Облік, контроль та аналіз формування прибутку підприємства та розрахунок з бюджетом його оподаткуванн

Плюс додаткові розрахунки.

Разом з Декларацією і додатками, у визначених Законом випадках, необхідно подати до податкового органу звіти, розрахунки результатів окремих господарських операцій, платіжні документи. У таблиці наведено перелік таких операцій і вказані форми, за якими складаються звіти.

Таблиця .

Податкові звіти та інші документи, які подаються до податкового органу разом з декларацією
|№ |Найменування документу |Додаток до |Форма звіту |
|п/п | |Декларації, рядок| |
|1 |2 |3 |4 |
|1 |Розрахунок фінансових |Додаток А рядок |Установленої форми |
| |результатів товарообмінних |1.2 |немає |
| |(бартерних) операцій з | | |
| |урахуванням звичайної ціни | | |
|2 |Повідомлення про зменшення |Додаток Є рядок |Додаток до Порядку |
| |валового доходу по операціях, |10.1 |№ 13 |
| |пов(язаних з реалізацією товарів| | |
| |(виконання робіт, надання | | |
| |послуг) за звітний (податковий) | | |
| |період | | |
|3 |Звіт про результати діяльності |Додаток А рядок |Форма № 1-ддз |
| |виконання довгострокових |1.3, 1.4 |(додаток № 1 до |
| |договорів (контрактів) | |Порядку № 19) |
|4 |Відомість обліку балансової |Додаток Ж рядки |Додаток № 1 до |
| |вартості матеріальних активів |4, 14, додаток Л |Порядку № 23 |
|1 |2 |3 |4 |
| | |рядки 33.1, 33.3 | |
|5 |Відомість обліку балансової |Додаток Ж рядок |Додаток № 2 до |
| |вартості товарів |8, додаток Л |Порядку № 23 |
| | |рядок 33.2 | |
|6 |Податковий звіт про результати | |Додаток до порядку |
| |податкової діяльності на | |№ 9 |
| |території України без створення | | |
| |юридичної особи | | |
|7 |Звіт про отримання прибутку від |Додаток О рядок |Додаток до Порядку |
| |реалізації на митній території |36.5 |№ 10 |
| |України спеціальних продуктів | | |
| |дитячого харчування власного | | |
| |виробництва | | |
|8 |Податковий звіт про фінансовий |Додаток О рядок |Додаток до Порядку |
| |результат, отриманий |36.6 |№ 16 |
| |підприємствами всеукраїнських | | |
| |громадських організацій | | |
| |інвалідів від реалізації товарів| | |
| |(робіт, послуг) власного | | |
| |виробництва (за винятком | | |
| |підакцизних товарів, | | |
| |посередницької діяльності, | | |
| |грального бізнесу) | | |

У деяких випадках платники податків разом з Декларацією повинні подавати до податкового органу копії платіжних документів. Зокрема, відповідно до підпункту 7.1.2 Порядку № 6 платники податків, які виплатили у звітному періоді дивіденди, подають до податкового органу копії платіжних документів, що підтверджують суму внесеного до бюджету податку на дивіденди.

Згідно з підпунктом 3.5 Порядку № 22 платники податків, які застосовують порядок нарахування і сплати консолідованого податку на прибуток, разом з Декларацією подають до податкового органу копії платіжних документів, які підтверджують суми податків на прибуток, що внесені до бюджету їхніми філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи.

Однак, якщо до закону будуть внесені зміни і доповнення цей порядок може бути змінений. І тоді платник податків – юридична особа буде сплачувати податок на прибуток за свої філії, відділення та інші відокремлені підрозділи до бюджетів територіальних громад за місцевим знаходженням таких відокремлених підрозділів, а суму податку розрахувати, виходячи із сум валових витрат кожного відокремленого підрозділу у звітному періоді.

Без ПДВ і акцизу.

