Особливості справляння внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

–                   високий рівень демографічного навантаження на працездатне населення з боку осіб пенсійного віку;

–                   постійне збільшення розмірів пенсійних виплат незалежно від фактичної сплати страхових внесків.

3.2 Визначення проблем персофікованого обліку та шляхи їх вирішення

Одним з головних напрямів інтенсивної реалізації заходів щодо реформування державної солідарної системи пенсійного забезпечення в Україні є впровадження система персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб.

Суть і мета запровадження системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб пов’язані з необхідністю створення базової інформаційної платформи для приведення пенсійної системи на принципи пенсійного страхування з використанням новітніх інформаційних технологій для збирання, опрацювання, систематизації та зберігання передбачених законодавством про пенсійне страхування відомостей про фізичних осіб, що пов’язані з визначенням права на виплати з Пенсійного фонду та їх розмір за загальнообов’язковим державним пенсійним страхуванням

Персоніфікований облік як основа нової системи пенсійного страхування полягає у збиранні, обробленні, систематизації та зберіганні відомостей про фізичних осіб, які пов'язані з визначенням права на виплати з Пенсійного фонду та їх розміру за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

Повноваження учасників системи персоніфікованого обліку відомостей:

роботодавці реєструються у відповідних органах Пенсійного фонду та передають їм щорічні звіти про фізичних осіб, які працюють або працювали у них;

органи Пенсійного фонду організовують збирання та оброблення первинної звітності про застрахованих осіб для забезпечення функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про фізичних осіб і використання його баз даних для призначення трудових пенсій;

застраховані особи мають право вимагати від роботодавців повного та своєчасного подання до уповноваженого органу Пенсійного фонду відомостей стосовно персоніфікованого обліку, а також ознайомлюватися з відомостями про себе, які внесені до системи персоніфікованого обліку.

Ми вважаємо, що важливою необхідність впровадження зазначеної системи в Україні зумовлена актуальністю переходу до реалізації принципу “Пенсію треба заробити”. Реалізація цього принципу вимагає прозорості та адекватності як у накопиченні відомостей про пенсійні права застрахованих осіб (перш за все про заробіток і стаж), так і у застосуванні критеріїв диференціації умов та норм пенсійного забезпечення в процесі призначення пенсій, залежно від результатів праці кожного громадянина та його внесків на пенсійне страхування.

Управлінням організації впровадження персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України створена автоматизована система персоніфікованого обліку яка забезпечує збір, посилений контроль та накопичення даних про трудовий стаж, заробітну плату та страхові внески від усіх страхувальників за всі періоди, у яких особа підлягала пенсійному страхуванню.

Зазначимо те, що поступово сформоване у більшості страхувальників та застрахованих осіб розуміння феномена залежності розміру пенсії від трудового стажу, заробітку та страхового внеску, а також залежності результатів розрахунку пенсій від рівня достовірності відомостей, поданих до системи персоніфікованого обліку, у кінцевому підсумку посилює особисту зацікавленість працівників у своєчасному і повному перерахуванні страхових внесків роботодавцями до Пенсійного фонду України [27, с.8-9].

Ми дізналися, що зараз впроваджується обмін інформацією з електронних баз даних між системою персоніфікованого обліку відомостей Пенсійного фонду і системою розрахунків пенсій у Обчислювальному центрі Міністерства праці України.

На сьогодні забезпечили створення інформаційної платформи для призначення пенсій відповідно до вимог чинного законодавства, а з прийняттям Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" діюча система персоніфікованого обліку буде доповнена новим комплексом програм, які дадуть можливість персоніфікації відомостей у накопичувальних пенсійних рахунках застрахованих осіб.

