Курсовая работа: Правове регулювання договорів підряду в цивільному праві зарубіжних країн.

Курсовая работа: Правове регулювання договорів підряду в цивільному праві зарубіжних країн.

Тема: Правове регулювання договорів підряду в цивільному праві зарубіжних країн.

План

Вступ

1. Цивільно-правова характеристика договору підряду

1.1 Поняття і ознаки договору підряду

1.2 Істотні умови договору підряду

1.3 Права і обов'язки сторін в договорі підряду

1.4 Відповідальність сторін за договором. Припинення дії договору.

2. Особливості правового регулювання договорів підряду в законодавстві різних країн

2.1 Правова база регулювання укладення договорів підряду

2.2 Порівняння нормативних джерел регулювання порядку укладення і положень договорів підряду

2.3 Особливості укладення договорів міжнародного підряду

Висновки

Список використаних джерел

договір підряду міжнародний

Вступ

В умовах становлення в Україні соціально орієнтованої ринкової економіки, договір підряду стає одним з основних засобів організації відносин між суб'єктами господарчої діяльності, формою і засобом організації господарських зв'язків. Крім того, вихід українських підприємств на міжнародний ринок вимагає укладення договорів міжнародного підряду - одного з найбільш складних видів зовнішньоекономічних операцій. Практично повна відсутність у вітчизняній літературі робіт, присвячених договору міжнародного підряду, не відповідає тому місцю, яке займає даний вид договору у вітчизняній і зарубіжній договірній практиці.

Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність дослідження і порівняння правового регулювання договорів підряду в цивільному законодавстві зарубіжних країн.

Об'єктом дослідження є цивільне законодавство України та інших країн світу.

Предметом дослідження виступає договір підряду.

Мета курсової роботи - дослідження і порівняння основних положень і характеристика договору підряду в законодавстві України та інших країн. Це зумовлює виконання таких завдань:

ü  дослідження правової бази укладення договорів підряду; понять та основних елементів договору підряду, таких як: характерні ознаки договору підряду та його розмежування з іншими видами договорів, зміст договору підряду, права та обов'язки сторін;

ü  охарактеризування юридичного змісту договорних відносин підряду;

ü  розгляд осорбливостей укладення договорів міжнародного підряду.

1. Цивільно-правова характеристика договору підряду

1.1 Поняття і ознаки договору підряду

Поняття договору в зарубіжному праві за своєю суттю незмінно. В більшості випадків під договором розуміється угода. Відповідно до ст.1101 Цивільного кодексу Франції (ФЦК) [2] договір - це угода по якому одна або декілька осіб зобов'язуються перед одним або декількома особами, передати, зробити або не робити чого-небудь. В ст.1-201 Одноманітного торгового кодексу США говориться про те, що договір - це правове зобов'язання в цілому, яке витікає з угоди сторін [3, c.32].

Сучасне виробництво включає в якості одного з найважливіших елементів проведення різноманітних за своїм змістом господарських робіт - виготовлення або зміна матеріальних об'єктів і надання різного роду послуг. Ці цілі реалізуються в рамках договору підряду.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник в свою чергу зобов'язується прийняти виконану роботу і сплатити за неї обумовлену ціну (ст. 837 ЦКУ, ст. 1787 ФЦК, §631 НЦУ, ст. 357-363 ШЗЗ, ст. 702 ЦК РФ та ін.) [6, c. 347].

Договір підряду є консенсусним, відшкодувальним і взаємним.

Договором підряду опосередковуєтся широке коло господарських робіт. Одними з найбільш старих, «класичних» сфер підряду є будівельні роботи по спорудженню різного роду будівель і споруд. В сучасній практиці будівництва виробничих об'єктів, значне місце займають договори про будівництво «під ключ» (а turn-key contract), які передбачають зведення повністю готового до експлуатації об'єкту.

Договір застосовується також до відносин по створенню виробів відповідно до замовлення: машин, обладнання, вузлів, деталей та ін., комплектних об'єктів, транспортних засобів і т. д.

Сферою застосування підряду є надання різного роду технічних послуг у зв'язку з постачанням машин і обладнання для промислових та інших об'єктів, які будуються за допомогою постачальника, - виконання монтажних і шефмонтажних робіт, здійснення технічного обслуговування.

В сучасний період науково-технічної революції все більшого значення набуває підряд на виконання науково-технічних робіт - науково-дослідних і проектно-конструкторських, які отримали найменування «інжиніринг» (engineering). Доречно підкреслити, що договір на виконання цих робіт має певні особливості, пов'язані з необхідністю обумовлення питань надання прав на використання результатів робіт, авторськими правами виконавців, подальшим наданням ліцензій, а також з можливою конфіденційністю результатів тощо.

