МЕНЮ


Фестивали и конкурсы
Семинары
Издания
О МОДНТ
Приглашения
Поздравляем

НАУЧНЫЕ РАБОТЫ


  • Инновационный менеджмент
  • Инвестиции
  • ИГП
  • Земельное право
  • Журналистика
  • Жилищное право
  • Радиоэлектроника
  • Психология
  • Программирование и комп-ры
  • Предпринимательство
  • Право
  • Политология
  • Полиграфия
  • Педагогика
  • Оккультизм и уфология
  • Начертательная геометрия
  • Бухучет управленчучет
  • Биология
  • Бизнес-план
  • Безопасность жизнедеятельности
  • Банковское дело
  • АХД экпред финансы предприятий
  • Аудит
  • Ветеринария
  • Валютные отношения
  • Бухгалтерский учет и аудит
  • Ботаника и сельское хозяйство
  • Биржевое дело
  • Банковское дело
  • Астрономия
  • Архитектура
  • Арбитражный процесс
  • Безопасность жизнедеятельности
  • Административное право
  • Авиация и космонавтика
  • Кулинария
  • Наука и техника
  • Криминология
  • Криминалистика
  • Косметология
  • Коммуникации и связь
  • Кибернетика
  • Исторические личности
  • Информатика
  • Инвестиции
  • по Зоология
  • Журналистика
  • Карта сайта
  • Основні напрямки роботи класного керівника

    виборів, у третьому - 1-2 вибори, а в четвертому - тих, хто не отримав ні

    одного вибору.

    Всі ті, хто буде розміщений в першому і другому колі, займають

    благополучне положення в класі. Учні, які розміщені у третьому знаходяться

    в несприятливому становищі. Представники четвертого кола становлять групу

    аутсайдерів. Таким чином, чим ближче до центру кола розміщений член класу,

    тим вищий його позитивний статус в класі (додаток 2).

    Визначення індексу згуртованості класу

    Згуртованість класу - параметр, який вказує на ступінь інтеграції класу,

    його згуртованість в єдине ціле.

    Дана методика складається з п\'яти питань, з декілька варіантами відповідей

    на кожне з них. Відповіді кодуються в балах (максимум - 19 балів, мінімум

    - 5 балів).

    Питання

    1. Як ви оцінили б свою належність до класу?

    а) Почуваю себе його членом, частиною колективу.

    б) Беру участь у більшості видах діяльності.

    в) Беру участь в одних видах діяльності і не беру в інших.

    г) Не відчуваю, що являюсь частиною класу.

    д) Живу та існую окремо від неї.

    є) Не знаю, важко відповісти.

    2. Перейшли б ви в інший клас, якщо б вам надали таку можливість (без

    змів інших умов)?

    а) Так, дуже хотів би перейти.

    б) Скоріш перейшов би, чим залишився.

    в) Не бачу ніякої різниці.

    г) Скоріш за все, залишився б у своєму класі.

    д) Дуже хотів би залишитися у своєму класі.

    є) Не знаю, важко відповісти.

    3. Які взаємини між членами вашого класу?

    а) Кращі, ніж у більшості класах.

    б) Приблизно такі ж, як і у більшості класах.

    в) Гірші, ніж у більшості класах.

    є) Не знаю, важко відповісти.

    4. Які у вас взаємини з вчителями?

    а) Кращі, ніж у більшості класах.

    б) Приблизно такі ж, як і у більшості класах.

    в) Гірші, ніж у більшості класах.

    є) Не знаю, важко відповісти.

    5. Яке відношення до навчання у вашому класі?

    а) Кращі, ніж у більшості класах.

    б) Приблизно такі ж, як і у більшості класах.

    в) Гірші, ніж у більшості класах.

    є) Не знаю, важко відповісти.

    бали:

    +---------------------------------------+

    | питання | а) | б) | в) | Г) | д) | є) |

    |---------+----+----+----+----+----+----|

    | 1 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 |

    |---------+----+----+----+----+----+----|

    | 2 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 1 |

    |---------+----+----+----+----+----+----|

    | 3 | 3 | 2 | 1 | 1 | - | - |

    |---------+----+----+----+----+----+----|

    | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | - | - |

    |---------+----+----+----+----+----+----|

    | 5 | 3 | 2 | 1 | 1 | - | - |

    +---------------------------------------+

    Бали сумуються і інтерпретуються, таким чином, що, чим більша сума, тим

    більша згуртованість в класі.

