Реферат: Методика та техніка складання річного фінансового звіту

Операційна діяльність — це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Основна діяльність— це операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, послуг), що є визначальною метою створення підприємства та забезпечують основну частку його доходу. Для торговельного підприємства такими будуть операції з придбання та реалізації товарів, для виробничого — придбання матеріалів і сировини, виготовлення продукції та її реалізації, для інвестиційної компанії — формування портфелю інвестицій тощо. Витрати, пов'язані з основною діяльністю, розрізняють за функціями — ви­робництво, управління, збут та інші.

Інвестиційну та фінансову діяльність, як правило, визначають під час скла­дання звіту про рух грошових коштів. Інвестиційною діяльністю вва­жають придбання та реалізацію тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів. Під фінансовою діяльністю розуміють діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

У звіті про фінансові результати статті, пов'язані з цими видами діяльності, надані в статтях:

• дохід від участі в капіталі;

• інші фінансові доходи (прибутки);

• інші доходи (прибутки);

• фінансові витрати;

• втрати від участі в капіталі;

• інші витрати.

За класифікацією доходів і витрат за видами діяльності і функціями побудований розділ І звіту про фінансові результати, що забезпечує послідовне зіставлення доходів і витрат для визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду. У розділі II звіту про фінансові результати операційні витрати (на виробниц­тво, збут, управління та інші операційні витрати) надаються в розрізі економічних елементів.

3.3. Визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду

Призначення звіту про фінансові результати полягає у визначенні чистого прибутку (збитку) звітного періоду. З цією метою у формі звіту передбачається послідовне зіставлення його статей. Таким чином, процес розрахунку прибутку (збитку) звітного періоду може бути поділений на такі кроки:

1. Визначення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, послуг). Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідних податків, зборів, знижок тощо.

2. Розрахунок валового прибутку (збитку). Валовий прибуток (збиток) розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

3. Визначення фінансового результату—прибутку (збитку) — від операційної діяльності. Визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого опе­раційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших опе­раційних витрат.

4. Розрахунок прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування. Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат (збитків).

5. Визначення прибутку (збитку) від звичайної діяльності. Прибуток від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податків з прибутку. Збиток від звичайної діяльності дорівнює збитку від звичайної діяльності до оподатку­вання та сумі податків на прибуток.

6. Визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду. Чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збит­ку) від звичайної діяльності та надзвичайного доходу, надзвичайних витрат і податків з надзвичайного прибутку.

3.4. Примітки до звіту про фінансові результати

У примітках до звіту про фінансові результати перш за все надають більш детальну інформацію про доходи.

Розкриття прибутку або збитку від звичайної діяльності необхідне у разі:

• списання вартості запасів до чистої вартості реалізації, або основних засобів до відновленої вартості, а також сторнування такого часткового списання;

• реструктуризації діяльності підприємства та сторнування будь-яких забез­печень на реструктуризацію;

• реалізації об'єктів основних засобів;

• реалізації довгострокових інвестицій;

• припиненні діяльності;

• врегулюванні судових позовів;

• інших випадків сторнування забезпечень.

Розкриття надзвичайних статей необхідне, тому ідо у звіті про фінансові результати наведена їх загальна сума. Підприємство у примітках пояснює, внаслідок яких саме надзвичайних подій отриманий дохід або понесені витрати.

Розкриття податку на прибуток у примітках здійснюється за таким планом:

1. основні компоненти податкових витрат (доходу);

2. сукупний поточний та відкладений податок, пов'язаний зі статтями, що дебетуються або кредитуються на власний капітал;

3. податкові витрати (доходи), пов'язані з екстраординарними статтями;

4. взаємозв'язок між податковими витратами (доходом) та обліковим прибутком;

5. зміна ставок оподаткування;

6. тимчасові різниці;

7. невикористані податкові збитки та невикористані податкові пільги;

8. податкові витрати по припинених операціях;

9. відстрочений податковий актив.

