Дипломная работа: Квіткові рослини правого корінного берега долини р. Сула в околицях с. Пустовійтівка Роменського району Сумської області

Також виявлено 77 (44,8%) рослин-медоносів, таких як липа, шавлія, материнка, чебрець, звіробій, пшінка весняна, проліски, ряст, дивина, купина, нечуй-вітер, козельці, будяк акантовидний і пониклий, герань лучна, конюшини, ожина, суниця, глід, медунка темна та інші. Найбільш цінним медоносом для господарських потреб є численні угрупування липи серцелистої у діброві на правому корінному березі р. Сула. Кожного року велика кількість вуликів вивозиться в ліс і в такий спосіб жителів міста і району забезпечують цілющим про-дуктом бджільництва – медом, який має неоціненне значення в лікуванні, харчуванні [11,10,36].

На велику увагу заслуговують 66 (38,37%) видів кормових і харчових рослин, які забезпечують їжею тварин і людину. Серед них такі представники: найбільше з родини Злакових – тонконоги, костриці, китник, тимофіївка, мітлиця, пахуча трава, куничник, бромус, пирій, стоколос, які слугують неоціненною базою для заготівлі сіна; крім того ще осоки, квасениця, кульбаба (широко застосовується в салатах з лікувальною метою), будяк, лопух, жовтозілля, глуха кропива, вероніка, бузина чорна і червона (готують варення, джеми, компоти), переліска багаторічна, дудник, дягель, бугила, горошок мишачий і плотовий, конюшини, клен гостролистий ( збирають сік, який інтенсивно насичений цукром), яблуня, груша, шипшина, черемха, терен,суниця, ожина, гірчак, щавель, дуб, кропива, хміль, пшінка весняна (навесні збирають листки і використовують в салатах, готують борщі), а також ліщина та інші [10,11, 12, 48].

8 (5, 2 %) видів рослин виявлено, що є сильно отруйними: конвалія травнева, злинка канадська, жовтозілля лучне, жовтець багатоквітковий, ранник вузлуватий, жовтець кашубський, анемона жовтецева, копитняк європейський.

На території правого корінного берега р. Сула в околицях с. Пустовійтівка знайдено 19 (11,04 %) видів рослин технічного використання: бузина чорна і червона, бруслина європейська і бородавчаста, в’яз граболистий, берест, кропива дводомна, жалка і жабрійолиста, липа серцелиста, дуб та інші . А також 11(6, 39 %) фарбувальних видів і 6 (3,48 % ) олійних та ефіроолійних. Серед фарбувальних: в’яз гладенький, парило звичайне, дрік красильний, свидина кров’яна, бугила лісова, підмаренник м’який, королиця звичайна і полин звичайний. Серед олійних та ефіроолійних: конвалія травнева, полин гіркий, борщівник сибірський, дудник лісовий, бугила лісова, ліщина звичайна [12, 48].

Деякі рослини мають статус бур’янів: хрінниця смердюча, грицики звичайні, парило звичайне, морква дика, дивина борошниста, фіалка польова, льонок звичайний, розхідник звичайний, будяк акантовидний і пониклий, полин австрійський, полин звичайний та інші, а також адвентивні рослини – злинка канадська,клен ясенолистий.

На досліджуваній території зростають чотири види рослин, що перебувають під охороною. Три із них – ряст Маршалла, зубниця п’ятилиста та проліска дволиста занесені до Червоного списку Сумської області (ОЧС ), один – глід український – занесений до Європейського Червоного списку видів, що перебувають під загрозою зникнення в світовому масштабі. Їх охорона належним чином може бути реалізована , як і взагалі флори та рослинності, при створенні запроектованого Верхньосульського національного природного парку, організація якого знаходиться на завершальному етапі [6, 16, 19, 39,40, 41, 43,47].

5. Використання результатів дослідження в загальноосвітніх школах

Біологічна освіта серед численних своїх завдань покликана сприяти вихованню особистості, яка усвідомлює власну відповідальність перед суспільством за збереження життя на Землі, формуванню екологічної культури, формуванню цілісного уявлення про наукову картину світу, роль і місце людини в природі, розвитку умінь встановлювати гармонійні стосунки з природою, формуванню емоційно-ціннісного ставлення до природи [37].

