Дипломная работа: Система фінансового планування

Бюджетування – це технологія фінансового планування, обліку та контролю доходів і видатків, що отримуються від бізнесу на всіх рівнях управління, яка дозволяє аналізувати прогнозні і отримані фінансові показники. Бюджет – це фінансовий план, охоплюючий всі боки діяльності підприємства, дозволяючий зіставляти всі понесені витрати і отримані результати на майбутній період часу[9].

Повноцінне бюджетування, тобто бюджетування як управлінча технологія, складається з трьох складових:

1. Технологія бюджетування, у яку входять всі інструменти фінансового планування(різновиди та формати бюджетів, система цільових показників і нормативів), порядок консолідації бюджетів різноманітних рівнів управління і функціонального призначення.

2. Організація бюджетування, що охоплює фінансову структуру підприємства(склад центрів фінансової відповідальності – структурних підрозділів або бізнесу підприємства, що є об’єктами бюджетування), бюджетний регламент і механізми бюджетного контролю, розподіл функцій у апараті управління в процесі бюджетування, систему внутрішніх нормативних документів.

3. Автоматизація фінансових розрахунків, що предбачає складання фінансових прогнозів, встановлення так званого цілісного управлінського або інтегрованого обліку, у рамках якого у будь-який час можна отримувати оперативну інформацію про виконання бюджетів, та ще й за окремими різновидами господарчої діяльності підприємства або його структурних підрозділів[11].

Процеси бюджетування – це послідовність дій, пов’язаних з плануванням, обліком та аналізом, а також контролем фінансово-економічних показників діяльності компанії.

Об’єктами бюджетування можуть бути:

-бізнес – напрямки;

-центральний фінансовий відділ;

-основні бізнес-процеси підприємства;

-проекти.

Плани і звіти бюджетної системи:

-бюджети;

-звіти;

-звіти за результатами бюджетного аналізу або аналітичні записки.

Згідно з представленими об’єктами бюджетування на підприємстві можуть складатися наступні бюджети[17]: Основні бюджети – бюджет доходів і видатків, бюджет руху коштів, розрахунковий баланс. Ще вони мають назву фінансові бюджети. Потрібні для управління фінансами підприємства, оцінювання фінансового стану бізнесу, для виконання всіх управлінчих завдань. Основні бюджети дозволяють керівникам мати всю необхідну інформацію для оцінювання фінансового стану фірми та контролю за його змінами, для оцінювання фінансової спроможності бізнесу та його інвестиційної привабливості.

Операційні бюджети – бюджет продажів, бюджет прямих матеріальних витрат, бюджети комерційних і управлінчих видатків, бюджети видатків на оплату праці тощо. Вони потрібні перш за все для зв’язання натуральних показників планування(штуки, людино – часи тощо) з вартісними, для більш точного складання основних бюджетів, виявлення найбільш важливих пропорцій, обмежень та припущень, які варто враховувати при складанні основних бюджетів[9].

Додаткові бюджети необхідні для більш точного визначення цільових показників і нормативів, більш точного обліку особливостей оподаткування.

Зведений бюджет – це сукупність взаємопов’язаних між собою трьох основних бюджетів підприємства плюс операційні та допоміжні бюджети, необхідні для їхнього складання.

Складові елементи зведеного бюджету:

1.  Основні бюджети

1.1.  бюджет доходів і видатків

1.2.  бюджет руху грошових коштів

1.3.  розрахунковий баланс

2.  Операційні бюджети

2.1.  бюджет продажів

2.2.  бюджет запасів готової продукції або товарів

2.3.  виробничий бюджет

2.3.1. бюджет виробництва

2.3.2. бюджет прямих матеріальних затрат

-  закупівель основних матеріалів

-  запасів ТМЦ

2.3.3. бюджет прямих витрат праці

2.3.4. бюджет прямих операційних або виробничих витрат

2.3.5. бюджет накладних(загальновиробничих) витрат.

2.4.  бюджет комерційних витрат

2.5.  бюджет управлінчихчих видатків

3.  Допоміжні бюджети

3.1.  інвестиційний бюджет

3.2.  кредитний план

3.3.  бюджет руху дебіторської та кредиторської заборгованості.

Спеціальні бюджети:

-  балансового прибутку;

-  чистого прибутку;

-  технічної реконструкції виробництва;

-  податковий.

Бюджетування фінансових потоків

Ця модель бюджетування є найпоширенішою в Україні. Це зумовлено її наступними перевагами:

-висока швидкість впровадження за рахунок невеликої кількості бюджетів та зв’язку між ними;

-як наслідок відносно невисока вартість впровадження;

-дана модель особливо підходить для зростаючої української економіки, коли управління ліквідністю більш актуально, ніж управління рентабельністю або вартістю;

-бюджетування грошових потоків не залежить від облікової політики підприємства.

Таким чином, по співвідношенню ціна/результат дану модель можна рекомендувати для використання в умовах існуючих на Україні, коли на перший план виходить ліквідність, а доходність не потребує оперативного контролю.