Нарешті, сферою застосування договору стають іменовані «консалтингом» (consulting) консультаційні і інформаційні послуги у сфері наукової організації і управління виробництвом і торгівлею, зокрема здійснення інженерного контролю за проведенням робіт, маркетингові дослідження ринку і т. д.

Характерною ознакою договору підряду є те, що роботи підрядником виконуються на його власний ризик, це означає, що він не має права вимагати винагороди в разі випадкової загибелі предмета підряду або неможливості завершення робіт без вини сторін (ст. 855 ЦКУ) [1]. Підрядник несе ризик у разі можливих раптових призупинень робіт, їх випадкових погіршень або подорожчанні тощо. Так, якщо предмет договору підряду до здачі його замовнику випадково загинув або закінчення роботи стало неможливим без вини сторін, підрядник не має права вимагати плати за роботу. Однак у тому разі, коли загибель предмета підряду чи неможливість завершення роботи сталися внаслідок недоліків матеріалу, наданого замовником, або через його розпорядження про спосіб виконання робіт, або сталися після настання прострочки в прийнятті замовником виконаної роботи, причому підрядником були додержані вимоги закону щодо попередження замовника про недоліки матеріалів та інші суттєві обставини, що загрожують міцності або придатності виконуваних робіт, і замовник не вжив відповідних заходів, підрядник зберігає право на одержання винагороди за роботу [1].

Договір підряду необхідно відмежовувати від близьких за змістом договорів особистого найму і купівлі-продажу майбутніх речей.

Від договору особистого найму договір підряду відрізняють по трьом ознакам. Предметом договору підряду є виконання підрядником роботи по виконанню замовлення, результат якої може бути виражений або не виражений в будь-якій матеріальній формі. Предметом договору особистого найму є праця, здійснення особою, що наймається певної роботи на підприємстві наймача.

За договором підряду підрядник юридично зберігає положення самостійно господарюючого суб'єкта. Господарська самостійність підрядника полягає в тому, що він в основному сам організовує свою роботу і визначає способи її виконання. Наймана ж особа включається за договором особистого найму до складу персоналу підприємства наймача, юридично підкоряється встановленому режиму праці і працює під прямим контролем і керівництвом наймача.

Нарешті, оскільки договір підряду направлений на надання замовникові готового результату роботи, підрядник працює на свій ризик і в основному за свій рахунок. Особа, що працює за договором особистого найму, не несе ризику, пов'язаного із здійсненням свого труда.

Практичне значення має також відмежування підряду від договору купівлі-продажу майбутньої речі, бо з урахуванням відповідної кваліфікації відносин застосовуються норми того або іншого договору. Відмежування проводиться перш за все залежно від того, яка із сторін є власником матеріалу, використовуваного для виготовлення речі.

В усіх країнах суди визнають договором підряду виконання замовлення на виготовлення речі з матеріалу замовника, оскільки постачальник здійснює тоді лише роботу відносно чужого об'єкту власності і передає контрагенту результат свого труда.

Якщо ж постачальник виготовляє річ з власного матеріалу за замовленням контрагента, то в більшості країн світу визнається договір купівлі-продажу майбутньої речі. Вирішальне значення надається тому факту, що, застосовуючи у виробництві свій матеріал, постачальник стає власником виготовленого об'єкту і повинен перенести на замовника право власності на річ, яка належить йому, що характерне саме для відносин при купівлі-продажу [6, c.349] .

На цій позиції стоїть, зокрема, практика Франції, Англії, США і, з деякими обмовками, Німеччини. З цієї ж концепції виходить і Віденська конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980р. Згідно п. 1 ст. 3 цієї конвенції, використання при виготовленні або виробництві об'єкту «істотної частини» власних матеріалів надає відносинам сторін характер купівлі-продажу.

Разом з тим суди низки країн, зокрема Франції та Великої Британії, визнають, що у випадку, якщо виробник використовує свій матеріал, але вартість його в порівнянні з роботою все ж таки незначна, тобто головна частина вартості товару припадає саме на роботу по його виготовленню, то в наявності підрядні відносини.