Серед очікуваних результатів від впровадження персоніфікованого обліку ми виокреслимо наступні:

1) для застрахованої особи:

зменшення соціальної напруги серед застрахованих осіб та недовіри до системи пенсійного забезпечення у зв'язку з тим, що після впровадження персоніфікованого обліку суттєво зменшуються можливості фальсифікації даних про заробіток, страхові внески та стаж у первинних документах, що використовуються при розрахунках пенсій;

створюються умови гарантованого одержання від Пенсійного фонду на запит об'єктивних довідок з інтегрованими або деталізованими відомостями про розмір заробітку, страхових внесків та стажу в розрізі років та роботодавців, від яких були отримані відомості до персоніфікованого обліку;

зазначена схема поінформованості застрахованих осіб сприятиме реалізації принципу саморегулювання відносин із роботодавцем щодо забезпечення необхідної повноти та достовірності зазначених відомостей протягом конкретних періодів трудових відносин, а не по їх завершенні на етапі оформлення пенсії. Крім цього, зменшаться непродуктивні витрати часу та поневіряння застрахованої особи у процесі оформлення документів для призначення пенсії, оскільки основні відомості будуть надаватися з централізованого банку даних персоніфікованого обліку;

впровадження персоніфікованого обліку зміцнює позитивне ставлення працюючих до Пенсійного фонду - стає зрозумілим, що пенсію потрібно заробити, а для адекватного віддзеркалення заробітку працюючого у персоніфікованих відомостях до Пенсійного фонду наймані працівники будуть самі врегульовувати відносини з роботодавцями щодо наведення порядку у їх звітності.

2) для держави впровадження персоніфікованого обліку зумовить можливість поетапного впливу на:

удосконалення механізму комплексного аналізу, контролю та регулювання відповідності фінансових та інформаційних потоків від платників страхового збору;

посилення платіжної дисципліни роботодавців;

збільшення кількості платників та обсягів страхових внесків до Пенсійного фонду;

прискорення інтеграції розрізнених на сьогодні функцій пенсійної системи в єдину систему пенсійного забезпечення;

реалізацію моделей прогнозування макроекономічних показників системи пенсійного забезпечення на найближчу та далеку перспективу з урахуванням об'єктивних відомостей про структуру і розмір страхового збору з працюючих нині громадян та про використання застрахованими громадянами пенсійного права на матеріальне забезпечення.

Для повномасштабного завершення робіт по запуску всіх компонентів трирівневої (район-область-центр) корпоративної системи персоніфікованого обліку особливо важливими є:

необхідність завершення розробки та затвердження відповідних нормативно-правових документів, які врегульовують юридичний статус системи персоніфікованого обліку на засадах пенсійного страхування та законодавче встановлюють залежність розміру пенсії від участі в пенсійному страхуванні, тобто від розміру внесків до Пенсійного фонду;

створення державного банку персоніфікованих відомостей про застрахованих осіб на центральному рівні та необхідного для системи корпоративного телекомунікаційного середовища;

створення міжрайонних центрів автоматизованої обробки інформації персоніфікованого обліку застрахованих осіб та підготовки документів системи пенсійних розрахунків;

розробка та впровадження системи реєстрації, формування та видачі свідоцтв про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Висновки

У першому розділі розглянуто поняття та принципи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, визначили платників, порядок нарахування та сплати внесків до загальнообов’язкового пенсійного страхування, а також розглянули сучасний стан пенсійного забезпечення в Україні та нормативно-правове регулювання внесків.

Отже, загальнообов'язкове державне пенсійне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян передбачених законом.

Ставки внеску, що справляються до Пенсійного фонду, диференційовані залежно від платника та об’єкта оподаткування згідно з законодавством.

Пенсійне забезпечення є основною складовою частиною системи соціального захисту населення. Система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох рівнів: солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, система недержавного пенсійного страхування.

Можна зробити висновок, що багаторівнева пенсійна система - це шлях до поступового збільшення співвідношення між середнім розміром пенсії і заробітної плати. Вона покликана усунути чинники соціальної несправедливості та перерозподілу коштів Пенсійного фонду на користь пільгових категорій. Крім того, з часом пенсійна система стане потужним джерелом довготривалих інвестицій в економіку країни. Це, своєю чергою сприятиме збільшенню зайнятості, зростанню доходів громадян і зміцненню фінансової бази пенсійної системи.