Результуючим бюджетом цієї моделі є Бюджет Руху Грошових Коштів (“БРГК”). Ціль його складання – управління платоспроможністю(ліквідністю підприємства). БРГК відображує рух грошових коштів(грошового потоку) за різновидами грошових коштів і напрямків їхнього руху.

Структура БРГК дозволяє планувати, враховувати і аналізувати грошові потоки у розрізах:

-спрямованості грошових потоків;

-структури виплат і надходжень за напрямками їхнього руху;

-обсягів виплат і надходжень(сукупних, за групами статей і за окремими статтями);

-проміжних та кінцевих результатів(різниця між надходженнями та виплатами);

-залишків грошових коштів.

Дана схема може бути представлена низкою бюджетів, які відповідають її основним елементам[17].

Бюджет надходжень від продажів складається з бюджету продажів.

Бюджет продажів – операційний бюджет, який містить інформацію про запланований обсяг продажів, ціну та очікуваний дохід від реалізації продукції. При складанні цього бюджету потрібно відповісти на наступні питання:

-який продукт випускати та продавати;

-у який обсягах він буде реалізовуватися;

-яку встановити ціну продукції;

-який процент продажів буде сплачений у поточному періоді, який у наступному, чи має сенс планувати безнадійну заборгованість.

На обсяг реалізації впливають наступні фактори:

-макроекономічні показники поточного та перспективного стану країни;

-довготривалі тенденції продажу для різноманітних товарів;

-цінова політика, якість продукції, сервіс;

-заходи для просування товару;

-конкуренція;

-сезонні коливання;

-обсяг продажів минулих періодів;

-виробничі потужності підприємства;

-відносна прибутковість продукції.

До бюджету продажів висуваються наступні вимоги:

-бюджет повинний відображувати місячний, квартальний або річний обсяг продажів у натуральних та вартісних показниках;

-бюджет складається з урахуванням попиту на продукцію, географії продажів, категорій покупців, сезонних факторів;

-бюджет включає в себе очікуваний грошовий потік від продажів, який у подальшому буде включений у дохідну частину бюджету руху грошових коштів;

-у процесі прогнозу грошових потоків від продажів необхідно враховувати коефіцієнти інкасації, які вказують, яка частина продукції сплачена у місяць відвантаження та наступного місяця, безнадійний борг.

При прогнозуванні продажів найбільш ефективним є використання комбінацій експертних і статистичних методів:

1.  Функціональний метод.

2.  Статистичні методи

3.  Групове прийняття рішень[22].

Бюджет Прямих видатків містить у собі Бюджет комерційних видатків(на збут), Бюджет виробничих запасів, Бюджет прямих витрат на матеріали, Бюджет прямих витрат на оплату праці та Бюджет інших прямих видатків.

Бюджет виробничих запасів відображає планові рівні запасів сировини та матеріалів.Бюджет виробництва – це виробнича програма(для виробничих підприємств), котра дозволяє визначити заплановані номенклатуру і обсяг виробництва у майбутньому бюджетному періоді(у натуральних показниках). Бюджет виробництва спирається на бюджет продажів, враховує виробничі потужності, збільшення і зменшення запасів, а також розмір зовнішніх закупок.

Бюджет прямих витрат на матеріали – показує, скільки сировини і матеріалів кожного виду потрібно для виробництва и дозволяє розрахувати, скільки сировини і матеріалів має бути закуплено. Призначення цього бюджету – визначити витрати сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів та інших продуктів, необхідних для виробництва готової продукції. Бюджет прямих витрат на матеріали складається на основі бюджету виробництва з використанням норм витрат сировини на виробництво конкретного виду продукції; складається разом з бюджетом виробничих запасів[12].

Бюджет прямих витрат на оплату праці – це кількісний вираз планів відносно витрат компанії на оплату праці основного виробничого персоналу. Призначення даного бюджету – визначити прямі видатки на заробітну плату відповідно до бюджету виробництва. Слід відмітити, що складання цього бюджету перш за все необхідно виробничим підприємствам. При підготовці даного бюджету враховують наступне:

-він складається виходячи з бюджету виробництва, даних про продуктивність праці і ставці оплати основного виробничого персоналу;

-у ньому можна виділяти фіксовану і відрядну частину оплати праці;

-якщо на підприємстві накопилася заборгованість по оплаті праці або підприємство підозрює, що не може сплачувати заробітну платню у встановлені терміни, то додатково до бюджету прямих витрат на оплату праці складається графік погашення заборгованості з заробітної платні.

Бюджет інших прямих витрат – призначений для обліку змінних витрат, що не знайшли відображення у інших бюджетах. Призначення даного бюджету – визначити видатки, котрі прямо пропорційно змінюються при зміні обсягів виробництва.

Бюджет накладних видатків – це Бюджет загальновиробничих накладних видатків(відображає обсяг витрат, пов’язаних з виробництвом продукції, за виключенням прямих витрат на матеріали, прямих витрат на оплату праці та інших прямих витрат) та Бюджет управлінчих витрат(плановий документ, у якому визначені витрати на кошти, безпосередньо не пов’язані з виробництвом та збутом продукції).

Після складання бюджету продажів, прямих і накладних витрат, ми можемо отримати Бюджет виробничої собівартості.