Відповідно до підпункту 5.3.3 статті 5 Закону до складу валових витрат не включаються витрати на сплату податку на додану вартість, включеного в ціну товарів (робіт, послуг), які придбалися платником податку для виробничого або невиробничого використання. Отже, і в Декларації суми валових витрат будуть відображатися без ПДВ.

Однак у тих платників податку на прибуток, які не зареєстровані як платники ПДВ, до складу валових витрат (відповідно до того ж підпункту
5.3.3 статті 5 Закону) будуть включатися суми податку на додану вартість, сплачені у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), включається до складу валових витрат. Але в Декларації суми валових витрат будуть відображатися без ПДВ. А суми ПДВ, сплачені у складі ціни придбання товарів
(робіт, послуг), згідно з пунктом 4.14 Порядку № 6 будуть відображатися окремо в рядку 18 Декларації.

Якщо ж платник податку на прибуток, зареєстрований як платник ПДВ, але здійснює операції, які не є об(єктом обкладання ПДВ або звільнення від
ПДВ, то суми податку на додану вартість, сплачені ним у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), будуть відображатися в загальній сумі валових витрат у відповідному рядку додатку Ж або іншого додатка.
Наприклад, підприємство, що видає газету (а ця операція звільнена від ПДВ), придбало папір. Вартість паперу разом із сумою ПДВ включається до складу валових витрат підприємства і відображається в рядку 1 додатка Ж.

Що ж стосується валового доходу, то згідно з пунктом 4.1.1 і 4.2.1 статті 4 Закону суми акцизного збору і ПДВ спочатку включаються у валовий дохід у складі загальних доходів від реалізації товарів (робіт, послуг), а потім виключається з нього. Порядком № 6 передбачений спрощений варіант.
Згідно з підпунктом 3.1.1 Порядку № 6 реалізації товарів (робіт, послуг0 відображається без сум акцизного збору і ПДВ.

Не за фактом – за розрахунком.

Більшість показників у Декларації і додатках є фактичними даними, відображеними у первинних бухгалтерських документах. Разом з тим є цілий ряд показників, які будуть вноситись до Декларації на підставі розрахунків.
Можна виділити три групи таких показників:
- розрахунки сум, які включаються до складу валових витрат з урахуванням процентних обмежень (група 1);
- розрахунки, результати яких відображаються як у податковому, так і в бухгалтерському обліку (група 2);
- розрахунки, які виконуються спеціально для цілей оподаткування (група 3).

Особливість показників цієї групи полягає в тому, що вони можуть відрізнятися від фактичних, і це буде відображатися в податковому, і не буде відображатися в бухгалтерському обліку.

До показників 1-ї групи належать (при включенні до складу валових витрат):

. суми коштів або вартість майна, добровільно перерахованих (переданих) до Державного бюджету України, бюджетів територіальних громад або неприбутковим організаціям у розмірі, що не перевищує 4% оподаткованого прибутку звітного періоду (підпункт 5.2.2 статті 5

Закону, рядок 15 основної форми Декларації);

. суми коштів, перерахованих підприємствами всеукраїнських об(єднань осіб, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи, цим об(єднанням для здійснення благодійної діяльності у розмірі, що не перевищує 10% оподаткованого прибутку звітного періоду (підпункт 5.2.3 статті 5 Закону, рядок 16 основної форми Декларації);

. суми витрат, пов(язаних з організацією прийомів, презентацій і свят, придбанням і розповсюдженням подарунків, включаючи безкоштовну роздачу зразків товарів або безкоштовне надання послуг (виконання робіт) з рекламною метою, але не більше 2% оподаткованого прибутку звітного періоду (підпункти 5.4.4 і 5.3.1 статті 5 Закону, рядок 21 основної форми Декларації).

У разі коли вказані витрати не перевищують встановлених обмежень, вони включаються до складу валових витрат у повному обсязі. Якщо ж є перевищення необхідно виконати розрахунок, складність якого полягає в тому, що ці показники розраховуються від суми оподаткованого прибутку, частиною якої вони є. При зміні будь-якого з таких показників змінюється і загальна сума.
Спростити розрахунок можна за допомогою формул, запропонованих у консультації, яка так і називається “Валові витрати рахуємо за формулою”.

