Рентабельність іпотечного кредитування фізичних осіб комерційними банками України

Рентабельність іпотечного кредитування фізичних осіб комерційними банками України

Рентабельність іпотечного кредитування фізичних осіб комерційними банками України

ЗВІТ ПО ПЕРЕДДИПЛОМНІЙ ПРАКТИЦІ

РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ

 ІПОТЕЧНОГО КРЕДИТУВАННЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

 КОМЕРЦІЙНИМИ БАНКАМИ УКРАЇНИ

ЗМІСТ

ВСТУП

 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРЕДИТНО-БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

 2. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ УМОВ ТА КРЕДИТНИХ СТАВОК ДОВГОСТРОКОВОГО ІПОТЕЧНОГО КРЕДИТУВАННЯ ПРИДБАННЯ АВТОМОБІЛІВ ТА ЖИТЛА В БАНКАХ УКРАЇНИ

 2.1 Характеристики довгострокового іпотечного кредитування в комерційному банку з 100% іноземним капіталом «РайффайзенБанк Україна»

 2.1.1 Історія та основні характеристики банку «РайффайзенБанк Україна»

 2.1.2 Умови кредитування фізичних осіб для придбання житла

 2.1.3 Житло в кредит. Кредитний калькулятор «РайффайзенБанк Україна»

 2.1.4 Автомобіль в кредит для фізичних осіб

 2.1.5 Автомобіль в кредит. Кредитний калькулятор «РайффайзенБанк Україна»

 2.1.6 Відсоткові ставки вартості за залучені кошти (депозитні операції Банку)

 2.2 Характеристики довгострокового іпотечного кредитування в комерційному банку з 100% національним капіталом «Приватбанк»

 2.2.1 Історія та основні характеристики банку «Приватбанк»

 2.2.2 Умови кредитування фізичних осіб для придбання житла

 2.2.3 Житло в кредит. Кредитний калькулятор «Приватбанк»

 2.2.4 Автомобіль в кредит для фізичних осіб

 2.2.5 Автомобіль в кредит. Кредитний калькулятор «Приватбанк»

 2.2.6 Відсоткові ставки вартості за залучені кошти (депозитні операції  Банку)

 3. СУТНІСТЬ, СХЕМИ ТА ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД БАНКІВСЬКОГО ІПОТЕЧНОГО КРЕДИТУВАННЯ

 3.1 Механізм іпотечного кредитування

 3.2 Досвід іпотечного кредитування в розвинених зарубіжних країнах

 3.3 Огляд ринку іпотечного кредитування країн Європейського Союзу та України

 4. РОЗРАХУНОК БАНКІВСЬКОЇ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ДОВГОСТРОКОВОГО ІПОТЕЧНОГО КРЕДИТУВАННЯ

 4.1 Аналіз структури та вартості ресурсних джерел для довгострокового іпотечного кредитування

 4.2 Оцінка рентабельності довгострокового іпотечного кредитування

 ВИСНОВКИ

 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУР

 ДОДАТКИ

ВСТУП

Поняття «іпотека» походить зі Стародавньої Греції, де так називали стовп із написом, що земельна ділянка, на межі якої встановлювався такий стовп, є забезпеченням позики. На певному відрізку історії іпотекою називали заставу нерухомого майна шляхом запису до публічних книг1. Пізніше у країнах, які називали себе соціалістичними, унаслідок того що земля не була об’єктом купівлі, продажу й застави, іпотека не існувала. Сьогодні під іпотекою прийнято розуміти заставу нерухомого майна, головним чином землі, з метою отримання позики, так званого іпотечного кредиту2.

 Безумовно, іпотека є невід’ємною ланкою ринкової економіки. Поява з 1 січня 2004 року системи правил про іпотеку сприятиме становленню в Україні іпотечного ринку, який як той, що самофінансується (без фінансового втручання держави), дозволить фінансувати виробництво, будівництво, сільське господарство, будівництво житла тощо. Очевидно, що іпотека сприятиме зростанню ділової активності, розвитку ринку фінансових та страхових послуг. Іпотека приваблива для кредиторів тим, що надійно захищає їх права перед іншими особами, які претендують на майно боржника, оскільки встановлює високий пріоритет для вимог іпотекодержателя.