    Однак, все ж вивчати учнів необхідно перш за все для того, щоб забезпечити

    індивідуальний підхід до них в процесі виховання. Отже, для того щоб

    всебічно вивчити кожного учня і учнівський колектив, необхідно

    застосовувати різноманітні методи і прийоми. Застосування великої

    кількості методів вимагає багато сил і часу, але, вивчив учнів, класний

    керівник зможе ефективніше організувати виховну роботу. Розуміння учителем

    внутрішньої сфери психічного життя учня дає змогу з\'ясувати дійсні мотиви

    його поведінки, його потреби, самооцінку, рівень домагань. Необхідно

    завжди пам\'ятати педагогічне правило: гарно вивчити учнів - набагато

    полегшити виховну роботу [4, 60].

    Методика визначення рівня самооцінки

    Самооцінка - це оцінка особистістю себе, своїх можливостей, якостей і

    місця серед інших людей. Безумовно, це базисна риса особистості.

    Самооцінка визначає взаємовідносини з оточуючими, критичність,

    вимогливість до себе, відношення до успіхів і невдач. Використати її

    можливо тільки поряд з наступними двома методиками (по з\'ясуванню рівня

    самоповаги і домагань). За формулою Джеймса: Самооцінка = 0x01 graphic

    0x01 graphic

    Судження

    1. Мені хочеться, щоб мої друзі мене підбадьорювали

    2. Постійно відчуваю свою відповідальність по роботі

    3. Я турбуюсь за своє майбутнє

    4. Багато хто мене ненавидить

    5. Я менш ініціативний, ніж інші

    6. Я турбуюсь про свій психічний стан

    7. Я боюсь виглядати дурним

    8. Зовнішній вигляд інших набагато кращий, ніж мій

    9. Я боюсь виступати з промовою перед незнайомими людьми

    10. Я часто допускаю помилки

    11. Я не вмію як слід говорити з людьми

    12. Мені не вистачає впевненості в собі

    13. Мені б хотілося, щоб мої дії схвалювались іншими частіше

    14. Я занадто скромний

    15. Моє життя безкорисне

    16. Багато хто неправильної думки про мене

    17. Я не маю з ким поділитись своїми думками

    18. Люди чекають від мене дуже багато

    19. Люди не дуже цікавляться моїми досягненнями

    20. Я трохи бентежусь

    21. Я відчуваю, що багато людей не розуміють мене

    22. Я не відчуваю себе в безпеці

    23. Я часто хвилююсь даремно

    24. Я відчуваю себе незручно, заходячи в кімнату, де вже сидять люди

    25. Я почуваю себе скутим

    26. Я відчуваю, що люди говорять про мене за моєю спиною

    27. Я впевнений, що люди майже все сприймають легше, ніж я

    28. Мені здається, що зі мною повинна статись якась неприємність

    29. Мене хвилює думка про те, як люди ставляться до мене

    30. Я не комунікабельний

    31. В суперечках я висловлююся лише тоді, коли впевнений в своїй правоті

    32. Я думаю про те, чого чекає від мене громадськість

    Шкала відповідей

    “дуже часто”, “часто”, “інколи”, “рідко”, “ніколи”

    бали: “дуже часто” - 4 бали, “часто” - 3 бали, “інколи” - 2 бали,

    “рідко” - 1 бал, “ніколи” - 2 бали

    Для визначення рівня самооцінки необхідно скласти бали по всім 32

    судженням.

    0-25 балів - високий рівень самооцінки, при якому людина, як правило, не

    має у собі “комплексу неповноцінності”, правильно реагує на зауваження

    інших, рідко має сумніви щодо своїх дій.

    26-46 балів - адекватний рівень самооцінки, який свідчить про те, що

    людина дуже рідко страждає від “комплексу неповноцінності” і лише час від

    часу намагається підлагодитися під думки інших.

