МЕНЮ


Фестивали и конкурсы
Семинары
Издания
О МОДНТ
Приглашения
Поздравляем

НАУЧНЫЕ РАБОТЫ


  • Инновационный менеджмент
  • Инвестиции
  • ИГП
  • Земельное право
  • Журналистика
  • Жилищное право
  • Радиоэлектроника
  • Психология
  • Программирование и комп-ры
  • Предпринимательство
  • Право
  • Политология
  • Полиграфия
  • Педагогика
  • Оккультизм и уфология
  • Начертательная геометрия
  • Бухучет управленчучет
  • Биология
  • Бизнес-план
  • Безопасность жизнедеятельности
  • Банковское дело
  • АХД экпред финансы предприятий
  • Аудит
  • Ветеринария
  • Валютные отношения
  • Бухгалтерский учет и аудит
  • Ботаника и сельское хозяйство
  • Биржевое дело
  • Банковское дело
  • Астрономия
  • Архитектура
  • Арбитражный процесс
  • Безопасность жизнедеятельности
  • Административное право
  • Авиация и космонавтика
  • Кулинария
  • Наука и техника
  • Криминология
  • Криминалистика
  • Косметология
  • Коммуникации и связь
  • Кибернетика
  • Исторические личности
  • Информатика
  • Инвестиции
  • по Зоология
  • Журналистика
  • Карта сайта
  • Бухгалтерский учет заработной платы

    Бухгалтерский учет заработной платы

    Луцький індустріальний інститут

    Факультет перепідготовки спеціалістів

    Курсова робота з бухгалтерського обліку на тему:

    Облік заробітної плати та пов’язаних з нею розрахунків

    Керівник курсової роботи:

    Садовська Ірина Богданівна

    Студент – виконавець:

    Р.М.Козань

    (підпис)

    “ “
    1998 р.

    м. Луцьк 1998

    Зміст

    Вступ
    Розділ 1. Концептуальні основи організації обліку заробітної плати
    Розділ 2. Техніка підрахунку заробітної плати при погодинній і відрядній формі оплати заробітної плати

    2.1. Нарахування заробітної плати

    2.2. Утримання із заробітної плати

    2.3. Видача заробітної плати і оформлення своєчасно не отриманої заробітної плати
    Розділ 3. Документальне оформлення доплат за відхилення від нормальних умов роботи
    Розділ 4. Порядок оформлення розрахунків з робітниками і службовцями і виплата їм заробітної плати
    Розділ 5. Облік оплати відпусток
    Розділ 6. Синтетичний облік заробітної плати і розрахунків з робітниками і службовцями по заробітній платі
    Розділ 7. Нарахування на заробітну плату. Облік розрахунків по соціальному страхуванню
    Висновки
    Література
    Додатки

    ВСТУП

    В Законі України «Про оплату праці» зазначається, що заробітна плата
    - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

    Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконаної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

    Заробітна плата складається з основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

    Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робіткинів та посадових окладів для службовців.

    Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

    До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

    Джерелом засобів на оплату праці робітників господарських підприємств є частина доходу та інші засоби, отримані внаслідок їх господарської діяльності.

    Для установ і організацій, що фінансуються з бюджету, - це засоби, що виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, отриманого внаслідок господарської діяльності та з інших джерел (2).

    В умовах економічної кризи, спаду виробництва, зниження продуктивності праці, безробіття в організації праці та її оплати відбуваються значні зміни.

    Підвищення ефективності виробництва, достовірну інформацію про витрати праці на кожній виробничій дільниці, використання робочого часу і його оплати повинен забезпечити бухгалтерський облік.