 З 1 січня 2004 року набули чинності правила, що формують іпотечний ринок України, а саме:

 – Закон України від 05.06.2003р. №898-IV «Про іпотеку» (далі – Закон №898, або нові правила про іпотеку) – встановлює основні правила іпотеки;

 – Закон України від 19.06.2003 р. № 979-IV «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» (далі – Закон № 979) – установлює правила іпотечного кредитування, випуску та обігу іпотечних сертифікатів;

 – Закон України від 19.06.2003 р. № 978-IV «Про фінансово-кредитні механізми та управління майном при будівництві житла та операції з нерухомістю» (далі – Закон № 978) – установлює обов’язковість іпотеки для забезпечення угоди між забудовником і стороною, що фінансує будівництво;

 – Цивільний кодекс України від 16.01.2003р. №435-IV, зокрема ст. 575 «Окремі види застави» ;

 – Господарськийкодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV, зокрема

 ст. 334 «Правовий статус банків», ст. 347 «Форми та види банківського кредиту».

 Перелік документів, котрі так чи інакше регламентують іпотечну систему, був би неповним без документів, що встановлюють правила реєстрації прав на нерухоме майно і захисту прав кредиторів. На сьогодні існують лише відповідні законопроекти: проект Закону України від 05.06.2003 р. № 2580-1 «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень»3 та проект Закону України від 11.07.2003 р. № 2336 «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». Можна передбачити появу найближчим часом закону, що регулює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, оскільки без чіткої системи прав власності на нерухоме майно неможливе нормальне функціонування іпотечної системи в цілому. Згідно з п. 4 Прикінцевих положень Закону № 898 до набуття чинності таким законом порядок державної реєстрації іпотек установлюється Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації іпотек.

 Відповідно до Закону № 898 іпотека – це вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні та користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом. Отже, нове визначення іпотеки підкреслює, що іпотека – це не просто застава, а спеціальний (окремий) механізм, який можна розглядати як різновид застави.

 По-своєму цікавий механізм державної реєстрації іпотеки (ст. 4 Закону № 898), що передбачає непряму мотивацію. Згідно з таким механізмом обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації, але і за її відсутності іпотечний договір залишається дійсним. Ось тут і спрацьовує механізм мотивації, згідно з яким, якщо іпотека не пройде процедуру державної реєстрації, вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету щодо зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом – у черговості їх державної реєстрації (ст. 3 Закону № 898).

 Щоб нерухоме майно стало предметом іпотеки, воно згідно з новими правилами має відповідати таким умовам (ст. 5 Закону № 898): по-перше, таке майно має належати іпотекодавцю на праві власності (або на праві господарського ведення), по-друге, нерухоме майно має бути відчужуваним і на нього може бути звернено стягнення, по-третє, таке майно має бути зареєстроване як окремий виділений у натурі об’єкт. Отже, обов’язкові умови, яким повинен відповідати предмет іпотеки, готують підґрунтя для задоволення іпотекодержателем своїх вимог за рахунок предмета іпотеки, якщо це буде потрібно.

 Установлено й такі обов’язкові умови передачі нерухомого майна в іпотеку, що демонструють зв'язок земельних ділянок і будов на таких ділянках, які належать іпотекодавцю на праві власності. Якщо в іпотеку передається будова, іпотека поширюється і на земельну ділянку, на якій розташовано таку будову та яка необхідна для цільового використання такої будови, і навпаки. Така норма сприяє концентрації прав власності в одних руках (не дає її «розпорошити») і дозволяє уникнути появи різних власників у землі та будов на ній у результаті іпотеки.

 Іпотека того самого нерухомого майна може бути багаторазовою (ст. 13 Закону № 898), для чого необхідна згода попередніх іпотекодержателей, якщо інше не встановлено іпотечним договором. Правила наступної іпотеки наочно демонструють роботу механізму пріоритету іпотеки, а саме: попередня іпотека має вищий пріоритет стосовно наступних іпотек.

 Об’єкт досліджень: умови та розвиток іпотечного кредитування банками України фізичних осіб на прикладі комерційних банків «Райффайзенбанк Україна» (з 100% іноземним капіталом) та АКБ «Приватбанк» ( з 100% національним капіталом)

 Мета досліджень: оцінка рентабельності іпотечного кредитування для комерційних банків та факторів, що мають суттєвий вплив на рівень рентабельності.