Бюджет розрахунків за інвестиційною діяльністю – дозволяє згрупувати доходи і видатки, пов’язані з придбанням або створенням матеріальних та нематеріальних необоротних активів(обладнання, споруд тощо).

Бюджет розрахунків за фінансовою діяльністю – містить інформацію про доходи і видатки , спричинені фінансовою діяльністю(операціями з валютою, змінами у капіталі тощо).

Бюджет розрахунків за іншою діяльністю - дозволяє згрупувати доходи і видатки, пов’язані з іншою діяльністю підприємства.

Бюджет розрахунків податків – ефективний тільки у рамках існуючої системи бюджетування. Зв’язок бюджету податків з БПГК дозволить побудувати БПГК таким чином, щоб до часу сплати податків у підприємства було достатньо коштів та щоб гроші, що пройшли за податковими платежами, не виявилися занадто “дорогими”.

Таким чином, загальну схему(див. додаток А) можна трансформувати у більш конкретну(див. додаток Б)[5,12,19,21,22].

РОЗДІЛ 2. ОЦІНЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ АТ “ТЦРП” З

ЦІЛЛЮ ВИЯВЛЕННЯ ПРОБЛЕМНИХ АСПЕКТІВ У ЙОГО

ДІЯЛЬНОСТІ

2.1 Коротка характеристика підприємства АТ “ТЦРП”

Промислове підприємство (назване у подальшому акціонерне товариство “Теплоенергетичний центр Роганського промвузла”, скорочено АТ “ТЦРП”) є організацією України і знаходиться в місті Харкові. Діє згідно законів України “Про господарські товариства”, “Про оренду державного та комунального майна”, “Про підприємництва в Україні”, “Про власність” та “Про підприємництво”. Підприємство було організоване у 1971 році та відносилося до Харківського молочного комбінату, в 1990 році воно стало орендним, а в 1998 році – АТ “ТЦРП”. В теперішній час його територія займає 1,1265 га, яка належить підприємству в користуванні.

АТ “ТЦРП” є юридичною особою з дня його державної перереєстрації в органах виконавчої влади і стає правонаступником прав та обов’язків арендного підприємства “Теплоененергетичний центр Роганського промвузла”. Товариство має право створювати на території України, а також за її межами дочірні підприємства, філії та представництва. Воно керується в своїй діяльності чинним законодавством країни, статутом, установчим договором, а також внутрішніми локальними нормативними актами.

Метою діяльності АТ “ТЦРП” являється здійснення господарської діяльності, укладення договору оренди та участь у приватизації державного та комунального майна. Основними видами діяльності товариства виступають:

-  виробництво теплової енергії для забезпечення теплопостачання промислових підприємств, а також об’єктів соціально-побутового призначення;

-  прискорення науково-технічного прогресу у теплоенергетичному виробництві;

-  розвиток виробничої бази товариства;

-  ремонт та налагодження устаткування для виробництва теплоенергії;

-  консультації по упровадженню нових технологій та організацій виробництва;

-  виробництво і реалізація електроенергії;

-  надання автотранспортних та побутових послуг, послуг по проведенню хімічних аналізів і інших лабораторних досліджень у лабораторії товариства;

Товариство є власником майна, переданого йому учасниками, продукції, виробленої в результаті господарської діяльності, одержаних доходів та іншого майна, набутого в результаті діяльності, що не суперечить законодавству; воно самостійно визначає перспективи розвитку, планує та здійснює діяльність, виходячи з попиту на вироблену продукцію, роботи, послуги та необхідні забезпечення виробничого та соціального розвитку, підвищення доходів. Його матеріально-технічне забезпечення здійснюється через систему прямих угод або через біржу та інші організації. АТ “ТЦРП” реалізує свою продукцію та майно за цінами, що встановлюються самостійно або на договірній основі і тарифами згідно діючого законодавства[1-3].

2.2 Аналіз майна та джерел його формування

Підприємство має важку структуру активів. Серед розглянутих трьох років (див. табл. 2.1) 2004 рік був найменш вдалим. Завдяки кваліфікованій політиці управління активами показники роботи (коефіцієнт зносу, концентрація майна виробничого призначення, фондовіддача, фондомісткість) значно покращилися у 2005 році,рентабельність якого досягла – 6,2%, що підтверджує розумну і раціональну управлінчу політику. Аналіз коефіцієнтів показав(див. табл. 2.2), що у зв’язку з погіршенням стану у 2004 році підприємству АТ “ТЦРП” нелегко здолати склавшуся кризу.Великий фінансовий ризик, нестаток нормальних джерел фінансування.Через це всі показники знаходяться на низькому рівні. Проте, якщо продовжиться позитивна тенденція у діяльності, показники покращаться. У додатках Д-Ж показано структу майна та його джерел за роками. Більшу частку мана займають основні засоби(складова необоротних активів), а також чиста дебіторська заборгованість(складова оборотних активів). Серед джерел майна більшість припадає на інші довгострокові зобов’язання, чисту кредиторську забогованість.

Таблиця 2.1. Аналіз структури активів

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13