Дипломная работа: Зменшення витрат палива та збільшення продуктивності агрегатів для вирощування та збирання озимої пшениці

4.5.2 Моделювання процесів формування та виникнення травмонебезпечних ситуацій при проведенні технічних обслуговувань

Небезпечна дія - це така дія оператора (працюючого), яка суперечить (не відповідає) науково обгрунтованим нормам професійної поведінки при виконанні конкретного виробничого завдання. Вона виникає внаслідок порушення регламентованого режиму роботи обладнання, нормативних вимог охорони праці тощо. Таким чином, внаслідок небезпечних дій працюючий проникає в небезпечну зону, в якій потрапляє в небезпечні обставини.

Небезпечні обставини – розпізнаються аналогічно звичайним обставинам, на що вказує та чи інша обставина і на яке запитання відповідає. Небезпечні обставини розкривають дії, стан чи ознаки небезпечного фактора і обстановку, при якій він діяв на людину.

Небезпечні умови можуть визначатися недоліками конструкції машини, технологічного обладнання і процесів, низьким рівнем організації виробництва (неефективністю або відсутністю необхідного контролю, низьким професіональним рівнем працюючих, підготовка їх з охорони праці) недостатньою надійністю виробничого обладнання тощо. Вони відіграють приоритетну роль у формуванні і виникненні виробничих небезпек, певного стану, за якого виникає реальна загроза травми. Процес виявлення небезпечних умов у деяких випадках може бути досить складним, тому необхідно проводити спеціальні дослідження.

У процесі вивчання небезпечних умов було помічено, що при їх збіганні (поєднанні) з обставинами, у які потрапляє працюючий після допущених небезпечних дій, виникає реальна загроза травмування. Таку загрозу можна назвати небезпечною ситуацією, що виникає при збіганні умов і обставин.

Небезпечна ситуація може мати конкретніше визначення: “аварійна ситуація”, “травмонебезпечна ситуація”, “критична або катастрофічна ситуація”. Наслідками цих явищ відповідно є: аварія, травма, катастрофа.

Оскільки небезпечний фактор ніколи не може діяти на людину без відповідних небезпечних умов, то схему процесу формування та виникнення небезпечних ситуацій можна побудувати лише з випадкових явищ, а це означає, що таку схему можна використовувати для необхідних розрахунків рівня небезпеки для конкретних умов виробництва.

4.5.3 Заходи щодо забезпечення екологічності проекту

Спеціалісти інженерної служби (інженер-механік, інженер-технолог, інженер по механізації трудових процесів тощо) повинні:

- контролювати правильність застосування сільськогосподарської техніки;

- використовувати сучасні знаряддя і пристрої відповідно до природних умов господарства;

- контролювати використання нафтопродуктів за призначенням, організувати їх збирання, зберігання і утилізацію;

- здійснювати контроль за роботою об¢єктів ремонтно-обслуговуючої бази з метою зменшення кількостей забруднень;

- стежити за справністю сільськогосподарської техніки і особливо двигунів.

Головним напрямком при рішенні проблеми захисту навколишнього середовища від забруднення стічною водою є розробка та використання надійних та ефективних методів її очистки та знешкодження.

Вода, яка у процесі її використання, забруднюється різноманітними компонентами (мінеральними, органічними, тепловими та ін), вважається стічною.

4.6 Розробка питань організації виробництва озимої пшениці

Організація робіт з виробництва озимої пшениці залежить від того, на якій правовій базі існує господарство. Механізована ланка, що пропонується, є елементом тракторної бригади, тому її дії мають узгоджуватись на підставі загального плану роботи цього підрозділу.

При підготовці до виробництва необхідно:

1.  Скласти перспективний план виробництва для визначення потрібних ресурсів;

2.  Скласти угоди і оформити документи на кредитування і постачання потрібних ресурсів;

3.  Підготувати техніку;

4.  Забезпечення навчання персоналу (опанування техніки і технології);

5.  Забезпечити резервування (страхові запаси).