    Вимогами побудови обліку заробітної плати є: визначення завбань, система показників, документація і система розрахунків. Виходячи з цього, основними завданнями обліку заробітної плати є:
    1) правильне визначення витрат робочого часу і облік праці;
    2) нарахування заробітної плати кожному працівникові відповідно до кількості та якості затраченої ними праці;
    3) виявлення фактичного обсягу фонду заробітної плати всьому колективу підприємства і здійснення контролю його як за складовими частинами
    (відділами, цехами тощо), так і в цілому по підприємству.
    4) облік кожної суми нарахованої заробітної плати працівником підприємства як складової частини витрат підприємства за господарськими процесами відповідно до місця і об’єкту застосування праці;
    5) контроль правильності використання заробітної плати в кожному підрозділі підприємства і встановлення відповідності за зниження продуктивності праці; відображення всіх витрат по заробітній платі на рахунках бухгалтерського обліку.

    Основними показниками заробітної плати, що підляягають обліку, є: чисельність працівників, їх професії і кваліффікація, витрати робочого часу в годинах і годино-днях, кількість виготовленої продукції або обсяг виконаних робіт, розмір фонду оплати праці різним категоріям працівників і за видами нарахувань, преміальні виплати, розмір сум нарахованих і використаних на оплату відпусток і на соціальне страхування працівників, розмір відрахувань за їх видами. Ці дані необїідні для обчислювання таких економічних показників, як рівень забезпеченості робочою силою, середнього заробітку, рівня продуктивності праці та ін. (9).

    РОЗДІЛ 1. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ

    Організація заробітної плпти визначається трьома взаємозв’язаними і взаємозалежними елементаим:

    1) тарифною системою;

    2) нормкванням праці;

    3) формами і системами оплати праці.

    Татифна система дозволяяяє якісно оцінити працю, нормування - врахувати кількість затраченого часу, а форми - визначити порядок розрахунку заробітної плати.

    Основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає в себе:
    - тарифну сітку, яка показує співвідношення в оплаті праці між різними розрядами робіт і робітників (кваліфікаціями). Тарифна сітка включає тарифні розряди і тарифні коефіцієнти. Перші вказу.ть на ступінь складності робіт, другі - наскільки заробітна плата поданому розряду більша заробітної плати по першому розряду.
    Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі:
    1) тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється в розмірі, який перевищує встановлений законодавством розмір мінімальної заробітної плати;
    2) міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок
    (посадових окладів). тарифна ставка, що означає розмір оплати праці в годину чи за день; тарифно-класифікаційні довідники, за допомогою яких можна визначити розряд роботи і робітника у відповідності з тарифною сіткою. В тарифно- класифікаційному довіднику вказується обсяг професійних знань, які повинен мати працівник певної кваліфікації. Тарифно-класифікаційні довідники розробляються Міністерством праці України.

    Виконання найпростіших робіт оплачується по тарифній ставці робітника
    1 розряду. Тарифні ставки робітників останніх розрядів перевищують цей розмір в залежності від рівня кавліфікації їх праці.

    Для робітників підприємств, що розташовані в Східному Сибіру, на
    Дальному Сході, в північних районах, в районах Уралу, Середньої Азії, тобто з важкими природно-кліматичними умовами, додатково до тарифних ставок і окладів встановлені певні районні коефіцієнти.

    Другим елементом організації заробітної плати є нормування праці.
    Нормування праці передбачає встановлення міри затрат праці на виготовлення одиниці виробу. Це одна із важливих складових частин наукової організації праці. Нормування праці включає два показники: норму виробітку і норму часу.

    Норма виробітку встановлює кількість одиниць продукції (шт., м., т.), яка повинна бути виготовлена за одиницю часу (годину, зміну, місяць).

    Норма часу передбачає час, необхідна для виготовлення роботи в певних умовах (хв., год.).

    Норма виробітку застосовується в масових і крупносерійних виробництвах, а в індивідуальних і дрібносерійних, де робітнику протягом зміни приходиться виконувати різні роботи і технологічні операції, нормується час. Широко використується в промисловості і поняття норми обслуговування, коли робітнику чи бригаді нормується кількість одиниць обладнання (кількість кв.м. виробничих приміщень, на яких встановлене обладнання) (4).

