Страхування життя в міжнародній системі пенсійного забезпечення
- страховими
агентами - від імені та за дорученням страховика-нерезидента.
2.
Страхові та/або перестрахові брокери-нерезиденти можуть здійснювати
посередницьку діяльність на території України з укладання договорів страхування
зі страховиками-нерезидентами самостійно або через свої постійні представництва
в Україні.
Страхові та/або
перестрахові брокери-нерезиденти зобов'язані письмово повідомити Державну
комісію з регулювання ринків фінансових послуг України (Держфінпослуг) за
встановленою нею формою про намір здійснювати діяльність на території України.
3.
При здійсненні діяльності з укладання договорів страхування/перестрахування зі
страховиками-нерезидентами страхові та/або перестрахові брокери, страхові
агенти (далі - страхові посередники) повинні дотримуватися вимог Закону України
"Про страхування", Положення про порядок провадження діяльності
страховими посередниками, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 18.12.96 N 1523, Положення про реєстрацію страхових та перестрахових
брокерів і ведення державного реєстру страхових та перестрахових брокерів, затвердженого
розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України
від 28.05.2004 N 736, Порядку складання та
подання звітності страхових та/або перестрахових брокерів, затвердженого
розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України
від 04.08.2005 N 4421, інших актів законодавства у сфері фінансових послуг та з
питань посередницької діяльності у сфері страхування.
4.
Страхові посередники можуть здійснювати посередницьку діяльність на території
України з укладання договорів страхування/перестрахування лише з тими
страховиками-нерезидентами, які мають право здійснювати страхову діяльність в
Україні відповідно до Закону України "Про страхування".
5.
Страховий посередник до укладення договору страхування/перестрахування зі
страховиком-нерезидентом надає особі, яка має намір укласти договір
страхування/перестрахування зі страховиком-нерезидентом, інформацію у письмовій
формі про те, що:
а) держава, у якій
зареєстрований страховик-нерезидент, належить до держав - членів Світової
організації торгівлі, не належить до держав, які не беруть участі в
міжнародному співробітництві у сфері запобігання та протидії легалізації
(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму, а
також співпрацює із Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням
грошей (FATF);
б) між уповноваженим
органом із здійснення нагляду за страховими компаніями країни, у якій
зареєстрований страховик-нерезидент, та Держфінпослуг підписано меморандум
(укладено угоду) про обмін інформацією;
в) за страховою
діяльністю відповідно до законодавства країни реєстрації страховика-нерезидента
здійснюється державний нагляд;
г) між Україною та
країною, у якій зареєстрований страховик нерезидент,
укладено міжнародний договір про запобігання податковим ухиленням та уникнення
подвійного оподаткування;
ґ) страховик-нерезидент
розташований на території країн або окремих територій, які згідно з рішенням
Організації економічного співробітництва та розвитку ООН не мають офшорного статусу,
або на території інших країн, якщо неофшорний статус такого страховика
підтверджений висновком відповідної торгово-економічної місії;
д) страховик-нерезидент
має відповідну ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до
законодавства держави, у якій він зареєстрований, із зазначенням органу, що
видав ліцензію, дати її видачі та номера;
е) рейтинг фінансової
надійності (стійкості) страховика-нерезидента відповідає вимогам, установленим
Держфінпослуг, із зазначенням рівня рейтингу та міжнародного рейтингового
агентства, що визначило цей рейтинг.
1.2
Світовий досвід побудови систем пенсійного страхування
Практичне реформування
пенсійної системи в Україні пробудило у суспільстві інтерес до світового
досвіду розв'язання цієї надзвичайно важливої соціальної проблеми.
Нині у світі існує три
базові стратегії пенсійного забезпечення: солідарна, накопичувальна і змішана.
Солідарна стратегія
передбачає солідарні відносини між поколіннями працівників - тобто тих, хто
працює нині і утримує пенсіонерів, з одного боку, і пенсіонерів, з іншого. Свого
часу нинішні пенсіонери, коли вони працювали, утримували попереднє покоління
пенсіонерів.