При проведенні робіт необхідно:

1.  Складати плани оперативного управління;

2.  Проводити оптимальне маневрування матеріальними, технічними, трудовими і грошовими ресурсами;

3.  Проводити постійний контроль за обсягом і якістю виконання робіт з позиції управління якістю;

4.  Проводити чіткий облік витрачання матеріалів, коштів експлуатації техніки і праці;

5.  Забезпечити матеріальне і моральне стимулювання праці.

При проведенні підсумків і розрахунку з працівниками і партнерами необхідно:

- проводити порівняльний аналіз планових і фактичних показників виробництва;

-  проводити аналіз витрат і структури собівартості робіт і продукції з використанням причин низької якості, перевитрат ресурсів і зривів в роботі;

- забезпечити постійний моніторинг кон’єктури ринку й планування витрачання прибутків.

Висновки по розділу

В результаті проведеного аналізу стану БЖД у господарстві встановлено, мають місця порушення. Також наведені проектні рішення для поліпшення умов праці у господарстві.

5. РОЗРАХУНОК І АНАЛІЗ ТЕХНІКО – ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ВИРОБНИЦТВА ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ

5.1 Показники виробництва озимої пшениці

Економічна ефективність технології, що пропонується, системи машин і організації робіт виражається в зменшенні трудових, енергетичних і грошових витрат на одну тону озимої пшениці.

5.1.1 Витрати праці, люд.-год:

На 1 га

Зпга = Зпj / Fn, (5.1)

де Nр – кількість технологічних операцій у технологічній карті;

Зnj – витрати парці на j-й технологічній операції, люд.-год;

Fn – загальна площа вирощування заданої озимої пшениці, Fn = 350 га.

Зпга = 8596,7/350= 24,56 люд-год/га.

На 1 т основної продукції

Зпт = Зпга /U, (5.2)

де U – планова врожайність заданої сільськогосподарської культури, т/га;

Зпт = 24,56/4,5 = 5,46 люд.год./т

5.1.2 Витрати палива, кг:

На 1 га

Qпга = , (5.3)

де Qnj – витрати палива на j – ій технологічній операції, люд.-год.

Qпга = 28048,1/350 = 80,137 кг/га;

На 1 т основної продукції

Qпт = Qпга/U, (5.4)

Qпт = 80,137/4,5= 17,81 кг/т.

5.1.3 Прямі експлуатаційні витрати, грн.:

На 1 фізичний га

 (5.5)

де Nнт, Nмн – кількість марок відповідно тракторів і самохідних комбайнів та машин, що агрегатуються з тракторами і самохідними комбайнами;

Sті, Sмк – відрахування на утримання відповідно тракторів і самохідних комбайнів і-ї марки й сільськогосподарських машин к-ої марки, грн.;

Sзпj – основна і додаткова заробітна плата персоналу тракторних і комбайнових агрегатів на j-й операції, грн.;

К- коефіцієнт, враховує всі соціальні нарахування на зарплату [6] можна прийняти К= 1,52;

Nпосл – кількість видів послуг (роботи, що передбачається виконувати сторінним засобами й персоналом ) Nпосл =5;

Uпослі – загальний обсяг послуг і-го виду за рік, грн.;

Спослі – тариф оплати за послугу і-го виду, грн.;

Цпнм – комплексна ціна дизельного палива, Цпнм = 5,7 грн/кг;

На 1т основної продукції, грн./т.

Ит = Ига/U,(3.6)

Відрахування на утримання тракторів і самохідних комбайнів визначається за формулою, грн.;

Sті = 0,01·Бті·[арті·пті+(акрті+артозті)·Тфті/Тнті],(3.7)

де Бті – балансова вартість відповідно трактора чи самохідного комбайна і-ї марки, грн.;

арті, акрті, артозті – нормативи річних відрахувань від балансової вартості трактора чи самохідного комбайна і-ї марки відповідно на реновацію (відновлення), на капітальний ремонт, ТО і збереження [7], %;

пті – потрібна кількість тракторів чи самохідних комбайнів і-ої марки в системі машин;

Тфті, Тнті - річне відповідно нормативне і фактичне завантаження трактора чи самохідного комбайна і-ої марки, год;

Так, для трактора Т-150К (к=1)

ST1 = 0,01·70000·[12,5·2+(6+22)·1118,3/1300] = 34360,16 грн.