    47-128 балів - низький рівень самооцінки, при якому людина боляче

    переносить критичні зауваження на свою адресу, намагається завжди

    враховувати думки інших і часто страждає від “комплексу неповноцінності”.

    Шкала по визначенню ступеня самоповаги

    (розроблена американським психологом Розенбергом )

    Самоповага - це компонент самооцінки, тобто глобальне відношення до себе.

    Судження

    1. Я відчуваю, що я - гідна людина, у крайньому випадку, не менше, ніж

    інші.

    2. Я завжди схильний відчувати себе невдахою.

    3. Мені вбачається, що у мене є ряд хороших якостей.

    4. Я здатний дещо робити не гірше, ніж інші.

    5. Мені вважається, що мені особливо нічим пишатися.

    6. Я добре відношусь до себе.

    7. В цілому, я задоволений собою.

    8. Мені б хотілося більше поважати себе.

    9. Інколи я ясно відчуваю свою даремність.

    10. Інколи я думаю, що я у всьому поганий.

    Шкала відповідей

    “повністю згоден”, “згоден”, “не згоден”, “абсолютно не згоден”

    У даній шкалі існують прямі судження (1, 3, 4, 6) і зворотні судження (2,

    5, 7, 8, 9, 10)

    бали:

    +-------------------------------------------------+

    | | Судження, бали | |

    | Відповіді |----------------+----------|

    | | | Прямі | Зворотні |

    |---------------------| |-----------+----------|

    | Повністю згоден | | 4 | 1 |

    |---------------------| |-----------+----------|

    | Згоден | | 3 | 2 |

    |---------------------| |-----------+----------|

    | Не згоден | | 2 | 3 |

    |---------------------| |-----------+----------|

    | Абсолютно не згоден | | 1 | 4 |

    +-------------------------------------------------+

    Методика оцінки рівня домагань

    Питання

    1. Ви наполегливий і без коливань здійснюєте прийняті рішення, не

    зупиняючись перед труднощами?

    2. Ви вважаєте, що командувати, керувати краще, ніж бути підлеглим?

    3. У порівнянні з великою кількістю людей ви достатньо здібні і кмітливі?

    4. Коли вам доручають яку-небудь справу, ви завжди наполягаєте на тому,

    щоб робити її по-своєму?

    5. Ви завжди і всюди прагнете бути першим?

    6. Якщо б ви серйозно зайнялись наукою, то рано чи пізно стали б ви

    професором?

    7. Вам дуже важко сказати собі “ні”, навіть тоді, коли ваше бажання

    нездійсненне?

    8. Ви вважаєте, що досягнете в житті набагато більше, ніж ваші однолітки?

    9. В своєму житті ви ще встигнете зробити дуже багато, більше, ніж інші?

    10. Якби вам довелося заново розпочати життя, ви б досягли набагато

    більшого?

    Шкала відповідей

    “так”, “ні”, “не знаю” (у випадку сумніву, невизначеності)

    бали: “так” - 1 бал, “ні”, “не знаю” - 0 балів

    6-7 балів - завищений рівень домагань

    1-2 бали - занижений рівень домагань

    3-5 балів - адекватний, відповідний вашим можливостям, рівень домагань [9,

    68].

    Також для оцінки рівня домагань можливо використовувати методику Ф. Хоппе.

    Учням пропонується ряд завдань, що відрізняються рівнем складності.

    Завдання наносяться на картки, які розміщенні перед учнями в порядку

    ускладнення їх номерів та, відповідно, змісту.

    Учням дається така інструкція:

    - Перед вами лежать картки, на звороті яких написані завдання. Номери на

    картках означають рівень складності завдання. На розв\'язання кожного

    завдання відведена певна кількість часу, яка не називається. Я стежу за

    ним за допомогою секундоміру. Якщо ви не вкладаєтесь в цей час, завдання

    вважається не виконаним і не зарахованим. Якщо вкладаєтесь в цей час, ви

    отримуєте “+”. Завдання ви можете вибирати самі.