До основних компонентів податкових витрат (доходу) відносять:

10. поточні податкові витрати (доходи);

11. усі коригування, визнані протягом періоду щодо поточних податків попередніх періодів;

12. суму відкладених податкових витрат (доходу), що відноситься до виник­нення та сторнування тимчасових різниць;

13. суму відкладених податкових витрат (доходу), що відноситься до зміни ставок оподаткування або введення нових податків;

14. суму вигоди, що виникає від раніше невизнаних податкових збитків, податкових пільг або тимчасових різниць попереднього періоду, яка викорис­товується для зменшення поточних податкових витрат;

15. суму вигоди, що виникає від раніше невизнаних податкових збитків, по­даткових пільг або тимчасових різниць попереднього періоду, яка використовується для зменшення відкладених податкових витрат;

16. відкладені податкові витрати, що виникають від списання або сторнуван­ня попереднього списання відкладеного податкового активу.

Щодо тимчасових різниць розкривають:

• суму (та дату закінчення строку дії, якщо є) тимчасових різниць, що не підлягають оподаткуванню, невикористаних податкових збитків та невико­ристаних податкових пільг, за якими відкладений податковий актив у балансі не визнається;

• сукупну суму тимчасових різниць, супутніх інвестиціям у дочірні підпри­ємства, відділення та асоційовані компанії, а також

• часток в спільних підприємствах, щодо яких відкладені податкові зобов'я­зання не були визнаними

Щодо кожного типу тимчасової різниці та кожного типу невикориста­них податкових збитків та невикористаних податкових пільг розкривають:

• суму відкладених податкових активів та зобов'язань, що визнані в подано­му балансі за кожний період;

• суму відкладених податкових доходів чи витрат, що визнані у звіті про при­бутки та збитки, якщо вони не є очевидними із змін сум, визнаних у балансі

Щодо припинених операцій розкривають податкові витрати, пов'язані з:

• прибутком або збитком від припинення операції;

• прибутком або збитком при звичайному перебігу припиненої операції за період, разом з поданням відповідних сум за кожний попередній період

Суму відкладеного податкового активу та характер свідчення, що підтверджує його визнання, розкривають, якщо:

• використання відкладеного податкового активу залежить від майбутніх опо­датковуваних прибутків, які перевищують прибутки, що виникають від стор­нування існуючих тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню;

• підприємство зазнало збитків або в поточному, або в попередньому періоді за податковим законодавством, до якого відноситься відкладений подат­ковий актив.

 Хоча прибутку на акцію присвячений окремий розділ звіту про фінансові результати, існує необхідність розкриття додаткової інформації про цей показ­ник у примітках. Підприємству слід розкривати: порядок розрахунку показників ПНА; узгодження сум, використаних як чисельники при обчисленні обох показників ПНА, з сумами чистого прибутку або збитку періоду; узгодження обох показників ПНА між собою; перерахунок показників ПНА попереднього звітного періоду.

4.1. Призначення та структура звіту про рух грошових коштів

Звіт про рух грошових коштів містить інформацію про грошові потоки підприємства за звітний період. Під грошовими потоками розуміють надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів. Грошові кошти включають кошти в касі та на рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій. Еквівалентами грошових коштів є короткострокові фінансові інвестиції, які можуть бути вільно конвертовані у відому суму коштів і мають незначний ризик щодо зміни вартості. Звичайно такими еквівалентами є високоліквідні інвестиції в цінні папери на строк, що не перевищує 3 місяці (казначейські векселі, депозитні сертифікати тощо).

Рух коштів відображається в звіті про рух грошових коштів в розрізі трьох видів діяльності: операційної, інвестиційної та фінансової.

Операційна діяльність – це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною та фінансовою.

Інвестиційна діяльність – це сукупність операцій з придбання та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів.

Фінансова діяльність - це сукупність операцій, які призводять до зміни величини та (або) складу власного та позикового капіталу.

Застосовуючи розглянуту класифікацію слід мати на увазі, що віднесення руху коштів до відповідної групи залежить в першу чергу від характеру господарської діяльності підприємства. Наприклад, інвестиції в цінні папери, звичайно є інвестиційною діяльністю підприємства, але є основною (операційною) діяльністю інвестиційної компанії.

Крім того, якщо одна операція включає суми коштів від декількох видів діяльності, ці суми необхідно розподіляти між відповідними видами діяльності.

Так, наприклад, суму сплачену банку, яка включає погашення позики та відсотки, буде відображена двома позиціями: відсотки - у складі операційної діяльності, а погашення позики - у складі фінансової діяльності.