Дана дипломна робота має практичне значення в роботі вчителя біології загальноосвітньої школи, зокрема при викладанні розділів біології «Рослини», «Різноманітність рослин», «Організми і середовище існування» у сьомому класі, розділу «Надорганізменні системи» – в 11 класі.

При вивченні теми «Розмноження і розвиток рослин» у сьомому класі розглядаються сезонні явища у житті рослин. Необхідно учнів ознайомити з місцевими ранньовесняними ефемероїдами, їх біорізноманіттям, показати їх екологічні особливості, декоративне значення та важливість їх охорони. Зібрана та узагальнена нами інформація про квіткові рослини правого корінного берега р. Сула в околицях села Пустовійтівка стане базою для формування з використанням краєзнавчого принципу навчання, понять про їх систематику, різноманітність, умови зростання, будову, розмноження, пристосування до умов існування, значення в природі та житті людини, роль у формуванні місцевих ландшафтів, господарські групи рослин, про раціональне природокористування, необхідність охорони рослин і шляхи їх реалізації. Вчитель повинен зробити все, щоб юні вихованці добре усвідомили, що вони в стінах школи осягли закони природи, щоб вони прагнули й уміли берегти природу. Зокрема рослинний світ – першооснову життя, джерело неоціненних благ.

При вивченні заключної теми – «Організми і середовище існування» розглядаються питання про середовища існування і пристосування до них рослин. Проведення екескурсії на правиий корінний берег річки дозволить конкретизувати поняття учнів про вплив рельєфу на умови зволоження (водозабезпечення рослин). Для цього слід звернути увагу на крутизну схилів, особливості водозабезпечення рослиин у верхній, середній і нижній частині схилу, пов’язавши ці спостереження за рельєфом із поширенням у цих частинах схилів рослин із різних екологічних груп стосовно вологості. Слід при цьому встановлювати домінуючі види з певних екологічних груп у кожних конкретних умовах. Необхідно розглянути основні екологічні групи рослин, життєві форми (дерева, кущі, трави), їх адаптивні особливості, а також основні типи рослинних угруповань (лісові, лучні й степові), повідомити про рідкісні рослини свого регіону, про вплив екологічних факторів середовища на організм рослин для обґрунтування заходів з охорони рослин і рослинних угруповань.

Матеріали даного дослідження також можна викорис-товувати при проведенні планових екскурсій з тем: Природа рідного краю; Ознайомлення з сезонними явищами в житті рослин; Пристосування рослин до життя в екосистемі (на прикладі екосистеми діброви).

До відома школярів також потрібно донести знання про охоронювані види квіткових і рослин, що оххороняються на міжнародному рівні, а також про ті, які взяті під охорону в Сумській області (Обласний Червоний список). Учні повинні знати, які це рослини, який вони мають вигляд і приймати заходи щодо їх охорони, які є можливими для дітей, тобто не знищувати їх, оберігати, поширювати інформацію серед дорослих про рідкісний статус цих видів і їх важливість у природі та житті людини.

Також учням потрібно розповісти про Борозенківський заказник, що знаходиться в Роменському районі Сумської області на лівому березі р. Борозенки – правої притоки р. Сули, оскільки частину його охоплювало дослідження в нашій науковій роботі [9]. Ці знання потрібно доносити до дітей, адже проблема охорони біологічного різноманіття в сучасних умовах належить до однієї з найважливіших і невідкладних. Особливо слід акцентувати увагу та тому, що внаслідок прямої дії людини, а також опосередкованого впливу через зміни параметрів середовища значна частина видів та угруповань рослин опинилася під загрозою зникнення. Прискореними темпами відбувається зникнення багатьох видів рослин, збіднення ценотичної різноманітності [6].