В праві Німеччини проводиться розмежування між виготовленням речі, визначеної родовими ознаками й індивідуально-визначеною річчю. В першому випадку визнають наявність відносин купівлі-продажу, до них повністю застосовуються відповідні норми. При виготовленні ж індивідуально-визначеної речі, закон Німеччини виходить з того, що тут є «перехідний стан» між договором підряду і договором купівлі-продажу. Це отримало своє закріплення у визнанні спеціальної проміжної форми - договору підряду на постачання (Werklieferungsvertrag). В принципі, права і обов'язки сторін в цьому випадку визначають по нормах, регулюючих договір купівлі-продажу, але застосовують також і норми договору підряду при визначенні відповідальності за недоліки речі, при встановленні моменту переходу ризику і обов'язків прийняття предмету підряду. Проте, якщо одна з сторін є комерсантом, то замовлення на індивідуально-визначену річ, що підлягає виготовленню, розглядається як договір купівлі-продажу (абз. 2 § 381 НЦУ) [5].

Договір про виконання будівельних робіт в усіх країнах вважається підрядним, незалежно від того, чий матеріал використовує будівельник. Це обґрунтовується тим, що будівля чи споруда є аксесуаром або приналежністю земельної ділянки, яка, як правило, не належить підряднику на правах власності.

Важлива відмінність між купівлею-продажем і підрядом на виготовлення речі в організаційно-правовому плані полягає в тому, що правовідношення, яке засноване на договорі купівлі-продажу, охоплює тільки обіг виготовлених товарів, їх збут (передачу речі у власність однією особою іншій), а засноване на договорі підряду - також безпосередньо процес виробництва (який здійснюється за участю замовника, який сприяє і дає вказівки підряднику).

1.2 Істотні умови договору підряду

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання інших робіт з переданням їх результату замовникові. В тому разі, коли договором передбачено виготовлення речі, підрядник після завершення робіт має передати права на неї замовнику.

Зміст підрядного договору визначається його істотними умовами, якими є предмет договору, його ціна та строки виконання робіт.

Предметом договору підряду є індивідуально визначені речі. Договором мають бути чітко визначені їх характеристики, такі як кількість, якість, розміри, інші необхідні характеристики, які, як правило, визначаються на розсуд замовника.

Підрядник повинен виконати підряд так, щоб предмет договору володів всіма передбаченими за договором якостями і не мав недоліків (дефектів), які б повністю або частково позбавляли його цінності і придатності до звичайного або прямо передбаченого в договорі використання. Ця вимога сформульована в § 633 НЦУ і є, по суті, загальним в праві більшості країн [5].

Ціна роботи за договором підряду, як одна з істотних умов, визначається в українському цивільному законодавстві відповідно до ст. 843 ЦКУ [1], якою встановлено, що в договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Договором може бути визначена сплата ціни у вигляді твердої фіксованої суми за всю роботу в цілому або з відсиланням до кошторису, який містить докладне перерахування робіт з вказівкою ціни кожної з них (а prix fait, lump sum). За умовами договору ціна може встановлюватися також після закінчення певного об'єму робіт, що часто практикується в будівельному підряді.

Закон не передбачає для підрядника права вимагати зміни ціни підряду зважаючи на збільшення вартості матеріалів або робочої сили і відповідно відшкодування додаткових витрат. Але тривалі терміни проведення підрядних робіт, особливо в будівництві, різкі коливання цін породили практику включення в контракти обмовки про перегляд умов контракту зважаючи на різку зміну первинних економічних умов дії договору (hardship clause). Сторони зобов'язуються переглядати фінансові умови контракту, тобто його ціну, а у разі недосягнення угоди - вирішувати суперечку в арбітражному порядку.

Строки початку і завершення виконання підрядних робіт та терміни передачі результатів робіт замовнику є істотними умовами договору підряду. Строки виконання роботи або її окремих етапів мають бути встановлені у договорі підряду (ст. 846 ЦКУ [1]). На практиці при виконанні довгострокових робіт сторонами часто затверджуються графіки проведення робіт, яких має дотримуватися підрядник під загрозою штрафних санкцій або навіть припинення договору.

Якщо в договорі підряду не встановлені строки виконання робіт, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання в розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру, обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

1.3 Права і обов'язки сторін в договорі підряду

Основні обов'язки підрядника полягають у виконанні роботи та передачі результатів роботи замовнику.

Здійснення підрядником роботи характеризується законом трьома особливостями:

ü  виконанням роботи в точній відповідності до завдання замовника;

ü  проведенням роботи на свій ризик;

ü  здійсненням роботи під спостереженням і контролем замовника.

