МЕНЮ


Фестивали и конкурсы
Семинары
Издания
О МОДНТ
Приглашения
Поздравляем

НАУЧНЫЕ РАБОТЫ


  • Инновационный менеджмент
  • Инвестиции
  • ИГП
  • Земельное право
  • Журналистика
  • Жилищное право
  • Радиоэлектроника
  • Психология
  • Программирование и комп-ры
  • Предпринимательство
  • Право
  • Политология
  • Полиграфия
  • Педагогика
  • Оккультизм и уфология
  • Начертательная геометрия
  • Бухучет управленчучет
  • Биология
  • Бизнес-план
  • Безопасность жизнедеятельности
  • Банковское дело
  • АХД экпред финансы предприятий
  • Аудит
  • Ветеринария
  • Валютные отношения
  • Бухгалтерский учет и аудит
  • Ботаника и сельское хозяйство
  • Биржевое дело
  • Банковское дело
  • Астрономия
  • Архитектура
  • Арбитражный процесс
  • Безопасность жизнедеятельности
  • Административное право
  • Авиация и космонавтика
  • Кулинария
  • Наука и техника
  • Криминология
  • Криминалистика
  • Косметология
  • Коммуникации и связь
  • Кибернетика
  • Исторические личности
  • Информатика
  • Инвестиции
  • по Зоология
  • Журналистика
  • Карта сайта
  • Методика проведения контроля знаний по курсу Основы экономики(Контроль знань з курсу Основи економЁки)

    контролю. Останнім часом вона почала привертати до себе пильну увагу

    психологів, дидактів, методистів і вчителів. У літературі неодноразово

    стверджувалася думка про те, що розумовий розвиток учнів забезпечується

    спеціальними методами—проблемними, пошуковими, дослідницькими. Але

    більшість психологів і дидактів вважають, що розвивальну функцію

    використовують в усіх видах контролю (попередній, поточний, тематичний,

    підсумковий).

    Д) Контролююча функція передбачає встановлення рівня навчальних

    досягнень окремих учнів і класу в цілому; вона дає вчителеві змогу судити

    про якість засвоєння теми, своєчасно планувати коригуючу роботу й

    методику вивчення наступного матеріалу.

    Психолог Б.Г.Ананьєв виділив орієнтуючу і стимулюючу функції.

    Є) Орієнтуюча впливає на розумову роботу, сприяє усвідомленню учнем

    процесу цієї роботи і розумінню власних знань.

    Ж) Стимулююча впливає на вольову сферу через переживання успіху чи

    невдачі.

    Систематичний підхід до аналізу і досліджень контролю за оцінюванням

    результатів навчальних досягнень учнів дозволив визначити взаємозв'язок

    функцій управлінського циклу: планування, регулювання (своєчасність) і

    координація, контроль, оцінка і стимулювання.

    Оцінка і стимулювання — тісно взаємопов'язані і складають управлінський

    цикл. У цьому циклі планування є вихідною функцією. Тому дуже важливо

    визначити об'єкти контролю організаційної діяльності, які саме і

    обумовлюють навчальний процес — учитель і учні. Отже, цілісне дослідження

    проблеми контролю і перевірки та оцінки результатів навчання під час

    вивчення навчальних предметів неможливе без дослідження його

    взаємозв'язків з функціями планування і управління.

    Багатопредметність середньої ланки навчання та різноманітність його

    цілей зумовлюють велику складність у визначенні вчителями головних

    завдань вивчення того чи іншого матеріалу. Тому, розпочинаючи вивчення

    нової теми, вчитель має ще раз уважно прочитати, як вона окреслена в

    програмі, зіставити з нею зміст підручника, щоб уявити послідовність

    розгортання матеріалу за визначену кількість годин, результат, до якого

    слід прагнути. Виходячи з цього, в межах системи уроків визначають

    об'єкти контролю, різні види та способи виконання перевірних робіт.

