Курсовая работа: Удосконалення обліку і аудиту виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції

Питома вага нерозподіленого прибутку на початок року склала 72,6%, але на кінець року вона збільшилася – 81,4%. На кінець року відбулося збільшення питомої ваги кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги на 6,1%.

Для визначення можливості підвищення ефективності функціонування підприємства за допомогою раціональної фінансової політики, для оцінки направлення його розвитку виходячи із потреб в фінансових ресурсах необхідно вивчити фінансовий стан.

2.2 Облікова політика ВАТ «Племзавод ім. Літвінова»

Приймаючи до уваги, що сільськогосподарське підприємство відповідає потребам звичайного підприємства, сплачує фінансові податки, передбачує обчислення собівартості сільськогосподарської продукції, керівництво ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» приказом від 12.12.2001 року №460 затвердило облікову політику. Згідно цьому приказу бухгалтерський облік на підприємстві ведеться згідно Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність», національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку і плану рахунків, затверджених приказом №281 від 12 грудня 1999 року № 291.

Зобов’язання по веденню обліку на підприємстві належить бухгалтерії підприємства зі штабом робітників 5 осіб під керівництвом головного бухгалтера, який здійснює розподіл обов’язки між підлеглими.

Облік ведеться по меморіально-ордерній формі обліку. Первинний облік здійснюється по затвердженим формам, запропонований бухгалтерією графік документообігу на підприємстві затверджено.

Основні засоби оприбутковуються на облік по первісній вартості придбання або виготовлення, або по справедливій вартості в інших випадках надходження. Переоцінка основних засобів здійснюється по необхідності згідно п. 16-21 і 31-32 П(с)БО № 7 «Основні засоби».

Переоцінка основних засобів здійснюється перед складанням річної звітності на основі висновків та рекомендацій інвентаризаційної комісії. Переоцінка об’єктів нерухомості здійснюється незалежними експертами оцінювачами. Переоцінка інших об’єктів - комісією із фахівців підприємства.

Нарахування амортизації на основні засоби здійснюють за методом прискореного зменшення залишкової вартості.

Запаси в період руху на підприємстві оцінюються методом ФІФО.

Періодичність визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів на підприємстві визначається як залишок запасів на кінець звітного періоду оцінюється за середніми цінами з урахуванням залишку матеріалів на початок звітного періоду.

Переоцінка нематеріальних активів по справедливій вартості на дату балансу здійснюється тільки в тих нематеріальних активах, по яких існує активний ринок. Переоцінка проводиться із залученням незалежного експерту.

Матеріальні активи із терміном корисного використання (експлуатації) понад 1 рік вартістю до 1 тис. грн. вважаються малоцінні необоротні матеріальні активи;

Амортизація по малоцінним необоротним матеріальним активам нараховується в першому місяці використання об’єкта у розмірі 50% його вартості та в місяць їх вилучення з активів у наслідок невідповідності критеріїв визнання активом – решта 50%;

Облік процесу виробництва ведеться на рахунку 23 і на рахунках класу 9 в розрізі господарських розрахункових підрозділів і існуючих об’єктів обліку.

Біологічні активи та сільськогосподарська продукція визначається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємств у майбутньому економічних вигод, пов’язаних з їх використанням та їх вартість може бути достовірно визначена.

Сільськогосподарська продукція при її первісному визначенні оцінюється за справедливою вартістю, зменшеної на очікувані витрати на місці продажу.

Загальновиробничі і інші непрямі витрати розподіляються між різними об’єктами пропорційно всім прямим витратам без вартості всіх основних матеріалів, витрати на утримання МТП розподіляються між об’єктами обліку витрат пропорційно об’єму робіт техніки.

Оцінка ступеня завершеності операцій з надання послуг з метою визначення доходів здійснюється шляхом вилучення виконаної роботи. При цьому в бухгалтерському обліку доходи відображають у звітному періоді після оформлення Акта про виконання робіт чи надання послуг.

Витрати на ремонт основних засобів, включених у витрати виробництва, розподіляють між різними об’єктами виробництва пропорційно базі, яка характеризується використанням відреконструйованних об’єктів.

Поточна дебіторська заборгованість за товари, робот і послуги враховується по чистій реалізаційній вартості. При відображенні у балансі зменшується на суму створеного резерву сумнівних боргів, створеного на основі аналізу платоспроможності по групам дебіторської заборгованості. Контроль за виконанням приказу покладено на головного бухгалтера ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» Салманову Н. М.

