Контрольная работа: Аналітичний та синтетичний облік запасів. Основні засоби

Об’єкт основних засобів – це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями приладдям для нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів однакового або різного призначень, що мають для обслуговування загальні пристосування, приладдя та єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, комплекс – певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно. Якщо один об’єкт основних засобів складається із частин, які мають різний строк корисного використання, то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об’єкт основних засобів.

Для чіткого обліку основних засобів необхідно насамперед їх правильно класифікувати.

За функціональним призначенням розрізняють:

·  Виробничі – основні засоби, що безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню (будови, споруди, силові машини та обладнання), що діють у сфері матеріального виробництва;

·  Невиробничі основні засоби, що не беруть безпосередньої або побічної участі у процесі виробництва й призначені в основному для обслуговування комунальних і культурно – побутових потреб трудящих, які використовуються у невиробничій сфері.

За галузевою ознакою основні засоби поділяються на: промислові, будівельні, сільськогосподарські, транспортні, зв’язку тощо.

Більша частина основних засобів належить до галузі «Промисловість». Вона безпосередньо пов’язана з процесом виробництва продукції. Але наявність інших видів господарської діяльності зумовлює необхідність обліку основних засобів, що належать до інших галузей господарства, які перебувають на балансі промислового підприємства, належать до галузі «Будівництво», підсобного сільського господарства – до галузі «Сільське господарство» тощо. У зв’язку з цим, у бухгалтерському обліку основні засоби промислових підприємств поділяються на промислово – виробничі, виробничі основні засоби інших галузей народного господарства та невиробничі.

За використанням основні засоби поділяються на діючі (всі основні засоби, що використовуються у господарстві), недіючі (ті, що не використовуються у даний період часу у зв’язку з тимчасовою консервацією підприємств або окремих цехів), запасні (різне устаткування, що знаходиться в резерві й призначене для зміни об’єктів основних засобів, що вибули або ремонтуються).

Істотне значення в обліку основних засобів має розподіл їх за ознакою належності на власні й орендовані. Власні засоби можуть складатися із Статутного (пайового, акціонерного) капіталу, додаткового капіталу з відповідних джерел на розширення роботи підприємства, власних прибутків, цільового фінансування і цільових надходжень.

Класифікація основних засобів України була розроблена відповідно до постанови Кабінету Міністрів «Про концепцію побудови національної статистики України» і Державної програми переходу на міжнародну систему обліку і статистики, а також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок визначення амортизації» №1075 від 06.09.96 року і поділу на 3 групи.

Нижче наведена класифікація основних фондів (засобів) за трьома групами (у скороченому вигляді).

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» №92 від 27.04.2000 року, основні засоби за натурально – матеріальним складом і для потреб бухгалтерського обліку класифікуються за дев’ятьма групами (рахунками):

Залежно від характеру, стану основних засобів, часу оцінки розрізняють такі види вартості №92 від 27.04.2000 року:

·  Первісна вартість;

·  Переоцінена вартість;

·  Залишкова вартість;

·  Справедлива вартість;

·  Вартість, яка амортизується;

·  Ліквідаційна вартість.

Первинними документами, що відображають рух основних засобів є:

1.  акт приймання передачі (внутрішнього переміщення); ф. № ОЗ 1

2.  акт прийому – здачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об’єктів; ф. № ОЗ 2

3.  акт на списання; ф. № ОЗ 3

4.  акт на списання транспортних засобів; ф. № ОЗ 4

5.  акт про установку, демонтаж будівельних машин; ф. № ОЗ 5

6.  інвентарна картка; ф. № ОЗ 6

7.  опис інвентарних карток; ф. № ОЗ 7

8.  картка обліку руху основних засобів; ф. № ОЗ 8

9.  інвентарний список основних засобів; ф. № ОЗ 9

Основні засоби на підприємство можуть надходити такими шляхами: купуватися, споруджуватися підрядним чи господарським способом, вноситись як внесок до статутного капіталу, безоплатно утримуватись і обмінюватись на подібні і не подібні активи. Первісна вартість складається: витрати на встановлення, монтаж. Для обліку витрат пов’язаних із придбанням чи створенням основних засобів використовують рахунок «15», субрахунок «152».

Купівля основних засобів:

1. Отримання основних засобів від постачальника

Д-т 152

К-т 63

2. Відображення суми ПДВ

Д-т 641

К-т 63

3. Проведення оплати постачальнику

Д-т 63

К-т 31

4. Відображуються витрати на транспортування основних засобів

Д-т 152

К-т 685

5. Відображуються витрати зі складування і встановлення основних засобів

Д-т 152

К-т 65, 66

6. Оприбутковано об’єкт основних засобів

Д-т 10

К-т 152

Якщо для придбання або створення основних засобів підприємство отримало кредит, то витрати на проценти за користування кредитом не включають до первісної вартості основних засобів, а відносять на витрати того періоду в якому вони були здійснені. Первісна вартість основних засобів створених господарським способом визначається як сума прямих і накладних витрат пов’язаних безпосередньо з їх виготовленням.

Виготовлення і придбання господарським способом:

1.  відображуються витрати на спорудження чи виготовлення основних засобів

Д-т 152

К-т 20, 23, 66, 65

2.  зарахування основних засобів до складу об’єктів

Д-т 10

К-т 152

Первісна вартість об’єкта виготовленого власними силами не повинна перевищувати його справедливу вартість. При придбанні чи створені основних засобів підрядним способом, проводки будуть аналогічні, як і при купівлі основних засобів.

Обмін не подібними об’єктами без грошової доплати:

1.  Відображується справедлива вартість об’єкта А, який передається

Д-т 371

К-т 742

2. Відображують суму ПДВ

Д-т 742

К-т 741

3. Відображують залишкову вартість об’єкта А

Д-т 972

К-т 10

4. Відображують знос об’єкта А, який передається

Д-т 131

К-т 10

5. Відображують одержання об’єкта В, в обмін на А

Д-т 152

К-т 377

6. Відображують суму ПДВ одержаного В

Д-т 641

К-т 377

7. Відображують первинну вартість В

Д-т 10

К-т 152

Якщо при обміні не подібними об’єктами з грошовою доплатою, справедлива вартість об’єкта, який передається більше його залишкової, то різниця відображується як прибуток. Якщо навпаки, то різниця відображується як збиток. Витрати пов’язані з модернізацією до обладнання, реконструкцією, які призводять до збільшення майбутніх економічних вигод від їх використання додають до їх первісної вартості.

При виявленні відхилення балансової вартості основних засобів від їх справедливої вартості більше ніж на 10% підприємство проводить переоцінку на дату балансу.

При оцінці об’єкта, який раніше був дооцінений сума уцінки списується на суму зменшення додаткового капіталу в межах попередньої дооцінки і суми уцінки, яка залишається на витрати звітного періоду.