    Перед вивченням нового, особливо складного матеріалу Застосовується

    попередній контроль, мета якого — виявити рівень знань, умінь, способів

    дій, які мають стати фундаментом для засвоєння нової теми. У ході

    вивчення матеріалу, його закріплення і актуалізації застосовуються різні

    види перевірних завдань для поточного контролю якості засвоєного, що дає

    вчителеві можливість оперативно впливати на прогалини в знаннях учнів або

    вибрати інші методи роботи.

    Тематичний контроль має на меті виявити рівень засвоєння обов'язкових

    знань з теми. Наприкінці чверті і року здійснюється підсумковий контроль.

    У процесі теоретичного дослідження, вивчення педагогічного досвіду

    будуть розроблені вимоги до організації і здійснення контролю за

    оцінювання результатів навчальних досягнень учнів основної школи під час

    вивчення гуманітарних дисциплін.

    Ми розподілимо їх на три групи, які складаються з таких основних

    питань:

    1. Вимоги до рівня компетентності.

    2. Вимоги до організації здійснення контролю за оцінюванням результатів

    навчальних досягнень учнів під час вивчення гуманітарних предметів.

    3. Вимоги до знань методики контролю.

    Опитування вчителів м. Києва показало, що більшість з них безпосередньо

    передбачає залежність підвищення ефективності результатів навчальних

    досягнень учнів від доцільності планування контролю і перевірки;

    здебільшого вважають, що якість і ефективність контролю і перевірки

    підвищаться під час планування, коли враховуватимуться специфіка

    предметів і виділяються вузлові питання; інші зв'язують підвищення

    навчальних досягнень учнів в школах, де вони працюють, з удосконаленням

    перспективного, річного, тематичного, поточного та інших видів контролю

    планування.

    Таким чином, ефективність контролю за оцінюванням результатів

    навчальних досягнень учнів основної школи має бути направлене на

    виявлення особистого відношення учнів до виконання суспільних обов'язків,

    ступеню активності і підготовки до проведення позакласних міроприємств,

    рівня їх навченості.

    1.2.Методи та форми контролю знань

    В залежності від специфіки організаційних форм розрізняють контроль,

    здійснюваний учителем: фронтальний, груповий, індивідуальний і

    комбінований і самоконтроль учнів.

    При фронтальній формі організації контролю на питання вчителя по

    порівняно невеликому обсязі матеріалу короткі відповіді, звичайно з

    місця, дають багато учнів класу. Ця форма контролю дозволяє вдало

    сполучити перевірку з завданнями повторення і закріплення пройденого

    матеріалу, викликаючи підвищену активність класу. Учитель ставить

    питання, як правило, перед усім класом, щоб в обговоренні цих питань

    брали участь всі учні. Кожен учень може доповнити, виправити, уточнити

    відповіді своїх товаришів, підтвердити ці доповнення прикладами і т.д.

    Дуже часто фронтальне опитування приймає вигляд жвавої бесіди. При

    вмілому застосуванні фронтального опитування за порівняно невеликий час

    удається здійснити перевірку знань у значної частини учнів класу.

    Однак при фронтальному контролі буває важко забезпечити

    докладність всебічність перевірки кожного учня окремості.

    Групова форма організації контролю використовується в тих випадках,

    коли виникає необхідність перевірити підсумки навчальної роботи чи хід

    її виконання частиною учнів класу, що одержала певне колективне завдання

    на уроці в процесі позаурочних занять. При цьому питання ставляться

    перед цією групою, у їхньому вирішенні беруть участь учні, що працювали в

    складі даної групи, але із обов'язковим залученням до обговорення інших

    учнів класу.

