Управління вартістю кредитного портфеля банку

-                     в національній валюті з середньозваженого рівня 17,0 % станом на початок жовтня 2008 року до рівня 25,0 -28,0% станом на початок 2009 року;

-                     в іноземній валюті з середньозваженого рівня 11,0 % станом на початок жовтня 2008 року до рівня 11,9 – 12,2% станом на початок 2009 року;

На протязі 2009 року, враховуючи динаміку змін вартості кредитних ресурсів, ставки кредитування змінилися як (див.рис.Л.5 -Л.8 Додатку Л):

-                     по іноземній валюті з рівня 8,0% на початок 2009 рокупоступово зросли до рівня 10,0% на кінець 2009 року;

-                     по національній валюті з рівня 25,0% на початок 2009 року зросли до рівня 32% у лютому та після падіння до 18% у середині 2009 року знов зросли до рівня 22,0% на початок 2010 року. Аналіз динаміка маржі середньозважених ставок кредитів та депозитів в національній валюті та іноземній валютах в докризовий, кризовий та післякри-зовий періоди наслідків світової фінансової кризи у 2008 - 2009 рр. показав (див.рис.3.7 -3.8):

1.                 Кредитування в національній валюті:

-         дохідний рівень ставок маржі вартості кредитів та кредитних ресурсів з рівня 5,0% на початок 2008 року в докризовому періоді зріс до рівня 7,0% на початок жовтня 2008 року;

-         в активну фазу кризи з жовтня 2008 року рівень маржі з 7,0% зріс до рівня 12-15% на протязі грудня 2008 – лютого 2009 року;

-         після значного зниження рівня маржі до рівня 5,0% станом на середину 2009 року він знов зріс до рівня 7,5% станом на кінець 2009 року;

2.                 Кредитування в іноземній валюті:

-         дохідний рівень ставок маржі вартості кредитів та кредитних ресурсів з рівня 4,0% на початок 2008 року в докризовому періоді зріс до рівня 8,0% на середину 2008 року після чого знизився до рівня 4,0% станом на початок активної фази кризи;

-         в активну фазу кризи з жовтня 2008 року рівень маржі з 4,0% знизився поступово до рівня 1,0% станом на середину 2009 року та знов знизився до рівня 0,5% станом на кінець 2009 року. Таким чином, в післякризовому періоді 2009 року станом на початок 2010 року:

-         валютне кредитування в Україні для банків практично стало нерента-бельним в умовах заборони валютного кредитування населення та юридичних осіб, які не мають джерел доходів в іноземній валюті;

-         дохідність кредування за рахунок пропорційного зростання ставок вартості депозитних джерел та ставок вартості кредитів в національній валюті в Україні практично повернулась на докризовий рівень рента-бельності.

Рис.3.7 Динаміка маржі середньозважених ставок кредитів та депозитів в національній валюті в докризовий, кризовий та післякризовий періоди наслідків світової фінансової кризи у 2008 - 2009 рр.

Рис.3.8 Динаміка маржі середньозважених ставок кредитів та депозитів в іноземній валюті в докризовий, кризовий та післякризовий періоди наслідків світової фінансової кризи у 2008 - 2009 рр.

3.2 Розробка методології оцінки вартості кредитного портфеля банку

Пропонуєма методика вартісно-орієнтованого управління кредитним портфелем банку спирається на достовірність оцінки двох масивів показників:

-      апріорний масив витрат на залучення кредитних ресурсів, в якому обумовлені залучені та запозичені суми ресурсів і умови сплати відсотків за користування їми, при цьому зобов’язання банку повернути залучені кредитні ресурси та сплатити за них відсотки в обумовлені строким є беззаперечними вихідними даними;

-      ймовірнісний масив доходів від наданих позичальникам кредитів, обумовлений договірними сумами кредитів, відсотковими ставками сплати позичальниками вартості надання та обслуговування кредитів, масивом наданих позичальниками застав за надані кредити та масивом створених резервів на кредитні ризики дефолтів – часткових або повних невиконань позичальниками кредитних зобов’язань.

Ймовірнісний характер доходності кредитних угод для комерційних бан-ків вимагає розробки нових підходів до оцінки відхилення ймовірнісно-розра-хункового рівня вартості кредитного портфелю від його балансової вартості, оскільки методіка групової класифікації кредитів по ступеням кредитного ризи-ку, яка рекомендована НБУ, має більше якісний, ніж кількісний характер.

