Сучасна банківська система України та її роль у сучасній економіці країни

Розрахуємо суму залучених строкових депозитів після заходу за формулою:

ДСПЗ=ДСДЗ* (1-0,36), (3.1)

де ДСдз - сума строкових депозитів до заходу;

ДСпз - сума строкових депозитів після заходу.

ДСПЗ=1620527* (1-0,36) =1037137 (тис. грн)

За допомогою формули 3.2 визначимо загальну суму залучених коштів після впровадження заходу:

ЗКПЗ=ЗКДЗ-ДСДЗ*0,36, (3.2)

де ЗКПЗ - сума залучених коштів після заходу;

ЗКДЗ - сума залучених коштів до заходу.

ЗКПЗ=2269637-1620527*0,36=1686247, (тис. грн)

За допомогою формул 2.1, 2.7, 2.9, 2.10, 2.11 та 2.12 розрахуємо вплив заходу на показники фінансового стану банку. Результати розрахунків занесемо у табл. .3.2

Як видно з таблиці 3.2 завдяки впровадженню заходу досить суттєво зміняться показники фінансового стану банку. Так, зросте коефіцієнт надійності з 12,8 до 17,2 або на 34,4%. Також зростуть коефіцієнти активності використання залучених коштів та строкових депозитів у кредитний портфель відповідно на 33,3% та 20,2%.

Зменшення інших коефіцієнтів, наведених у табл. .3.2, зовсім не свідчить про погіршення фінансового стану банку, а тільки про зменшення активності по залученню коштів, зокрема строкових депозитів.

Розрахуємо економічний ефект від впровадження даного заходу. Розрахунок та його результати зобразимо у вигляді табл. .3.8.

Таблиця 3.8. Розрахунок економічного ефекту від впровадження заходу

Отже, впровадження даного заходу не тільки поліпшить фінансовий стан банку, але і призведе до збільшення доходу по пасивних операціях на 134828 тис. грн. (259284-124456).

Наступним заходом по зміцненню фінансового стану банку є збільшення розміру статутного капіталу за рахунок емісії акцій.

Проведений у попередніх розділах аналіз також показав, що однією з причин погіршення фінансового стану банку є порівняно низька забезпеченість власними коштами. Саме тому пропонується збільшити розмір статутного капіталу за рахунок емісії акцій.

Станом на 1 січня 2008 року обсяг статутного капіталу банку становив 108 млн. грн. Пропонується збільшити його обсяг на 42 млн. грн. .

На основі формул покажемо вплив заходу на показники фінансового стану банку. Результати зобразимо у вигляді таблиці 3.9.

Таблиця 3.9. Вплив збільшення розміру статутного капіталу на показники фінансового стану банку

Як свідчать дані табл. .3.4 впровадження даного заходу спричинить позитивну зміну наведених показників. Так, коефіцієнт надійності зросте на 14,1% і складе 14,6. Зниження коефіцієнта фінансового важеля на 12,7% свідчить про зростання можливостей банку по залученню коштів. Також на 15% зросте коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів. Зниження коефіцієнта мультиплікатора капіталу свідчить про більшу ступінь покриття активів власним капіталом.

Що стосується економічного ефекту від впровадження даного заходу, то він в першу чергу буде пов’язаний з тим, що власні кошти більш дешевші, ніж залучені, а тому їх використання веде до збільшення прибутку банку.

Окрім цього використання власних коштів є менш ризикованим, ніж залучених, що також дуже важливо в діяльності комерційного банку.

Отже, впровадження запропонованих заходів не тільки покращить фінансовий стан банку, але і принесе певний економічний ефект у вигляді збільшення прибутку.

Резервами поліпшення фінансового стану комерційного банку виступають можливості даного банку щодо покращення свого фінансового становища.

Фінансовий стан банку в основній мірі залежить від наявності у нього (банку) тих чи інших ресурсів, а також напрямків вкладень цих ресурсів. Тому резерви поліпшення фінансового стану банку можна класифікувати по джерелах інвестування ресурсів банку та напрямках їх вкладень, адже зміна (збільшення чи зменшення) будь-якого з них веде до зміни одного чи групи показників, що характеризують фінансовий стан.

На основі викладеного вище наведемо класифікацію резервів поліпшення фінансового стану банку.

По джерелах інвестування:

Власні кошти:

статутний капітал;

резервний капітал;

чистий прибуток;

нерозподілений прибуток минулих років;

переоцінка основних засобів.

Залучені кошти:

кошти до запитання;

строкові депозити;

міжбанківські кредити;

кредитори.

По напрямках вкладень:

Високоліквідні активи:

грошові кошти в касі і на коррахунку в НБУ;

коррахунки в інших банках;

строкові депозити в інших банках.