Негрошові операції - це операції, які не потребують використання грошо­вих коштів або їхніх еквівалентів. Негрошові операції не включаються до звіту про рух грошових коштів. Негрошові операції пов'язані з фінансовою та інвестиційною діяльністю слід розкривати в примітках до фінансових звітів.

Внутрішні зміни у складі грошових коштів та їх еквівалентів не відображаються у звіті про рух грошових коштів. Наприклад, надходження коштів з банку до каси підприємства не роз­глядається як рух грошових коштів в результаті операційної діяльності.

Для складання звіту про рух грошових коштів звичайно використовують показни­ки балансу, звіту про фінансові результати та дані аналітичного бухгалтерського обліку.

Процес складання звіту про рух грошових коштів включає п'ять основних етапів:

1) Визначення зміни залишків грошових коштів та їх еквівалентів.

Для визначення зміни залишків грошових коштів та їх еквівалентів необхідно зіставити суми статті балансу "Грошові кошти та їх еквіваленти" на початок і кінець року та відобразити їх у відповідних статтях звіту про рух грошових коштів: звітний період (залишок коштів на кінець звітного періоду) – попередній період (залишок коштів на початок року) = зміна коштів.

2) Визначення руху  грошових коштів у результаті операційної діяльності.

Згідно з МСБО 7 інформація про рух грошових коштів у результаті операційної діяльності може бути наведена із застосуванням прямого або непрямого методів.

При застосуванні прямого методу для визначення суми чистого надход­ження (видатку) коштів в результаті операційної діяльності у звіті послідовно наводяться всі основні класи (статті) надходжень та видатків, різниця яких показує приріст або зменшення грошових коштів. Інформацію про рух коштів внаслідок, операційної діяльності можна отримати з облікових реєстрів або шляхом послідовного коригування статей звіту про фінансові результати.

Непрямий метод передбачає визначення суми чистого надходження (ви­датку) в результаті операційної діяльності шляхом послідовного коригування показника прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування, наведено­го в звіті про фінансові результати.

Форма звіту про рух грошових коштів, встановлена П(С)БО 4, передбачає викорис­тання непрямого методу подання інформації про рух коштів в результаті операційної діяльності.

Процес заповнення розділу 1 "Рух коштів в результаті операційної діяльності" включає п'ять кроків:

Крок 1. Перенос показника прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування (перенесення показника фінансового результату (прибутку або збитку) від звичайної діяльності до оподаткування, відображеного в звіті про фінансові результати до звіту про рух грошових коштів)

Крок 2. Визначення прибутку (збитку) від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах. Цей крок має за мету врахувати вплив на прибуток негрошових витрат (амортизації активів, забезпечень зобов'язань, витрат на сплату відсотків по фінансових зобов'язаннях), а також фінансових результатів, не пов'язаних з операційною діяльністю.

Крок 3. Визначення грошових коштів від операційної діяльності. Цей крок дає можливість визначити суму грошових коштів отриманих підприємством від операційної діяльності шляхом коригування прибутку (збитку) від операційної діяльності на зміни у складі оборотних активів, поточних зобов'я­зань, витрат і доходів майбутніх періодів

 Крок 4. Визначення чистого руху коштів до надзвичайних статей. Чистий рух коштів до надзвичайних статей визначається шляхом вирахуван­ня з суми грошових коштів від операційної діяльності сплачених відсотків та сплачених податків на прибуток

Крок 5. Визначення чистого руху коштів від операційної діяльності. Для визначення чистого руху коштів від операційної діяльності необхідно врахувати рух коштів внаслідок надзвичайних подій, які не пов'язані з інвестиційною або фінансовою діяльністю.

3). Визначення руху коштів внаслідок інвестиційної діяльності

Надходження або видаток коштів від інвестиційної діяльності визначаються на основі аналізу:

• змін у статтях необоротних активів

• зміни поточних фінансових інвестицій

• статей звіту про фінансові результати ("Дохід від участі в капіталі", "Інші фінансові доходи», «Інші доходи", "Втрати від участі в капіталі", "Інші витрати").

Результати такого аналізу відображаються у відповідних статтях розділу II звіту про рух грошових коштів.

