Курсовая работа: Стан, методи і шляхи удосконалення обліку праці та її оплати

- на початок року - (Л1<П1, Л2<П2, ЛЗ>ПЗ, Л4>П4);

- на кінець року - (Л1<П1, Л2<П2, ЛЗ>ПЗ, Л4<П4).

У випадку з даним підприємством нерівності системи мають протилежний знак у порівнянні із зафіксованим в оптимальному варіанті, ліквідність балансу більшою або меншою мірою відрізняється від абсолютної. Загалом можна сказати, що Баланс цього підприємства не є абсолютно ліквідним, оскільки показники системи нерівностей мають показники протилежні оптимальним показникам. Це говорить про те, що хоча підприємство розвивається, проте воно не взмозі на 100% за рахунок своїх коштів забезпечувати свою діяльність, в деякій мірі підприємству ще потрібне залучення позикових коштів.

Ділова активність підприємства проявляється в динамічності її розвитку, досягненні поставлених цілей, ефективному використанні економічного потенціалу, розширенні ринків збуту.

Коефіцієнт оборотності активів (коефіцієнт трансформації). За допомогою цього коефіцієнта оцінюється ефективність використання фірмою всіх наявних ресурсів незалежно від джерел їх залучення.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості. На підставі цього коефіцієнта судять, скільки разів у середньому протягом звітного періоду дебіторська заборгованість перетворюється на грошові кошти.

Таблиця 3.1.9. Показники ділової активності підприємства

Коефіцієнт оборотності активів (коефіцієнт трансформації) за вищенаведеними показниками щороку зростає. У порівнянні звітного року із базисними цей показник зріс на 0,59. Слід мати на увазі, що за інших рівних умов показник оборотності активів буде тим вищий, чим зношеніші основні фонди підприємства.

Показники оборотності дебіторської заборгованості на даному підприємстві теж зросли. У порівнянні звітного року із базисними цей показник зріс на 4, 02. Це говорить про те, що дебіторська заборгованість у звітному році краще перетворюється на грошові кошти. Це є позитивним для підприємства.

3.2 Форми і системи оплати праці, що використовуються на підприємстві

Форма оплати праці – це спосіб встановлення залежності заробітку працівника від кількості і якості затраченої праці. Витрати праці оцінюються або робочим часом, або кількістю виробленої продукції (обсягом виконаних робіт). Залежно від цього розрізняють дві форми оплати праці які традиційно

використовують в Україні погодинну й відрядну системи оплати праці:

— при погодинній — оплата здійснюється відповідно до тарифної ставки (за годину роботи) або окладу за відпрацьований час на підприємстві;

— при відрядній — оплачується обсяг виконаної роботи.

Крім того, широко застосовуються змішані системи:

— погодинно-преміальна;

— відрядно-преміальна;

— пряма відрядна;

— акордно-преміальна.

Що стосується досліджуваного об’єкта, то в ТОВ «Український кристал» використовується погодинна оплата праці. На підприємстві встановлено п’ятиденний робочий тиждень та восьмигодинний робочий день.

Варто враховувати, що законодавством встановлено максимальну тривалість нормального робочого часу і відповідно до статті 50 КЗпП України вона не може перевищувати 40 годин на тиждень, що і спостерігаємо на даному підприємстві. Окремим категоріям працівників тривалість робочого часу може бути скороченою.

Погодинну оплату праці застосовують переважно на роботах, які важко або неможливо облічити в інших, крім часу, вимірниках. Погодинну оплату праці поділяють на просту і погодинно-преміальну.

Проста погодинна оплата праці нараховується за погодинними тарифними ставками, місячними окладами за фактично відпрацьований час.

При погодинно-преміальній оплаті праці працівники крім основного заробітку за відпрацьований час отримують ще й премії, що посилює їх матеріальну зацікавленість у результатах своєї роботи.

Розрахунок заробітної плати при погодинній оплаті праці розглянемо на таких прикладах:

Приклад 1. При простій погодинній оплаті праці посадовий оклад головного бухгалтера Прокопій Л. І. становить 650 грн. У січні цього року 21 робочих днів. Вона відпрацювала 21 робочий день. Потрібно визначити заробіток за фактично відпрацьовані робочі дні.

1.Визначаємо середньоденний заробіток:650 грн. : 21 день = 30,95 грн.

2.Визначаємо заробіток за фактично відпрацьовані робочі дні:30,95 грн. х 21 днів = 650 грн.

Приклад 2. При погодинно-преміальній оплаті праці слюсар 3-го розряду Захаренко С. М. з погодинною оплатою праці на ремонтних роботах у січні відпрацював 151 годину. Встановлена погодинно-тарифна ставка 2,80 грн. Премія за якість виконаної роботи встановлена 10 % від фактичного заробітку.

1.Заробіток за фактично відпрацьований час:151 год. х 2,80 = 422,80 грн.

2.Нарахована сума премії за якість роботи:422,80 грн. х 10 : 100 = 42,28 грн.