Дослідження показали, що методика дисконтованих оцінок втрати вартості кредитної заборгованості на підставі аналізу грошових потоків при розрахунку резервів кредитного ризику, створена у ПАТ «КБ «Надра», істотно відрізняється від методики розрахунку резервів кредитних ризиків Національного банку України, оскільки враховує:

- дисконтовані потоки прогнозованих грошових повернень кредитної заборгованості, що враховують ставки дисконтованої вартості повертаємих грошових потоків за часом і ставки інфляції;

- розрахунок не узагальненого коефіцієнта резервування в % від суми класифікованого кредиту, а розрахунок індивідуального або групового коефіцієнта резервування, у якому враховані особливості дефолтов позичаль-ників і втрата вартості застав.

У методології використані міжнародні стандарти фінансової звітності МСФО 39 «Фінансові інструменти: визнання й оцінка».

Для практичного застосування наведеної методології необхідна розробка в банку наступних додатків:

1.  Додаток 1 - Методика розрахунку ставок повернення по кредиту;

2.  Додаток 1.1 - Коефіцієнти дисконтування вартості застави;

3.  Додаток 2 - Методика визначення резервів для балансової кредитної заборгованості корпоративного бізнесу й деяких продуктів малого бізнесу;

4.  Додаток 3 - Методика розрахунку ймовірності дефолта;

5.  Додаток 4 - Структура вартості балансової кредитної заборгованості;

6.  Додаток 5 - Обставини, що вказують на індивідуальні втрати вартості кредитних заборгованостей і сфера їхнього застосування;

7.  Додаток 6 - Передумови, що вказують на групову втрату вартості кредитних заборгованостей і сфера їхніх застосувань;

8.  Додаток 7 - Методика визначення втрати вартості кредиту при індивідуальному підході.

У методиці використані наступні терміни:

1.  Балансова кредитна заборгованість - фінансові активи банку, що виникли в результаті надання позичальникові коштів або послуг, у тому числі основна сума кредиту й всі суми, зв'язані з ними, такі як відсотки й комісії;

2.  Повернення при дефолті - сума всіх платежів, зроблених позичальником з моменту настання дефолта, включаючи повернення при продажі застави;

3.  Дефолт - невиконання кредитних зобов'язань позичальником відповідно до критерію, що встановлений для групи продуктів, або якщо стало відомо, що позичальник припинив виконувати свої зобов'язання через його смерть (при відсутності фінансового поручителя) або відмови їх виконувати;

4.  Дисконтоване повернення при дефолті - повернення при дефолті, дисконтовані на внутрішній відсоток повернення кредиту по відповідному продукту;

5.  Дисконтований відсоток повернення - середній очікуваний відсоток від загальної суми боргу, що виплатить позичальник, який потрапив у де-фолт, або суми із продажу застави позичальника, що потрапив у дефолт, для відповідного покоління дефолтов. При цьому всі платежі беруться з дискон-том, рівним внутрішньому відсотку повернення.

6.  Втрата вартості кредитної заборгованості - ситуація, коли на день здійснення перегляду, балансова вартість кредитної заборгованості вище дисконтованої вартості очікуваного грошового потоку даної заборгованості;

7.  Відсоток повернення (RR) - середній очікуваний відсоток від загаль-ної суми боргу, що виплатить позичальник, який потрапив у дефолт, для відповідного покоління дефолтів;

8.  Покоління дефолтів - набір кредитів, що потрапили в дефолт протя-гом деякого фіксованого інтервалу часу (місяць, квартал);

9.  Процес віндикації - процес стягнення заставного майна з позичаль-ника через суд;

10.             Резерви кредитного ризику - відрахування, які коректують втрату вартості балансової кредитної заборгованості або групи кредитних заборго-ваностей. Визначаються як різниця між балансовою вартістю кредитної за-боргованості (групи кредитних заборгованостей) і вартістю очікуваного по-вернення від даної заборгованості (або групи заборгованостей);

11.             Сума редукції - сума, на яку зменшена кредитна заборгованість позичальника у випадку реструктуризації;

12.             NPL - кредит - кредит, по якому припинене нарахування відсот-ків.

Розпізнавання втрати вартості кредитних заборгованостей:

а) На кінець кожного місяця в банку здійснюється перегляд кредитного портфеля з метою:

- визначення кредитних заборгованостей, яким загрожує втрата вар-тості;

- виміру втрати вартості кредитних заборгованостей;

- визначення й формування відповідних резервів.

