Реферат: Облік, контроль та аналіз формування прибутку підприємства та розрахунок з бюджетом його оподаткуванн

          При цьому управлінські служби (цехи, відділи) несуть повну відповідальність за підготовку й передавання відповідної інформації, оформленої у вигляді документів або виконаного розрахунку на місці виникнення даних, а бухгалтерія, крім того, несе загальну відповідальність за організацію і ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.

          Основним завданням комплексу автоматизованого обліку прибутку є забезпечення:

-     обліку та аналізу витрат як по окремих статтях, так і в цілому по підприємству;

-     правильності віднесення доходів і витрат до відповідних звітних періодів;

-     обліку витрат і результатів діяльності по структурних підрозділах;

-     обчислення показників, які характеризують раціональне використання та втрати всіх видів ресурсів;

-     автоматизованого розрахунку витрат обігу на залишок  та реалізовані товари за звітний місяць згідно з відповідним алгоритмом;

-     одержання на ЕОМ розрахунку реалізованих торговельних націнок;

-     формування та розподіл прибутків по підприємству та структурних підрозділах;

-     ретроспективного аналізу за допомогою імітаційних та оптимізаційних моделей;

-     накопичення даних для відображення їх у машинних регістрах синтетичного обліку, деклараціях по податку на прибуток, бухгалтерській звітності.

Інформація із зазначених завдань формується у різних масивах, які створюються за документами, що відображають переміщення товарно – матеріальних цінностей, засобів, коштів, розрахунків, фондів. Тобто інформаційно ці завдання пов¢язані між собою, а також із завданнями інших комплексів системи автоматизації бухгалтерського обліку.

Комплекси завдань “Облік готової продукції, товарів та витрат обігу”         , “Облік фінансових результатів та використання прибутку” передбачають використання планових показників з товарообігу, даних виробничих програм та їх виконання з витрат і прибутків, показники довідкових та нормативних масивів.

          Тому вирішення комплексу завдань, що розглядаються, передбачає зв¢язок із завданнями інших комплексів, які виділяються згідно з методичними матеріалами щодо створення підсистеми “Бухгалтерський облік” у складі АСУ підприємств споживчої кооперації: “Облік грошових коштів”, “Облік розрахунків”, “Облік кредитів банку та фінансування”, “Облік заробітної плати та розрахунків з оплати праці”, “Зведений облік по синтетичних розрахунках”, “Формування бухгалтерської звітності”.

          Крім того, інформаційні взаємовідносини налагоджуються із комплексами завдань інших підсистем – наприклад, “Оперативне управління”.

          Інформація, яка формується на рахунках прибутків накопичується при вирішенні інших облікових завдань. Внаслідок цього вона є похідною за характером і часом відображення в бухгалтерських регістрах.

          Автоматизоване вирішення комплексних завдань, які розглядаються, базується на створенні інформаційної бази, що включає повідомлення про залишки у розрізі синтетичних рахунків та об¢єктів аналітичного обліку. В умовах функціонування автоматизованого робочого місця бухгалтера саме бухгалтерські працівники при впровадженні ЕОМ мають здійснити трудомісткий процес підготовки та ручного введення з клавіатури як залишків, так і сум оборотів по цим рахунках з початку року.

          Інформаційне забезпечення охоплює також сукупність нормативно – довідкових відомостей, які представлені різноманітними довідками. Їх кількість і склад залежать від програмного забезпечення, що використовується на даному підприємстві. Але який програмний продукт не застосовувався б, виникає потреба розробки спеціальних кодів.

          Так, для рахунку 44 “Витрати обігу” по всіх субрахунках найбільш доцільно використовувати код, побудований згідно з затвердженою Правлінням Укоопспілки уніфікованою для всіх галузей обліковою номенклатурою статей витрат. Методичними матеріалами щодо створення підсистеми “Бухгалтерський облік” рекомендується структура коду, де перші три знаки – номер рядка звіту про витрати обігу, а четвертий знак – субстаття.

          Щодо кількості статей облікової номенклатури – складається тенденція до їх скорочення. З 47 їх кількість зменшилась до 20, а нині діє 16.

          При розробці кодів по рахунку 80 “Прибутки і збитки” побудова коду здійснюється згідно з номерами рядків звітності про фінансові результати та їх використання.