    Класний керівник може на свій погляд збільшувати або зменшувати відведений

    час і, таким чином, довільно оцінювати виконання, як правильне, так і

    неправильне. Тільки після оцінки класного керівника учень повинен вибрати

    інше завдання. Число виборів доцільно обмежити до 5.

    Номери карток та зміст завдань

    1. Написати три слова на букву “Н”

    2. Написати назву чотирьох фруктів на букву “А”

    3. Написати шість імен на букву “П”

    4. Написати назву шести держав на букву “І”

    5. Написати п\'ять назв станцій метро на букву “П”

    6. Написати двадцять слів на букву “С”

    7. Написати, які материки починаються на букву “А”

    8. Написати назву п\'яти держав на букву “М”

    9. Написати назви п\'яти фільмів на букву “М”

    10. Написати прізвища п\'яти відомих акторів на букву “Л”

    11. Написати прізвища п\'яти відомих українських художників, композиторів,

    письменників на букву “Р”

    12. Написати прізвища п\'яти відомих українських художників на букву “К”

    Питання кожного рівня складності оцінюються відповідною кількістю балів.

    Питання №1 - один бал, №2 - два бали і т. д. Оцінка рівня домагань

    визначається сумою набраних балів.

    Після успіху чи невдач відбувається зрушення або в сторону підвищення

    рівня домагань, або в бік його зменшення. Після успіху, як правило,

    відбувається зрушення в позитивному напрямку, тобто, підвищення домагань.

    Методикою Хоппе було виявлено тенденцію задовольнятись малим успіхом, а

    ніж припинити дію після невдачі, і , тим самим, зберегти рівень домагань

    та якомога вищу думку про свої можливості [18].

    Індивідуальна робота з учнями займає велике місце у діяльності класного

    керівника. Орієнтуючись, в основному, на учнівський колектив, класний

    керівник не може не враховувати особливостей окремих учнів, їхніх

    інтересів і нахилів.

    У кожному класі є учні, що вимагають до себе особливої уваги. Це відстаючі

    в навчанні, ледачі, недисципліновані, самовпевнені, зарозумілі. За

    допомогою класного активу, вчителів, батьків, класний керівник має

    допомогти їм подолати труднощі. Додаткової уваги потребують сором\'язливі

    та малоактивні учні. Їх слід заохочувати і поступово залучати до спільної

    трудової діяльності, проводити з ними індивідуальні бесіди, давати

    доручення [4, 62].

    Індивідуальний підхід в процесі виховання заключається в тому, щоб тримати

    в полі зору кожного учня, знати його особливості, спиратися на позитивні

    якості, надавати йому повсякденну допомогу в складних випадках та

    заохочувати за гарні поступки. Дотримання індивідуального підходу

    необхідно навіть у такій справі як розміщення учнів у класі. Учнів з

    поганим зором та послабленим слухом зазвичай саджають за перші парти.

    Враховується існування дружніх стосунків в класі, гарних друзів прагнуть

    посадити поряд. Рухливих та неврівноважених саджають поряд зі спокійними

    та організованими школярами. Класний керівник не допускає, щоб поряд, за

    однією партою, сиділи недисципліновані учні. Все це забезпечує нормальні

    умови для роботи в класі.

    РОЗДІЛ 2. Організація виховної роботи в класі

    1. Форми організації виховної роботи в класі

    Діяльність класного керівника не повинна бути обмежена рамками. Можна

    вести мову про форми виховної роботи. З погляду рівня спілкування

    визначають індивідуальну, групову і фронтальну форми роботи. З погляду

    використання джерел і засобів виховного впливу на особистість учнів можна

    виділити:

    * словесні форми (збори, класні години, бесіди, конференції, зустрічі та

    ін.);

    * наочні форми (діяльність шкільних музеїв, виставок, тематичні стенди

    та ін.).

    * практичні форми (походи, екскурсії, олімпіади, спартакіади, конкурси,

    колективні творчі справи тощо) [10, 17];

    Усі форми роботи класного керівника взаємопов\'язані. Розглянемо

    найпоширеніші з них.

    Класна година

    Класному керівникові потрібно враховувати, що однією з найпоширеніших форм

    організації фронтальної виховної роботи є класна година.