Принципова особливість
солідарної державної пенсії в Україні полягає у тому, що жінка або чоловік
працювали, щоб заробити пенсію, 35 або 40 років і, ставши пенсіонерами,
отримують її на рівні приблизно однієї третини своєї колишньої зарплати. Ця
величина закладена у нормативах відрахувань до Пенсійного фонду України:
щомісяця до ПФУ роботодавці відраховують 32% фонду оплати праці, а самі
працівники (майбутні пенсіонери) - 1%-2%. Коли пенсіонер помирає, родичі
отримують останню пенсію на похорони. І все.
Накопичувальна
стратегія передбачає наявність державних, корпоративних і
особистих накопичувальних пенсійних програм, за допомогою яких формується
майбутня пенсія громадянина.
Принципова особливість
накопичувальної пенсії в тому, що вона є приватною власністю пенсіонера, який
має право розпоряджатися нею на власний розсуд. Як правило, її заповідають
спадкоємцям.
Змішана стратегія
передбачає комплексне використання в пенсійній моделі елементів солідарної та
накопичувальної стратегій, а також систем пенсійного страхування.
Нині солідарна і
накопичувальна стратегії в чистому вигляді використовуються досить рідко
(Україна, Чилі, Казахстан тощо). А от змішана стратегія - повсюдне явище у
світі.
Проведемо короткий
аналіз, систематизацію і стислий опис різних стратегій і моделей пенсійного
забезпечення в світі, з тим, щоб врешті дійти до розуміння, якою має бути
пенсійна система в Україні.
Радянська (діюча
українська до 2004 року)
солідарна модель. Це приклади класичної солідарної
стратегії пенсійного забезпечення. Її сутність розкрита вище при поясненні
принципів солідарної стратегії.
Російсько-польська
солідарно-накопичувальна модель пенсійного забезпечення -
класичний приклад змішаної стратегії. До речі, керівництвом України саме ця
модель взята за базову для формування власної пенсійної системи, в якій будуть
присутні всі три рівні - солідарний, страховий і накопичувальний. Така система
добре перевірена на практиці. До речі, другий (страховий) рівень в цій моделі
дуже схожий на солідарний рівень, адже гроші цього рівня теж належать державі.
Американська
накопичувально-солідарна модель (США, деякі країни Латинської
Америки, Португалія). Середній американець має можливість забезпечити собі три
пенсії: державну, приватну корпоративну і приватну індивідуальну.
Сукупна податкова
ставка на фонд заробітної плати за умови функціонування американської моделі
пенсійної системи становить 15,3%. Її в рівних частках сплачують роботодавець і
працівник
Пенсійний податок має
сукупну ставку 10,7% і також сплачується в рівних частках компаніями
(роботодавцями) і працівниками.
При реалізації
пенсійних програм другого рівня учасники (юридичні та фізичні особи) мають
право самостійно обирати інвестиційні проекти, куди фонди зобов'язані
спрямувати їхні пенсійні внески. До того ж при відкритті
особистого пенсійного рахунку (ОПР) є певні особливості. Так, не
оподатковуються щорічні внески на суму, що не перевищує 2 тис. доларів (можна
відкрити ОПР на дитину з моменту її народження). Крім того, якщо гроші
знімаються з ОПР до досягнення 59,5 років, доводиться платити прибутковий
податок.
Німецька
накопичувально-солідарна (виробнича) модель має ті ж три рівні.
Особливість німецької моделі у тому, що на підприємстві створюється самоврядний
структурний підрозділ, який займається корпоративними та особистими пенсійними
програмами працівників. Накопичені кошти йдуть на відновлення та модернізацію
виробництва. Ця модель функціонує в Австрії, Бельгії, Франції, Греції, Швеції
та інших країнах.
Японська
накопичувально-солідарна модель. Вона вельми своєрідна,
оскільки вібрала в себе багатовікові традиції японського суспільства. Її так і
хочеться назвати "умовно-накопичувальною" тому, що де-юре - це
солідарна модель, а де-факто - накопичувальна, в якій держава
"своєрідно" взяла на себе функції недержавного пенсійного фонду.
