Форми і методи професійної підготовки майбутнього вчителя

|ерудиція, висока культура поведінки). | |2. Інформаційні вміння. |

|4. Правдивість, справедливість, порядність, | |3. Розвивальні уміння. |

|чесність, гідність, працьовитість, | |4. Орієнтаційні уміння. |

|самовідданість. | |5. Комунікаційні уміння. |

|5. Інноваційний стиль науково-педагогічного | |6. Перцептивні уміння. |

|мислення, готовність до створення нових | |7. Уміння педагогічного спілкування.|

|цінностей і прийняття творчих рішень. | | |

|6. Любов до предмета, який викладається, | |8. Уміння володіти педагогічною |

|потреба в знаннях, у систематичній самоосвіті.| |технікою. |

| | | |

|7. Здатність до міжособового спілкування, | | |

|ведення діалогу, переговорів; наявність | | |

|педагогічного такту, що визначає стиль | | |

|поведінки вчителя, спричиняє впевненість учнів| | |

|у доброзичливості вчителя, його чуйності, | | |

|доброті, толерантності. | | |

| |Професіограма | |

| |вчителя | |

| | | |

| |Знання: | |

| |1. Методологічних основ і | |

| |категорій педагогіки. | |

| |2. закономірностей | |

| |соціалізації і розвитку | |

| |особистості; | |

| |3. законів вікового | |

| |анатомо-фізіологічного і | |

| |психічного розвитку дітей, | |

| |підлітків, юнацтва; | |

| |4. спеціальні знання (із | |

| |предмета). | |

| | | | |

А зараз я хочу привести декілька цитат – вислови відомих людей про

педагогічну професію.

1. Змушений приховувати і обминати труднощі, вихователь легко може

деморалізуватись, стати лицемірним, розчаруватись і розледачіти...

Виникають скарги на невдячну працю: якщо Бог хоче когось покарати, то

робить його вихователем.

Януш Корчак

2. Талант виховання, талант терплячої любові, повної відданості,

відданості хронічної, рідше зустрічається ніж усі інші. Його не може

замінити ні одна пристрасна любов матері, ні одна сильна доказами

діалектика.

О.Герцен

3. Якщо вчитель має тільки любов до справи, він буде добрим учителем.

Якщо вчитель відчуває тільки любов до учня, як батько, мати, він буде

кращим за того вчителя, який прочитав усі книжки, але не відчуває любові ні

до справи, ні до учня. Якщо учитель поєднує в собі любов до справи і до

учнів, він – досконалий учитель.

Л. Толстой

4. Тільки рішуча людина, енергійна, з твердим характером, така, що

знає, чого вона хоче, чому вона хоче і які засоби ведуть до виконання її

волі, - тільки така людина може виховати рішучих, енергійних, сильних

характером людей.

А.Дістервег

5. Ви для дитини, а не вона для вас; ви повинні пристосовуватись до її

природи, до її духовного стану.

М.Добролюбов

6. Першою і найбільш потрібною учителеві якістю хай буде

добронравність. Бо він є дзеркалом, дивлячись в яке, юнаки бачать весь

розквіт доброчесті... Отже, хай буде учитель дзеркалом добрих звичаїв, і

чого вчить або вчити збирається, те саме, як на зразкові хай показує на

самому собі.

О.Духнович

7. Воспитание – великое дело: им решается участь человека.

В.Белинский.

8. Велик тот учитель, который исполняет делом чему учит.

Катон Старший

9. От правильного воспитания детей зависит благосостояние всего народа.

Джон Локк

10. В воспитании все дело в том, кто воспитатель.

Д.Писарев

Під час своєї психолого-педагогічної практики у школі я мала унікальну

можливість поцікавитись в учителів та в учнів старших класів (10 клас) їх

думкою щодо професіограми вчителя. Кожен, хто брав участь в анкетуванні,

отримав узагальнену модель вчителя (подану вище) і, як учителям, так і

учням, я запропонувала дати відповіді на слідуючи запитання:

1. Чи вважаєте ви цю модель досконалою?

2. Оцінюючи дану професіограму, чи вважаєте ви професію вчителя дуже

складною?

3. Чи володієте ви всіма вказаними якостями, уміннями, знаннями (чи

відповідаєте цій професіограмі)?

4. Який блок з цієї професіограми ви б виділили як найголовніший?

5. Чи й справді, на вашу думку, учителю, який працює кожного дня у

школі, потрібні всі ці якості. Знання, уміння?

6. Оцінюючи роботу своїх вчителів (свою роботу) скажіть, будь ласка, чи

всі складові частини професіограми присутні у їх діяльності (у вашій

педагогічній діяльності).

7. Чи знали ви про таку професіограму, коли у вас виникло бажання стати

вчителем і ви пішли здобувати освіту у вищий педагогічний заклад?

8. Виділіть, будь ласка, із кожного блоку професіограми по одному

пункту, який ви вважаєте найголовнішим.

9. Після ознайомлення із професіограмою чи бажаєте ви ще і досі здобути

цю відповідальну професію вчителя (якщо ж, звичайно, у вас було таке

бажання).

