергономічності устаткування, застосуванням в його конструкції захисних загороджень, запобіжних пристроїв, засобів сигналізації та блокуван-ня, досконалістю технологічних процесів, правильною послідовністю викону-ваних операцій тощо.

    Санітарно-гігієнічні чинники техногенної небезпеки виникають при підвищеному вмісті в повітрі робочих зон шкідливих речовин, недостатньому чи нераціональному освітленні, підвищеному рівні шуму, вібрації, незадовіль-них мікрокліматичних умовах, наявності різноманітних випромінювань вище допустимих значень, порушенні правил особистої гігієни та ін.

    Організаційні чинники техногенної небезпеки характеризують структуру виробничих взаємозв'язків, систему правил, норм, інструкцій, стандартів сто-совно виконання робіт, планово-попереджувального ремонту устаткування, організацію нагляду за небезпечними роботами, використанням устаткування, механізмів та інструменту за призначенням тощо.

    Психофізіологічні чинники техногенної небезпеки визначаються втомою працівника через надмірну важкість і напруженість роботи, монотонність праці, хворобливим станом людини, її необережністю, неуважністю, недосвідченістю, невідповідністю психофізіологічних чи антропометричних даних працівника використовуваній техніці чи виконуваній роботі.

    Згідно «Державному класифікатору надзвичайних ситуацій» (ДК 019 -2001) [5]:

    1. Надзвичайна ситуація (НС) – це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом та/або іншими чинниками, що призвело (може призвести) до загибелі людей або значних матеріальних втрат;

    2. Відповідно до причин походження подій, що можуть зумовити виник-нення НС на території України, розрізняються:

    - НС техногенного характеру - транспортні аварії (катастрофи), пожежі, вибухи, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних та шкідливих хімічних та радіоактивних речовин, раптове руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах зв'язку та телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічні аварії та ін.;

    - НС природного характеру - небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні явища, деградація грунтів чи надр, пожежі у природних екологічних системах, зміни стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність та масове отруєння людей, інфекційні захворювання свійських тварин, а саме сільськогосподарських, масова загибель диких тварин, ураження сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками і т. ін.;

    - НС соціально-політичного характеру, пов'язані з протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування: збройні напади, захоплення і силове утримання важливих об'єктів або реальна загроза здійснення таких акцій; збройні напади, захоплення і силове утримання атомних електростанцій або інших об'єктів атомної енергетики або реальна загроза здійснення таких акцій; замах на життя керівників держави та народних депутатів України; напад, замах на життя членів екіпажу повітряного або морського (річкового) судна, викрадення (спроба викрадення), знищення (спроба знищення) таких суден; захоплення заручників з числа членів екіпажу чи пасажирів, установлення вибухового пристрою у багатолюдних місцях, установі, організації, на підприємстві, у житловому секторі, на транспорті; зникнення або викрадення зброї та небезпечних речовин з об'єктів їх зберігання, використання, перероблення та під час транспортування; виявлення застарілих боєприпасів, аварії на арсеналах, складах боєприпасів та інших об'єктах військового призначення з викиданням уламків, реактивних та звичайних снарядів, нещасні випадки з людьми та ін.

    - НС воєнного характеру, пов'язані з наслідками застосування звичайної зброї або зброї масового ураження, під час яких виникають вторинні чинники ураження населення, що визначаються окремими нормативними документами і тому в цьому Класифікаторі не деталізовані, а зазначені на найвищому рівні деталізації в угрупованні з кодом 40000 "НС воєнного характеру".

    3. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій – це підготовка та реалізація комплексу правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на забезпечення техногенної та природної безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації на основі даних моніторингу, експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію або пом'якшення її можливих наслідків.

    4. Функціональна підсистема запобігання НС – це складова частина єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру (далі - єдина державна система), яка включає підприємства, установи та організації, з відповідними силами і засобами, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної та природної безпеки, організовують проведення роботи із запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру з метою захисту населення і довкілля, зменшення матеріальних втрат у разі виникнення надзвичайної ситуації;

    В табл.2.1 наведена класифікація основних техногенних надзвичайних ситуацій згідно «Державному класифікатору надзвичайних ситуацій» [5].


    Таблиця 2.1

    Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного характеру

    (основні фактори техногенної небезпеки діяльності банку) [5]

    Код 

    Назва 

    10000 

    НС ТЕХНОГЕННОГО ХАРАКТЕРУ 

    10100 

    Аварії (катастрофи) на транспорті 

    10110 

    Аварії на транспорті з викиданням (загрозою викидання) небезпечних та шкідливих речовин 

    10170 

    Аварії на трубопроводах 

    10171 

    Аварії на магістральних газопроводах 

    10172 

    Аварії на нафтопроводах та продуктопроводах 

    10200 

    Пожежі, вибухи 

    12010 

    Пожежі, вибухи у будівлях та спорудах 

    10211 

    Пожежі, вибухи у спорудах, на комунікаціях та технологічному обладнанні промислових об'єктів 

    10300 

    Аварії з викиданням (загрозою викидання) НХР на інших об'єктах (крім аварій на транспорті) 

