Як бачимо
показник збільшився, що вказує на збільшення обсягу обігових коштів для
погашення боргів протягом року.
-
Коефіцієнт
ліквідності швидкої
К л. ш==0,99;
К л. ш==0,903.
Зменшення
показника є негативним і пов’язане із зменшенням ліквідних активів на одиницю
термінових боргів.
-
Коефіцієнт
ліквідності абсолютної
К л. а.==0,178
К л. а.==0,167.
Даний показник
характеризує кількість абсолютно ліквідних коштів, тобто готівки у загальній
кількості пасивів. Зменшення показника знижує ліквідність підприємства, хоча
показник не значно відклонився від норми.
Таким чином
проаналізувавши 20 показників можна зробити висновок про рейтинг підприємства.
Таблиця –
Рейтингова оцінка підприємства
Оцінка
Рейтинг
90-100%
Високий
80-90%
Достатній
60-80%
Задовільний
40-60%
Недостатній
0-40%
Поганий
Дотримання
напрямку позитивних змін простежується у 7 показниках із 20.
Всього 20
показників – 100%
Тоді 7 показників
– 35%.
Дана оцінка
належить до поганого рівня рейтингу.
Отже, для
підприємства характерний рейтинг 35%, що вказує на незадовільний фінансовий
стан, що викликає підозру; характерний високий рівень ризику, що
підтверджується показниками ліквідності та рентабельності. Дане підприємство не
є інвестиційно-привабливим.
4.4 Визначення типу
фінансової стійкості підприємства
1. Власні
оборотні кошти
Квок =
ІрП – ІрА = Ф1срт.380 – Ф1срт.080
Квок1 =
1403,99 -2348 = -944,01
Квок2 =
2036,01 – 2490 = -453,99
2. Сумарна
величина джерел фінансування, які включають власні оборотні кошти і довгострокові
залучені
S п={0;0;1}
S к={0;1;1} S = {0; 1; 1} – нормальна фінансова стійкість.
4.5 Визначення
операційного та операційно – фінансових циклів підприємства
Тривалість
операційного циклу (ТОЦ) –визначає скільки днів у середньому необхідно для
виробництва, продажу та оплати продукції підприємства; впродовж якого періоду
грошові кошти підприємства перебувають у запасах.
ТОЦ = tоб.з
+ tоб.д.з ,
tоб.з
– тривалість обороту запасів;
tоб.д.з
– тривалість обороту дебіторської заборгованості.
tоб.з =
,
Коб.з
–коефіцієнт обертання запасів
tоб.з
–характеризує період часу за який „запаси” перетворюються в реалізовані
„товари”.
Коб.з
=
=
Коб.з
–показує скільки оборотів за звітний період роблять запаси.
tоб.д.з =
tоб.д.з -
показує строк комерційного кредитування і характеризує розрахункову кількість
днів за які дебітори гасять комерційний кредит, ефективність механізмів
розрахунків підприємства, надійність дебіторів
Коб.к.з
–коефіцієнт обертання кредиторської заборгованості
tоб.к.з
–характеризує розрахункову кількість днів для погашення комерційного кредиту
від своїх постачальників.
Коб.к.з
=
=
Коб.к.з
–показує скільки оборотів необхідно підприємству для повної сплати чистої
кредиторської заборгованості
Коб.к.з1 =
Коб.к.з2
=
tоб.к.з1
=
tоб.к.з2
=
ТОФЦ1
= 1262,93– 333,3 = 929,6
ТОФЦ2
= 1915,18– 493,15 = 1422,03
Оскільки ТОФЦ
> 0 і на початок і на кінець звітного періоду, це означає, що підприємство
відчуває потребу в грошових коштах (точніше в додатковому залученні їх зі
сторони), бо фактично кредитує своїх дебіторів, котрі користуються грошовими
коштами даного підприємства у формі комерційного кредиту.
4.6 Оцінка
ймовірності банкрутства підприємства
1 Модель
«Альтмана»
Модель
прогнозування фінансової неспроможності, розроблена американським економістом
Е. Альтманом, має також назву «розрахунок Z- показника». Побудована Альтманом
багатофакторна дискримінанта функція має такий вигляд
Z = 1,012х1+0,014х2+0,033хз+0,006х4+0,999х5
де Z- залежна
змінна(інтегральний показник фінансового стану підприємства);
Х ,Х,…,Х- незалежні змінні(показники) дискримінантної
моделі.
Z<0–висока
ймовірність того, що підприємство залишиться платоспроможним.
За проведеними
розрахунками бачимо, що ймовірність банкрутства невизначена лише за моделлю
Альтмана, а всі інші показують гарні перспективи для підприємства.
Висновки
Причиною
виникнення кредиту була необхідність одного товаровиробника продати свій товар,
а покупця — купити його, коли він ще не отримав гроші за свій товар. Проте з
розвитком суспільного відтворення з'явилося чимало інших чинників, що
зумовлюють необхідність кредиту: поява вільних коштів в одних суб'єктів
господарювання і виникнення потреби в них у інших; коливання потреб у коштах і
джерелах їх формування, які виникають у юридичних і фізичних осіб та держави;
надання в тимчасове користування коштів під майбутні, віддалені в часі, доходи.
Сутність кредиту
полягає не в масі позиченої вартості, а в тих економічних відносинах, які
виникають у зв'язку з рухом вартості на засадах зворотності та платності. Ці
відносини характеризуються низкою специфічних рис, які конституюють явище
кредиту і відрізняють його від інших економічних явищ.
Під формою
кредиту слід розуміти найбільш загальний прояв його сутності, що не зачіпає
внутрішньої структури кредиту і не пов'язаний з конкретною характеристикою її
окремих елементів. З цих позицій правомірно виділяти дві форми кредиту —
грошову та товарну, які тісно пов'язані між собою і є двома сторонами вартісної
форми кредиту.
Вид кредиту - це
конкретний прояв окремих елементів кредиту як економічного явища. Види кредиту
можуть виокремлюватися в межах його форм і розглядатися як складові елементи
системи, якою є кредит. Для потреб практики види кредиту можна класифікувати за
значною кількістю критеріїв і тому видів кредиту може бути велика кількість. Є
достатньо підстав для виділення і таких функцій кредиту, як контрольно-стимулююча
та функція капіталізації вільних грошових доходів.У своїх проявах кредит
розмаїтий, тому в теорії і на практиці розрізняють цілий ряд форм і видів
кредиту. Їм властиві свої особливості. З розвитком людського суспільства чільне
місце займає та чи інша форма або навіть вид кредиту.