 Актуальність досліджень: іпотечне кредитування з 01.01.2004 дає нові механізми взаємовигідного довгострокового кредитування, яке основане на двухступеневій схемі початкового кредитування банками суб’єктів господарювання та наступного коротко- та довгострокового оборотного рефінансування надбаних іпотечних активів через механізми реалізації нових цінних паперів (іпотечних сертифікатів), для існування яких необхідний розвинутий ринок іпотечних цінних паперів в Україні.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРЕДИТНО-БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

За станом на 1 лютого 2006 року в Державному реєстрі банків значиться 188 банків, з них 164 банки мають ліцензію Національного банку України на здійснення банківських операцій, у тому числі: 132 банки - акціонерні товариства (з них: 91 - відкриті акціонерні товариства (2 банки - державні), 41 - закриті акціонерні товариства), 32 банки - товариства з обмеженою відповідальністю.

 За січень 2006 року в Державному реєстрі банків зареєстровано 2 банки (ЗАТ "АКБ "Сигмабанк", АКБ "Престиж").

 В стані ліквідації перебуває 20 банків (10,6 % від загальної кількості банків у Державному реєстрі банків), з них 14 банків ліквідуються за рішенням Національного банку України, 5 банків - за рішенням господарських (арбітражних) судів та 1 банк – за рішенням зборів акціонерів (власників) банку.

 За січень 2006 р. капітал (балансовий) банків збільшився на 2,6 % і становить 26102,3 млн. грн.

 Капітал (балансовий) банків має таку структуру. Статутний капітал складає 62,6 % від капіталу, результат минулих років – 4,3 %, результат переоцінки основних засобів, нематеріальних активів та інвестицій в асоційовані та дочірні компанії – 9,7 %, результат поточного року – 1,7 %, результати звітного року, що очікують затвердження – 8,3%, загальні резерви та фонди банків – 11,3 %, емісійні різниці – 2,1 %.

 Зобов'язання банків України на 01.02.2006 становили 185872,8 млн. грн., в т.ч. нерезиденти – 16,4 % від зобов'язань.

 Зобов'язання банків мають таку структуру. Вклади фізичних осіб складають 39,5 % від загальної суми зобов'язань банків; кошти суб'єктів господарської діяльності – 31,7 %; строкові вклади (депозити) інших банків та кредити, що отримані від інших банків – 14,1 %; кошти Національного банку України – 0,4 %; кошти небанківських фінансових установ – 2,4 %; кошти бюджету та позабюджетних фондів – 1,5 %; субординований борг – 1,4 %; цінні папери власного боргу – 1,5 %; кредити, отримані від міжнародних та інших фінансових організацій – 1,9 %, інші зобов'язання - 5,6 %. Банки мають таку структуру вкладів населення з точки зору строковості. Строкові вклади складають 57222,0 млн. грн. або 78,0 % від загальної суми вкладень, а вклади до запитання – 16112,0 млн. грн. або 22,0 %. Населення віддає перевагу вкладам в національній валюті, які складають 55,6 % від загальної суми вкладів фізичних осіб.

 Активи за станом на 01.02.2006 р. становлять 211975,1 млн. грн. Загальні активи - складають 221219,7 млн. грн., в т.ч. нерезиденти – 6,4 % від загальних активів.

 Банки мають таку структуру загальних активів. Високоліквідні активи складають – 15,4 % від суми загальних активів, кредити надані – 70,8 %, вкладення в цінні папери – 6,3 %, дебіторська заборгованість – 0,7 %, основні засоби та нематеріальні активи – 5,4 %, нараховані доходи до отримання – 1,0 %, інші активи – 0,4 % від суми загальних активів.

 Кредити надані мають таку структуру. Кредити, що надані суб'єктам господарювання, складають 69,4 % від загального обсягу наданих кредитів; строкові вклади (депозити), що розміщені в інших банках та в НБУ, і кредити, що надані іншим банкам – 9,0 %; кредити, надані фізичним особам – 21,5 %, кредити, надані небанківським фінансовим установам – 0,1 %.

 У січні продовжувалась тенденція зростання довгострокових кредитів та кредитів в інвестиційну діяльність. Довгострокові кредити збільшилися на 0,7 % і на звітну дату становили 86856,0 млн. грн. або 55,4 % від наданих кредитів. Кредити в інвестиційну діяльність збільшилися на 3,7 % і складають 13987,0 млн. грн. (12,9 % від кредитів, наданих суб'єктам господарської діяльності).

