МЕНЮ


Фестивали и конкурсы
Семинары
Издания
О МОДНТ
Приглашения
Поздравляем

НАУЧНЫЕ РАБОТЫ


  • Инновационный менеджмент
  • Инвестиции
  • ИГП
  • Земельное право
  • Журналистика
  • Жилищное право
  • Радиоэлектроника
  • Психология
  • Программирование и комп-ры
  • Предпринимательство
  • Право
  • Политология
  • Полиграфия
  • Педагогика
  • Оккультизм и уфология
  • Начертательная геометрия
  • Бухучет управленчучет
  • Биология
  • Бизнес-план
  • Безопасность жизнедеятельности
  • Банковское дело
  • АХД экпред финансы предприятий
  • Аудит
  • Ветеринария
  • Валютные отношения
  • Бухгалтерский учет и аудит
  • Ботаника и сельское хозяйство
  • Биржевое дело
  • Банковское дело
  • Астрономия
  • Архитектура
  • Арбитражный процесс
  • Безопасность жизнедеятельности
  • Административное право
  • Авиация и космонавтика
  • Кулинария
  • Наука и техника
  • Криминология
  • Криминалистика
  • Косметология
  • Коммуникации и связь
  • Кибернетика
  • Исторические личности
  • Информатика
  • Инвестиции
  • по Зоология
  • Журналистика
  • Карта сайта
  • Вплив моральних якостей вчителів на процес формування майбутніх громадян України

    громадянина демократичного суспільства, чи може бути визначена парадигма

    демократичних цінностей.

    “Громадянське суспільство” – це сукупність неполітичних відносин,

    що історично розвинулись в процесі діяльності людей. Громадянське

    суспільство, як сферу приватних інтересів, не можна ототожнювати з

    державою, яка захищає глобальні інтереси своїх членів. Громадянське

    суспільство – багаторівнева система, що має свої сфери з певним

    підпорядкуванням одних іншим. Головне тут – взаємини держави і

    суспільства. Діалектика їх така: не держава зумовлює і визначає

    громадянське суспільство, а навпаки. Якщо держава може бути демократичною,

    тоталітарною чи монархічною, то громадянське суспільство не може мати

    ніякої іншої форми функціонування, окрім демократичної. За більш

    розвиненого громадянського суспільства більш демократична і сама

    держава. В сучасних

    -18-

    умовах спостерігається тенденція віддавати пріоритет не державі, а

    громадянину.№

    Практична реалізація цінностей в житті відбувається з перетворенням

    їх на норми, відтак мова може йти не про цінності, а про нормативно –

    ціннісну систему, яка має свою ієрархію і характеризується найвищою

    цінністю. Цінності мають справжній сенс лише тоді, коли вони є включеними

    до такої системи.

    Вибір цінностей є основним питанням при визначенні змісту виховання.

    За правильної побудови процесу навчання, створюються умови для формування

    соціальних установок та ціннісних орієнтацій, тобто для прямої реалізації

    виховних завдань.

    Беручи до уваги сучасну геополітичну та історичну ситуації в Європі,

    актуальними є проблеми формування нових націй, держав, відродження

    національних культур і мов, оновлення демократичних процесів, як у

    державному, так і в загальноєвропейському масштабі.

    Розвиток демократичної правової держави можливий лише за стабільного

    громадянського суспільства, яке є основою будь-якого демократичного,

    політичного режиму, що й було нами вище зазначено.

    І навпаки, громадянське суспільство передбачає існування правової

    держави, яка повинна захищати і забезпечувати права та інтереси своїх

    громадян, згідно чинного законодавства.

    До головних елементів громадянськості відноситься передусім,

    моральна культура, яка ґрунтується на національних і загальнолюдських

    цінностях та правова, що є суб’єктивною основою існування правової

    держави.

    Передумовами громадянського суспільства є ринкова

    економіка

    ............................................................................

    .............................................................

    1. Словник соціологічних і політологічних термінів. – К., 1993. –

    С. 22.

    -19-

    з різними формами власності, плюралізм політичних партій, вільна

    особистість з розвиненим почуттям відповідальності. Саме вона виступає, як

    вища цінність в структурі громадянської позиції, тобто системи соціальних

    орієнтацій та установок, які характеризують людину, як громадянина

    країни і суспільств. Вища цінність в ієрархії демократичних цінностей –

    особистість її свободи і права.