Доходні активи:

надані міжбанківські кредити;

надані кредити;

інвестиції в державні цінні папери;

інвестиції в акції.

Іммобілізовані активи:

малоцінні та господарські матеріали;

основні засоби і капіталовкладення;

нематеріальні активи;

дебітори.

Так, згідно наведеної вище класифікації, резервом покращення фінансового стану банку може виступати збільшення статутного капіталу за рахунок емісії акцій, продажу основних засобів та інше.

В літературі також наводиться класифікація можливих резервів, враховуючи, яку групу показників фінансового стану вони поліпшують, тобто:

резерви поліпшення фінансової стійкості;

резерви поліпшення ділової активності;

резерви поліпшення ліквідності;

резерви поліпшення ефективності управління.

Виходячи з проведеного в розділі 2 аналізу фінансового стану АКБ “Правекс-Банк" основними резервами покращення його фінансового стану є: збільшення власних коштів, зменшення залучених коштів, розробка раціональної облікової політики та інші.

3.4 Визначення підвищення ефективності фінансової діяльності банку

Підвищення ефективності фінансової діяльності банку можливе за рахунок пошуку оптимального співвідношення в використанні банком власних і залучених коштів, депозитної та позичкової відсоткових ставок, поліпшення фінансової стійкості і ділової активності банку. Для визначення ефективності фінансової діяльності розглянемо модель кореляційно-регресійного аналізу.

Метою кореляційно-регресійного аналізу є встановлення тісноти зв'язку між досліджуваною функцією - чистим прибутком (У) та коефіцієнтами: надійності (XI), активності залучення позичених і залучених коштів (Х2), загальної ліквідності (ХЗ), генеральної ліквідності (Х4) і активності залучення строкових депозитів (Х5).

Відібрана для кореляційно-регресійного аналізу інформація після первинної обробки представлена у вигляді матриці вихідних даних і використана для розрахунку на ЕОМ за програмою Dekor 408.

Для визначення степені однорідності досліджуваної функції необхідно дослідити статистичні характеристики відібраних для аналізу незалежних змінних, які наведені в табл. .3.10.

Таблиця 3.10. Статистичні характеристики

Як видно з даних таблиці 3.10 вхідна інформація є однорідною (коефіцієнт варіації менше 33%). Разом з цим спостерігається найбільша варіація значень для факторів Х4 (коефіцієнт генеральної ліквідності), Х5 (коефіцієнт активності залучення строкових депозитів) та Х1 (коефіцієнт надійності). Отже, слід сподіватись, що банк має резерви для підвищення прибутку за рахунок зміни даних факторів.

Для оцінки тісноти зв'язку між досліджуваною функцією (прибутком) і кожним з відібраних незалежних факторів використовують коефіцієнт часткової кореляції, числові значення якого приведені в табл. .3.11

Як бачимо, RrYX2 менше 0.25, тобто одержання прибутку несильно пов'язане з коефіцієнтом активності залучення позичених і залучених коштів (Х2) і тому в подальшому аналізі ми не можемо сподіватись на виявлення резервів підвищення прибутку за рахунок даного фактору.

Таблиця 3.11. Коефіцієнти часткової кореляції

Для побудови економіко-математичної моделі використаємо метод регресійного аналізу. Результати багатокрокового регресійного аналізу наведено в табл. .3.12.

З табл. .3.12 видно, що найсуттєвіша зміна коефіцієнта множинної кореляції (RM) спостерігається на 4 кроці: ARM=0,0181. Тому для побудови економіко-математичної моделі використаємо рівняння регресії на третьому кроці. Таким чином для подальшого аналізу вибираємо рівняння виду:

Таблиця 3.12. Результат багатокрокового регресійного аналізу прибутку банку

У=7356,62-609,93*Х1+10748,24*Х4+15146,68*Х5.

Для оцінки значимості параметрів даної моделі порівняємо розрахунковий і табличний критерії Фішера. Оскільки, розрахунковий критерій FS більший за табличний (212,78>8,62) можемо зробити висновок про те, що описане вибраним рівнянням явище відповідає дійсності і його можна використати для економічної інтерпретації.

Таким чином вибране рівняння регресії можна вважати економіко-математичною моделлю рівня чистого прибутку. Коефіцієнт множинної кореляції RМ для цього рівняння дорівнює 0.9644 (або 96,66%). Це свідчить про тісний зв'язок між функцією і незалежними змінними.

Коефіцієнт детермінації DТ показує, що доля загальної варіації функції У пояснюється на 93,01% зміною аналізованих факторів, які увійшли в економіко-математичну модель і 6,99% зміною факторів, які були вибрані, але не увійшли в модель.