    Третім елементом організації заробітної плати є форми і системи оплати праці. В основному на підприємствах існують дві форми оплати праці - погодинна і відрядна.

    При погодинній оплаті праці заробіток залежить від кількості відпрацьованого часу і тарифної ставки. Відрядна - це форма заробітної плати, при якій заробіток залежить від кількості виробленої продукції і розцінок на неї. Тарифна ставка являє собою заробітну плату за одиницю часу, а розцінка - заробітну плату за одиницю продукції.

    Відомі дві системи погодинної форми оплати праці:

    1) проста погодинна. При ній заробітна плата знаходиться в прямій залежності від кількості відпрацьованого часу, від погодинних тарифних ставок, місячних посадових окладів.

    2) погодинно-преміальна. При ній робітники, крім основного заробітку, отримують ще й премії за економію матеріалів, палива, електроенергії, що посилює їх матеріальну зацікавленість в результаті своєї праці.

    Відрядна форма оплати праці має такі системи:
    1) пряма відрядна. При ній оплата праці робітників підвищується в прямій залежності від кількості вироблених ними виробів, тобто оплата праці здійснюється по одній і тій же розцінці за кожну вироблену ним одиницю продукції. Для знаходження розцінки необхідно тарифну ставку робітника поділити на норму вироблену за зміну.
    2) Відрядно-преміальна, яка характеризується тим, що робітники, крім основного заробітку, отримують премії за перевиконання норм виробітку.
    3) Відрядно-прогресивна - передбачає оплату виробленоїпродукції в межах встановлених норм по прямих розцінках, а вироби понад норму оплачуються по підвищених розцінках згідно встановленої шкали, але не вище подвійної відрядної розцінки.
    4) акордна, при якій до виробника доводиться завдання, розмір оплати за його виконання, а також розмір стимулів за дострокове і якісне виконання завдання, граничний строк його виконання.

    Відрядна форма оплати праці зацікавлює робітників в підвищенні продуктивності праці.

    Як відрядна, так і погодинна оплата праці можуть здійснюватись як індивідуально, так і колективно (бригадна організація праці). При колективній застосовується коефіцієнт трудової участі, виходячи з якого визначається заробітна плата кожного члена бригади (4).

    Форми і системи оплати праці вибирає керівник підприємства. Він же встановлює робітникам конкретні розміри тарифних ставок.

    Держава здійснює регулювання оплати праці шляхом встановлення мінімальної заробітної плати, яка регулюється з врахуванням рівня економічного розвиткку, продуктивності праці, середньої заробітної плати, величини мінімального житєвого бюджету. Вона встановлюється Кабміном
    України.

    На підприємствах також може застосовуватись оплата праці по трудових угодах і контрактах. Трудова угода заключається між підприємством і робітником, що залучається зі сторони для виконання конкретної роботи, яку не можна виконати силами підприємства.

    В теперішній час широко поширена оплата праці по контракту. Вона заключається в домовленості сторін і пов’язується з виконанням умов контракту (1).

    РОЗДІЛ 2. ТЕХНІКА ПІДРАХУНКУ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ПРИ ПОГОДИННІЙ І ВІДРЯДНІЙ

    ЗАРОБІТНІЙ ПЛАТІ.

    Техніка підрахунку заробітної плати складається з трьох етапів: нарахування, підрахунок утримань із заробітної плати та визначення заробітної плати до видачі на руки.

    2.1. Нарахування заробітної плати.

    При погодинній оплаті праці сума нарахованої заробітної плати визначається шляхом множення відпрацьованих нормо-годин на тарифну ставку, а розмір премій визначається шляхом множення суми погодинної заробітної плати на визначений процент премій.

    Для нарахування основної заробітної плати робітникам-відрядникам необхідно мати підсумок про їх виробіток і розцінки за виконані роботи. Для обліку виробітку продукції використовуються різні первинні документи, що залежать від характеру виробництва, системи організації і оплати праці. На підприємствах, в цехах з дрібносерійним та індивідуальним характером виробництва використовуються накопичувальні чи разові наряди (додаток 1).