          Для поглиблення деталізації видів доходів та витрат можливе відділення ще одного знака, який визначає конкретну статтю в межах номера рядка звітності.

          Для інших балансових рахунків, на який обліковується доходи і витрати – 31 “Видатки майбутніх періодів”, 42 “Торговельна націнка”, 81 “Використання прибутку”, 83 “Доходи майбутніх періодів”, 89 “Резерви майбутніх витрат і платежів”, доцільне використання кодів, побудованих за порядковим методом кодування.

          Розроблені коди вводяться з клавіатури в ЕОМ для створення довідника, який може доповнюватися та коригуватися.

          При наявності взаємозв¢язків цього комплексу з іншими завданнями, використовуються довідники господарських операцій, структурних підрозділів, матеріально відповідальних осіб, торговельних партнерів, аналітичних рахунків, бухгалтерських кореспонденцій.

          При кодуванні документів бухгалтер використовує роздруковані на принтері довідники. Функціонування АРМ бухгалтера дозволяє здійснювати введення в ЕОМ даних з документів, не виконуючи їх кодування. Дуже зручно використовувати діалоговий режим, при якому бухгалтер швидко за допомогою дисплея знаходить потрібний код.

          Вхідні дані для вирішення зазначених завдань знаходяться у первинних документах, які формуються на основі товарно – грошових, товарних, касових звітів, виписок банків з розрахункових рахунків, відомостей нарахування заробітної плати; розрахунків автоматизації основних засобів, зносу малоцінних і швидкозношуваних предметів; розрахунків природних втрат товарів; відомостей розрахунків відрахувань у спеціальні фонди та ін.

          Більша частина початкових даних формується при вирішенні суміжних комплексів облікових завдань. При наявності взаємозв¢язку облікових комплексів ця інформація передається за допомогою внутрішньомашинного обліку.

4.2. Алгоритм розв¢язування задачі автоматизації, контролю та аналізу формування прибутку, характеристика та призначення результатної інформації.

          Побудова технологічного процесу обробки інформації про витрати і фінансові результати має свої особливості. Формування інформації при вирішенні інших облікових завдань обмежує технологію обробки даних узагальненням облікової інформації, її коригуванням та видачею результатів машинограм.

          Алгоритми, які реалізуються на даній дільниці, передбачають сумування по різних угрупуваннях, обчислення оборотів та вихідного сальдо. Є і спеціальні алгоритми.

          Щомісяця автоматизовано розраховуються витрати обігу на залишок товарів.

          Для автоматизованого розрахунку витрат обігу на залишок товарів використовуються дані про фактичний товарообіг за звітний місяць, початкові і кінцеві залишки товарів, суми витрат, товарообігу.

Sp = åj=1 Tні + ВР - åj=1 Ткі

          де: Ткі – сума витрат обігу на залишок товарів на кінець звітного періоду по

      і статті.

     Тні – сума витрат обігу на початок звітного періоду по і статті.

     Тпі – сума витрат обігу за звітний період по і статті.

     Okoj – вартість залишків товарів на кінець звітного періоду.

     OjT – вартість реалізованих товарів за звітній період.

     ВР – сума витрат обігу по субрахунку.

          Вихідна форма машинограм “Розрахунок частки витрат обігу на залишок товарів” не відрізняється від розрахунку, який виконується вручну бухгалтером.

          Але бухгалтер звільнений від відображення результатів обчислення на рахунках 44 “Витрати обігу” та 80 “Прибутки і збитки”.

          Алгоритм автоматизованого розрахунку витрат обігу використовується для формування їх масиву на реалізовані товари. Підсумкові дані автоматизовано відображаються на аналітичних рахунках та фіксуються  в пам¢яті ЕОМ.

          Подібно за спеціальним алгоритмом виконується розрахунок реалізованих торгівельних націнок. Сума реалізованих націнок автоматизовано відображається по дебету рахунку 42 “Торгівельна націнка” та кредиту рахунку 80 “Прибутки і збитки”.

          Після цього запису на рахунку 42 “Торгівельна націнка” залишається сальдо торгівельних націнок по нереалізованих товарах.

          Розрахунок роздруковується за допомогою принтера.

          Після виконання розрахунків у сформований масив включаються підсумкові дані по кожному аналітичному рахунку. Для балансових рахунків 31 “Видатки майбутніх періодів”, 42 “Торгівельна націнка”, 44 “Витрати обігу”, 80 “Прибутки і збитки” здійснюється автоматизований пошук даних з початку року.