Мимоволі згадуєш фразу, що стала приказкою: "Схід - справа тонка".
Деяким аналогом японській може служити пенсійна система США для урядових
чиновників.
У Японії основою
пенсійної системи є державне соціальне забезпечення, яке фінансується з
бюджету, але забезпечене за рахунок пенсійних внесків самих працівників та
роботодавців. У зв'язку зі старінням населення та зростанням кількості
пенсіонерів в Японії функціонує дворівнева модель. Основу базової пенсії
складають пенсійні внески застрахованих громадян, підприємців і дотації держави
(приблизно третина базової пенсії). Розмір базової пенсії у
законодавчій формі встановлюється щорічно 1 квітня в фіксованому обсязі. Розмір
пенсії достатній для задоволення основних потреб. Джерелом фінансування
додаткових пенсій другого рівня є внески роботодавців і працівників, але
виступають вони в формі додаткових пенсій: державної та корпоративної. Ця
модель характерна також для Великобританії, Австралії та для деяких країн
Північної Європи.
Чилійська
накопичувальна модель. Введена А. Піночетом у 1981 р. Ця
модель мала виключити вплив держави і політики на систему пенсійного
забезпечення. Чилійська пенсійна програма розрахована на 40 років. Наприкінці
цього терміну розмір пенсії має сягнути 400 доларів США. Модель дворівнева.
Перший рівень - це обов'язкове відрахування працівником 10% заробітної плати до
одного з приватних пенсійних фондів, які жорстко контролюються державою. Другий
рівень - це страхування на випадок настання інвалідності чи втрати годувальника
(3% від заробітної плати). За 20 років реалізації цієї моделі рівень пенсії в
Чилі досяг 200 доларів США. Цю ж модель взяли за основу Аргентина, Перу,
Колумбія та Казахстан.
Казахська
накопичувальна модель. Запроваджена у Казахстані з 1 січня
1998 року. Її відмінністю від чилійської моделі є те, першим рівнем служать
обов'язкові щомісячні пенсійні внески у обсязі 10% заробітної плати до
державного Пенсійного фонду. Другий рівень - це 14 недержавних пенсійних
фондів, які реалізують індивідуальні та корпоративні накопичувальні пенсійні
програми. На другий рівень припадає майже дві третини в загальній сумі пенсійних
накопичень.
Згідно з законами
України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
та
“Про недержавне пенсійне страхування [3], виконавча та
законодавча гілки влади вже визначилися - в Україні реалізується
російсько-польська модель пенсійної системи
(табл.1.1).
Ознайомлення з даними «Стратегії
і моделі пенсійного забезпечення в світі» (табл.1.2, 1.3) дозволяє не тільки
погодитися, але і підтримати це рішення, оскільки. воно враховує те, що майже
третина населення України – це пенсіонери, які одержують "солідарну"
пенсію.
Таблиця 1.1
Характеристики
пенсійної системи в Україні
Діюча в період 1991
–2003 років
1.Це
солідарна система (вона спирається на ідею солідарності поколінь - працюючого
і пенсійного
2. Працююче
покоління віддає третину свого заробітку пенсіонерам.
3. Пенсія
формується за рахунок відрахувань до ПФУ:
- роботодавця
- 32% ФОП;
- працівника
- 1-2% брутто/заробітної плати.
4. Розмір і
своєчасність виплати пенсії напряму залежить від кількості працюючих,
кількості пенсіонерів та своєчасності сплати внесків до ПФУ
5. Фактично
і юридично - це державна пенсія, розмір якої становить 30-35% середньої
заробітної плати.
|
Діюча з 1 січня 2004
року
1. Має набрати
чинності 3-рівнева пенсійна система, де:
- 1-й рівень - державне
пенсійне забезпечення;
- 2-й рівень -
обов'язкове пенсійне страхування з правом приватної власності на накопичені
кошти;
- 3-й рівень -
накопичувальні пенсійні системи:
2. корпоративні НПФ;
професійні НПФ; відкриті НПФ;
страхові компанії;
банки (пенсійні депозитні рахунки).