Щодо структури ПФ, то можна зазначити, що до ПФ входять: центральний апарат - шість департаментів, три управління та режимно-секретний сектор.

Основними завданнями ПФ України є: участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування; забезпечення збирання та акумулювання внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, ведення їх обліку; призначення (перерахунок) пенсій; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів.

У другому розділі ми дали характеристику ТОВ "Альянс Ойл Україна", проаналізували його діяльність, а також порядок справляння внесків до пенсійного фонду.

Досліджене ТОВ " Альянс-Україна є одним із лідерів з постачання палива на ринку України. Основним напрямом діяльності компанії є дрібнооптова реалізація світлих нафтопродуктів.

Нарахування заробітної плати ТОВ "НК" Альянс-Україна проводиться на основі затвердженого табеля робочого часу. Згідно з розкладом підприємства встановлюються посадові оклади. Видача заробітної плати проводиться за розрахунково-платіжною відомістю.

Можна сказати, що різниця між нарахованою сумою заробітної плати та утримань представляє суму до видачі для кожного робітника.

Після проведення нарахування заробітної плати бухгалтером підприємства проводяться відрахування до фондів. ТОВ "Альянс Ойл Україна" належить до категорії платників внесків до обов’язкового пенсійного страхування. Із фонду оплати праці здійснюється відраховуються за рахунок валових витрат підприємства у розмірі 33,2 %. У зв’язку з тим що на підприємстві є працюючий інвалід, також за рахунок валових витрат підприємства за ставкою 4%.

Утримання з працівників підприємства (у джерела виплат) відраховуються до Пенсійного Фонду за ставкою 2 % від фактично нарахованої заробітної плати кожного працівника. Перерахування утриманих внесків до Пенсійного Фонду здійснюється у момент виплат заробітної плати.

У третьому розділі на основі теоретичних розробок і практичних впроваджень ми зробили деякі пропозиції щодо проведення пенсійної реформи в Україні та визначили проблеми персоніфікованого обліку та шляхи їх вирішення.

Реформування пенсійного забезпечення в Україні необхідне. Воно має створити належні умови для підвищення рівня пенсій, раціонального перерозподілу функцій між державою, роботодавцями і працюючими щодо соціального захисту громадян похилого віку, а також залучати накопичувані пенсійні кошти для реалізації політики економічного зростання.

Пенсійну реформу слід проводити за трьома напрямами: реформування солідарної системи, створення обов'язкової накопичувальної системи і розвиток добровільної накопичувальної системи.

Пенсійна реформа має здійснюватися на системних засадах, перевірених досвідом інших країн та адаптованих до українських умов. Всі, хто серйозно замислюється про майбутнє України, не можуть ігнорувати наявні нині можливості щодо реформування пенсійної системи, так само, як і небезпеку, пов'язану з відсутністю реформ. Проведення реформи відповідає не лише велінням часу, а й інтересам всього українського народу.

Ми вважаємо, що сутність та мета запровадження системи персоніфікованого обліку пов’язані з необхідністю створення базової інформаційної платформи для приведення пенсійної системи на принципи пенсійного страхування з використанням новітніх інформаційних технологій. персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України створена автоматизована система персоніфікованого обліку яка забезпечує збір, посилений контроль та накопичення даних про трудовий стаж, заробітну плату та страхові внески від усіх страхувальників за всі періоди, у яких особа підлягала пенсійному страхуванню.

Список використаної літератури

1. Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування // Відомості Верховної Ради України, 1997. - №37. - Ст.237.

2. Закон України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 11. - Ст.47.

3. Закон України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003року № 1058 - ІV // Праця і зарплата. - 2003. - №8. - с.5.

4. Положення про Пенсійний фонд України, затв. Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 // Офіційний вісник України. - 2001. - N 9. - Ст.350.

5. Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України // Офіційний Вісник України. - 2004. - №3. - Ст.148.