Робота повинна бути виконана в точній відповідності до завдання замовника, в якому визначається, який результат підлягає досягненню. В сучасних умовах виробництва і науково-технічного прогресу, коли підряди характеризуються великими об'ємами робіт і складністю їх виконання, завдання формулюються замовником вельми детально. Вони прописуються в загальних формах в самому тексті договору і деталізовано - в додатках, які складають невід'ємну частину договору.

Підрядне завдання визначає предмет підряду і ті якісні показники, якими він повинен володіти, тобто техніко-економічні вимоги до об'єкту розробки.

При виконання роботи підрядник не може значно відхилитись від підрядного завдання без згоди замовника. Якщо ж він допустив істотні відхилення, то замовник має право відмовитися прийняти роботу і не виплатити винагороди.

Замовник має право в період виконання підряду змінити своє завдання. Підрядник, за загальним правилом, зв'язаний додатковими вказівками замовника, але необхідні при цьому додаткові витрати по виконанню підряду несе замовник.

Підрядник бере на себе відповідальність за кінцевий результат роботи, виконуючи її на свій «страх і ризик». Це означає, що до моменту прийняття роботи замовником він несе всі ризики виконання підряду: на нього лягають всі майнові наслідки загибелі або пошкодження (псування) предмету підряду, виготовленого чи готового до здачі, або неможливості виконання підряду. Ризик підрядника полягає в тому, що він не має права вимагати від замовника винагороди за ту роботу, яка була виконана до моменту загибелі предмету підряду або його пошкодження або яку стало неможливо завершити.

Підрядник несе майнові наслідки загибелі або пошкодження об'єкту підряду або неможливості виконання підряду, які наступили за його власної вини або в результаті випадкових обставин (випадку). Якщо ж зазначені наслідки були викликані замовником і не можуть бути поставлені в провину підряднику, останній зберігає право вимагати винагороди за виконану роботу, а також відшкодування заподіяного йому збитку, наприклад при загибелі або пошкодженні об'єкту в результаті використання поставлених замовником дефектних матеріалів або виконання неправильних вказівок замовника.

Одноманітно вирішується питання про ризик випадкової загибелі або пошкодження матеріалів, призначених для виготовлення речі. Згідно загальному правилу про несення власником ризику випадкової загибелі або пошкодження майна, цей ризик покладається в даному випадку на ту сторону - підрядника або замовника, - якій належить матеріал. Виняток становить загибель або пошкодження матеріалів підрядчика при будівельному підряді, коли ризики покладаються на замовника, бо, будучи завезеними на його ділянку, матеріали розглядаються як приналежність даної ділянки.

Тим не менш, в усіх випадках підрядник звільняється від відповідальності за ризики, які випадково наступили в період прострочення прийняття замовником предмету підряду, виконаного в строк.

Підрядник здійснює роботу в господарському відношенні самостійно, але під наглядом і оперативним контролем замовника. Виконуючи завдання, підрядник юридично зберігає оперативно-господарську самостійність. Він сам організовує роботу, визначає конкретні шляхи досягнення кінцевого результату, черговість виконання окремих частин роботи, розстановку персоналу та ін. Підрядник обмежений в цьому відношенні перш за все змістом замовлення, що визначає техніко-економічні і інші показники, якими повинен володіти результат роботи, а також засобами його досягнення, зокрема матеріалами і механізмами, що підлягають використанню.

Господарська самостійність підрядчика проступає і в організації роботи по виконанню підряду. Найчастіше підрядчик виконує роботу власними силами і за свій кошт. Можливість передачі ним виконання робіт третій особі за субпідрядним договором не регламентується законом. Типовими контрактами часто передбачається заборона підряднику покладати виконання своїх обов'язків на іншу особу без згоди замовника. За погодженням, підрядник має право передати виконання замовлення повністю або частково одному або декільком субпідрядникам. Проте в цьому випадку він залишається повністю юридично відповідальним за виконання договору перед замовником, який не вступає у будь-які правові відносини із субпідрядниками. Разом з тим, умовами контрактів нерідко допускається безпосередня виплата замовником винагороди цим виконавцям робіт по мірі їх виконання. Зважаючи на складність контролю за діяльністю підрядника по виконанню підряду, ці функції часто покладаються замовником на спеціалізовані фірми інженерів-консультантів, яким за договором надаються спеціальні права.

Умовами підрядного договору часто обговорюється право замовника на випробовування і перевірку вживаних матеріалів, давати вказівки про ліквідацію відмічених недоліків, вимагати усунення від роботи окремих осіб персоналу або навіть припинення робіт.

Страницы: 1, 2