    “Формування демократичних цінностей – основа виховання громадянина

    демократичного суспільства”.№ Серед цих цінностей пріоритетними повинні

    бути ті, в основі яких закладена ідея ставлення до народу і залежності

    від нього, до суспільства, держави, нації, а також

    взаємозалежність загальнолюдського та національного.

    На порозі ХХІ століття громадянська позиція особистості має

    формуватися не тільки на основі національної культури, а й на більш широких

    географічних перспективах, з урахуванням плюралізму, віросповідань

    (конфесій), систем ідей та прагнення до універсалізації.

    Аналіз світового педагогічного досвіду свідчить, що в багатьох країнах

    зміст освіти реформується з метою навчання демократичним цінностям у школі.

    В системах освіти формування демократичних цінностей здійснюється в процесі

    виховної роботи, як через зміст освіти, так і через позакласну та

    позашкільну діяльність. Діти опановують цінності, беручи участь у

    повсякденному житті школи, громади, спільноти, причому школа виступає

    як модель політичного, ідейного світу дорослих, наприклад, участь

    школярів в житті школи (організація шкільного

    самоврядування), що сприяє створенню демократичного клімату в

    колективі.

    ………………………………………………………………………………………….

    1. Чижевський Б.Г. Актуальні проблеми побудови системи виховання

    в умовах державотворення // Педагогіка і психологія. – 1997.

    - № 2. – С. 145.

    -20-

    Важливим є включення до змісту освіти таких аспектів, з допомогою

    яких можуть бути сформовані поняття та ідеї демократії, ціннісні орієнтації

    громадянина демократичного суспільства.

    Важливим також є введення до змісту освіти вивчення окрім Основного

    Закону України різних міжнародних документів з прав людини.

    Освіта в контексті прав людини і формування культури мирного

    співіснування є важливими складовими західної системи громадянського

    виховання, яке розглядається, як складна динамічна система і містить в собі

    також правовий та патріотичний аспекти.

    Громадянська освіта та виховання тісно пов’язані з проблемою

    соціалізації особистості, формуванням її, як незалежного, соціального

    суб’єкту, знання та діяльність якого будуються на основі високої моралі,

    власних культурних традиціях і який є водночас відкритим

    для взаємодії в багато культурному середовищу. При цьому важливого значення

    надається визначенню толерантної позиції і вихованню толерантної

    особистості, про що далі буде йти мова.

    Повертаючись до проблеми формування в учнівської молоді

    комплексу громадянських якостей, на наш погляд педагогам є найбільш

    доцільним зосередитися на процесі формування у школярів таких

    громадянських якостей, як громадянська самосвідомість, почуття

    громадянської гідності, обов’язку, відповідальності, громадянської мужності

    та діловитості.

    Громадянська самосвідомість – це розумове осягнення і внутрішнє

    прийняття людиною того факту, що вона належить до певного державного

    соціуму, саме ідентифікаційною стороною вона відрізняється від просто

    громадянської свідомості, наявність якої означає лише знання особистістю

    своєї громадянської приналежності і хоча згідно ст. 15 “Загальної

    декларації прав людини”, та Законом “Про громадянство України”,

    кожна

    -21-

    особа має право змінити своє громадянство,№ саме громадянська

    самосвідомість психологічно утримує її від цього. Якщо сформувати у людини

    чітко виражене усвідомлення своєї належності до певної держави – нації,

    то вона буде свідомим громадянином та патріотом, в

    противному разі пройдеться констатувати її манкуртизм і не

    слід нашим педагогам про це забувати.

    Почуття громадянської гідності – означає переживання громадянином

    позитивного ставлення до самого себе і вимогу ним такого самого ставлення

    з боку інших, з огляду на цінності своєї державі. Маючи цю

    громадянську якість, особистість контролює свою поведінку – здійснює

    вчинки, які підтримують репутацію нації, підвищують авторитет держави і,

    навпаки, утримується від негативних дій. З іншого боку, почуття

    громадянської гідності, змушує особистість очікувати (і вимагати при

    необхідності) поваги до своєї держави.

    Переживання власної громадянської гідності передбачає дотримання

    принципу рівностей в оцінці та спілкуванні з представниками інших держав.

    Воно виникає в зв’язку з тим, що деякі з цих держав занадто перебільшують

    свої історичні заслуги, економічні та культурні здобутки, а відповідно –

    вимагають до себе надмірної уваги і зневажливо ставляться до інших націй.