    10400 

    Наявність у навколишньому середовищі шкідливих (забруднювальних) речовин понад ГДК 

    10500 

    Аварії з викиданням (загрозою викидання) РР (крім аварій на транспорті) 

    10600 

    Раптове руйнування будівель та споруд 

    10610 

    Руйнування елементів транспортних комунікацій 

    10620 

    Руйнування будівель та споруд виробничого призначення 

    10700 

    Аварії в електроенергетичних системах 

    10800 

    Аварії в системах життєзабезпечення 

    10810 

    Аварії у каналізаційних системах із скиданням і викиданням забруднювальних речовин 

    10820 

    Аварії у теплових мережах (системах гарячого водопостачання) холодної пори року 

    10830 

    Аварії у системах забезпечення населення питною водою 

    10840 

    Аварії на комунальних газопроводах 

    10900 

    Аварії систем зв'язку та телекомунікацій 

    11100 

    Гідродинамічні аварії 

    11110 

    Прориви гребель (дамб, шлюзів тощо) з утворенням хвиль прориву та катастрофічних затоплень 


    « Правила техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підпри-ємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях (далі - Правила)» [13] визначають загальні вимоги до організації техногенної безпеки як складової частини цивільного захисту на підприємствах, в установах, організаціях (далі - об'єкти) та на небезпечних територіях і є обов'язковими для виконання керівниками органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, керівниками та посадовими особами підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, фізичними особами.

    Порядок виконання заходів, які забезпечують дотримання Правил на об'єктах, визначається їх керівниками.

    У разі, якщо обов'язки щодо забезпечення техногенної безпеки не обумовлювались договором, іншими угодами, відповідальність за забезпечення техногенної безпеки покладається на керівника об'єкта.

    Вимоги техногенної безпеки повинні враховуватись органами містобудування та архітектури, забудовниками, проектними та будівельними організаціями під час проектування та забудови населених пунктів, будівництва, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, будівель і споруд у їх проектно-будівельній документації.

    Керівники та посадові особи об'єктів повинні забезпечувати виконання вимог техногенної безпеки шляхом:

    - додержання вимог цих Правил, норм і стандартів щодо техногенної безпеки у сфері цивільного захисту, а також виконання приписів посадових осіб Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки;

    - розроблення та затвердження положень, інструкцій щодо виконання вимог техногенної безпеки на об'єктах, здійснення постійного контролю за їх дотриманням;

    - організації навчання персоналу діям у разі виникнення аварійних ситуацій та аварій;

    - організації заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

    - фінансування витрат у порядку та обсягах, необхідних для повного і якісного забезпечення вимог техногенної безпеки.

    Керівники ПНО або ОПН, крім того, повинні забезпечити:

    - проведення ідентифікації та паспортизації відповідно до Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів, затвердженого наказом МНС від 18.12.2000 N 338, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 24.01.2001 за N 62/5253 (у редакції наказу МНС від 16.08.2005 N 140, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01.09.2005 за N 970/11250);

    - розробку планів локалізації і ліквідації аварійних ситуацій та аварій (далі - ПЛАС);

    - розробку спеціальних заходів протиаварійного захисту відповідно до ПЛАС;

    - створення матеріальних (об'єктових) резервів для запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру і їх наслідків;

    - впровадження, експлуатацію та технічне обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у випадку їх виникнення;

    - створення відповідно до чинного законодавства аварійно-рятувальних служб та необхідної для їх функціонування матеріально-технічної бази;

    - впровадження та утримання у робочому стані засобів зв'язку, аварійно-рятувальної техніки та обладнання і використання їх за призначенням;

    - інформування органів, що відповідають за дії щодо локалізації та ліквідації аварії, про аварійні ситуації, які пов'язані з небезпечними речовинами і можуть завдати шкоди життю та здоров'ю населення і навколишньому середовищу;

    - наявність постійно оновлювального запасу відповідних медичних препаратів, сучасних антидотів та інших фармацевтичних препаратів, у тому числі кисню.

    Керівники ПНО або ОПН повинні на основі міжгалузевої і галузевої нормативної документації, рекомендацій, довідкової і науково-технічної літератури, а також з урахуванням аварій і аварійних ситуацій, що відбувалися на них та аналогічних об'єктах, здійснювати постійний аналіз небезпеки процесів виробництва, інформувати місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування про всі небезпеки, які встановлені в процесі аналізу, та об'єкти, які можуть опинитися у прогнозованих зонах надзвичайних ситуацій, надавати їм результати виконаного аналізу небезпеки ПНО або ОПН, а також інші матеріали, які потрібні для планування заходів цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

    Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6


    Приглашения

    09.12.2013 - 16.12.2013

    Международный конкурс хореографического искусства в рамках Международного фестиваля искусств «РОЖДЕСТВЕНСКАЯ АНДОРРА»

    09.12.2013 - 16.12.2013

    Международный конкурс хорового искусства в АНДОРРЕ «РОЖДЕСТВЕНСКАЯ АНДОРРА»




    Copyright © 2012 г.
    При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.