б) Визначення кредитних заборгованостей, яким загрожує втрата вар-тості, відбувається на підставі перевірки передумов індивідуальної («Обста-вини, що вказують на індивідуальні втрати вартості кредитних заборгованос-тей і сфера їхнього застосування») і групової («Передумови, що вказують на групову втрату вартості кредитних заборгованостей і сфера їх застосувань») втрати вартості.

     Структура вартості балансової кредитної заборгованості визначаєть-ся наступним чином:

1. Компоненти балансової кредитної заборгованості:

1) Основна заборгованість (час виплати, який ще не прийшло/ прост-рочене), у тому числі редукції;

2) Відсотки, нараховані по кредитній заборгованості, у т.ч. суми редук-ції;

3) Відсотки по кредиту, отримані після розпізнавання передумови втра-ти вартості заборгованості;

4) Комісії

Визначення необхідних резервів кредитного ризику виконується у наступному порядку:

1. Визначення суми резервів відбувається для кредитних заборгованос-тей, по яких установлена індивідуальна або групова втрата вартості.

2. Визначення резервів для позабалансової кредитної заборгованості відбувається тільки у випадку, якщо надані кошти носять безвідкличний характер. Резерви на позабалансову кредитну заборгованість визначаються як втрати економічної вигоди, пов'язана з фінансовим або гарантійним зобов'я-занням банку.

3. Виконання індивідуальних передумов втрати вартості по кредитах, виданим у співробітництві зі страховою компанією спричиняє викуп заборго-ваності страховою компанією.

4. Спосіб визначення резервів залежить від виду передумов втрати вартості й того, чи є заборгованість індивідуально- істотною.

5. Для визначення необхідних резервів використовують:

1) для індивідуально-істотних кредитних заборгованостей (роздрібний бізнес понад 100 тис.грн. до 1 млн.грн.; для малого бізнесу понад 50 тис.грн. до 5 млн.грн.; для корпоративного бізнесу понад 45 млн.грн.):

- індивідуальний метод - використовується для індивідуально істотних кредитних заборгованостей у випадку, якщо виконуються передумови індивідуальної втрати вартості;

- груповий метод - використовується у випадку, якщо по індивідуаль-но-істотних кредитних заборгованостях виконуються передумови групової втрати вартості;

2) для індивідуально-несуттєвих кредитних заборгованостей:

- портфельний метод - використовується у випадку, якщо по кредитній заборгованості виконані передумови індивідуальної втрати вартості;

- груповий метод - використовується у випадку, якщо по кредитній заборгованості виконані передумови групової втрати вартості.

Методи визначення резервів кредитного ризику викладені в настпуних алгоритмах.

У випадку, якщо відповідно до договору виникають балансова й поза-балансова заборгованості й умовами договору не передбачено іншого, облік забезпечення в очікуваному грошовому потоці відбувається, у першу чергу, при визначенні резервів для балансової задолженностию

1. Індивідуальний метод визначення резерву для балансової кредитної заборгованості визначається формулою:

                                                        ( 3.1)

де: PRV(provision) – резерв;

V-V- залишкова балансова вартість кредитної заборгованості, певна відповідно до структури вартості на момент розрахункурезервів;

EIR - ефективна процентна ставка для даної заборгованості на дату настання обставини індивідуальної втрати цінності ( з урахуванням ставки кредитування й ставки інфляції)

Сi – прогнозована величина i-го грошового потоку, реализованого в процесі реструктуризації або віндикації ( потік повернення кредитної заборгованості, потік повернення відсотків за користування кредитом, потік повернення коштів реалізації заставного майна при недостатності грошових потоків для погашення кредитної заборгованості)

ti – тривалість періоду до дати надходження чергового потоку, якому відповідає ефективна ставка EIR.

2. Індивідуальний метод визначення резерву для позабалансової кредитної заборгованості визначається формулою:

                                       (3.2)

де: PRV(provision) – резерв;

Е-Е- основа для створення резервів, номінальна вартість позабалансового зобов'язання, певна відповідно до структури вартості на момент розрахунку резервів;

ccf - коефіцієнт кредитної конверсії (відношення вартості балансової заборгованості, що виникає з позабалансової, до поточної вартості номінальної позабалансової позиції);

Р - імовірність виникнення передумов втрати цінності, визначається статистично. При неможливості визначення Р статистично, Р приймається рівною нулю;

R - ставка дисконтування, що відображає поточну ринкову вартість грошей і ризик, пов'язаний із цією складовою, а також ставки інфляції;

Сi – прогнозована величина i-го грошового потоку, реализованого в процесі реструктуризації або віндикації ( потік повернення коштів реалізації заставного майна при недостатності грошових потоків для погашення виниклої позабалансової кредитної заборгованості);

ti – тривалість періоду до дати надходження чергового потоку, якому відповідає ефективна ставка R.