2.3 Організація обліку виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції

Організація первинного обліку. До готової продукції сільськогосподарського виробництва відносять продукцію, одержану від власних рослинницьких, тваринницьких та промислових підрозділів підприємства, яка призначена для продажу на сторону та для іншого невиробничого споживання (видачі й продажу працівникам, передачі в невиробничу сферу). Крім випуску готової продукції, підприємство може виконувати певні роботи для інших підприємств або надавати їм послуги. Таким чином, продукція підприємства може складатися з готової продукції, виконаних робіт і наданих послуг.

Реалізованою продукцією підприємства вважається готова продукція, товари, роботи, послуги, за які покупцю (замовнику) пред’явлені розрахункові документи. Пред’явленими розрахунковими документами (покупцю, замовнику) вважаються документи з моменту подачі їх в установу банка (при умові здійснення розрахункових операцій через установу банка) або передачі їх покупцю (замовнику) у відповідності з умовами, передбаченими договором (контрактом), тобто без участі установ банків.

Якщо покупець (замовник) по умовам договору отримує продукцію на підприємстві – виробнику, то така продукція вважається реалізованою після видачі і відповідного оформлення і пред’явлення покупцю – замовнику розрахункових документів. Реалізованою також вважається продукція, товари, роботи, послуги, за яку підприємство – продавець отримало плату або авансові платежі.

Заготівлю тварин обліковують на момент приймання підприємствами м’ясної промисловості і заготівельними організаціями за масою живих тварин, одержаної в результаті зважування, за вирахуванням встановлених знижок на кишково-шлунковий тракт, а також шляхом перерахунку м’яса після забою в масу живих тварин за встановленими коефіцієнтами.

Супровідними документами при продажу тварин є Товарно-транспортна накладна спеціалізованої форми №1-сг (тварини). У ній заповнюють такі реквізити: вид тварин, вік, вікова група, інвентарні номери, група за вгодованістю, кількість голів, жива маса, вантажовідправник і вантажоодержувач.

Дані по ВРХ записують на підставі зважування кожної голови в додаток до товарно-транспортної накладної, в якому зазначають вгодованість кожної голови, дату і час припинення годівлі. По свинях облік ведуть за окремими групами з однаковою вгодованістю.

На приймальних пунктах у Товарно-транспортних накладних роблять записи про вгодованість і масу тварин та інші показники, передбачені формою і одержані за результатами зважування і огляду.

На прийняті від господарства тварини виписують Приймальну квитанцію окремо на кожний вид тварин і на тварин підвищеної маси. На м’ясо, прийняте від господарства, також виписують приймальну квитанцію. Однак при цьому необхідно вказувати як забійну масу, так і в перерахунку її в живу (при вищій вгодованості коефіцієнт переведення становить 2,05, середній – 2,7).

Кожна партія молока і молокопродуктів, яка відправляється з господарства в рахунок виконання держзамовлення, повинна супроводжуватися Товарно-транспортною накладною спеціалізованої форми №1-сг (молоко, сировина). Характерними реквізитами цієї форми є маса молока в перерахунку на базисний вміст жиру, кислотність і температура молока, ступінь чистоти, питома вага і сорт молока, маса (нетто, тара брутто).

Після підписання здавальником і приймальником товарно-транспортної накладної «1-сг (молоко, сировина) молоко вважається прийнятим і відповідальність за нього несе заготівельна організація. При цьому перший примірник товарно-транспортної накладної залишається в господарстві, другий передається заготівельнику, третій – водієві.

При організації виїзної торгівлі необхідно перш за все одержати дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі, оформити відрядження продавцю, визначити спосіб здачі виручки, придбати торгівельний патент.

При перевезенні продукції автомашиною і при здійсненні виїзної торгівлі застосовуються первинні документи, передбачені Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні. Ним передбачені такі основні, необхідні при перевезенні вантажів, оформленні документи: дорожній лист і товарно-транспортна накладна. Залежно від виду вантажу, його специфічних особливостей до основних документів додаються інші документи як: ветеринарні і санітарна довідки, що свідчать про кількість і якість товару, сертифікати, свідоцтво, паспорти тощо.

При реалізації продукції окремим працівникам господарства та іншим особам зі складів за готівку використовують накладну внутрігосподарського призначення і прибутковий касовий ордер.