Коефіцієнт еластичності Еl показує на скільки відсотків змінюється рівень чистого прибутку при зміні конкретних значень Хі на 1%. Так, при збільшенні показника X1 на 1% значення рівня чистого прибутку зменшиться на 1,35%; при збільшенні показника Х4 на 1% значення рівня чистого прибутку збільшиться на 0,33%; при збільшенні показника Х5 на 1% значення функції збільшиться на 0,95%.

Сума квадратів відхилень ZЕ = 7149096. Величину даного значення можна пояснити недостатнім об'ємом вибірки (чим більше факторів, тим значення менше).

На основі побудованої регресійної моделі можна визначити як зміниться рівень чистого прибутку під впливом факторів, які входять в рівняння. Побудована модель дозволяє визначити максимальний ріст (зниження) функції при досягненні відповідним фактором, який ввійшов в модель, його середнього значення. Розрахунок можливого рівня чистого прибутку представлений в табл. .3.13.

Таблиця 3.13. Розрахунок можливого рівня чистого прибутку при досягненні факторів середнього значення

Отже, як видно з табл. .3.13 найбільша ймовірність збільшення чистого прибутку пов'язана із зменшенням показника Х5 - коефіцієнт активності залучення строкових депозитів та збільшенням показника Х4 - коефіцієнт генеральної ліквідності. Результати даного аналізу слід врахувати при розробці заходів щодо поліпшення фінансового стану банку.

Висновок

В результаті виконаного дипломного проекту на тему “Обґрунтування фінансової стійкості банківської установи на прикладі АКБ “Правекс-Банк" можна зробити наступні висновки.

Комерційні банки - це специфічні грошово-кредитні установи, головним компонентом діяльності яких є грошові кошти, а головною метою їх діяльності є одержання прибутку.

АКБ „Правекс-Банк" має найрозвинутішу в Україні мережу банків-кореспондентів, працює з використанням сучасних комп’ютерних систем, що дозволяє оперативно проводити операції на міжнародних фінансових ринках. Банк входить до групи найбільших банків України, за показником сумарних активів. Значне зростання регулятивного капіталу і чистих активів з 2006 по 2008 рік є свідченням динамічного розвитку банку. Результатом успішної діяльності „Правекс-Банку” є зростання довіри у населення, чиї кошти стали одним з основних джерел збільшення ресурсів для кредитування реального сектора економіки. Банк виваженню і сумлінно проводить політику встановлення процентних ставок за вкладами, постійно аналізуючи зміни, що відбуваються на ринку банківських послуг, на підставі чого визначається ефективна вартість грошових ресурсів у конкретний момент часу з урахуванням політики справедливого збалансування інтересів вкладників і акціонерів банку.

На сьогоднішній день банк продовжує дотримуватися напрямку розміщення фінансових ресурсів на ринку кредитування клієнтів, особливо зосередившись на кредитуванні фізичних осіб. Крім цього, значна питома вага належить кредитам, наданим юридичним особам та іншим банкам. Банк виважено і сумлінно проводить політику встановлення процентних ставок за вкладами, постійно аналізуючи зміни, що відбулися ринку банківських послуг, на підставі чого визначається ефективна вартість грошових ресурсів у конкретний момент часу з урахуванням політики справедливого збалансування інтересів вкладників і акціонерів банку. У порівнянні з минулим роком завдяки збільшенню кількості укладених генеральних угод за програмою споживчого кредитування зросла кількість магазинів-партнерів банку, через які безпосередньо здійснюється видача споживчих кредитів та обсяг кредитного портфеля. Завдяки проведеному аналізу можна простежити тенденцію постійного зростання цих показників, що свідчить про ефективну роботу АКБ „Правекс-Банку” на даному сегменті ринку банківських послуг.

Висока динаміка розвитку „Правекс-Банку” та співробітництво з фінансовими організаціями забезпечують банку стійкі лідируючі позиції на стратегічно важливих напрямках міжбанківського бізнесу. Оперативно сформована лімітна база з українськими банками, банками країн СНД і закордонними банками, а також відпрацьовані механізми ризик-менеджменту дозволяють „Правекс-Банку” розвивати та впроваджувати нові банківські продукти пропонувати широкий спектр послуг як банкам, так і клієнтам. Банк ліберально та виважено підходить до встановлення лімітів для банків-партнерів, враховуючи при цьому активну спільну роботу.

Серед банків кореспондентів „Правекс-Банку” є: великі міжнародні банки з бездоганною репутацією, через які проводяться операції у вільно конвертованій валюті: Commerzbank AG, Deutshe Bank AG; солідні російські і білоруські фінансові інститути: Ощадний банк РФ, ВАТ „Собінбанк"; ВАТ „Пріорбанк".