Нагірні діброви, що є панівними в рослинному покриві правого корінного берега Сули в районі нашого дослідження представляють зональниий тип рослинності лівобережного Лісостепу України. В минулому вони утворювали тут майже суцільні величезні масиви й відігравали важливе оборонне значення у періоди грабіжницьких завойовницьких набігів кочовиків. Тут знаходилась відома з літописів Посульська оборонна лінія. Планова екскурсія з учнями сьомого класу по вивченню рослинниих угруповань і їх сезонної динаміки навесні дозволить в умовах нагірної діброви конкретизувати основні поняття учнів. Особливо цінним при цьому буде ознайомлення учнів із весняними ефемероїдами нашихх дібров. Ця екскурсія має величезне й виховне значення естетичного, патріотичного, природоохоронного та іншого спрямування.

У ході виконання роботи було виявлені 4 раритетних види (з Червоного списку Сумської області, 1 – із Європейського Червоного списку), а також цінні лікарські, харчові рослини, які потребують охорони і раціонального використання. Тому особливе місце в навчальній і природоохоронній вииховній роботі мають зайняти проблеми з охорони квіткових рослин рідного краю. Реалізувати ці завдання можна як на уроках, так і в позакласній роботі з біології , зокрема гуртковій роботі.

Висновки

1.  У результаті проведеного протягом 2008–2010 років дослідження в рослинних угрупованнях (дібров, материкових лук і лучного степу) правого корінного берега долини р. Сула в околицях с. Пустовійтівка Роменського району Сумської області нами встановлене зростання 172 видів рослин, які відносяться до 118 родів, 46 родин, 38 порядків, 2 класів відділу Покритонасінні (Magnoliophyta). 85,46% всього видового складу квіткових рослин (147 видів із 102 родів, 43 родин, 35 порядків) є представниками класу Дводольних, 25 видів із 16 родів, 3 родин, 3 порядків.відносяться до класу Однодольних. Із класу Однодольних виявлені лише представники родин Злакові, Лілійні та Осокові.

2.  До провідних порядків за кількістю виявлених видів відносяться: Айстроцвіті (18 видів), Губоцвіті, Розоцвіті (по 15 видів), Тонконогоцвіті (14), Ранникоцвіті (11), Бобовоцвіті (9)та Аралієцвіті (8 видів). У складі цих 7 порядків знаходиться 53,32% всього видового складу виявлених рослин (абсолютне число видів – 90). Ці ж порядки об’єднують і найбільшу кількість родів – 65 родів, що становить 37,79% їх загальної кількості. На першому місці знаходяться Айстроцвіті (14 родів), на другому – Розоцвіті (12), на третьому – Тонконогоцвіті (11 родів), за ними слідують Губоцвіті (9 родів), Аралієцвіті (8), Ранникоцвіті (6) та Бобовоцвіті (5 родів).

3.  Серед родин найбільшою кількістю видів представлені Айстрові (18 видів), Губоцвіті, Розові (по 15 видів), Злакові (14), Бобові (9), Зонтичні, Раннкові (по 8 видів), Лілійні (7), Капустяні (6)і, Гречкові (5), Гвоздикові, Жовтецеві (по 4 види), Молочайні, Шорстколисті (по 2 види). У складі цих 14 провідних родин знаходиться 68% всього видового складу квіткових рослин (117 – абсолютне число видів). До складу цих родин входить 84 роди, що становить 71,18 % їх загальної кількості на території району дослідження. Найбільшою кількістю родів представлені родини Айстрових (14), Розових (12), Злакових (11), Губоцвітих (9). Зонтичних (6 родів). Серед родів найбільшою кількістю видів представлені фіалка (5 видів), клен, кропива (по 4 види), в’яз, перстач, полин, конюшина та ін. (по 3 види). Із 172 видів 155 наводяться нами вперше для даної території.