    Прикро, коли частина українців забуває про свою національну честь і

    відчуває меншовартість, порівняно з іншими народами. І це не такий вже

    поодинокий факт, тому це питання повинно особливо привернути увагу вчителів

    в процесі громадянського виховання молоді.

    Виходячи з цього, кожному українському громадянину треба постійно

    пам’ятати про національну честь, якої ніхто не може позбавити, але яку

    можна

    ............................................................................

    .............................................................

    1. Закон України “Про громадянство України” // Відомості Верховної

    Ради України. – 1991. - № 50. – Ст. 15.

    -22-

    втратити і заплямувати лише самому. Позбавляючись комплексу приниженості,

    меншовартості, він зберігає і національну честь, і власну гідність.

    Почуття громадянського обов’язку – означає, що особистість усвідомлює

    і переживає свою багатобічну залежність від держави, інтеріоризує ті

    завдання, які поставила перед нею держава і які вона повинна реалізувати в

    своїй діяльності. Вимоги українського суспільства в даний момент

    ґрунтуються на нагальній необхідності розбудови самостійної держави.

    Обов’язок кожного українського громадянина, що в кінцевому підсумку

    зумовлюється цією історичною необхідністю, набуває різноманітних форм

    залежно від соціальних обставин і життєвих ситуацій, в які

    потрапляє людина.

    Завдання українських педагогів полягає в тому, щоб у школярів

    громадянський обов’язок проявлявся в активному, зацікавленому засвоєнні

    знань, оскільки, саме на їх основі можлива плідна діяльність громадян на

    ниві державотворення.№

    З почуттям громадянського обов’язку, тісно пов’язане почуття

    громадянської відповідальності. Якщо обов’язок громадянина полягає в тому,

    щоб усвідомити державні, національні вимоги трансформувати власні

    завдання та здійснювати їх, то якою мірою ці завдання виконуються, чи ні –

    питання особистої відповідальності.

    Почуття громадянської відповідальності – це переживання відповідності

    наслідків власної діяльності громадянському обов’язку. Воно може

    стосуватися таких проблем:

    1. Чи в змозі особистість виконати державні вимоги через

    незначний обсяг і рівень своїх знань та здібностей?

    ............................................................................

    .............................................................

    1. Бутківська Т.В. Цінності від учителя до учня // Початкова школа. –

    1997. - № 2. – С. 6.

    -23-

    2. Чи правильно вона їх зрозуміла?

    3..Чи повинна людина відповідати за ті наслідки своїх дій, на які

    впливають зовнішні обставини?

    Розвинена відповідальність за свої дії може поширюватися і на

    інших. Це означає, що особистість відчуває потребу контролювати не

    лише себе, а й інших.

    Громадянська мужність – виражається здатності особистості при

    відстоюванні державно – суспільних цілей, діяти рішуче, доцільно та

    активно за складних екстремальних ситуацій.

    Найхарактернішими ознаками цієї якості повинно бути виразне,

    рельєфне виявлення її лише діяльності, по-друге перелік видів діяльності, в

    яких вона має місце, дуже широкий (це не тільки традиційна мужність

    військових, але й мужність новаторів, громадських та державних

    діячів, спортсменів, вчених та інших).

    Громадянська мужність виступає антиподом емоції, пов’язаної з

    інстинктом самозбереження – страху. Тому її часто тлумачать, як особисту

    здатність долати страх вольовим зусиллям. Звідси низка понять, синонімічних

    до громадянської мужності: сміливість, безстрашність, самовідданість,

    хоробрість, відвага тощо.

    Американська дослідниця П. Уайт пише:

    “Якщо ми зацікавлені у формуванні громадянської мужності, вважаю за

    потрібне зосередитися на вихованні людей, які люблять свободу і

    справедливість, піклуються про благополуччя інших і знають як плекати і

    захищати ці цінності в повсякденному житті демократичного

    суспільства.

    Вчителям і батькам, а також майбутнім громадянам потрібно

    дбати саме про ці демократичні цінності, а не лише

    про те, щоб просто бути мужнім та

    цілеспрямованим. Саме це і є справжня

    -24-

    громадянська мужність”.№

    До якостей майбутнього громадянина, на які педагогам потрібно

    звернути належну увагу, можна віднести і громадянську діловитість.