3.Нарахована сума заробітної плати:422,80 + 42,28 = 465,08 грн.

3.3 Первинний облік праці та її оплати

Основним документом з обліку виходу на роботу і відпрацьованого часу є Табель обліку робочого часу (ф. № ПСГ-1) (див. дод. 3.3.1.). Він складається в одному примірнику протягом місяця окремо за виробничими підрозділами і категоріями працюючих. Для кожного працівника в табелі відводять окремий рядок, у якому записують кількість відпрацьованих годин, умовними літерами зазначають причини невиходу на роботу, наприклад, вихідні або святкові дні - "ВС", дні хвороби - "X", відрядження - "СВ", відпустка - "ЧВ" тощо. У табелі також зазначають посаду працівника, його оклад, вид оплати, суму заробітної плати, табельний номер, код синтетичного і аналітичного обліку. Наприкінці місяця табель передають у бухгалтерію для нарахування оплати праці.

Для обліку розрахунків із працівниками по платі праці в ТОВ «Український кристал» використовують наступні типові форми:

№ П-49 «Розрахунково-платіжна відомість»;

№ П-52 «Розрахунок заробітної плати»;

№ П-53 «Платіжна відомість».

Платіжна відомість типової форми № П-53 використовується для обліку сум авансу, виданого за першу половину місяця. Узагальнюючим реєстром, в якому відображаються розрахунки за заробітною платою з кожним працівником є Розрахунково-платіж-на відомість (див. дод.3.3.2.).

Розрахунково-платіжні відомості складаються за окремими структурними підрозділами. У них записують усіх працівників підрозділу за категоріями із зазначенням прізвища, табельного номера, професії, посади, відпрацьованих днів (годин).

В окремі графи розділу «Нараховано» записують суми нарахованої основної і додаткової заробітної плати за її видами. Підставою для запису є Табель обліку робочого часу, Накопичувальні відомості обліку роботи вантажного автотранспорту, Накопичувальні відомості обліку використання машинно-тракторного парку.

У розділі "Утримано і виплачено" спочатку в окремих графах записують видану із каси заробітну плату за другу половину минулого місяця і аванс у рахунок заробітку за першу половину минулого місяця. Підставою для цих записів є звіти касира і платіжні відомості.

Розрахунково-платіжні відомості підписує керівник та головний бухгалтер підприємства. Цей документ одночасно є особовим рахунком працюючих та оборотною відомістю до рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці". При веденні Розрахунково-платіжних відомостей не включаються виплати, які не входять у фонд заробітної плати і в заробітну плату працівників при підрахунку її середніх розмірів, а також суми, які не оподатковуються податком з доходів фізичних осіб (добові при службових відрядженнях, допомога при народженні дитини, допомога малозабезпеченим сім'ям на дітей, допомога на поховання тощо). Ці суми виплачуються окремо за платіжними відомостями або видатковими касовими ордерами. Первинний облік нарахування заробітної плати водіям в ТОВ «Український кристал» регулюється Інструкцією «Про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи», затвердженої Наказом Мінстату України і Мінтранспорту України від 07.08.1996 р. № 228/253. Цією Інструкцією затверджені такі форми єдиної первинної транспортної документації: Подорожній лист вантажного автомобіля ф. №1-ТН (див. дод 3.3.3.); Подорожній лист вантажного автомобіля ф. №2. Подорожні листи типових форм, оформлені належним чином, видаються водію під розписку. На лицьовому його боці записують завдання водію і характеристику автомобіля та реєструють видачу палива, на зворотному - виконання завдання, що засвідчується підписом відправника і одержувача вантажу. Всі подорожні листи після виконання робіт здають у бухгалтерію, де на їх основі нараховують оплату праці за робочий день (день або зміну), визначають обсяг виконаних робіт і наданих послуг. Для нарахування заробітної плати за чергову або навчальну відпустку, а також звільнення з роботи до закінчення місяця оформляється Розрахунок заробітної плати ф. № ПСГ-6, де обчислюється середній заробіток за місяць і день, показуються усі види оплати та утримань, а також визначається сума, що належить до виплати.

Перевірені і затверджені первинні документи з обліку праці та її оплати повинні бути узагальнені і згруповані за кожним працівником підприємства для організації розрахунків з ними. Групування даних про нараховану заробітну плату за кожним працівником проводять у таких реєстрах і документах: Табель обліку робочого часу, Накопичувальна відомість обліку роботи вантажного автотранспорту (ф. № ЖН-6), Наряд на відрядну роботу (ф. № ПСГ-5), але на даний час на підприємстві не має відрядної роботи.

3.4 Порядок нарахування заробітної плати працівника підприємства

Нарахування заробітної плати здійснюється в грошовому виразі, незалежно від того, в якій формі (грошовій або натуральній) передбачається здійснювати її виплату.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про оплату праці» та Інструкції

№ 323 витрати на оплату праці складаються з:

1) фонду основної заробітної плати;

2) фонду додаткової заробітної плати;

3) інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Основним документом, що визначає на підприємстві економічні й організаційні основи оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах на підставі трудового договору з підприємством є Колективний договір.