4.  За даними екологічного аналізу виявлені види відносяться до трьох відділів життєвих форм (за класифікацією І.Г. Серебрякова) – деревні рослини (26 видів; 15,11% видового складу), напівдеревні (2 види) та наземні трави (144 види; 83,72% видового складу). Серед деревних рослин 13 видів дерев і 13 видів кущів. Напівдеревні представлені двома видами напівкущиків (види чебрецю). Серед наземних трав 127 видів полікарпічних (73,84%) і 17 видів монокарпічних (7 видів однорічників і 10 видів дворічників). Таким чином, у спектрі життєвих форм переважають полікарпічні наземні трави. 6 видів виявлено весняних дібровних ефемероїдів. Синузію позаярусних рослин представляє хміль звичайний. Серед екологічних груп стосовно умов вологості переважають мезофіти (150 видів; 87,21% видового складу), 19 видами представлені ксерофіти (1 вид листовиих сукулентів – очиток їдкий), трьома – гігрофіти.

5.  На обстеженій території виявлено 112 видів декоративних рослин, 90 видів лікарських, 77 видів – медоносів, 66 – кормових і харчових рослин, 8 видів – отруйних, 19 видів – технічного використання, 11 – фарбувальних 6 видів олійних і ефіроолійних рослин.

6.  Із раритетних видів виявлено 4 види – ряст Маршалла, зубниця п’ятилиста та проліска дволиста, занесені до Червоного списку Сумської області (ОЧС ), а також глід український, занесенний до Європейського Червоного списку видів, що перебувають під загрозою зникнення в світовому масштабі. Їх охорона, як і охорона всього фіторізноманіття, належним чином може бути реалізована при створенні запроектованого Верхньосульського національного природного парку, організація якого знаходиться на завершальному етапі.

Список використаних джерел

1. Атлас Сумської області. – К.: Укргеодезкартографія, 1995. – 41 с.

2. Афанасьєв Д.Я. Рослинність УРСР. Природні луки.– К.: Наук. Думка, 1968.– 254 с.

3. Белосельская Г. А., Виленкин В.Л., Приходский С.И. Северная Лесостепная область Полтавской равнины // Физико-географическое районирование Украинской ССР / Под. ред. В.И. Попова, А.М. Маринича. – К.: Изд – во Киев.ун-та, 1968. – С. 307 – 324.

4. Брадіс Є.М., Бачурина Г.Ф. Рослинність УРСР. Болота.– К.: Наук. Думка, 1969.– 241 с.

5. Бурова Л.Г. Экология грибов-макромицетов.– М.: Наука, 1986.– 222 с.

6. Бухало А.С., Соломко З.Ф. Базидіальні макроміцети з лікувальними властивостями // Укр. ботан. журн.– 1996.– Т. 53, № 3.– С. 192–201.

7. Вассер С.П. Флора грибов Украины. Агариковые грибы.– К.: Наук. думка, 1980.– 328 с.

8. Вассер С.П. Флора грибов Украины. Аманитальные грибы.– К.: Наук. думка, 1992.– 170 с.

9. Вассер С.П., Солдатова И.М. Высшие базидиомицеты степной зоны Украины.– К.: Наук. думка, 1977.– 358 с.

10. Визначник грибів України. Т. 2. Аскоміцети / С.Ф. Морочковський, М.Я. Зерова, З.Г. Лавітська, М.Ф. Сміцька.– К.: Наук. думка, 1969.– 522 с.

11. Визначник грибів України. Т. 4. Базидіоміцети / М.Я. Зерова, С.Ф. Морочковський, Г.Г. Радзієвський, М.Ф. Смміцька.– К.: Наук. думка, 1971.– 318 с.

12. Геоботанічне районування Української РСР / Андрієнко Т. Л. та ін. – К.: Наук. Думка, 1977. – 302 с.

14. Грунти Сумської області. – Харків: Прапор,1970. – 71 с.

15. Дудка І.О., Вассер С.П. Гриби в природі та житті людини.– К.: Наук. Думка, 1980.– 168 с.

16. Дудка И.А., Вассер С.П. Грибы: Справочник миколога и грибника,– К.: Наук. думка, 1987.– 535 с.

17. Зерова М.Я. Атлас грибів України.– К.: Наук. Думка, 1974.– 252 с.

18. Зерова М.Я., Радзієвський Г.Г., Шевченко ГС.В. Визначник грибів Українии. Т.5. Кн. 1. Базидіоміцети. – К.: Наук. думка, 1972.– 242 с.