2-га група показників включає:

. перерахунок іноземної валюти і заборгованості в іноземній валюті

(пункт 7.3 статті 7 Закону, рядки 2.4, 2.5 додатка Б);

. розрахунок амортизаційних відрахувань (статті 8,9 Закону, додатки М. І

Н).

І нарешті 3-тя група показників. Вона включає, зокрема, розрахунки, пов(язані із застосуванням звичайних цін. Такі розрахунки виконуються у випадках:

. при визначенні доходів від здійснення товарообмінних бартерних операцій (пункт 1.20 статті 1 і підпункт 7.1.1 статті 7 Закону, рядок

1.2 додатка А);

. при визначенні доходів від здійснення операцій з пов(язаними особами, у тому числі доходів від реалізації продукції, а також доходів у вигляді процентів за надані кредити, залучені в депозит кошти, надане в оренду майно (пункт 1.20 статті 1 і підпункт 7.4.1 статті 7 Закону, рядок 1.5 додатка А та інші рядки додатків і основної форми

Декларації, які відповідають господарським операціям);

. при визначенні витрат при здійсненні операцій з пов(язаними особами (у тому числі витрат, пов(язаних з придбанням товарів (робіт, послуг), сплатою процентів по депозитах, цивільно-правових договорах, договорах оренди (пункт 1.20 статті 1 і підпункти 7.4.2 і 7.4.4 статті 7 Закону, рядки 3, 6, 11 додатка Ж, рядок 31.3 додатка К);

. при визначенні тієї частини суми винагороди або інших видів заохочень пов(язаних з платником податків фізичним або юридичним особам, яка буде включена до складу валових витрат (підпункт 5.3.9 статті 5 Закону і рядок 18 додатка Ж відповідно до підпункту 4.23-в Порядку).

До цієї ж групи слід віднести:

* розрахунок суми доходу від виконання довгострокових договорів і результати перерахунку за такими договорами (пункт 7.10 статті 7

Закону, рядки 1.3, 1.4 додатка А, рядок 10.6 додатка Є);

. розрахунок приросту або зменшення балансової вартості матеріальних запасів (пункт 5.9 статті 5 Закону і рядки 4,8,14 додатка Ж, рядки

33.1, 33.2, 33.3 додатка Л).

2.2. Розробка системи обліку формування прибутку та його оподаткування в умовах трансформації обліку.

Трансформація економіко – правового середовища, курс на ринкові перетворення в Україні супроводжуються реформуванням бухгалтерського обліку. Законодавче регулювання нових напрямків господарської практики супроводжувалось нормативним урегулюванням бухгалтерського обліку вексельних і валютних операцій, фінансових інвестицій і собівартості, приватизаційних процесів та орендних відносин, основних фондів та нематеріальних активів, обігу майнових та компенсаційних сертифікатів, застосування єдиного принципу нарахування при визначенні доходів і витрат підприємства, проведення інвентаризації і оформлення документів, складання переглянутої бухгалтерської звітності, включаючи її скорочений варіант для малих підприємств. Для цього було також введено 8 нових синтетичних, більш як 25 аналітичних і 2 забалансових рахунки з одночасним наділенням суб(єктів підприємницької діяльності правом самостійно для управлінських потреб розширяти діючу номенклатуру субрахунків. При цьому необхідно згадати і про “конституцію” бухгалтерського обліку, виражену в урядовій постанові від 3 квітня 1993 року № 250, яка будучи базисною в ці роки, зазнала змін та доповнень. Зміцнилось значення аудиту.

Зрозуміло, що ці нововведення не означають, що проблема формування бухгалтерського обліку вичерпана, тим більше на перехідному етапі економіки, коли умови і події змінюються бурхливіше, ніж в стабільній економіці, і вони (зміни) мають кардинальний характер.