          Згруповані за статтями масиви даних видаються на принтер ЕОМ. Користувач має, отримати машинограму аналітичного обліку.

          Підприємства можуть використовувати різні програмні продукти – як розроблені для системи споживчої кооперації, так і універсальні програми: “ІС - Бухгалтерія”, “Finexprt”, “Соло для бухгалтера з комп¢ютером” та інші.

          Згідно з цим і форми вихідних повідомлень можуть відрізнятися. В зв¢язку з тим, що підприємствами споживчої кооперації тривалий час використовувалася книжково – журнальна форма обліку, це позначилося на формах машинограм, які в основному одержали назву “відомість аналітичного обліку”.

          З переходом на журнально – ордерну форму, яка використовується у багатьох сферах господарства країни, і застосуванням універсальних програм , користувач одержує машинограми – ордери або машинограми аналітичного обліку.

В тому чи іншому разі склад машинограм не має принципових розходжень. Кожен рядок машинограми відповідає господарській операції. Має дані про дату та номер звіту, документа, кореспондуючий рахунок, суму витрат обігу.

          Підсумки сальдо і оборотів підраховуються по кожній статті аналітичного рахунку, по структурному підрозділу, субрахунку і рахунку в цілому. Підсумкові дані машинограм реєструються в пам¢яті ЕОМ і використовуються для розробки машинограми, що замінює ведення головної книги.

          Накопичені в пам¢яті ЕОМ з початку року підсумки по витратах обігу та торговельних націнках на реалізовані товари можуть бути відображені при автоматизованому складанні бухгалтерської звітності – у формі № 2 “Звіт про фінансові результати та їх використання” та інших. Використання ЕОМ не тільки допомагає бухгалтеру, а й спрощує роботу економіста.

          з¢являються широкі можливості для проведення кореляційного, регресивного аналізу по визначенню впливу різних показників на кінцевий фінансовий результат роботи підприємства.

   ПОЧАТОК

А(І), В(І), С(І),

D(I), E(I), F(S),

G(I), H(I), I(I),

J(I)=F(I)-B(I)

K(I)=G(I)-C(I)

L(I)=H(I)-D(I)

M(I)=I(I)-E(I)

B=B+B(I)

C=C+C(I)

D=D+D(I)

E=E+E(I)

F=F+F(I)

G=G+G(I)

H=H+H(I)

I=I+I(I)

J==J+J(I)

K=K+K(I)

L=L+L(I)

M=M+M(I)

I=I+I(I)                          TAK

         n³I

              HI

В, С, D, Е, F, G,

Н, I, S, К, L, М

   КІНЕЦЬ

Рис.      . Блок схема алгоритму вирішення задачі «Звірювальна відомість»

Перелік використаних джерел.

1.   Конституція України: прийнята Верховною Радою України  28 червня 1996 р./ Відомості Верховної Ради України – 1996р. №30.

2.   Про підприємства в Україні : Закон України, прийнятий  Верховною Радою України – 1991р., № 14.

3.   Про господарські товариства : Закон України від 19 вересня  1991 р./ Відомості  Верховної Ради України – 1991 р. №28.

4.   Про систему оподаткування : Закон України 18 лютого 1997 р./ Відомості Верховної Ради  України – 1997 р. № 16.

5.   Про оподаткування  прибутку підприємств: Закон України  від  22 травня  1997 р./ Відомості Верховної Ради – 1997 р. № 23 (з змінами і доповненнями).

6.   Про споживчу кооперацію : Закон України від 12 квітня  1992 р./ Відомості Верховної Ради України – 1992 р. № 31.

7.   Про оподаткування прибутку підприємств : Закон України від 25 березня  1999 р./ Відомості Верховної Ради  України – 1997 р. № 16.

8.   Про господарські товариства : Закон України від  21 вересня 1993 р./ Відомості Верховної Ради  України – 1993 р. № 29

9.   Балабанов І.Т.  Ризик – менеджмент: Підручник – К, Вища школа, 1996 р.

10.       Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту : Підручник, К, Вища школа, 1994 р.

11.       Брігхен Є.Ф. Основи фінансового менеджменту: Підручник – К, Вища школа, 1997 р.

12.       Беркар Колас . Управління фінансовою діяльністю  підприємства : Підручник- М, Фінанси, 1997 р.