    Індивідуальний контроль широко застосовується для ґрунтовного

    знайомства вчителя зі знаннями, уміннями і навичками окремих учнів, що

    для відповіді звичайно викликаються до класної дошки чи до столу з

    приладами, до карти, хоча не виключається відповідь учня і з місця, якщо

    при цьому не потрібні записи чи графічні зображення, за якихми повинні

    стежити всі учні, наочні приладдя і різне навчальне устаткування. У зміст

    відповіді учня входить пояснення теоретичних питань, виконання за

    завданням учителя різних вправ, задач і експериментів. При

    індивідуальному контролі вчитель звертає увагу на докладність і

    усвідомлений характер відповіді що учиться, логічність його суджень,

    доказовість висунутих їм положень, уміння застосовувати засвоєні знання.

    З цією метою учню задають додаткові і навідні запитання.

    Учитель установлює визначену систему індивідуального опитування,

    завчасно при плануванні уроку визначаючи за результатами своїх

    спостережень і попереднього контролю, кого з учнів варто запитати на тім

    або іншому уроці і по яких розділах. Система ця не повинна бути

    трафаретною і незмінною, тому що шаблоновий її характер не забезпечить

    поставленої мети, оскільки система стає добре відомою учням і контроль

    втрачає елемент несподіванки, що має немаловажне значення для

    забезпечення систематичної підготовки учнів до уроків.

    Контроль повинен стимулювати постійну роботу всіх учнів, і це певною

    мірою досягається його несподіванкою для учнів. Дане становище,

    зрозуміло, не виключає можливості попереднього попередження окремих учнів

    про майбутню перевірці, якщо ці учні одержували завдання по самостійній

    роботі, пов'язаної з усуненням недоліків у знаннях, уміннях і навичках.

    При продуманій організації індивідуальний контроль сприймається учнями

    як звичайний елемент навчального процесу і не викликає негативних емоцій.

    Дуже важливо зосереджувати увагу всіх учнів класу на відповіді товариша,

    забезпечувати активну участь школярів у тій частині уроку, що зайнята

    індивідуальним контролем. Досягається це такими прийомами, як постановка

    вчителем проблемних питань або завдань перед усім класом з наступним

    викликом для відповіді того чи іншого учня (як при фронтальному

    опитуванні), коментування учнями окремих положень відповідей своїх

    товаришів, доповнення їхніми повідомленнями і прикладами, пропозицією

    інших, оригінальних способів виконання вправ і вирішення завдань і ін.

    Одним із прийомів активізації індивідуального контролю є питання учнів

    своєму товаришу під час його відповіді. Слід, однак, враховувати, що не

    можна занадто широко користатися цим прийомом, тому що, по-перше, учню,

    що задає питання, не завжди вдається правильно його сформулювати; по-

    друге, зниження оцінки з-за питання товариша може викликати ускладнення в

    їхніх відносинах. Краще, якщо питання школярів будуть трансформовані

    вчителем і від його особи запропоновані .

    Індивідуальний контроль розрахований на перевірку під час уроку

    невеликої кількості учнів, він залежить від часу, що відводиться на

    перевірку, характеру й обсягу вивченого і підлягаючого перевірці

    матеріалу, рівня підготовки учнів.

    У комбінованій формі контролю (при так званому ущільненому опитуванні)

    досягається вдале сполучення індивідуального контролю з фронтальним і

    груповим. Особливістю цієї форми контролю є одночасний виклик учителем

    для відповіді декількох учнів, з яких один відповідає усно, 1-2 готуються

    до відповіді, виконуючи на класній дошці необхідні графічні роботи чи

    записуючи умови і хід розв'язання завдань, а інші за окремими партами

    виконують індивідуальні письмові чи практичні завдання.

    Достоїнства ущільненого опитування полягають у тім, що воно дає

    можливість ґрунтовно перевірити трохи учнів при порівняно невеликій

    витраті часу. Серйозні заперечення проти цієї форми контролю ґрунтуються

    на тім, що вона обмежує навчальну функцію перевірки, тому що учні, що

    самостійно виконують завдання, не приймають участі у фронтальній роботі з

    класом, а результати їхньої діяльності перевіряються вчителем за межами

    уроку. Крім того, при відсутності у вчителя достатніх навичок розподілу

    уваги, буває досить важко одночасно проводити бесіду з одним учнем,

    стежити за роботою самостійно виконуючі завдання і залучати до активної

    участі в навчальній роботі інший склад класу.