Відрахування на утримання сільськогосподарських машин, грн.

Sмтк = 0,01·Бнтк·(армтк·пмтк+артозмтк·Тфмтк/Тнмтк), (3.8)

де Бнтк – балансова вартість сільськогосподарської машини к-ої марки, що агрегатується з тракторами, грн.;

пмтк – потрібна кількість сільськогосподарських машин к-ої марки, що агрегатується з тракторами і-ої марки в системі машин;

армтк, артозмтк – нормативи річних відрахувань від балансової вартості сільськогосподарської машини к-ої марки, що агрегатується з тракторами, відповідно на реновацію і на поточний ремонт, ТО і збереження [7], %;

Тфмтк, Тнмтк – річне відповідно нормативне і фактичне завантаження сільськогосподарської машини к-ї марки, що агрегатується з тракторами, год.

грн./га,

 грн./т.

5.1.4 Прямі витрати

на один фізичний га, грн./га

Sга = Ига + Qтм1· Цтм1/Fn +Sзв0,2, (5.9)

де Nтм – кількість видів внесених технологічних матеріалів за сезон на площу Fн (насіння, добрива, пестициди);

Qтм1, Цтм1 – відповідно загальна витрата (т) і ціна (грн./т) технологічного матеріалу 1-го виду;

Sзв – загально – виробничі витрати, грн./га;

На 1т основної продукції, грн./т

Sт = Sга / U, (5.10)

Загальна витрата технологічного матеріалу 1-го виду:

Qтм1 = Нм1r·Fм1r, (5.11)

де Nвм1 – кількість разів внесення технологічного матеріалу за сезон;

Нм1r – норма внесення 1-го технологічного матеріалу при r-му внесенні, т/га;

Fmlr – площа, де проведене r-ме внесення 1-го виду технологічного матеріалу, га;

Загально виробничі витрати залежать від організації виробництва, його структури і функціонування і можуть складати 15...40% від виробничих витрат

Sзв ≈ (0,15...0,40)·(Ига+Qтм1·Цтм1/Fn);(5.12)

Sга = 0,2·(456,45 +28048,1×3,0/350) = 139,37 грн/га;

Sга = 456,45+1325,25+139,37 = 1921,07 грн/га;

Sт = 1921,07/4,5 = 426,904 грн/т.

5.2 Річна економія Ер, грн.

Th = (Cc–Cg)·Dc+ΔTh? (5.19)

де Сс – собівартість озимої пшениці по існуючій технології, Сс = 439,5 грн/т;

Сп – собівартість озимої пшениці по проектованій технології, Сп = 417,866 грн/т;

Вс – валовий збір продукції,

Вс = 150·3,5 = 525 т.

ΔЕр – річна економія від підвищення врожайності за рахунок вдосконалення технології:

ΔЕр = (Урп,–Урс)·F·Цр, (5.20)

де Урп, Урс – врожайність відповідно пропонованої та існуючої технології, Урп = 3,5 т/га, Урс = 2,57 т/га;

Цр – вартість 1 т продукції, Цр = 600 грн/т.

ΔЕр = (3,5–2,57) · 150 · 600 = 83700 грн.

Ер = (439,5–417,866) · 525 + 83700 = 95005,35 грн.

5.3 Термін окупності додаткових капіталовкладень, років

Ток = Кп / Ер, (5.21)

де Кп – капітальні вкладення, грн.

Для виконання технологічних процесів необхідно придбати:

- Розкидач органічних добрив – ПРТ-10;      

- Трактор Т – 150К;

- Сівалка СЗП-12;

- Культиватор КПС-4.

На придбання всього необхідно Кп = 201450 грн.

Ток = 201450/95005,35 = 2,12 року.

5.4 Приведені капіталовкладення, грн./т.

Кпр = Кп/F·Ур,(5.22)

Кпр = 201450/(150·3,5) = 383,71 грн/т.

5.5 Річний економічний ефект, грн.

Tt/ta = Th–Ty·Rg?(5/23)

де Ен – нормативний коефіцієнт ефективності, Ен = 0,15.

Ее.еф = 95005,35 –201450·0,15 = 64787,85 грн.