    Вона докорінно протилежна егоїстичній активності, яка зараз набуває

    масового поширення. “Діловиті” здирники думають тільки про своє і

    не хочуть чути, що справжній громадянин мислить не

    тільки власними, але й державними інтересами. З огляду на масове

    захоплення молоддю негативними формами комерційного бізнесу, це питання

    набуває вкрай серйозного значення.

    Громадянська діловитість, орієнтуючись на створення економічного і

    морально – збалансованого суспільства, повинна передбачати дотримання таких

    класичних, комерційних правил, як уникнення неправдивої реклами свого

    товару при купівлі і продажу, несхильність продавати товари, які не пройшли

    митного контролю, відсутність прагнень накопичувати скарби, тобто

    перетворювати капітал на майно, брати кредит без впевненості його

    повернення, дозволяти собі зайву розкіш. Так як підприємництво вважається

    однією з найвищих цінностей класичного демократичного суспільства,

    слід учням, які мають від природи талант до підприємницької діяльності,

    відразу вірно розкривати внутрішню суть підприємництва, щоб в гонитві

    за прибутком, вони в майбутньому не могли втратити головних рис

    справжнього громадянина. Для сучасного українського суспільства це питання

    є вдвічі важливішим, бо зараз маємо таку ситуацію, що основна маса

    населення веде злиденне життя, а купка фінансових олігархів мабуть забула,

    громадянами якої країни вони є. Тому на майбутнє слід дуже ретельно

    підходити до виховання громадянської діловитості,

    індивідуалізму та

    ............................................................................

    .............................................................

    1. Уайт П.В. Виховання громадянської мужності // Рідна школа. –

    1997. - № 5. – С. 32.

    -25-

    підприємництву, щоб це не йшло в збиток розвитку інших громадянських

    якостей учнів.

    Виховання громадянської діловитості повинно протистояти байдужості та

    безмірному користолюбству. Щоб вивести людину із стану індиферентності та

    сліпоти, по відношенню до всього державного, необхідно включати

    її в державний організм, спрямувати на ту відповідальність, яка з

    цим пов’язана, і на ті обов’язки, що з цього

    випливають. Треба відучити людину від вузької і зашкарублої

    своєкорисливості, від шкурництва, егоїзму, широко

    використовуючи не лише просвітні заходи, але й правові санкції.

    Враховуючи рівень вираженості громадянської діловитості, Українська

    держава повинна відбирати серед своїх громадян тих, хто здатен

    виконувати функції лідера, адже держава лише тоді по – справжньому

    демократична, коли вона черпає свої кращі сили з народу, тобто людей

    з громадянською діловитістю і залучає їх до активної участі

    в своїй розбудові.

    Незрілість громадянської діловитості в багатьох українців має не

    лише історичне коріння (адже який сенс мала ця риса за життя народу

    в чужій державі). Вона пояснюється передусім відсутністю

    власної національної економіки. Зрозуміло, що за таких умов немає

    замкненого циклу, чітких організаційних форм, справжнього

    проникнення в глибини природних багатств.

    Але на протязі останніх років ситуація кардинально змінилась.

    Українська держава нарешті здобула власну незалежність, тому в такій

    ситуації можна казати про всі передумови до виховання і розвитку у наших

    громадян цієї громадянської діловитості і перші, хто на це повинен

    звернути увагу, це педагогічний склад в системі середньої

    освіти.

    Повертаючись до раніше викладеної ролі такої

    громадянської

    -26-

    якості, як толерантність, треба сказати, що вона (толерантність)

    виявляється як установка і повинна мати характер індивідуального

    добровільного вибору, вона не нав’язується, а формується засобами

    виховання, шляхом засвоєння інформації та набуття власного життєвого

    досвіду. Толерантність має бути активною позицією самообмеження та

    цілеспрямованого невтручання, це добровільна згода на взаємну терпимість

    різних та протилежних суб’єктів.№

    Дедалі частіше серед вітчизняних вчених порушуються питання про

    Страницы: 1, 2, 3, 4, 5


    Приглашения

    09.12.2013 - 16.12.2013

    Международный конкурс хореографического искусства в рамках Международного фестиваля искусств «РОЖДЕСТВЕНСКАЯ АНДОРРА»

    09.12.2013 - 16.12.2013

    Международный конкурс хорового искусства в АНДОРРЕ «РОЖДЕСТВЕНСКАЯ АНДОРРА»




    Copyright © 2012 г.
    При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.