    Тому рекомендується піддавати ущільненому опитуванню одночасно обмежену

    кількість учнів (3-4 чоловіка), застосовувати цю форму контролю переважно

    в тих випадках, коли навчальне значення контролю не має вирішального

    значення (наприклад, після того як матеріал вже засвоєний і є

    необхідність здійснити перевірку тільки деяких учнів). Комбінована форма

    контролю надає можливість використовувати програмовані засоби для

    перевірки знань, умінь і навичок учнів у більшому ступені, ніж при інших

    формах контролю.

    Самоконтроль учнів забезпечує функціонування внутрішнього зворотного

    зв'язку в процесі навчання, одержання учнями інформації про повноту і

    якість вивчення програмного матеріалу, міцності сформованих умінь і

    навичок, що виникли труднощях і недоліках. Самоперевірка має велике

    психологічне значення, стимулює навчання. З її допомогою учень реально

    переконується в тім, як він опанував знаннями, перевіряє правильність

    виконання вправ шляхом зворотних дій, оцінює практичну значимість

    результатів виконаних завдань, вправ, дослідів і т.д. В організації

    самоконтролю учнів застосовуються засоби машинного і безмашинного

    програмування.

    Серед методів контролю виділяють: усну перевірку, перевірку письмово-

    графічних робіт і перевірку практичних робіт.

    Усна перевірка організується по-різному, в залежності від її мети та

    від змісту матеріалу, що перевіряється. Серед цілей перевірки можна

    виділити наступні: перевірити виконання домашнього завдання, виявити

    підготовленість учнів до вивчення нового матеріалу, перевірити ступінь

    розуміння і засвоєння нових знань. У залежності від змісту вона

    проводиться по матеріалі попереднього уроку або по окремих розділах і

    темах курсу.

    Методика усної перевірки містить у собі дві основні частини:

    а) складання перевірочних питань і їх запитування

    б) відповідь учнів на поставлені питання

    Складання перевірочних питань і завдань - важливий елемент усної

    перевірки. Якість питань визначається їхнім змістом, характером

    виконуваних учнями при відповіді на питання розумових дій, а також

    словесним формулюванням.

    При складанні питань завжди виходять з того, що перевіряти потрібно ті

    знання, що є основними в даному курсі або відносно важко засвоюються

    учнями, або які необхідні для успішного засвоєння подальших розділів і

    тем курсу. На добір питань впливає вид перевірки: для уточнення змісту

    питань для поточної перевірки необхідний аналіз зв'язків досліджуваного

    матеріалу з раніше пройденим, а для тематичної і підсумкової перевірки -

    виділення головних знань і способів оперування ними . Причому усну

    перевірку вважають ефективною, якщо вона спрямована на виявлення

    свідомості сприйняття знань і усвідомленості їхнього використання, якщо

    вона стимулює самостійність і творчу активність учнів.

    Якість питань визначається характером розумових дій, що виконують учні

    при відповіді на питання. Тому серед перевірочних завдань виділяють

    питання, що активізують пам'ять (на відтворення вивченого), мислення (на

    порівняння, доказ, узагальнення), мову. Велике значення мають проблемні

    питання, що змушують застосовувати отримані знання в практичній

    діяльності.

    Якість усної перевірки залежить від підбора, послідовності і постановки

    питань, що пропонуються: по-перше кожне питання повинно бути

    цілеспрямованим і логічно завершеним, а по-друге - повинно бути гранично

    стиснутим, лаконічним і точним.

    Другою складовою частиною усної перевірки є відповідь учня на питання.

    У дидактичній літературі виділяються дві умови якісного виявлення знань

    учня:

    1) Учню ніхто не заважає (вчитель і клас коментують відповідь потім).

    2) Створюється обстановка, що забезпечує найкращу роботу його

    інтелектуальних сил.