19. Зерова М.Я., Сосін П.Є., Роженко Г.Л. Визначник грибів України. Т. 5. Кн. 2. Базидіоміцети. – К. : Наук. думка, 1979.– 568 с.

20. Зерова М.Я., Єлін Ю.Я., Коз’яков С.М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні.– К. : Урожай, 1984.– 204 с.

21. Карпенко Е.К. Пластинчатые и трубчатые шляпочные грибы (порядки Boletales, Russulales, Entolomatales, Tricholoimatales, Amanitales, Agaricales) северо-востока Левобережной Украины: Автореф. дис. … канд.. биол. наук.– Киев, 1987.– 24 с.

22. Карпенко К.К. Нові та рідкісні для України види макроміцетів із північно-східної частини Лівобережного Лісостепу // Укр. ботан. журн.– 2004.– Т. 61, № 2.– С. 34–40.

23. Карпенко К.К. Макроміцети заповідних територій Сумської області.– Суми : ПП вінниченко М.Д., 2009.– 356 с.

24. Карпенко К. К., Ковтун А.В. Рослинність Сумської області, її сучасний стан і проблеми охорони //Стан природного середовища та проблеми його охрони на Сумщині. Книга 1. – Суми, 1996. – С. 33 – 59.

25. Карпенко К.К., Ясир Н.М. Дереворуйнівні гриби долини р. Сула на Сумщині // Природничі науки: Зб. Наук. праць.– Суми : СумДПУ ім.. А.С. Макаренка, 2003.– С. 16–26.

26. Климат Сумской области / Сост. В.А. Тюленева.– Суми: СГПИ, 1989. – 24 с.

27. Кожевніков П.П. Екологічний нарис дубових лісів Лівобережного Лісостепу. – Харків: Вид-во Харків. Ун-ту, 1937. – Т.2. – С. 117 – 134.

28. Лекарственные грибы для здоровья и красоты / Н.А. Бисько, Н.И. Выпирайленко и др.– иев, 2003.– 40 с.

29. Нешатаев Б.Н., Корнус А.А., Шульга В.П. Региональные природно-территориальные комплексы Сумского Приднепровья: // Екологія і раціональне природокористування: Наукові записки Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка. – Сумы 2005. – С. 10 – 31.

30. Определитель высших растений Украины / Добрачаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н. и др. – К.: Наук. думка, 1987. – 548 с.

31. Перелік територій та об’єктів природно-заповідного фонду за районами Сумської області за станом на 01.01.2011 р.– Суми, 2011.– 17 с.

32. Природа Украинской ССР. Ландшафты и фізико-географическое районированиеб/ В.М. Маринич, П.Г. Шищенко.– К.: Наук. думка, 1985.– 224 с.

33. . Рослинність УРСР. Ліси. – К.: Наук. думка, 1971. – 459 с.

34. Стан пиродного середовища та проблеми його охорони на Сумщині / Голов. ред. К.К. Карпенко. Книга 3. Природно-заповідний фонд Сумської області. – Суми: Джерело, 1999. – 118 с.

35. Тюленева В.А., Ніколаєва Н.В., Кліматичні карти // Атлас Сумської області. –К.: Укргеодезкартографія, 1995. – С. 12.

36. Филиппова И.А. Популярная фунготерапия: лечение лекарственными грибами.– СПб : Изд-во «Диля», 2006.– 128 с.

37. Фунготерапия – лечение лекарственными грибами.– 2008.– http://www.fungomuscow.ru/

38. Червона книга України. Рослинний світ / за ред. Я.П. Дідуха. – К.: Глобалконсантинг, 2009. – 900 с.

39. Index Fungorum.– 2006.– http: www. Index fungorum, org/ Names/ Names. Asp.

40. Kirk P.M., Cannon P.F., David J.C., Stalpers J.A. Ainswort and Bisby’s Dictionary of the Fungi.– Wallingford (UK) : CAB International.– 9-th Edition.– 2001.– 655 p.

Размещено на Allbes