Порядок нарахування заробітної плати, належної працівникам підприємства, залежить від форм оплати праці, що застосовуються на підприємстві, і організації виконання самих робіт (в індивідуальному порядку чи бригадою).

При погодинній оплаті праці яка застосовується на досліджуваному об’єкті, основним документом, який служить підставою для нарахування заробітної плати, є Табель використання робочого часу (див. дод. 3.3.1.).

У цьому разі для розрахунку погодинного заробітку працівника цього підприємства (це підприємство використовує лише погодинну форму оплати праці), бухгалтер знаходить його розряд, погодинну тарифну ставку даного розряду і кількість відпрацьованих годин за табелем. При розрахунку заробітної плати за посадовим окладом останній зберігається при відпрацюванні всіх робочих днів місяця. Якщо відпрацьована неповна кількість робочих днів, середньоденний заробіток перемножується на кількість відпрацьованих днів.

Приклад. Посадовий оклад працівника Твердохліб М.М. - 570 грн. Робочих днів у звітному місяці - 22, фактично відпрацьовано працівником – 22 днів. Середньоденний заробіток – 25,90 грн. (570 грн. : 22). Сума погодинного заробітку становить 570 грн. (25,90 грн. х 22). Працівник відпрацював усі робочі дні і йому було виплачено усю суму його посадового окладу.

Оплата праці у святкові і неробочі дні згідно зі ст. 103 КЗпП України здійснюється в подвійному розмірі.

Порядок оплати за час простою не з вини робітника оплачується з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу). Час простою з вини робітника не оплачується.

Оплата праці по середньому заробітку. Кабінет Міністрів України постановою від 08.02.95 № 100 (з доповненнями і змінами, внесеними постановами від 16.05.95 № 348 та від 24.02.97 № 185) затвердив Порядок визначення заробітної плати, дія якого поширюється на підприємства, установи й організації всіх форм власності. Зазначений Порядок застосовується у випадках:

§надання працівникам щорічної відпустки, додаткової відпустки у зв'язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей (або виплати компенсацій за не використану відпустку);

§ надання працівникам творчої відпустки;

§ виконання працівниками державних і громадських обов'язків;

§ переведення працівників на іншу легшу нижчеоплачувану роботу за станом здоров'я;

§ переведення вагітних жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу легшу роботу;

§ надання жінкам, які мають немовлят, додаткових перерв для годувавння дитини;

§ звільненим працівникам на встановлений чинним законодавством період їх працевлаштування;

§ службових відряджень;

§ вимушеного простою;

§виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності і пологах та в інших випадках, коли за чинним законодавством виплати здійснюються виходячи з середнього заробітку.

Виходячи із затвердженого Порядку визначення середньої заробітної плати, при нарахуванні оплати за час чергової і додаткової відпустки в календарних днях або за час відпустки у зв'язку з навчанням без відриву від виробництва, які надаються в календарних днях, виходять з сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців (або менший фактично відпрацьований період). У підрахунок середнього заробітку включаються всі види основної і додаткової заробітної плати, преміальні виплати (у тому числі одноразові заохочення працівникам за виконання важливих виробничих завдань, винагорода за результатами роботи підприємства за підсумками року), а також допомога по тимчасовій непрацездатності (за винятком виплат, передбачених п. 4 Порядку). Шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед настанням відпустки 12 місяців (або менший фактично відпрацьований період) на відповідну кількість календарних днів року (або менший відпрацьований період), за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством, і множенням на кількість календарних днів відпустки визначають заробітну плату працівникові за час відпустки. Якщо визначена за таким розрахунком сума заробітної плати за час відпустки виявиться нижче тарифної ставки або посадового окладу працівника на день відпустки, то підприємствам згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.92 № 140 «Про додаткові заходи у зв'язку з підвищенням заробітної плати» дозволено брати до розрахунку заробітну плату, встановлену з дня її останньої зміни, починаючи з якої здійснюється виплата по середньому заробітку. Середньоденний заробіток визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на кількість робочих днів (годин) за цей період. У разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів) згідно із законодавчими актами в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, робиться коригування заробітку на коефіцієнт його підвищення. Час виконання державних і громадських обов'язків оформляється Табелем обліку робочого часу і засвідчується довідкою організації і установи, де вони виконувались. Він оплачується за середньоденним (або середньогодинним) заробітком з розрахунку двох календарних місяців роботи.

Для працівників-підлітків чинним законодавством встановлена тривалість робочого часу на тиждень: віком від 16 до 18 років - 36 годин, віком від 15 до 16 років – 24 години. Пільгові години оплачуються: робітникам-відрядникам - за тарифною ставкою робітника-відрядника відповідного розряду; робітникам-погодинникам - за тарифною ставкою робітника-погодинника відповідного розряду.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9