13.       Василик О.Д.  Державні  фінанси України. Навчальний посібник – К, Вища школа, 1997 р.

14.       Перчікова І.М. Фінансовий менеджмент : Підручник – М, АО “Консалт – Банкір” , 1996 р.

15.       Дамарі Р. Фінанси і підприємництво : Підручник  - Я, Єлень, 1993 р.

16.       Єфімова О.В. Фінансовий аналіз : Підручник – М, 1996 р.

17.       Ковальова А.М. – Фінанси  промислового підприємства : Підручник – К, Вища школа, 1995 р.

18.       Коробов М.Я.  Фінанси промислового підприємства , Підручник – К, Вища школа, 1995 р.

19.       Кравченко Н.І. Аналіз господарської діяльності  в торгівлі : Підручник – М, 1995 р.

20.       Максимова Т.І. Економічний  аналіз  прибутку :  Підручник  - М, Фінанси і статистика, 1990 р.

21.       Нестеренко  А.Г. Прибутки і рентабельність  на торговому підприємстві – М, 1995 р.

22.       Патров В.В., Ковальов В.В.,  Як читати баланс : Підручник - М. Фінанси і статистика , 1993 р.

23.       Поленко В.Н., Управління валовим доходом торгового підприємства : Підручник, К, КТСІ, 1993.

24.       Радіонова В.М. Фінансова стійкість підприємства : Підручник - М, Перспектива. 1995 р.

25.       Савіцкая Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства : Підручник -  М,  ІП ”Екоперпектива”, 1998 р.

26.       Смолін І.В.,  Лещук М.Н. Стратегія розвитку торгівельного підприємства в ринкових умовах : Підручник – К, КДТСУ, 1998 р.

27.       Стоуп Д., Хетчинг Х. Бухгалтерський облік і фінансовий аналіз: Підручник- С.-П., АОЗТ, 1993 р.

28.       Солнова Є.С. Фінансовий менеджмент : Підручник – М, Перспектива , 1995 р.

29.       Полека Г.Б. Фінансовий менеджмент : Підручник – М, Фінанси  , 1997 р.

30.       Поддерьогіна А.М. Фінанси підприємства : Підручник – К,Вища школа ,1998р.

31.       Ушакова М.М., Кукурудза Л.О. Управління прибутком торгівельного підприємства – К, КДТСУ, 1998 р.

32.       Ушакова М.М., Кукурудза Л.О., Лисенко В.П.  Управління поточними витратами торгівельного підприємства – К, КДТСУ, 1997 р.

33.       Фісенко М.А. Фінанси підприємств : Підручник – Мінськ, 1995 р.

34.       Шеремет Л.Д. Фінанси підприємств : Підручник – М, Фінанси і статистика 1997 р.

Таблиця 7.

_______________________________

               (місяць, рік)

Машинограма аналітичного обліку по рахунку

__________________________________________________________________

(назва рахунку)           (назва підприємства)

Підсумок по статті

Підсумок по структурному підрозділу

Усього по субрахунку

Усього по рахунку

Звірювальна відомість

по рахунку 80 “Прибутки і збитки”

на 1 лютого 2000 року.

Звірювальна відомість по рахунку 80 “Прибутки і збитки”

 станом на 1 лютого 2000 року

          В тому чи іншому разі склад машинограм не має принципових розходжень. Кожен рядок машинограми відповідає господарській операції. Має дані про дату та номер звіту, документа, кореспондуючий рахунок, суму витрат обігу.

          Підсумки сальдо і оборотів підраховуються по кожній статті аналітичного рахунку, по структурному підрозділу, субрахунку і рахунку в цілому. Підсумкові дані машинограм реєструються в пам¢яті ЕОМ і використовуються для розробки машинограми, що замінює ведення головної книги.

          Накопичені в пам¢яті ЕОМ з початку року підсумки по витратах обігу та торговельних націнках на реалізовані товари можуть бути відображені при автоматизованому складанні бухгалтерської звітності – у формі № 2 “Звіт про фінансові результати та їх використання” та інших. Використання ЕОМ не тільки допомагає бухгалтеру, а й спрощує роботу економіста.

          з¢являються широкі можливості для проведення кореляційного, регресивного аналізу по визначенню впливу різних показників на кінцевий фінансовий результат роботи підприємства.