3. Пенсія
має формуватися з таких джерел:
- державна
пенсія
+ додаткова страхова пенсія
+ накопичувальна
пенсія
Обсяг такої
"потрійної" пенсії має сягнути 65-70% середньої заробітної плати
працівника.
|
Аналіз даних таблиці 1.1
показує, що передбачається не сліпе копіювання, а творче засвоєння і
вдосконалення світового досвіду (таблиця 1.2). В українському варіанті моделі
пенсійного забезпечення передбачається, зокрема, суми пенсійного страхування в
Накопичувальному фонді державного управління (2-й рівень) зробити власністю
українських пенсіонерів із правом передачі у спадок.
Таблиця 1.2
СТРАТЕГІЇ ТА МОДЕЛІ
ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Стратегія
|
Модель
|
Рівні пенсійної
системи
|
1
|
2
|
3
|
1.
солідарна
|
радянська
|
державна пенсія
(солідарна)
|
немає
|
Немає
|
2.
солідарно-накопичувальна
|
російсько-польська
|
державна пенсія
(солідарна)
|
обов'язкове
страхування
|
накопичувальна
(корпоративна, особиста)
|
3.
накопичувально-солідарна
|
американська
|
державна пенсія
(солідарна)
|
трудова
(корпоративна)
|
накопичувальна
(особиста)
|
німецька (виробнича)
|
державна пенсія
(солідарна)
|
трудова
(корпоративна)
|
накопичувальна
(особиста)
|
4.
Умовно-накопичувальна
|
японська
|
базова пенсія
|
додаткова державна та
корпоративна
|
-
|
5.
накопичувальна
|
чілійська
|
обов'язкова накопичувальна
пенсія
|
обов'язкове
страхування (3%)
|
-
|
казахська
|
обов'язкова на-копичувальна
пенсія в дер-жавному пен-сійному
фонді
|
добровільна
накопичувальна пенсія
|
-
|
В таблиці 1.4 наведені
основні макропоказники обсягів пенсійного забезпечення в розвинутих ринкових
країнах світу та в Україні. Як показує аналіз даних таблиці 1.4 – низькі пенсії
в Україні – це наслідок дуже низького рівня ВВП, який навіть у 2008 році не
досяг рівня ВВП України 1990 року (у порівняльних цінах).
Таблиця
1.3
Головні риси
пенсійної реформи в деяких країнах Східної Європи (порівняльна таблиця)
Країна
|
Естонія
|
Польща
|
Словенія
|
Угорщина
|
Чехія
|
Дата початку реформи
|
1998
|
1998
|
1998
|
1997
|
1998
|
Пенсійний вік
|
До 2016 року
піднімуть до 63 років для чоловіків і жінок
|
Підвищили до 65 років
для чоловіків і до 60 - для жінок
|
Підвищили до 65 років
для чоловіків і до 60 років - для жінок
|
Підвищили до 62 років для чоловіків і жінок |
Поступово підвищують
до 62 років для чоловіків і до 57-61 років - для жінок
|
Достроковий вихід на
пенсію
|
Дозволяють тільки тим
особам, які працювали за шкідливих для здоров'я умов
|
Дозволяють усім
працівникам, але розмір пенсії не зменшується тільки для тих осіб, які мають
25 років стажу
|
Дозволяють тим
особам, які працювали за шкідливих умов і мають не менше ніж 20 років стажу
|
Дозволяють тільки тим
особам, які працювали за шкідливих для здоров'я умов
|
Тим особам, які мають
25 років стажу, дозволяють виходити на пенсію на 3 роки раніше. Розмір пенсії
зменшується на 1% за кожний квартал, що передує досягненню пенсійного віку
|
Умови призначення пенсій за віком
|
Щонайменше 15 років
стажу - для отримання повного розміру пенсії
|
Щонайменше 25 років
стажу - для отримання повного розміру пенсії. Всі най-мані
працівники, самозайняті осо-би
і члени їхніх сімей зобов'язані сплачувати пенсійні внески
|
Щонайменше 15 років
стажу.