10. Звичайно ж, відповіді були різні, але в них було і багато схожих

думок.

Після ознайомленні із відповідями всіх учасників анкетування я вирішила

узагальнити їх і познайомити вас із результатами. Майже всі учасники

анкетування відповіли, що дана модель є дуже складною, хорошою за змістом,

хоча, звичайно ж, не досконалою, так як немає нічого досконалого. Більшість

вчителів, відповідаючи на третє запитання, говорили що вони володіють всіма

цими якостями (щось присутнє в них більше, а щось – менше). Вони говорили,

що ніколи не задумувались, що в них стільки всього є: знань, умінь та

якостей, і саме ця модель допомогла їм усвідомити всю складність своєї

професії. Звичайно, всі ці частини професіограми проявляються в їх роботі

кожного дня: на кожному уроці, на кожній перерві. Всі частини даної моделі

не можуть проявлятися в один і той же момент, але протягом дня виявляються

всі ці якості, уміння та знання і можна буде зрозуміти, чи відповідає

вчитель даній моделі. Щодо учнів, то вони оцінювали різних вчителів по-

різному: хтось дуже строгий, чесний, порядний, гуманний, привітний, а хтось

– не вміє спілкуватися з учнями, не розуміє, не поважає їх. Хоча всіх

вчителів вони оцінили як справжніх спеціалістів із своїх предметів, які

вони викладають.

Щодо найголовнішого блоку цієї професіограми, то ніхто із опитуваних не

виділив такого, обґрунтувавши свою думку тим, що всі складові мають бути

присутні в учителя, вчителю все потрібно у його діяльності кожного дня.

Якщо підсумувати відповіді опитуваних на четверте запитання. То можна

сказати, що більшість із них відповіли так: 1) із професійно значимих

якостей головною вони виділили любов до дітей, 2) із знань – спеціальні

знання (із предмета), 3) із педагогічних умінь – уміння педагогічного

спілкування. Учні-опитувані надали також великого значення периферійним

якостям: зовнішня привабливість вчителя, почуття гумору. Щодо сьомого

запитання, то більшість вчителів відповіли, що були знайомі із таким

поняття як професіограма, але не знали що вона є саме такою. Але вони не

розчарувалися і їм дуже подобається їх професія.

Хоча дуже багато учнів негативно ставляться до професії вчителя, та

декілька із них написали у своїх відповідях, що бажають стати вчителями і

після закінчення школи мають намір навчатися у вищому педагогічному

закладі. Дана Професіограма дуже зацікавила їх, вони дивувались, що

професія вчителя є такою складною, вони думали, що вчитель повинен знати

тільки свій предмет і вміти викладати його доступно для учнів. Дана

Професіограма дала їм змогу уявити собі ідеального вчителя, який би володів

всіма цими якостями, знаннями та уміннями. Деякі учні “приміряли” дану

модель на себе і говорили, що якщо вже вони будуть вчителями, то хорошими,

ідеальними, які відповідатимуть даній професіограмі.

На мою думку, дане анкетування не було даремним. Дана Професіограма

“відкрила очі” учням та вчителям на ті вимоги, які ставить професія до

людини.

Взагалі вся педагогічна наука поділяється на такі чотири великі

розділи: загальні засади педагогіки, теорія навчання, теорія виховання,

історія педагогіки. Кожен з цих розділів, який викладається у вищому

навчальному закладі ставить певні цілі перед собою. Цільовий компонент

першого розділу “Загальні засади педагогіки” включає:

1. Ознайомлення студентів з предметом та основними категоріями

педагогіки; основними методами науково-педагогічних досліджень;

особливостями розвитку учня (дитини), як суб’єкта процесів виховання та

навчання; специфікою педагогічної професії, роллю та завданнями вчителя,

між предметними зв’язками педагогіки з іншими науками.

2. Формування у майбутніх вчителів уміння застосовувати набуті знання

при розв’язанні педагогічних задач і ситуацій.

3. Створення умов для оволодіння студентами окремими способами

оперування з педагогічними поняттями (контент-аналіз основних педагогічних

понять, виділення категорійних ознак, конструювання визначень понять тощо).

4. Ознайомлення майбутніх учителів з основними поняттями теорії

управління загальноосвітніми навчальними закладами, науковими основами

організації педагогічної праці в ньому (внутрішкільне керівництво і

контроль, організація методичної роботи, впровадження передового

педагогічного досвіду).

5. Підготовка студентів до усвідомленого вибору оптимальних форм,

методів, засобів навчання з урахуванням конкретних умов.

6. Стимулювання майбутніх педагогів до творчості. Самостійності,

неординарності мислення.

7. Формування уміння приймати нестандартні рішення.

Цільовий компонент розділу “Теорія виховання”:

1.Підготовка педагога здатного забезпечити різнобічний розвиток людини

як особистості і найвищої цінності суспільства; розвиток її розумових,

фізичних та естетичних здібностей, виховання високих моральних якостей.

