МЕНЮ


Фестивали и конкурсы
Семинары
Издания
О МОДНТ
Приглашения
Поздравляем

НАУЧНЫЕ РАБОТЫ


  • Инновационный менеджмент
  • Инвестиции
  • ИГП
  • Земельное право
  • Журналистика
  • Жилищное право
  • Радиоэлектроника
  • Психология
  • Программирование и комп-ры
  • Предпринимательство
  • Право
  • Политология
  • Полиграфия
  • Педагогика
  • Оккультизм и уфология
  • Начертательная геометрия
  • Бухучет управленчучет
  • Биология
  • Бизнес-план
  • Безопасность жизнедеятельности
  • Банковское дело
  • АХД экпред финансы предприятий
  • Аудит
  • Ветеринария
  • Валютные отношения
  • Бухгалтерский учет и аудит
  • Ботаника и сельское хозяйство
  • Биржевое дело
  • Банковское дело
  • