Організація банківського споживчого кредитування (на прикладі ВАТ КБ "Хрещатик")

Організація банківського споживчого кредитування (на прикладі ВАТ КБ "Хрещатик")

Курсова робота

ОРГАНІЗАЦІЯ БАНКІВСЬКОГО СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУВАННЯ (НА ПРИКЛАДІ ВАТ КБ “ХРЕЩАТИК”)

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні та методологічні основи кредитних ресурсів банку

1.1 Загальна характеристика кредитних операцій

1.2 Споживчий банківський кредит

1.3 Сутність, види та основні підходи до формування портфелю споживчих кредитів банківської установи

Розділ 2. Організація банківського споживчого кредитування на прикладі СФ ВАТ КБ “ХРЕЩАТИК

2.1 Загальна характеристика” СФ ВАТ КБ “ХРЕЩАТИК" та фінансово-економічного стану діяльності

2.2 Аналіз кредитної діяльності ВАТ КБ "ХРЕЩАТИК" за 2006 рік

2.3 Організація кредитування в Сумській філії ВАТ КБ "ХРЕЩАТИК"

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Діяльність українських комерційних банків нині зосереджено переважно на роботі з юридичними особами. Це явище тимчасове. У процесі подальшого розвитку ринкових відносин питома вага операцій із фізичними особами неодмінно зростатимуть, тож фінансово-кредитні установи нашої держави мають це враховувати. Як свідчить світовий досвід, банківські операції з фізичними особами становлять близько третини загального обсягу всіх операцій, які проводять фінансово-кредитні установи країн із ринковою економікою. Серед цих банків чимало спеціалізованих, які працюють лише з фізичними особами.

У кредитуванні споживчих потреб людей беруть участь підприємства, організації, кредитні спілки, ломбарди і банки. Наприклад, у Франції ¼ споживчого кредиту надається банками і ¾ - спеціалізованими кредитними установами. Але оскільки останні отримують необхідні їм кошти в більшій мірі за рахунок банківських позик, то фактично 90% всієї суми споживчого кредиту надається банками.

Споживчий кредит - це кредит, який дає:

можливість отримати ті речі, яких без використання кредиту потрібно було б довго чекати, або ж які були б недоступні для отримання;

гнучкість: робити придбання товарів в зручний час, навіть тоді, коли споживач немає в своєму розпорядженні необхідної суми готівки;

безпеку: коли людина купує або мандрує, кредитні картки є більш зручним і надійним засобом платежу в порівнянні з готівковими розрахунками.

допомогу: споживчий кредит дозволяє оплачувати непередбачені термінові витрати (ремонт автомобіля після аварії тощо).

Але споживчий кредит має і свої недоліки, які слід враховувати:

Іноді кредитні рахунки створюють оману багатства і це призводить до надмірних витрат і згодом по мірі накопичення боргів часто виникають труднощі, щодо щомісячних платежів.

Як правило, покупки в кредит обходяться дорожче, ніж при оплаті готівкою. Це відбувається тому, що при купівлі товару в кредит ціна на товар часто трохи вища, ніж при оплаті готівкою, а також до неї слід добавити процент за користування кредитом.

Предметом роботи є теоретичне та практичне дослідження надання українськими та зарубіжними банками споживчого кредиту. Основною метою роботи є вивчення чинної методології споживчого кредитування та викладення перспектив розвитку даного виду кредиту на Україні.

Основним завданням роботи є вивчення особливостей, переваг та недоліків споживчого кредиту в Україні та методів його удосконалення.

Розділ 1. Теоретичні та методологічні основи кредитних ресурсів банку

1.1 Загальна характеристика кредитних операцій

Кредит - це відносини стосовно зворотного руху вартості. Ці відносини допомагають зробити безперервним процес виробництва, підвищують конкурентоспроможність підприємства, допомагають зайняти своє місце на ринку та підвищити його питому вагу через збільшення обсягів виробництва і, відповідно, продаж. Отже кредит є „локомотивом” росту не тільки підприємства, а й економіки в цілому.

Кредитні операції ВАТ КБ „Хрещатик" регламентуються внутрішніми документами банку, а саме: Положенням „Про порядок кредитування юридичних осіб в системі ВАТ КБ „Хрещатик”, Положенням „Про порядок овердрафтного кредитування”, „Про порядок проведення факторингових операцій на внутрішньому ринку", „Про порядок надання покритих гарантій в системі ВАТ КБ „Хрещатик”, „Про порядок кредитування на придбання автотранспорту юр. особами", „Про порядок кредитування під заставу майнових прав на кошти розміщені на депозитному рахунку" та іншими.

Суб`єктами кредитних відносин виступають Відкрите акціонерне товариство комерційний банк „Хрещатик”, в особі директора головного регіонального управління” відкритого акціонерного товариства комерційного банку „Хрещатик" (кредитор) з одного боку, а з іншої сторони позичальники - суб`єкти господарювання, органи державної влади та юридичні особи.

В залежності від цільового спрямування кредит буває:

виробничим - використовується у сфері виробництва та реалізації сукупного суспільного продукту і є важливим джерелом формування обігових коштів і основних фондів;

споживчим - надається населенню з метою покращення житлових умов, створення підсобного домашнього господарства тощо.

Облік кредитних операцій ведеться за такими головними рахунками: № 2063 „Позичковий рахунок”; № 2068 „Рахунок по відсотках”; № 3578 „Рахунок комісії"; № 6397 „Рахунок пені”.

Кредити в іноземній валюті надається ВАТ КБ „Хрещатик" за умови наявності відповідного дозволу Правління банку та мобілізації ними валютних ресурсів на відповідний строк. При цьому допускається часткове або повне конвертування кредитних коштів у гривню на міжбанківському валютному ринку України або в іншу іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України.

Банк „Хрещатик" здійснює формування резервів для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями згідно з вимогами нормативних актів НБУ.

Для визначення суми резерву банк повинен здійснювати класифікацію кредитного портфеля за кожною кредитною операцією в залежності від фінансового стану позичальника (клас позичальника - А, Б, В, Г, Д - визначається установою банку на підставі даних бухгалтерської і статистичної звітності). За результатами класифікації кредитного портфеля визначається категорія кожної кредитної операції: "стандартна", "під контролем", "субстандартна", "сумнівна", "безнадійна".

Загальна заборгованість за кредитними операціями становить валовий кредитний ризик для кредитора. Для розрахунку резервів на покриття можливих втрат за кредитними операціями визначається чистий кредитний ризик (в абсолютних показниках) шляхом зменшення валового кредитного ризику, класифікованого за ступенем ризику, на вартість прийнятного забезпечення.

Створення та формування резервів для відшкодування можливих втрат здійснюється на повний розмір чистого кредитного ризику за основним боргом, зваженого на коефіцієнт резервування, за всіма видами кредитних операцій у національній та іноземній валютах.

При формуванні резерву під зобов`язання з кредитування слід враховувати, що до розрахунку береться 50% від суми безвідкличних (тобто ризикових) зобов`язань, які обліковуються за аналітичним рахунком 9129/1.

Резерв формується у тій валюті, в якій враховується заборгованість. Філія банку зобов`язана здійснювати розрахунок резервів протягом місяця, у якому здійснено кредитну операцію. Формування резервів повинно здійснюватися щомісячно в повному обсязі незалежно від розміру доходів філії.

1.2 Споживчий банківський кредит

Споживчий кредит надається фізичним особам, які мають постійне джерело доходів. При вирішенні питання про надання кредиту враховується дієспроможність та матеріальний стан позичальника, його можливості повернути кредит з врахуванням відсотків в строки, визначені кредитним договором.

Кредитні взаємовідносини регламентуються на підставі кредитних договорів, що укладаються між банком і позичальником тільки в письмовій формі, які визначають взаємні зобов'язання та відповідальність сторін і не можуть змінюватися в односторонньому порядку без згоди обох сторін. При укладанні кредитного договору використовується типова форма, яка повинна динамічно змінюватись відповідно внесення змін у чинне законодавство, що регулює процедуру кредитування.

Загальні умови кредитування громадян:

потенційні позичальники повинні бути резидентами України;

доход позичальника повинен бути достатнім для здіснення виплат по кредиту та процентах;

кредити надаються в національній та іноземній валютах;

погашення кредиту відбувається згідно з умовами програми, як правило, щомісяця рівними частинами;

проценти нараховуються на залишок кредиту та погашаються щомісяця.

Для оформлення кредиту необхідно:

отримати в продавця рахунок-фактуру на оплату товару;

звернутися до найближчого відділення банку;

визначитися з терміном погашення кредиту (від 1 до 12 місяців);

заповнити анкету та заяву на одержання кредиту;

надати копію довідки щодо присвоєння ідентифікаційного коду;

мати при собі паспорт;

а також будь-який інший документ, який засвідчує особистість (права водія, закордонний паспорт або інше).

пред'явити довідку з місця роботи з указівкою посади й отриманого доходу протягом 6 останніх місяців (з помісячною розбивкою) і позначкою "затримки у виплаті заробітної плати за останні 6 місяців відсутні";

пенсіонерам необхідно пред'явити довідку щодо розміру пенсії з відділення Пенсійного фонду України або Управління соціального захисту.

Протягом двох днів банк приймає рішення стосовно надання кредиту і призначає зустріч з менеджером у зручний для клієнта час.

Українські банки пропонують зручну і прозору схему кредитування на придбання житла на первинному або вторинному ринку, пропонує фізичним особам можливість покупки в кредит автомобіля будь-якої марки, як вітчизняного, так й іноземного виробництва. Забезпеченням кредиту виступає автомобіль, що стає власністю клієнта відразу ж після його придбання.

При настанні терміну повернення кредиту, вказаному в кредитному договорі, кредит має бути повністю погашеним в готівковій або безготівковій формі.

Якщо кредит не погашений у визначений термін, заборгованість переховується з рахунку на якому він обліковувався на рахунок прострочених кредитів.

Продовження строку користування кредитом здійснюється виключно на підставі рішення Правління.

Після закриття кредитної справи працівник кредитного відділу записує на внутрішній стороні її обкладинки кількість аркушів на момент закриття справи і зберігається в металевому сейфі.

Ліміт кредитування та проміжні строки видачі та повернення кредиту встановлюється за домовленістю сторін виходячи із потреби в кредиті.

У день надання кредиту здійснюються проводки: Дт - позичковий рахунок, Кт - поточний рахунок.

У день повного або часткового погашення суми основного боргу здійснюються проводки: Дт - поточний рахунок клієнта, Кт - позичковий рахунок.

У разі несвоєчасного погашення заборгованості: Дт - рахунки простроченої заборгованості за кредитом, Кт - позичковий рахунок.

Кредитна лінія обліковується на позабалансовому рахунку 9192 за сумою невикористаного ліміту кредиту за аналітичним рахунками 2129 (субрахунок 1) - безвідкличні зобов`язання; 9129 (субрахунок 2) - інші зобов`язання.

Отже, виходячи із всього вище сказаного можна зробити висновок, що банки України представляють значний вибір форм і програм кредитування, які максимально повно та з найменшими витратами можуть задовольнити потреби в позичкових коштах.

1.3 Сутність, види та основні підходи до формування портфелю споживчих кредитів банківської установи

Товарно-грошові відносини передбачають наявність тісної залежності між функціонуванням виробничої та банківської сфери. Створення банку, його повноцінна діяльність неможливі без промислового капіталу, а робота навіть найменшого підприємства не можлива без відповідного банківського обслуговування. Не менш важлива і та обставина, що розвиток виробництва і банківської сфери відбувається, практично, паралельно, оскільки будь-які відхилення впливають на стан, форми і методи здійснення банківської діяльності і навпаки.

До числа найважливіших методів інтеграції банківського і промислового капіталу відносять кредит.

Кредитна діяльність банку є одним з основних критеріїв, що відрізняє його від небанківських установ. У світовій практиці саме з кредитуванням пов'язана значна частина доходу банку. Одночасно неповернення кредитів, особливо великих, може привести банк до банкрутства, а в силу його позиції в економіці, до цілого ряду банкрутств пов'язаних з ним підприємств, банків і приватних осіб. Тому управління кредитними операціями є необхідною частиною стратегії і тактики виживання і розвитку будь-якого комерційного банку.

Головними ланками кредитної системи України є банки та фінансово-кредитні установи, що мають ліцензію (письмовий дозвіл) НБУ, які одночасно виступають у ролі покупця і продавця існуючих у суспільстві тимчасово вільних коштів.

Банківська система шляхом надання кредитів організовує і обслуговує рух капіталу і забезпечує його залучення, акумуляцію та спрямування у ті сфери виробництва та обігу, де виникає дефіцит капіталу.

Кредитні операції банку - це відношення між кредитором і дебітором (позичальником) з приводу надання (одержання) у тимчасове користування коштів, їхнього повернення й оплати.

Кредитні операції містять у собі позикові операції і депозитні операції. Позикові операції - це дії робітників банку (кредитних установ) по наданню і (або) одержанню кредитів, їхньому поверненню й оплаті відповідних відсотків, а депозитні операції - дії тих же робітників по розміщенню і (або) залученню внесків, їхньому поверненню й оплаті відсотків.

Основний предмет кредитних операцій - позика, як визначена сума грошей, що видається (утворюється), повертається, оплачується, відповідно депозитних операцій - внесок (депозит) як сума грошових коштів і (або) інших цінностей (цінних паперів), що розміщується (застосовується), повертається, оплачується.

Кредити, можна класифікувати за різними класифікаційними ознаками, що допомагає банківській установі більш ефективніше управляти кредитним портфелем.

Так за строками користування можна розділити на:

короткострокові - до 1 року;

середньострокові - до 3 років;

довгострокові - понад 3 роки.

Строк кредиту, а також відсотки за його користування (якщо інше не передбачено умовами кредитного договору) розраховуються з моменту отримання (зарахування на рахунок позичальника або сплати платіжних документів з позикового рахунку позичальника) до повного погашення кредиту та відсотків за його користування.

Короткострокові кредити можуть надаватись банками у разі тимчасових фінансових труднощів, що виникають у зв'язку з витратами виробництва та обігу, не забезпечених надходженнями коштів у відповідному періоді.

Середньострокові кредити можуть надаватись на оплату обладнання, поточні витрати, на фінансування капітальних вкладень.

Довгострокові кредити можуть надаватися для формування основних фондів.

Об'єктами кредитування можуть бути капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію та розширення вже діючих основних фондів, на нове будівництво, на приватизацію тощо.

За видами забезпечення розрізняють кредити:

забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами);

гарантовані (банками, третіми особами);

з іншим забезпеченням (поручительство, свідоцтво страховика);

незабезпечені (бланкові).

За ступенем ризику можна класифікувати кредити на:

стандартні кредити;

кредити з підвищеним ризиком.

За методами надання виділяють кредити, що надаються:

у разовому порядку;

відповідно до кредитної лінії;

гарантійні (із заздалегідь обумовленою датою надання, за потребою, із стягненням комісії за зобов'язання).

Класифікувати кредити можна за строками їх погашення:

водночас;

у розстрочку;

достроково (за вимогою кредитора або за заявою позичальника);

з регресією платежів;

після закінчення обумовленого періоду.

Найважливішим елементом кредитної політики банку є використовуваний ним інструментарій для задоволення потреб клієнтів у позикових коштах, виражений у видах, що видаються банком, кредитів: чим різноманітніше цей інструментарій, тим повніше можуть бути задоволені потреби клієнтів.

В зарубіжній практиці кредити класифікуються за досить схожими ознаками, але існують деякі відмінності, так наприклад, за терміном дії кредиту розрізняють також: короткострокові, середньострокові та довгострокові. Проте короткостроковий кредит може бути, як правило відізваний кожен день. У всякому випадку, строк його дії менше року. Середньострокові кредити мають термін дії від 1 до 4 років. Кредити строком дії понад чотири роки називаються довгостроковими кредитами.

Відмінність у класифікаціях кредитів іноземних банків від вітчизняних, пов’язано з історичним розвитком та становленням банківської системи країн Заходу та країн пострадянського простору.

Існують специфічні галузеві особливості, що впливають на процес банківського кредитування:

особливості виробничо-комерційного циклу підприємств галузі;

галузева структура собівартості.

Галузеві відмінності в структурі собівартості можуть зумовлювати підвищені ризики банків при кредитуванні особливо при загальній економічній нестабільності в країні. Банківський кредит на діяльність підприємства впливає подвійним чином: з одного боку, він збільшує силу фінансового важеля підприємства, тобто підприємство змушує працювати на свій фінансовий результат; з іншого боку, банківський кредит збільшує силу операційного (господарського) важеля підприємства, який вимірюється змінами показника прибутку при зміні суми доходу, який надходить, що оцінюється негативно.

Дослідження кредитного портфелю банка в галузевому розрізі, співставлення ефективності кредитування, прибутковості, ризику по підприємствам різних сфер економіки - необхідний елемент кредитної політики. Хоча облік кредитів в галузевому розрізі не передбачений сучасним планом рахунків бухгалтерського обліку у банках, в звітності банків застосовується галузева класифікація позичальників - юридичних осіб, яка дозволяє контролювати названі показники:

промисловість;

сільське господарство;

будівництво;

торгівля і громадське харчування;

транспорт;

зв'язок;

страхування і пенсійне забезпечення;

діяльність за операціями з нерухомим майном та ін.

В процесі аналізу показників діяльності банківської системи України, в цілому, та стану кредитного портфелю банків, зокрема, можна зазначити такі основні моменти:

залишки заборгованості за кредитами, наданими банками (з урахуванням міжбанківських кредитів) станом на 01.01.2005 року становили 44,9 млрд. грн. При чому заборгованість за кредитами в національний валюті становила 26,3 млрд. грн. (58,57%) а в іноземній відповідно 18,6 млрд. грн., що становить 41,43% від обсягу загального кредитного портфелю банків;

Страницы: 1, 2, 3