6. Заходи на виконання Указу Президента України від 4 травня 1998 року №401/98 "Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов'язкового державного пенсійного страхування", затверджені постановою правління Пенсійного фонду України від 20.11.98 р. №15 - 4.

7. Заходи на виконання Указу Президента України від 4 травня 1998 року №401/98 "Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов'язкового державного пенсійного страхування", затверджені постановою правління Пенсійного фонду України від 20.11.98 р. №15 - 4

8. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси. Навчальний посібник / За заг. ред. Базилевича В.Д. - К.: Атіка, 2002. - 368 с.

9. Гнибіденко=І.В. Пенсійна реформа в Україні: стан, проблеми, перспективи // Економіка України. - 2006. - № 4. - с.4-11.

10. Кучерявенко Н.П. Курс налогового права. В 6 т.Т. ІІІ Учение о налоге. - Х.: Легас, 2005.С. 199-200.

11. Осадець С. Страхування. Підручник. - К.: КНЕУ, 1998. - 528 с.

Заболоцький Б.Ф., Кокошко М.Ф., Смовженко Т.С. Економіка України. - Львів: ЛБК НБУ, 2008. - 579 с.

12.Зайчук Б. Пенсійна реформа з перспективою на майбутнє // Соціальний захист. - 2007. - № 4. - С.29-31.

15. Захарко М. Сплата внесків до Пенсійного фонду: аналіз змін // Фінанси України. 2005. - № 9. - С.82.

13. Коваленко О. На пути к пенсионной реформе: персонифицированный учёт // Персонал. - 2008. - №1. - С.63-65.

14. Коровіна З., Ігольніков О. Про єдину систему пенсійного забезпечення // Економіка України. 1996. - № 6 - С.3.

15. Мельник О.М. Реформування пенсійного забезпечення в Україні // Фінанси України. - 2002. - № 4. - С.32-38.

16. Огій О. Переваги персоніфікованого обліку та звітності // Праця і зарплата. - 2001. - №6. - С.8-9.

17. Окольніков К.Д. Соціальне страхування та пенсійне забезпечення // Фінанси України. 2007. - №1. - С.56.

18. Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування: Закон України від 14 січня 1998 р. // Офіційний вісник України. - 1998. - № 6. - Ст.219.

19. Стожок Л. Напрями вдосконалення системи державного пенсійного страхування в Україні // Україна: аспекти праці. - 2006. - № 1. - с.13-18.

20. Стожок Л. Напрями вдосконалення системи державного пенсійного страхування в Україні // Україна: аспекти праці. - 2006. - № 1. - с.13-18.

21. Уваров В. Пенсійна реформа набирає обертів // Соціальний захист. - 2001. - №8. - С.22.

22. Шумський В.М., Діхтєрьова В.В. Формування Пенсійного фонду: реальність потенційних джерел // Фінанси України. - 2001. - №7. - С.58-61.

23. #"#">#"#">#"#">#"#">#"#">#"#">#"_Toc281523722">Додатки

Додаток 1

Суб’єкти та об’єкти оподаткування внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування

Додаток 2

Розміри страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування

Додаток 3

Внески на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій

Додаток 4

Мета і завдання персоніфікованого обліку.

Починаючи з 01.01.2004 р. - дати набрання чинності Законом про пенсійне страхування - пенсії за віком обчислюються на підставі даних, накопичених щодо кожної застрахованої особи у базах даних системи персоніфікованого обліку відомостей Пенсійного фонду (СПОВ), сформованих за звітами за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. Розмір пенсії тепер залежить від розміру заробітної плати (доходу) застрахованої особи за ті страхові місяці, за які до ПФУ перераховано відповідну суму страхових внесків.

Дані про застрахованих осіб в електронній базі даних СПОВ належать до конфіденційної інформації з обмеженим правом доступу. Інформація з неї може бути видана тільки на запит страхувальника або застрахованої особи. Останній також має право уточнити відомості, внесені до його персональної облікової картки.

Страницы: 1, 2, 3, 4