Організація синтетичного і аналітичного обліку. Випуск готової сільськогосподарської продукції, яка призначена для реалізації, і одержання прибутку є головною метою виробничої діяльності ВАТ «Племзавода ім. Літвінова». В процесі виробництва формуються витрати на виробництво сільськогосподарської продукції і її виробнича собівартість.

До виробничої собівартості сільськогосподарської продукції включають:

·  прямі матеріальні витрати;

·  прямі витрати на оплату праці;

·  інші прямі витрати;

·  загальновиробничі витрати.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості сільськогосподарської продукції установлюються підприємством.

За способом включення до собівартості витрати поділяються на прямі та непрямі.

Прямими називаються ті витрати, які безпосередньо можуть бути віднесені до конкретного об’єкта витрат і включені до собівартості сільськогосподарської продукції.

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виробленої продукції або є її необхідним компонентом, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат.

До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт, або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат.

До складу інших прямих витрат т включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація тощо.

Непрямі витрати – це витрати, що не можуть бути віднесені безпосередньо до певного об’єкта витрат економічно можливим шляхом. Такі витрати відносяться до вирощування багатьох культур, кількох груп тварин, виконання різних робіт. Для включення до собівартості ці витрати необхідно попередньо розподілити між об’єктами обліку.

Прямі виробничі витрати в ВАТ «Племзаводі ім. Літвінова» обліковуються безпосередньо на рахунку 23 «Виробництво», де узагальнюється інформація про виробничі витрати. Сальдо по рахунку 23 означає незавершене виробництво і відображується в активі балансу, саме тому цей рахунок включено до 2 класу «Запаси». Це ж можна віднести до рахунка 24 «Брак у виробництві».

Деякі витрати, частково пов’язані з виробничою діяльністю, обліковуються також на рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів». На цьому рахунку узагальнюється інформація про витрати, що здійснено в звітному році, але які підлягають віднесенню до витрат майбутніх періодів. Подальша ж деталізація даних про витрати та вихід сільськогосподарської продукції основних галузей виробництва здійснюється в розрізі цілої системи субрахунків та об’єктів аналітичного обліку, які відкриваються до названих синтетичних рахунків.

Аналітичний облік по кожному з субрахунків ведеться за окремими видами виробництва, переділами, партіями в розрізі статей, передбачених «Рекомендаціями про планування, облік і калькулювання собівартості продукції сільськогосподарських підприємств».

Непрямі витрати обліковуються на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати». Вкінці звітного періоду рахунок 91 закривається шляхом списання розподілених між видами продукції загальновиробничих витрат в дебет рахунка 23 «Виробництво». Отже, підприємство обліковує вироблену продукцію за скороченою (неповною) собівартістю.

Порядок обліку готової сільськогосподарської продукції за скороченою (без частки загальногосподарських і комерційних витрат) собівартістю і віднесення умовно-постійних (адміністративних) витрат прямо на рахунок 79 «Фінансові результати».

Загальногосподарські витрати, які зв’язані з управлінням і обслуговуванням підприємства в цілому, обліковується на рахунку 92 «Адміністративні витрати».

Процес реалізації сільськогосподарської продукції відображають на кількох балансових рахунках: 90 «Собівартість реалізації», 93 «Витрати на збут», 70 «Доходи від реалізації».

Для обліку доходів від реалізації в ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» призначено рахунок 70 «Доходи від реалізації». Цей рахунок призначено для узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, а також про суму знижок, наданих покупцям та про інші вирахування з доходу.

Рахунок 70 «Доходи від реалізації» має такі субрахунки:

·   701 «Дохід від реалізації готової продукції»;

·  702 «Дохід від реалізації товарів»;

·  703 «Дохід від реалізації робіт і послуг»;

·  704 «Вирахування з доходу»;

·  705 «Перестрахування».

По кредиту субрахунку 701, 702, 703 відображають збільшення (одержання) доходу, по дебету – належна сума непрямих податків (акцизного збору, ПДВ та інших податків) та списання у порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати».

Окремими групами доходів від реалізації готової продукції можуть бути:

·  доходи від реалізації продукції рослинництва;

·  доходи від реалізації продукції тваринництва;

·  доходи від реалізації продукції переробки продукції рослинництва і тваринництва.

Для обліку собівартості реалізованої сільськогосподарської продукції в ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» призначено рахунок 90 «Собівартість реалізації».