Верховною Радою України в червні 1999 року прийнято у першому читанні законопроект “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”, яким передбачається законодавчо закріпити орієнтацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні на застосування міжнародних стандартів фінансової звітності. В основу цього законопроекту покладені пропозиції, підготовленні за дорученням Уряду Міністерством фінансів із залученням інших центральних економічних органів державної виконавчої влади, при опрацюванні враховано також слушні пропозиції наукових кіл.

З метою реалізації програмних положень щорічного звернення Президента
України до народу і Верховної Ради України Кабінет Міністрів України затвердив Програму реформування бухгалтерського обліку, яка передбачає здійснення в 1999 – 2001 роках переходу суб(єктів господарювання на застосування міжнародних стандартів фінансової звітності.

Мабуть, тут потрібно дати відповідь на запитання бухгалтерів і представників інших професій, чому подальше реформування національної системи бухгалтерського обліку має бути здійснено відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності. Під фінансовою звітністю тут слід розуміти бухгалтерську звітність, яка відображає фінансовий стан і результати діяльності підприємства в звітному періоді.

Гармонізація національної системи бухгалтерського обліку може провадитись на основі міжнародних стандартів фінансової звітності, оскільки вони відображають умови ринкової економіки, мають міжнародне визнання, сформувались на основі компромісу системи обліку, що застосовується в країнах з розвинутою ринковою економікою, і дають змогу забезпечити більшу порівнянність обліково – звітної інформації, яку представляють українські та зарубіжні господарюючі суб(єкти і структури. Крім того, звітність за такими стандартами дозволяє підвищити загальні споживчі якості для її користувачів, які не можуть інакше ніж публічну звітність отримати відомості про виконання вкладень інвестора та фінансовий стан підприємства.

Підготовка програми реформування бухгалтерського обліку спиралась на положення про необхідність адаптації міжнародного досвіду до конкретного економіко-правового середовища, тобто вказівки щодо регулювання бухгалтерського обліку будуть формуватися, орієнтуючись на його традіції в нашій країні і на міжнародні стандарти, щоб взагалі бути синхронними або не мати принципових розбіжностей з міжнародними стандартами.

Широке коло питань і заходів, що потребують вирішення, зумовлюють не реальність переходу до застосування міжнародних стандартів у режимі
“ввечері не застосовували – вранці застосуємо”. Мабуть, робота з перегляду цивільного створення податкового кодексу, яка, як відомо, провадиться, підходить до завершення, має бути гармонійно врахована при створенні нормативно-правової бази бухгалтерського обліку.

Головним завданням трансформації бухгалтерського обліку згідно з
Програмою є приведення національної системи бухгалтерського обліку і звітності у відповідність до реалій ринкової економіки та міжнародних стандартів фінансової звітності. Крім того, необхідно встановити збоку держави правила і процедури обробки інформації та складання фінансової звітності тільки для зовнішніх користувачів, а безпосередньо суб(єктам підприємства дати змогу самостійно встановлювати межі та форми ведення обліку для внутрішніх потреб управління, включаючи ведення в окремій системі рахунків і регістрів обліку доходів, витрат, товаро-грошових потоків у потрібному самому підприємстві аспекті деталізації і регламентації.

На основі аналізу сучасної (Діючої) української системи, параметрів континентальної і англо-саксонської системи бухгалтерського обліку
Методологічною радою концептуально рекомендовано здійснювати реформування в напрямку синхронізації з англо-саксонською: це ближче до наших традицій і дозволить кращі з них зберегти, розвинути і уникнути незручностей і витрат.

Програмою еволюційного шляху реформування бухгалтерського обліку в
Україні. Програмою передбачено здійснити таке.