    Класна година, звичайно, не урок. Але проведення класних годин вводиться

    до шкільного розкладу для того, щоб зробити обов\'язковою щотижневу зустріч

    класного керівника зі своїм класом. Час проведення класних годин суворо

    регламентується. Вони можуть тривати від 20 до 60 хвилин, а часом і

    більше, залежно від призначення і віку учнів. Тут переважає форма вільного

    спілкування учня і класного керівника. Тематику класних годин розробляють

    у своїх планах класні керівники. В основному, класні години присвячують

    питанням виховання, культури поведінки, обговоренню найактуальніших статей

    з газет і журналів, зустрічам з цікавими людьми.

    У ряді випадків проводяться класні години не передбачені заздалегідь

    планом. Вони присвячуються поточним подіям, обговоренню надзвичайних подій

    у класі, підведенню підсумків роботи класу [21, 39].

    Класні години не можна використовувати для повчань і настанов, для

    нотацій. Класний керівник має прагнути, щоб учні не відчували, що їх у

    даний момент виховують. Варто практикувати досвід проведення класних годин

    за паралелями. Один клас готує повідомлення на задану тему, а потім

    виступає з ним перед іншим класом. Слід обов\'язково пам\'ятати, що

    виховують не моралізування, вказівка учню на його похибки та помилки,

    виховую спільна та індивідуальна діяльність, багатство колективних та

    індивідуальних переживань, стосунків, почуттів.

    Готуючи класну годину, важливо заздалегідь продумати, у якій формі її

    проводити. Необхідно прагнути, щоб учні не були тільки слухачами чи

    пасивними спостерігачами. Адже виховує не лише сама година, а й підготовка

    до неї.

    Діяльність шкільних музеїв, виставок, тематичних стендів

    Великою помилкою вважається недооцінювання ефективності використання

    шкільних музеїв, виставок, тематичних стендів у виховній роботі. Метою

    діяльності цих форм виховної роботи є патріотичне виховання, залучення

    учнів до проведення заходів як один із методів, що сприяє переходу знань в

    переконання. Стосовно виставок творчих робіт учнів, то тут метою є

    узагальнююча діагностика на основі аналізу творчих робіт. Підготовлений

    захід та виставка робіт дозволяють виявити моральні та естетичні

    установки, інтереси, емоційний світ учнів та їхнє відношення до життя.

    Діяльність шкільних музеїв спрямована на патріотичне виховання при пошуку

    та підборі матеріалів для музею та розробки екскурсій по ньому.

    КТД - колективна творча діяльність

    Допомагає формуванню колективу та підтримує позитивний клімат у ньому

    колективна творча діяльність тобто, спосіб організації яскравого,

    наповненого працею та грою, творчістю та товариськістю, мрією та радістю

    життя.

    Творчість - це двигун усіх шкільних справ: навчання, праці, позакласної

    роботи. Необхідно виховати особистість, яка зуміла б творчо й різнобічно

    реалізувати свої здібності в житті. Школа - це та ланка суспільного життя,

    яка дуже впливає на розвиток людини. Тому новітні технології навчання та

    виховання мають насамперед орієнтуватися на розвиток творчої особистості,

    здатної реалізуватися в соціумі.

    Творча особистість - це результат виховання. Тому система виховної роботи

    має передбачати допомогу кожному учневі свідомо обрати лінію життя,

    позицію й осмислити потреби свого “Я”. Виховання творчої особистості - це

    підготовка до виконання комплексу ролей, необхідних для повноцінного і

    змістовного життя. Це ролі громадянина, трудівника, сім\'янина і товариша

    Страницы: 1, 2, 3, 4


    Приглашения

    09.12.2013 - 16.12.2013

    Международный конкурс хореографического искусства в рамках Международного фестиваля искусств «РОЖДЕСТВЕНСКАЯ АНДОРРА»

    09.12.2013 - 16.12.2013

    Международный конкурс хорового искусства в АНДОРРЕ «РОЖДЕСТВЕНСКАЯ АНДОРРА»




    Copyright © 2012 г.
    При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.