|
Щонайменше 20 років
стажу - для отримання повного розміру пенсії. Мінімум 15 років стажу - для
отримання часткової пенсії із солідарної системи
|
Щонайменше 15 років
стажу за досягнення 65-річного віку або 25 років стажу за досягнення
пенсійного віку. Це право мають всі наймані працівники і самозайняті особи
|
Чи передбачає реформа
запровадження загальнообов'язкової накопичувальної системи?
|
Ні. Однак таку
систему заплановано запровадити у 2002 році
|
Так. Участь у накопичувальній
системі є обов'-язковою для всіх працівників, що не досягли 30-річного віку,
але добровільною для працівників віком від 30 до 49 років. Пра-цівників, які
до-сягли 50-річного віку, до обов'я-зкової накопи-чувальної систе-ми не
залучають
|
Ні
|
Так. Участь у
накопичувальній системі є добровільною для нинішніх працівників і
обов'язковою для осіб, які щойно розпочинають трудову діяльність.
Накопичувальна система забезпечує довічні пенсії
|
Ні
|
Нарахування пенсійних
внесків
|
Особи, які провадять
підприємницьку діяльність, сплачують 20% від доходу, що перевищує мінімальний
розмір заробітної платні. Роботодавці відраховують 20% від фонду заробітної
платні
|
Загальний розмір
внеску становить 45%, з яких 23% спла-чують
робото-давці, а 22% -
працівники. Із загальної суми надходжень 24% спрямовують на фінансування
пенсій за віком, 15% - до солі-дарної
системи і 9% - до накопи-чувальної
системи
|
Працівники сплачують
у середньому 15,5%, а роботодавці - 8,85% від заробітної платні
|
Працівники сплачують
8% від заробітку, а роботодавці - 22% від фонду заробітної платні. Внески
працівників-учасників нако-пичувальної
системи – над-ходять до нако-пичувальної
системи, а внес-ки роботодавців -
тільки до солі-дарної системи
|
Працівники сплачують
6,5% від заробітку, а роботодавці відраховують 19,5% від заробітної платні
|
Порядок обчислення
пенсій у солідарній системі
|
До пенсії фіксованого
розміру (встановленого в законодавстві) за кожний рік стажу додають 6,4%
такої пенсії. Мінімальний період для обчислення - 15 років
|
Підставою для обчислення
пенсії є умовно-накопичувальні рахунки. Зараховані на ці рахунки внески
індексують відповідно до зростання заробітної платні в економіці та
підвищення темпів інфляції
|
Базою для обчислення
пенсії є 10 років з найк-ращими
до-ходами, по-чинаючи
з 1970 року. Для чолові-ків
розмір пенсії ста-новить 35%
заробітку за 15 років ста-жу
і 2% за кожний до-датковий рік,
але загалом - не більше 85%
|
Пенсія становить 53% середнього заробітку за умови 20-річного стажу. Протягом наступних 5 років за кожний рік додають 2% середнього заробітку, протягом наступних 11 років - 1%, протягом наступних 4 років - 1,5%, протягом усіх наступних років - 0,5% |
До пенсії фіксованого
розміру за кожний страхових рік додають 1,5% скоригованого заробітку протягом
останніх 14 років (кількість років для обчислення такого заробітку
збільшуватиметься кожного року на одиницю до досягнення 30-річного страхового
стажу)
|
Порядок індексацій
пенсій у солідарній системі*
|
Індексації не
провадять автоматично
|
Пенсії індексують
автоматично, повністю враховуючи темпи інфляції і беручи до уваги 20%
зростання реальної заробітної платні
|
Пенсії індексують
відповідно до темпів зростання середньої заробітної платні
|
Індексацію, що на
100% відповідає темпам інфляції, провадять автоматично
|
Якщо темпи інф-ляції
перевищують 5% на рік, то роз-мір
пенсії збільшу-ють на 70% щодо
темпів інфляції та на 30% щодо тем-пів
зростання за-робітної платні.
Індексацію прово-дять
наступного року після кори-гування
пенсій відповідно до темпів інфляції
|
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
|