За дебетом цього рахунку відображають виробничу собівартість реалізованої сільськогосподарської готової продукції; фактична собівартість реалізованої сільськогосподарської продукції (без торгових націнок), за кредитом – списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 «Фінансові результати».

Рахунок 90 «Собівартість реалізації» має такі субрахунки:

·  901 «Собівартість реалізованої готової продукції»;

·  902 «Собівартість реалізованих товарів»;

·  903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг»;

·  904 «Страхові виплати».

При організації аналітичного обліку по рахунку 90 «Собівартість реалізації» необхідно дотримуватись того принципу, який закладений при організації аналітичного обліку по рахунку 70 «Доходи від реалізації» тобто аналітичні рахунки як за напрямами реалізації, так і за видами реалізованої продукції, товарів, робіт , послуг повинні бути тотожними.

Для обліку витрат на збут в «ВАТ Племзавод ім. Літвінова» передбачено ведення рахунку 93 «Витрати на збут», на якому воно відображає витрати, пов’язані з реалізацією продукції; тара і пакувальні матеріали для готової продукції; доставка продукції на місце відправлення; інші аналогічні за призначенням витрати.

Списання витрат на збут на підставі бухгалтерської довідки відображають на підприємстві по кредиту 93 «Витрати на збут» і по дебету – 79 «Фінансові результати».

Зіставлення чистих доходів від реалізації, які відображені на рахунку 70 «Доходи від реалізації» та собівартості реалізованої продукції, яка відображується на рахунку 90 «Собівартість реалізації» дає змогу визначити валовий фінансовий результат (прибуток, збиток), який показується окремою статтею в Звіті про фінансові результати.

Поряд з виробництвом і реалізацією сільськогосподарської продукції підприємство займається роздрібною торгівлею товарами. Для обліку реалізації товарів застосовується субрахунок 902 «Собівартість реалізованих товарів» і 702 «Дохід від реалізації товарів». Витрати на збут товарів відображають на рахунку 93 «Витрати на збут».

В ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» відбувається реалізація багатьох видів сільськогосподарської продукції.

Формування доходів і витрат від різних видів діяльності є передумовою формування фінансових результатів. Поняття фінансових результатів діяльності підприємства трактується в П(с)БО 3 «Звіт про фінансові результати».

Для обліку й узагальнення інформації про фінансові результати від звичайної діяльності в ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» передбачено рахунок 79 «Фінансові результати». По кредиту відображають суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, по дебету – суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, також належна нарахованого податку на прибуток.

Рахунок 79 «Фінансові результати» має такі субрахунки:

·  791 «Результат операційної діяльності»;

·  792 «Результати фінансових операцій»;

·  793 «Результати іншої звичайної діяльності»;

·  794 «Результат надзвичайних подій».

2.4 Організація аудиту виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції

В умовах ринкової економіки важливою формою контролю є аудит. Аудиторська діяльність в Україні регламентується Законом України «Про аудиторську діяльність» від 22.05.93г.

Аудит витрат на виробництво і калькуляції собівартості продукції рослинництва

Мета аудиту – підтвердити правильність формування та достовірності відображення витрат у бухгалтерському обліку.

Завдання аудиту - встановити:

- додержання підприємством визначеного П (С) БО 16 «Витрати» їх переліку при віднесенні окремих витрат до прямих матеріальних, трудових та ін., а також загальновиробничих;

- правильність відображення в регістрах бухгалтерського обліку всіх видів прямих витрат на виробництво;

- законність формування загальновиробничих витрат та віднесення їх на рахунки бухгалтерського обліку;

- правильність калькуляції собівартості продукції.

Важливим етапом аудиторської перевірки витрат та виходу продукції рослинництва є з’ясування об’єктів та номенклатури статей витрат і документального оформлення господарських операцій.

У бухгалтерському обліку дані про витрати та вихід продукції рослинництва містяться у первинних документах, в яких відображено витрати матеріальних, грошових, трудових ресурсів і вихід продукції, зведених даних у накопичувальних відомостях, призначених для отримання узагальнюючих показників, які потім переносяться в регістри синтетичного й аналітичного обліку за кореспондуючими рахунками.

Аудитор має з’ясувати наявність правильно оформлених чотирьох груп документів: з обліку витрат праці, предметів праці, засобів праці, виходу продукції.

Аудитор з’ясовує перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції відповідно до порядку, встановленого самостійно сільськогосподарськими підприємствами з урахуванням П (С) БО 16 та Методичних рекомендацій.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12