    Переривати учня можна тільки в тому випадку, якщо він не відповідає на

    запитання, а ухиляється вбік. При оцінці відповіді учня звертають увагу

    на правильність і повноту відповіді, послідовність викладу, якість мови.

    Прийоми усної перевірки використовуються на різних етапах уроку. Вибір

    тих чи інших прийомів багато в чому визначається метою і логікою уроку.

    Перевірка письмово – графічних робіт

    Другим широко застосовуваним методом контролю в навчанні є перевірка

    письмово-графічних робіт. Цей метод має свої якісні особливості: велика

    об'єктивність у порівнянні з усною перевіркою, охоплення потрібного числа

    що перевіряються, економія часу. Застосування письмових робіт

    використовується для:

    1) Перевірки знання теоретичного матеріалу

    2) Уміння застосовувати його до рішення задач

    3) Контролю сформованих навичок

    У методиці письмово-графічних робіт виділяють чотири основних етапи,

    яким треба приділяти увагуц - це підготовка, організація, проведення,

    аналіз результатів.

    При підготовці потрібно: визначити мету перевірки, відібрати зміст

    об'єктів перевірки, скласти перевірочні завдання.

    При організації перевірочної роботи учнем повідомляється, у яких

    зошитах її виконувати, які завдання їм призначені, як озаглавити роботу,

    як оформити рішення, час виконання роботи. При цьому потрібно стежити за

    самостійністю виконання роботи кожним учнем.

    Аналізування відповідей учнів ефективно тоді, коли воно проводиться за

    визначеними схемами . Ретельно проведений аналіз дозволяє глибоко вивчити

    прогалини і досягнення окремих учнів, виділити типові помилки й основні

    труднощі учнів, вивчити причини їхньої появи і намітити шляхи їхнього

    усунення.

    Перевірка практичних робіт

    За допомогою цього методу одержують дані про уміння учнів застосовувати

    отримані знання при вирішенні практичних завдань, користатися різними

    таблицями, формулами.

    Вчитель одержує звіт учня, у якому наводиться тільки результат чи

    схематично описані план практичної роботи та її результати. Це трохи

    ускладнює перевірку й оцінку кожної дії учня. Тому на практиці в

    перевірочному завданні приводитися алгоритм його виконання, що дозволяє

    здійснити таку перевірку правильності дій учня. Усі роботи перевіряються,

    але оцінюються по-різному, за результатами оглядових робіт оцінки

    виставляються в журнал, за результатами тренувальних робіт можна

    виставити лише позитивні оцінки.

    РОЗДІЛ 2. Методика організації контролю знань з теми «Взаємодія попиту

    та пропозиції»

    2.1. Роль курсу «Основи економіки» в загальній системі освіти

    Країна зробила перший крок у становленні шкільної економічної освіти.

    Однак коло невирішених питань охоплює ще багато проблем: зміст і терміни

    навчання, варіативність і різноманітність програм, навчально-методичне

    забезпечення та його якість, підготовка і перепідготовка вчителів

    економіки. І таких проблем у вивченні економіки значно більше, ніж з інших

    дисциплін.

    З цього навчального року економіку введено у навчальні плани як окремий

    предмет для 10 класів, а для класів технологічного профілю - і в 11. На

    конкурсі - захисті Малої академії наук працюють секції, на яких учні

    захищають творчі роботи з економіки. Розроблено орієнтовну програму

    підготовки і перепідготовки для вчителів, що проходять її в інститутах

    Страницы: 1, 2, 3


    Приглашения

    09.12.2013 - 16.12.2013

    Международный конкурс хореографического искусства в рамках Международного фестиваля искусств «РОЖДЕСТВЕНСКАЯ АНДОРРА»

    09.12.2013 - 16.12.2013

    Международный конкурс хорового искусства в АНДОРРЕ «РОЖДЕСТВЕНСКАЯ АНДОРРА»




    Copyright © 2012 г.
    При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.