Всі показники подаються в таблиці 5.1

Таблиця 5.1

Показники виробництва озимої пшениці й ефективності використання сільськогосподарської техніки

Висновок по розділу

Впровадження даної технології виробництва озимої пшениці дозволяє підвищити врожайність до 3,5 т/га, собівартість при цьому буде 417,866 грн/т., що менш існуючої в господарстві на 21,63 грн/га. Річний економічний ефект – 95,0 тис грн., а додаткові капіталовкладення – 201,45 тис грн., строк окупності додаткових капітальних вкладень 2,12 року.

ВИСНОВКИ

1. Розроблена технологія і організація виробництва озимої пшениці за прогресивною технологією. Набраний комплекс із 29 технологічний операцій при виконанні їх в задані агростроки з високою якістю має забезпечити отримання заданої врожайності 35 ц/га.

2. Технологічна карта на вирощування й збирання озимої пшениці подана на аркуші разом з графіком виконання механізованих робіт. На їх підставі визначено склад системи машин і склад механізованої ланки з виробництва озимої пшениці. Система машин нараховує 63 одиниці техніки, з якої тракторів – 7 (ДТ-75 – 3 шт., МТЗ-80 – 3 шт., Т-150К – 1 шт., зернозбиральний комбайн СК-5 “Нива” – 1шт.) і 55 одиниць різних сільськогосподарських машин (22 найменування).

3. Запропонований пристрій жниварки ЖВР-10 дозволяє отримати більшу продуктивність, а також використовувати її на полях з великою врожайністю. Також наведені розрахунки які підтверджують працездатність жниварки її надійність, роботоспроможність довговічність.

4. Для забезпечення безпечної роботи механізаторів при виробництві сільськогосподарських культур та охорони навколишнього середовища виконано аналіз стану, розроблені заходи по безпечному ведені механізованих робіт.

5. Впровадження даної технології виробництва озимої пшениці дозволяє підвищити врожайність до 3,5 т/га, собівартість при цьому буде 417,866 грн/т., що менш існуючої в господарстві на 21,63 грн/га. Річний економічний ефект – 95,0 тис грн., а додаткові капіталовкладення – 201,45 тис грн., строк окупності додаткових капітальних вкладень 2,12 року.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1.  Експлуатація машино-тракторного парку в аграрному виробництві. За редакцією проф. В.Ю. Ільченка. – К: Урожай, 1993 – 286 с.

2.  Машиновикористання в землеробстві. За редакцією проф. В.Ю. Ільченка і доц. Ю.П. Нагірного. – К: Урожай, 1996 – 382 с.

3.  Методика розрахунку економічної ефективності в дипломних проектах по кафедрі „Машиновикористання в землеробстві”. Для студентів стаціонарної та заочної форми навчання факультету механізації сільського господарства за фахом 7.091902 – Мелітополь, ТДАТА, 2000 – 35 с.

4.  Операционная технология возделывания зерновых культур: Справочник (Сост. Н.В. Сокоренко. Под ред. В.Ф. Сайко – К: Урожай, 1990 – 312 с.

5.  Пособие по эксплуатации машинотракторного парка. Под ред. Н.Э. Фере. Изд. 2-е – М: Колос, 1978 – 256 с.

6.  Технология производства продукции растениеводства. Под ред. проф. И.П. Фирсова – М: Агропромиздат, 1989 – 432 с.

7.  Технологічні карти вирощування сільськогосподарських культур. - Харків: ХДТУСГ, 2001 – 173 с.

8.  Типові норми виробітку і витрачання палива на механізовані польові роботи. – К: Урожай, 1991 – 472 с.

9.  Типовые нормы выработки и расхода топлива на тракторно - транспортные работы в сельском хозяйстве. – М: Агропромиздат, 1989 – 384 с.

10.  Річні звіти господарства за 2005...2007 роки.

11.  Бутко Д.А., Лущенков В.А., Рогач Ю.П., Петров В.В. Безпека технологічних процесів при виробництві та післязбиральній обробці продукції рослинництва. Навчальний посібник. – Сімферополь: Бізнес-Інформ, 2002-344с.