Формування нормативної бази – положень (стандартів) з бухгалтерського обліку. Попередня конкретна робота в цьому напрямі вже розпочалася у рамках
Методологічної ради з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів
України, особливо її секції з гармонізації бухгалтерського обліку з міжнародними стандартами. Підготовлено перелік питань, які необхідно врегулювати більш як двадцятьма положеннями (стандартами) з бухгалтерського обліку. Серед них мають бути розроблені як традиційні для нашої практики за назвами документи, так деякі до цього часу не розглянуті, зокрема, відображення господарських подій, у тому числі непередбачених, які відбулися після дати, на яку складається баланс, складання консолідованої звітності, облік фінансових інструментів та операцій з фінансовими активами, зобов(язаннями і капіталом.

На виконання Програми формування бухгалтерського обліку з урахування міжнародних стандартів фінансової звітності, затвердженої постановою
Кабінету Міністрів України від 28.10.98 року № 1706, Міністерство фінансів
України затвердило 01ю12.98 р. Перелік та терміни затвердження і запровадження в практику положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі
- ПБО). На час розгляду і схвалення Методологічною радою з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України до Переліку увійшло 24 ПБО, за змістом питань, які регулюються ПБО, їх можна об(єднати у чотири групи:

І група спрямована на врегулювання питань складання фінансової звітності і передбачає прийняття у першому півріччі 1999 р. семи ПБО та їх застосування з 2000 року;

ІІ група орієнтована на прийняття п(яти ПБО, якими з 2000 року передбачається керуватися підприємствам при веденні бухгалтерського обліку його майна і зобов(язань – основних заходів, нематеріальних активів, їх амортизації та оренди, товарно – матеріальних запасів, зобов(язань по кредитах, позиках, боргах постачальникам, підрядчикам тощо.

ІІІ група підпорядкована завданню врегулювати облікові процедури з формування доходів, витрат і фінансових результатів. ПБО з цих питань належить прийняти у вересні – жовтні поточного року і запровадити з 2000 року;

IV група передбачає зафіксувати правила обліку інвестицій, податків, дивідендів, фінансових інструментів (контрактів, які приводять до створення фінансового активу одного підприємства і фінансового зобов(язання або інструмента іншого підприємства) впливу змін валютних курсів, цін та інфляції. Передбачається, що ПБО цієї групи буде затверджено у 2000 – 2001 роках і введено в дію через 3-6 місяців після затвердження.

Розробка Плану розрахунків бухгалтерського обліку та Інструкції з його застосування, зорієнтованого на видачу інформації для фінансової та внутрішньовиробничої звітності, структура якого надала б змогу забезпечити прозорість фінансової звітності та охорону комерційної таємниці підприємства. Роботу з розробки Плану рахунків включено до плану роботи
Методологічної ради з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів
України, а саме однієї з його секцій з розробки плану рахунків. В цілому вже сформовано концепцію і структуру Плану рахунків: у ньому передбачається також здійснити поелементний облік затрат при виборі й можливості постатейного обліку. Рахунки бухгалтерського обліку за призначенням обліку мають бути такими, щоб максимальною мірою за допомогою субрахунків відповідати відповідній статті балансу підприємства та іншої фінансової звітності.

План розрахунків буде включати 9 класів (розділів) балансу синтетичних рахунків і 1 клас позабалансових рахунків. 1 – 3 класи рахунків використовуються для заповнення статей активу балансу, 4 – 6 класи – для заповнення статей пасиву балансу, на підставі даних про обороти і сальдо на рахунках 7 – 9 класів визначаються показники звіту про фінансові результати, сальдо і обороти відповідних синтетичних рахунків та субрахунків використовуються для складання звіту про рух грошових коштів та про власний капітал.

Неминучі зміни в Плані рахунків доведеться врахувати при розробці та затвердженні форм бухгалтерського обліку і їх складових – регістрів бухгалтерського обліку, в тому числі орієнтованих на застосування суб(єктами малого бізнесу і комп(ютерних технологій. Передбачається вдосконалення, перегляд і розробка до цього часу відсутніх форм первинної облікової документації і порядку їх застосування, що виключає, зокрема, пакувальне використання. За всіма цими процесами пропозиції що до виконання
– дуже актуальні.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7