 Одним з важливих завдань для банків залишається забезпечення прибуткової діяльності та підвищення ефективності діяльності банків. За станом на 01.02.2006 р. прибуток банків склав 435,6 млн. грн.

 Порівняно з січнем 2005 року доходи банків збільшились на 764,5 млн. грн. або на 40,1 % і склали 2669,9 млн. грн., в т.ч. процентні доходи становили 1992,4 млн. грн. (або 74,6 % від загальних доходів), комісійні доходи – 448,0 млн. грн. (16,8 %), результат від торговельних операцій – 162,6 млн. грн. (6,1 %), інші операційні доходи – 58,5 млн. грн. (2,2 %), інші доходи – 7,8 млн. грн. (0,3 %), повернення списаних активів – 0,5 млн. грн., непередбачені доходи – 0,01 млн. грн.

 Порівняно з січнем 2005 роком витрати банків збільшились на 490,2 млн. грн. або на 28,1 % і склали 2234,3 млн. грн., в т.ч. процентні витрати становили 1147,1 млн. грн. (або 51,3 % від загальних витрат), комісійні витрати – 46,7 млн. грн. (2,1 %), інші операційні витрати – 107,4 млн. грн. (4,8 %), загальні адміністративні витрати – 794,0 млн. грн. (35,5 %), відрахування в резерви – 97,4 млн. грн. (4,4 %), податок на прибуток 41,7 млн. грн. (1,9 %).

Таблиця 1.1

 Основні показники діяльності банківської системи Україниза 2000 – 2006 роки (млн.грн.)

   №з/п Показники Дата

01.01.2001 01.01.2002 01.01.2003 01.01.2004 01.01.2005 2006

01.01 01.02   1. Кількість зареєстрованих банків 195 189 182 179 182 186 188   2. Виключено з Державного реєстру банків 9 9 12 8 4 1 0     3. Кількість банків, що знаходиться у стадії ліквідації 38 35 24 20 20 20 20   4. Кількість діючих банків 153 152 157 158 160 165 164   4.1 з них: з іноземним капіталом 22 21 20 19 19 23 23   4.1.1 у т.ч. зі 100% іноземним капіталом 7 6 7 7 7 9 9   5. Частка іноземного капіталу у статутному капіталі банків, % 13.3 12.5 13.7 11.3 9.6 19.5 19.2

АКТИВИ

  1. Загальні акти-ви (не скориго-вані на резерви під активні операції) 39866 50785 67774 105539 141497 223024 221189   1.1 Чисті активи (скориговані на резерви за активними операціями) 37129 47 591 63896 100234 134348 213878 211811   2. Високоліквідні активи 8270 7744 9043 16043 23595 36482 34045   3. Кредитний портфель 23637 32097 46736 73442 97197 156385 156728   3.1 з нього: кредити надані суб'єктам господарської діяльності 18216 26564 38189 57957 72875 109020 108777   3.2 кредити надані фізичним особам 941 1373 3255 8879 14599 33156 33772   4. Довгострокові кредити 3309 5683 10690 28136 45531 86227 87037   4.1 з них: довгострокові кредити суб'єктам господарської діяльності 2761 5125 9698 23239 34693 58528 58814   5. Проблемні кредити (прострочені та сумнівні) 2679 1863 2113 2500 3145 3379 3661   6. Вкладення в цінні папери 2175 4390 4402 6534 8157 14338 13985   7. Резерви під активні операції банків 2737 3194 3905 5355 7250 9370 9582

% виконання формування резерву 61.5 85.4 93.3 98.2 99.7 100.05 100.04   7.1 з них: резерв на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями 2 336 2963 3575 4631 6367 8328 8494

ПАСИВИ

  1. Пасиви, усього 37129 47591 63896 100234 134348 213878 211811   2. Балансовий капітал 6507 7915 9983 12882 18421 25451 25931   2.1 з нього: статутний капітал 3671 4573 5998 8116 11605 16111 16346   2.2 Частка капіталу у пасивах 17.5 16.6 15.6 12.9 13.7 11.9 12.2   3. Зобов'язання банків 30622 39 676 53 913 87352 115927 188427 185880   3.1 з них: кошти суб'єктів господарської діяльності 13071 15653 19 703 27987 40128 61214 58977   3.1.1 з них: строкові кошти суб'єктів господарської діяльності 2867 4698 6161 10391 15377 26807 25610   3.2 вклади фізичних осіб 6649 11165 19092 32113 41207 72542 73332   3.2.1 з них: строкові вклади фізичних осіб 4569 8060 14128 24861 33204 55257 57222