У статті "Реалізація фінансових інвестицій" знаходять відображення суми грошових надходжень від продажу акцій або боргових зобов'язань інших підприємств (інші ніж надходження за такими інструментами, що визнаються як еквіваленти грошових коштів, або за такими, що утримуються для дилерсь­ких або торгівельних цілей).

У статті "Реалізація необоротних активів" відображається надходження гро­шових коштів від продажу основних засобів, нематеріальних активів, а також інших довгострокових необоротних активів (крім фінансових інвестицій).

У статті "Реалізація майнових комплексів" показується надходження грошо­вих коштів від продажу дочірніх підприємств та інших господарських одиниць (за вирахуванням грошових коштів і еквівалентів, які були реалізовані у складі май­нового комплексу).

У статті "Отримані відсотки" відображаються надходження грошових коштів у вигляді відсотків за аванси грошовими коштами та позик, наданих іншим сто­ронам (інші, ніж аванси і позики, здійснені фінансовою установою).

У статті "Отримані дивіденди" відображаються суми грошових надход­жень у вигляді дивідендів, як результат придбання акцій або боргових зобов­'язань інших підприємств, а також часток участі у спільних підприємствах (інші ніж виплати за такими інструментами, що визнаються як еквіваленти грошо­вих коштів, або за такими, що утримаються для дилерських або торгівельних цілей).

У статті "Інші надходження" показуються надходження грошових коштів від повернення авансів (крім авансів, пов'язаних з операційною діяльністю) та по­зик, наданих іншим сторонам (інші ніж аванси та позики фінансової установи), надходження грошових коштів від ф'ючерсних контрактів, форвардних контрактів, опціонів та контрактів "своп" (за виключенням випадків, коли такі контракти є основною діяльністю підприємства, або надходження класифікуються як фінансова діяльність), та інші надходження, які не передбачені в наведених вище статтях.

 У статті "Придбання фінансових інвестицій" відображаються виплати грошо­вих коштів для придбання акцій або боргових зобов'язань інших підприємств, а також часток участі у спільних підприємствах (інші ніж виплати за такими інструментами, що визнаються як еквіваленти грошових коштів, або за такими, що утримуються для дилерських або торгівельних цілей).

У статті "Придбання необоротних активів" показуються виплати грошових коштів для придбання основних засобів, нематеріальних активів, та інших необо­ротних активів (крім фінансових інвестицій).

У статті "Придбання майнових комплексів" відображаються грошові кошти та їх еквіваленти, сплачені за придбані дочірні підприємства та інші господарські одиниці (за вирахуванням грошових коштів і еквівалентів, придбаних у складі майнового комплексу).

У статті "Інші платежі" показуються аванси (крім авансів, пов'язаних з операційною діяльністю) та позики грошовими коштами, надані іншим сторо­нам (інші ніж аванси і позики, здійснені фінансовою установою); виплати гро­шових коштів за ф'ючерскими контрактами, форвардними контрактами, опціонами та контрактами "своп" (за виключенням випадків, коли такі кон­тракти є основною діяльністю підприємства, або виплати класифікуються як фінансова діяльність) та інші платежі, що не передбачені в наведених вище статтях.

У статті "Чистий рух коштів до надзвичайних подій" показується різниця між сумою грошових надходжень та видатків, пов'язаних із звичайною інвестиційною діяльністю.

У статті "Рух коштів від надзвичайних подій" відображаються відповідно над­ходження або видаток коштів, пов'язані з надзвичайними подіями в процесі інвестиційної діяльності.

У статті "Чисті надходження (видаток) від інвестиційної діяльності" відображається результат руху коштів від інвестиційної діяльності з урахуванням руху коштів від надзвичайних подій.

4). Визначення руху коштів внаслідок фінансової діяльності

Для визначення надходження та видатку коштів у результаті фінансової діяльності слід проаналізувати зміни у статтях балансу за розділом "Власний капітал" та статтях, пов'язаних з фінансовою діяльністю, наведених у розділах балансу "Забезпечення наступних витрат і платежів", "Довгострокові зобов'я­зання" і "Поточні зобов'язання" ("Короткострокові кредити банків" і "Поточна заборгованість по довгострокових зобов'язаннях", "Поточні зобов'язання по роз­рахунках з учасниками" тощо).

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5