3. Портфельний метод визначення резерву для балансової кредитної заборгованості - визначення резервів для кредитних заборгованостей розд-рібного й малого бізнесу

                                                          (3.3)

де: V- залишкова балансова вартість кредитної заборгованості, певна  відповідно до структури вартості на момент розрахунку резервів;

СС - сальдо кредитного портфеля в момент виконання передумов втрати вартості разом з передбачуваною сумою редукції;

RR - очікувана ставка повернення, певна для групи кредитних заборгованостей кредитного портфеля.

4. Груповий метод визначення резерву для балансової кредитної забор-гованості - визначенні резервів для кредитних заборгованостей роздрібного й малого бізнесу

       (3.4)

де : V0 - сальдо портфеля непрострочених кредитів;

V0+ - сальдо портфеля прострочених, але недефолтних кредитів І - нараховані відсотки по кредитній заборгованості;

RR - очікувана ставка повернення, певна для групи кредитної заборгованості;

PDT(1) - величина ймовірності дефолта на щорічній основі;

PD 0-0->defolt – імовірність переходу із простроченого в дефолтний стан.

5. Груповий метод визначення резерву для позабалансової кредитної заборгованості

                                                  (3.5)

де: Е-Е- основа для створення резервів, номінальна вартість позабалансового зобов'язання, певна відповідно до структури вартості на момент розрахунку резервів;

ccf - коефіцієнт кредитної конверсії (відношення вартості балансової заборгованості, що виникає з позабалансової, до поточної вартості номінальної позабалансової позиції);

RR - очікувана ставка повернення, певна для групи кредитні заборгованості. Ставки повернення, необхідні для визначення резервів у портфельному й груповому підході визначаються для груп кредитних заборгованостей на підставі дисконтованого очікуваного грошового потоку, що включає надходження від продажу застави, інші очікувані виплати й видатки на одержання цих надходжень.

Перерахуванняставок повернення відбувається з періодичністю 1 раз у квартал.

Р1 – імовірність із якої балансова заборгованість виникає з позабалансової, розраховується як:

                                                                   (3.6)

З врахуванням вищенаведеної методіки, пропонуємий в розділ 1 алгоритм вартісно-орієнтованого управління кредитним портфелем банку в дипломному дослідженні реалізований у вигляді певних характерних апріорних агломератів платної ресурсної бази депозитів банку та ймовірнісних агломератів кредитного портфелю банку, зведених в агломерати по характерним рівням ставок платності за ресурси та ризикованості кредитів наступним чином (в розрізі юридичних та фізичних осіб клієнтів і виду валюти депозиту):

а) Ресурсна база депозитів – апріорний масив даних(див.табл.3.2):

1.               Міжбанківські запозичені кошти

2. Залучені кошти юридичних осіб

3. Залучені кошти фізичних осіб

4. Залучені строкові кошти фізичних та юридичних осіб під емітовані банком цінні папери

5. Залучені строкові кошти юридичних осіб під субординований борг банку

б) Кредитний портфель (див.табл.3.3):

1. Міжбанківські кредити

2. Кредити, надані юридичним особам

2.1. Кредити, надані юридичним особам в національній валюті

2.2. Кредити, надані юридичним особам в іноземній валюті

3. Кредити, надані фізичним особам

3.1. Кредити, надані юридичним особам в національній валюті

3.2. Кредити, надані юридичним особам в іноземній валюті

Згідно з результатами (пункт 3.1 дипломного дослідження) аналізу дина-міки ставок залучених та запозичених ресурсів в розрізі прийнятих агломератів (табл.3.2) для розрахунків в рамках запропонованої економічної моделі застосо-вані осереднені на базі 3 місяців ставки по окремим агломератам ресурсів ста-ном на грудень 2008 року та станом на грудень 2009 року.

Згідно з результатами (пункт 3.1 дипломного дослідження) аналізу динаміки кредитних ставок по міжбанківським кредитам, кредитам юридичним особам та кредитам фізичним особам в розрізі прийнятих агломератів (табл.3.3) для розрахунків в рамках запропонованої економічної моделі застосовані осереднені на базі 3 місяців ставки по окремим агломератам кредитів станом на грудень 2008 року та станом на грудень 2009 року.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9