Довідково:

  1. Регулятивний капітал 5148 8025 10099 13274 18188 26373 26489   2. Адекватність регулятивного капіталу (Н2) 15.53 20.69 18.01 15.11 16.81 14.95 15.08   3. Доходи 7446 8583 10470 13949 20072 27537 2668   4. Витрати 7476 8051 9785 13122 18809 25367 2398   5. Результат діяльності -30 532 685 827 1263 2170 270   6. Рентабельність активів, % -0.09 1.27 1.27 1.04 1.07 1.31 …   7. Рентабельність капіталу, % -0.45 7.50 7.97 7.61 8.43 10.39 …   8. Чиста процентна маржа, % 6.31 6.94 6.00 5.78 4.90 4.90 …   9. Чистий спред, % 7.10 8.45 7.20 6.97 5.72 5.78 …

Таблиця 1.2

 Активи та зобов’язання перших 30 комерційних банків України станом на 01.01.2006 року

Таблиця 1.3

 Кредитно-інвестиційний портфель перших 30 комерційних банків України станом на 01.01.2006 року

Таблиця 1.4

 Власний капітал перших 30 комерційних банків України станом на 01.01.2006 року

Таблиця 1.5

 Депозити фізичних осіб в перших 30 комерційних банках України станом на 01.01.2006 року

Таблиця 1.6

 Депозити юридичних осіб в перших 20 комерційних банках України станом на 01.01.2006 року

Таблиця 1.7

 Фінансовий результат в перших 20 комерційних банках України станом на 01.01.2006 року (за 2005 рік)

2. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ УМОВ ТА КРЕДИТНИХ СТАВОК ДОВГОСТРОКОВОГО ІПОТЕЧНОГО КРЕДИТУВАННЯ НА ПРИДБАННЯ АВТОМОБІЛІВ ТА ЖИТЛА В БАНКАХ УКРАЇНИ

2.1 Характеристики довгострокового іпотечного кредитування в комерційному банку з 100% іноземним капіталом «РайффайзенБанк Україна»

2.1.1 Історія та основні характеристики банку «РайффайзенБанк Україна»

 Історія Банків Райффайзен почалася з німецького економіста Фрідріха Вільгельма Райффайзена (1818-1888), який у 1862 заснував перше кооперативне банківське об'єднання, покладене в основу всесвітньої організації кооперативних товариств Райффайзен. Головними принципами в роботі, визначеними Фрідріхом Райффайзеном , стали взаємодопомога і пропаганда інтересів членів цієї організації.

 Об'єднання кооперативної системи Райффайзен, які виникли в Європі в середині 19 століття, існували також і в Україні. Перше об'єднання такого типу було засновано в селі Іванівці на Полтавщині в 1895 році. Найбільш широко вони розвивалися в Центральній і Східній Європі. У 1915 році існувало більш 2000 об'єднань кооперативної системи Райффайзен. У 1938 році на Галичині залишалося ще 563 об'єднання. Усі вони припинили своє існування після приходу на ці землі радянської влади.

 Райффайзен Центральбанк (РЦБ-Австрія) був заснований у 1927 році, пропонує своїм клієнтам широкий спектр комерційних і інвестиційних банківських послуг. РЦБ-Австрія вважається піонером у Центральній і Східній Європі й у нього є свої банки в наступних країнах (табл.2.1):

Таблиця 2.1

 Заснування дочірніх банків Райффайзен в країнах бувшого соціалістичного табору

  1987 Угорщина Raiffeisen Bank   1991 Словаччина Tatra banka   1991 Польща Raiffeisen Bank Polska   1993 Чеська Республіка Raiffeisenbank   1994 Болгарія Raiffeisenbank (Bulgaria)   1995 Хорватія Raiffeisenbank Austria   1997 Росія Raiffeisenbank Austria   1998 Україна Raiffeisenbank Ukraine   1998 Румунія Raiffeisen Bank   2000 Боснія і Герцеговина Raiffeisen BANK Bosna i Hercegovina   2001 Сербія і Чорногорія Raiffeisenbank   2002 Словенія Raiffeisen Krekova Banka   2002 Косово Raiffeisen Bank Kosovo J.S.C.   2003 Белорусия Priorbank, JSC   2004 Албанія Savings Bank of Albania

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7