Курсовая работа: Аналіз впливу діяльності станції вулканізації і зміни масел "Буран" на повітряний басейн та медико-екологічну безпеку

Максимальна температура повітря в липні складає 25,2 оС.

Мінімальна температура повітря в січні - 8,3 оС.

Коефіцієнт рельєфу місцевості - 1,5.

Коефіцієнт, що залежить від стратифікації атмосфери, - А-180.

Станція призначена для виконання наступних робіт з обслуговування легкового автотранспорту:

·  вулканізація;

·  балансування коліс;

·  заміна олій.

На ділянці вулканізації і балансування коліс технологічний процес характеризується відсутністю шкідливих виробничих впливів.

У приміщенні заміни олій при в'їзді і виїзді автомобіля виділяють наступні шкідливі речовини: азоту діоксид, вуглецю оксид, гексан, сажа, ангідрид сірчистий, свинець, бенз (а) пирен. (джерело №1)

Відповідно до Державних Санітарних правил планування і забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 1996р. №173 санітарно - захисна зона для пункту вулканізації і заміни олій складає 15м до житлових будинків (станції технічного обслуговування при кількості посад 10 і менш).

У нормативну С33 житлова забудова не попадає, тому що знаходиться на відстані 200 метрів від станції.

Відповідно до технічних і санітарних вимог будівля станції обладнана наступними системами водопроводу і каналізації: господарчо - питний водопровід і побутова каналізація.

Господарчо-питний водопровід призначений для подачі води на побутові потреби.

Відповідно до технічних умов МПО ХКПВ № 8/55 - 265 від 01.06.98 р., водопостачання станції вулканізації і заміни олій забезпечується від існуючої водопровідної магістралі D= 300мм по вул. Дерев'янко.

На уведенні установлюється водомірний вузол з водоміром КВ-1,5.

Гаряче водопостачання забезпечується від електронагрівника системи "Термех".

Витрата води складає 0,55 м3/добу; 0,15 м3/годину; 1,72 л/с.

Забезпечення пожежної безпеки здійснюється від пожежних гідрантів, установлених на існуючій мережі водопроводу поблизу проїздів із твердим покриттям. На внутрішнє пожежегасіння передбачається витрата води 10 л/с.

Водовідведення складає 0,55 м3/добу

Стічні води від мокрого прибирання приміщень проходять через бензомаслоуловлювач, а потім направляються в побутову каналізацію.

Забруднення, що накопичуються, періодично відкачуються з бензомаслоуловлювача насосом ГНОМ 10/10т.

Мийка автомобілів на даному підприємстві не передбачається.

Відвід дощових стоків від воріт здійснюється бетонною трубою Д=200 мм зі скиданням у яр, потім зливові води надходять у струмок, що протікає по балці Саржин Яр.

Очищення дощових вод перед скиданням у яр не провадяться.

Для зменшення забруднення дощових вод передбачається огородження зон озеленення бордюрами, що зменшують змив ґрунту під час зливових дощів на дорожнє покриття.

Конструкція шарів дорожнього одягу прийнята наступна:

одношаровий асфальтобетон - 5 см;

щебенева основа - 15 см;

підстильний шар - 10 см.

Територія станції складає 1,813 га, з яких 92%, тобто 1,668 га зайняті будівлями, під'їзними коліями й асфальтованими площадками, а 8% - 0,146 га відведені під зелені насадження.

Таким чином, для запобігання забруднення поверхневих і ґрунтових вод дощовим стоком з території станції необхідно передбачити і розробити заходи щодо збору, відведенню й очищенню поверхневого стоку.

Рельєф місцевості, на якій розташована станція, дозволяє забезпечити відведення поверхневих вод самопливом, без підкачування на насосній станції, і розташувати очисне спорудження в наявному яру, що дозволить скоротити капітальні витрати на його будівництво.

2.5 Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу

Джерелами викидів шкідливих речовин в атмосферу є легкові автомобілі різних марок, що в'їжджають і виїжджають з відділення заміни олій.

Кількісний і якісний склад викидів, що надходять в атмосферне повітря представлений у таблиці 2.3.

Карта - схема станції вулканізації і заміни олій з нанесеним джерелом викидів шкідливих речовин в атмосферу представлена на схемі у розділі 2 (Рисунок 2.1).

Параметри джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря приведені в таблиці 2.4.

Таблиця 2.3 - Склад викидів забруднюючих речовин в атмосферу

Для кожної речовини, що забруднює повітря, установлені два нормативи: максимальна-разова і середньодобова ГДК. Максимально разова ГДК установлюється для попередження рефлекторних реакцій у людини (зміна активності головного мозку, світлочутливість ока, відчуття запаху) при короткочасному впливі атмосферних забрудненні (до 20 хв.). Середньодобова ГДК установлюється з метою попередження загальний токсичної, канцерогенного, мутагенного дії. В даний час в Україні норми ГДК установлені для більш 800 шкідливих речовин і їхніх комбінацій.

Нормується ГДК у повітрі робочої зони (ГДК р. з.) і в атмосферному повітрі населеного пункту (ГДК а. в.). На території промислових підприємств концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі зіставляються зі значенням ГДК р. з. (гранично припустимої концентрації в повітрі робочої зони).

Регламентування викидів шкідливих речовин в атмосферу здійснюється на основі встановлення гранично припустимих викид (ПДВ).

Величина викиду шкідливої речовини характеризується кількістю шкідливої речовини, що надходить в атмосферне повітря за одиницю часу. Виміряється в г/с.

Максимальне значення приземної концентрації шкідливої речовини (мг/м3) при викиді газоповітряної суміші з одиночного крапкового джерела з круглим устям досягається при несприятливих метеорологічних умовах (вітер і ін.) на відстані (м) від джерела викиду.

Таблиця 2.4 - Параметри джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря

Страницы: 1, 2, 3