    У серійних виробництвах застосовується більш досконала документація - маршрутний лист, який виписується на всю партію продукції на весь шлях її обробки у даному цеху. Маршрутний лист, на відміну від наряду виписується на всю роботу (всі операції), виконувану різними робітниками для випуску відповідної партії продукції (додаток 2).

    У масовому виробництві застосовується, як правило, змінний рапорт без маршрутного листка (додаток 3). Інколи ведеться журнал робіт типу табельної відомості, у якому проти прізвища кожного робітника щоденно проставляється кількість однорідного виробітку (кг, шт., тощо). Після закінчення визначеного періоду по кожному робітнику підраховують підсумок виробітку.

    Первинні документи по обліку виробітку передаються в бухгалтерію, де вони перевіряються і групуються. Якщо облік ведеться на кількох документах, то в бухгалтерії складається нагромаджувальна карточка обліку виробітку.

    На підставі цих первинних та групових документів здійснюється нарахування заробітної плати, яка визначається множенням встановленої розцінки за одиницею виробітку на кількість виробів. При відрядно- преміальній заробітній платі відзначається норма виробітку.

    В тому випадку, коли робота здійснюється колективом по відрядній формі оплати праці, то порядок визначення заробітної плати такий:

    1) визначається заробіток по тарифу кожного робітника і бригади в цілому множенням ставок тарифних відповідного розряду на кількість годин;

    2) визначається коефіцієнт розподілу як відношення місячного заробітку бригади на загальний заробіток по тарифам;

    3) визначається сума заробітної плати кожного робітника шляхом множення заробітної плати за тарифом кожного члена бригади на коефіцієнт розподілу.

    Бригадирам із числа робітників-відрядників, не звільнених від основної роботи, нараховують доплати за керівництво бригадою.

    Розподіл заробітної плати між членами бригади проводиться з урахуванням коефіцієнтів трудової участі для кожного робітника. Це рішення оформлюють протоколом, який здають у відділі праці і заробітної плати для розрахунку заробітної плати.

    Нарахування заробітної плати здійснюється у розрахунково-платіжній відомості по кожному працівнику за її видами (відрядна, погодинна, премії та різного виду нарахування). До іншої нарахувань відносяться доплати за роботу в святкові (вихідні дні), роботу в понадурочний час, персональні надбавки, інші доплати.

    Також одним з нарахувань є нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності. Джерелом виплати цієї допомоги є кошти фонду соціального страхування. Оплпта допомоги по тимчасовій непрацездатності здійснюється на основі листків непрацездатності і табелю обліку використаного часу.

    Розміри цієї допомоги визначаються виходячи із середнього заробітку за два попередні місяцф роботи, що передували хворобі, кількості днів хвороби і трудового стажу роботи. До фактичного заробітку при цьому додають середньорічні премії виробничого характеру в частці цих двох місяців.
    Шляхом ділення суми заробітної плати (з відповідними добавками) на кількість робочих днів за ці два місяці одержимо середньоденний заробіток, що не повинен перевищувати подвійної тарифної ставки, посадового окладу
    (крім випадків виробничого травматизму, професійного захворювання, а також захворювання внаслідок чорнобильської катастрофи). Одержаний середньоденний заробіток перемножують на кількість днів хвороби, зазначених у листку непрацездатності (4).

    З метою поліпшення забезпечення робітників і службовців допомогою з тимчасової непрацездатності законодавством встановлено:

    1. Робітникам і службовцям, що не є членами профспілки, допомога у тимчасовій непрацездатності видається за нормами встановленими для членів профспілки (дорівнювала 50%).

    2. Робітникам і службовцям, що мають безперевний стаж роботи до трьох років, підвищується розмір допомоги з тимчасової непрацездатності до

    60% заробітку; круглим сиротам, що не досягли 21 року і мають безперервний стаж роботи, до 80% заробітку; із стажем роботи до 5 років - 60%, від 5 до 8 років - 80%, 8 і більше років - 100%.
    У розмірі 100% заробітку незалежно від стажу роботи виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності при наявності 3 і більше дітей віком до 18 років, внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, при вагітності і родах (9).