2. Прищепити студентам повагу до загальнолюдських цінностей,

Української держави, її символіки, терпимості і поваги до думки інших,

глибокого розуміння особистої відповідальності за долю незалежної України.

Цільовий компонент розділу “Теорія навчання”:

1. Вивчення головних тем дидактики, ознайомлення з основними

теоретичними поняттями, формування розуміння категорій дидактики.

2. Підготовка до усвідомленого вибору оптимальних форм. методів,

засобів навчання з урахуванням конкретних умов.

3. Стимулювання розвитку інтересу, творчості, самостійності майбутніх

педагогів.

Цільовий компонент розділу “Історія педагогіки”:

1. Вивчення історичних закономірностей виховання, освіти і навчання

(поява цих понять, розвиток, існування на різних етапах, у різних народів).

2. Проаналізувати боротьбу прогресивних і консервативних тенденцій у

розвитку педагогіки.

3. Розглянути шляхи, якими йшов процес формування нового теоретичного

змісту педагогічної науки.

4. Вивчити історію становлення і розвитку школи і освіти в Україні.

Ефективність професійної підготовки майбутніх вчителів суттєво залежить

від організаційних форм навчальної роботи. Основними формами організації

навчального процесу у вузі є такі: лекції, практичні, семінарські,

лабораторні заняття, спецкурси, спецсемінари, факультативи, педагогічна

практика, консультації, колоквіуми, контрольні, курсові і дипломні роботи.

Особливе значення у набутті професійних умінь має педагогічна практика і

лабораторний практикум із спеціальності.

Лекції – це організований у доступну форму систематизований виклад

навчального матеріалу, будь-якого питання, теми, розділу, предмета,

сутності тієї чи іншої проблеми. Лекції у вищій школі розглядається і як

метод, і як форма навчання. Це логічно стрункий, системний і послідовний

виклад передбаченого програмою наукового питання, побудований на діалектико-

матеріалістичній основі. Лекція дає студентам уявлення про науку в цілому,

знайомить їх з основними теоретичними питаннями певної галузі науки та її

методологією. Як правило, лекції не вичерпують предмета науки і

призначаються для того, щоб закласти основи наукових знань, визначити

напрям, основний зміст і характер усіх видів навчальних занять і головним

чином самостійної роботи студентів. Вони спонукають студентів до роздумів

над науковими проблемами, до пошуку відповідей на запитання, що виникли, до

перевірки найцікавіших і найважливіших положень. Під впливом лекції у

студентів виробляється певний погляд на науку, її завдання і перспективи,

складаються наукові переконання. До структурної побудови лекції можна

віднести: формування теми, повідомленні плану, рекомендованої літератури

для самостійної роботи і поступовий виклад. Розрізняють такі види лекцій:

1. Вступна лекція. Дає цілісне уявлення про навчальний предмет.

орієнтує студента у системі роботи з курсу педагогіки. Лектор знайомить

студентів з призначенням, завданнями курсу, його роллю і місцем у системі

підготовки спеціаліста. Дається стислий огляд курсу, етапи розвитку

педагогічної науки, досягнення у цій сфері наукової думки, імена видатних

вчених, викладаються перспективні напрями дослідження. На цій лекції

зазначаються методичні та організаційні особливості роботи у межах курсу, а

також аналізується навчально-методична література. '

2. Лекція-інформація. Орієнтована на виклад і пояснення студентам

наукової інформації, яка потребує осмислення і запам’ятовування. Це

найбільш традиційний тип лекцій у практиці вищої школи.

3. Оглядова лекція. Відзначається систематизацією наукових знань на

високому рівні. У процесі викладу матеріалу розкриваються внутрішні і

міжпредметні зв’язки. Стрижнем теоретичних положень є науково-поняттєва і

концептуальна основа всього курсу.

4. Проблемна лекція. Знання вводяться за допомогою проблемного питання,

задачі, ситуації. При цьому процес пізнання студентів у співробітництві і

діалозі з викладачем наближається до дослідницької діяльності. Зміст

проблеми розкривається шляхом організації пошуку її вирішення або аналізом

та узагальненням традиційних і сучасних точок зору.

5. Лекція-візуалізація. Являє собою візуальну форму подання лекційного

матеріалу засобами ТЗН або аудіовідеотехніки.

6. Бінарна лекція. Різновид викладу матеріалу у формі діалогу двох

викладачів (як представників різних наукових шкіл) або вченого і практика,

викладача і студента.

7. Лекція із попередньо запланованими помилками. Розрахована на

стимулювання студентів до постійного контролю за інформацією, що

викладається (пошук помилки: змістової, методологічної, методичної), і

Наприкінці лекції проводиться діагностика слухачів і аналіз зроблених

помилок.

8. Лекція-конференція. Проводиться як науково-практичне заняття із

заздалегідь поставленою проблемою і системою доповідей тривалістю 5-10

хвилин. Кожен виступ являє собою логічно закінчений текст у межах програми,

що запропонована викладачем. Сукупність представлених виступів дозволяє

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6