Основним завданням Комітету з управління активами та пасивами і Лімітного комітету є формування високодохідної якісної структури активів та пасивів через оперативне управління портфелями залучених та розміщених ресурсів, прийняття рішень щодо заявок на проведення активних операцій, реалізація стратегії банку в галузі кредитування, координація дій різних підрозділів, формування збалансованого, диверсифікованого кредитного портфеля. Рішення комітетів є підставою для вибору стратегії діяльності банку, пов’язаної з проведенням активних операцій, резервуванням і стягненням існуючої заборгованості.

Загальний аналіз балансу банку показав, що в основному діяльність банку характеризується позитивними тенденціями, про що свідчить ріст активів банку, збільшення його капіталу, резервів та інших показників балансу. Що стосується аналізу фінансового стану банку, то в його процесі було виявлено досить високі позиції банку в плані ефективності управління та ділової активності, дещо слабші позиції банку в плані фінансової надійності (фінансова стійкість банку не є достатньо забезпеченою його капіталом і останній не може захистити банк від імовірних ризикових втрат сьогодні і в близькому майбутньому) та ліквідності (окремі показники знаходяться на нижчому рівні, ніж того вимагає НБУ).

Для переважної більшості показників, що характеризують фінансовий стан спостерігаються тенденції покращення, що є ознакою стабільної роботи банку, навіть в умовах не передбачуваних і незалежних від банку змін на фінансовому ринку України протягом останніх років. В той же в процесі аналізу виявлено і ряд недоліків фінансового стану, основними з яких є відносно мала забезпеченість власними коштами, що в свою чергу спричиняє надто високу потребу в залучених коштах. Для вирішення цієї проблеми в третьому розділі даного проекту було запропоновано ряд заходів, впровадження яких дозволить не тільки покращити фінансовий стан банку але й забезпечить зростання його прибутків.

Аналіз стану охорони праці банку показав, що його (стану) рівень знаходиться на дуже високому рівні. В першу чергу про це свідчить той факт, що за весь період існування банку, а це більше десяти років, не було зафіксовано жодного нещасного випадку чи професійного захворювання.

Отже, в разі виправлення керівництвом банку виявлених недоліків фінансового стану, перед АКБ “Правекс-Банк" відкриваються досить непогані перспективи на майбутнє, навіть у тих важких умовах, в яких знаходиться банківська система України.

Список використаних джерел

1.     Закон України “Про банки і банківську діяльність”.

2.     Положення “Про порядок підтримки Національним банком України ліквідності банківської системи через операції “РЕПО" купівлі/продажу державних цінних паперів" (затверджено Постановою Правління Національного банку України від 26.12.96 № 333 (реєстр. № 409 від 31.12.96 року)).

3.     Інструкція № 10 Національного банку України “Про порядок регулювання і аналіз діяльності комерційних банків” (затверджена Постановою Правління НБУ від 30.12.2006 р. № 343).

4.     Інструкція № 10 Національного банку України “Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків” (затверджена Постановою Правління Національного банку України від 30.12.2003р. за №469).

5.     Положення “Про оцінку фінансового стану позичальника”, затверджене постановою Правління банку “Україна” від 20 грудня 1991 року.

6.     В. Токарчук На чому слід ґрунтувати ресурсну позицію банку - Вісник банку Україна - 2004 - №1.

7.     7. Економічний огляд діяльності банку. Філія банку АКБ “Правекс-Банк" по Івано-Франківській області. (Прес-бюлетень станом на 01.01.2005 p).

8.     Коммерческие банки / Э. Рид, Р. Коттер, Э. Гилл и др.; пер. с англ. под ред.В.М. Усоскина - М.: СП “Космополис", 1997. - 480 с.

9.     Заруба О.Д. Фінансовий менеджмент у банках - К: Товариство “Знания", КОО, 1998. - 172 с.

10.           Заруба О.Д. Банківський менеджмент та аудит - К: “Лібра” ТОВ, 1997. - 218.

11.           Основы банковского дела под ред. Мороза А.Н. - К: Либра, МП, 1994. - 330.

12.           Ресурсная деятельность коммерческих банков / Учебное пособие - К, 1997.

13.           О. Дзюблюк Управління ліквідністю комерційного банку - Вісник Національного банку України - 2004. - № 9.

14.           К.М. Данильченко, Т.О. Раєвська Ліквідність та активи банків - Вісник Національного банку України - 2005. - № 5.

15.           С. Халява Прибутковість і ліквідність комерційних банків та управління грошовою позицією - Вісник Національного банку України - 2006. - № 5.

16.           О. Дубілет Основні критерії ефективності українських банків. - Вісник НБУ-2003-№3.

17.           С. Халява Оцінка регулювання фінансової міцності комерційних банків (окремі аспекти банківського менеджменту). - Банківська справа - 2002 - №6.

18.           Справочная книга для проектирования электрического освещения. Под ред. Г.М. Кнорринга. - Львов: “Энергия". - 2001.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8