    Робітники і службовці, що порущують режим, встановлених для них лікарем, а також ті, що виїхали у період тимчасової непрацездатності до іншої місцевості без згоди лікуючого лікаря, позбавлюються допомоги з того дня, коли було допущене порушення, і на встановлений строк. Допомогу з тимчасової непрацездатності в цьому випадку не нараховують.

    2.2. Утримання з заробітної плати.

    У правій частині розрахунково-платіжної відомості відображаються утримання із заробітної плати. До них відноситься прибутковий податок, суми по виконавчих листах, по виконавчим написах нотаріальних органів; суми з осіб, що відбувають виправні роботи; профспілкові внески; одержаний аванс за звітний місяць; надлишково виплачені суми за попередній період, виявлені внаслідок проведених перевірок або самоперевірок; своєчасно неповернуті підзвітні суми; грошові нарахування (на нестачі товаро-матеріальних цінностей, розкрадення тощо), штрафи та інші відраховування відповідно до чинного законодавства; відрахування до пенсійного фонду (9).

    У відповідності з Указом Президента України від 13 вересня 1995 року
    №519 встановлені слідуючі ставки прибуткового податку з доходів громадян:

    |Місячний сукупний дохід |Ставки і розміри податку |
    |(у неоподатковуваний мінімумах) | |
    |До 17 гривень |Не обкладається |
    |18-85 гривень (1-5 |10 % від суми доходу, який |
    |неоподатковуваних мінімумів) |перевищує розмір одного |
    | |неоподатковуваного мінімуму |
    |86-170 гривень (5-10 |6 грн. 80 коп+15% від суми, що |
    |неоподатковуваних мінімумів) |перевищує 85 грн. |
    | |19грн50коп+20% від суми, що |
    |171-1200 гривень (10-60 |перевищує 170гривень |
    |неоподатковуваних мінімумів) |180грн 55 коп+30% від суми, що |
    |1201+1700гривень (60-100 |перевищує 1000 гривень |
    |неоподатковуваних мінімумів) |393 грн 55коп +40% від суми, що|
    |1701гривня і більше (більше 100 |перевищує 1700 гривень |
    |неоподатковуваних мінімумів) | |


    Нарахування, утримання і перерахування в бюджет податку здійснюється підприємствами всіх форм власності і фізичними особами - суб’єктами підприємницької діяльності. При наявності доходу громадяни повинні представити в податкові інспекції декларацію і інші необхідні документи, які підтверджують достовірність вказаних в декларації даних, як по місцю основної роботи, так і по місцю не основної (додаткової). У випадку несвоєчасного або неправильного утримання податку перерахунок його допускається не більше як за три роки з моменту встановлення факту неправильного оподаткування (1).

    В сукупний оподатковуваний дохід громадян включаєється:
    1) доходи за виконання трудових обов’язків, в тому числі за сумісництвом на тому ж підприємстві;
    2) доходи за виконання робіт за договорами підряду;
    3) доходи по акціях;
    4) доходи, отримані внаслідок розподілу прибутку підприємства;
    5) виплати по листах непрацездатності, по хворобі або по догляду за дитиною;
    6) інші доходи, що утворилися в результаті надання за рахунок коштів підприємств своїм працівникам матеріальних і соціальних благ в грошовій і натуральній формі.

    Страницы: 1, 2, 3


    Приглашения

    09.12.2013 - 16.12.2013

    Международный конкурс хореографического искусства в рамках Международного фестиваля искусств «РОЖДЕСТВЕНСКАЯ АНДОРРА»

    09.12.2013 - 16.12.2013

    Международный конкурс хорового искусства в АНДОРРЕ «РОЖДЕСТВЕНСКАЯ АНДОРРА»




    Copyright © 2012 г.
    При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.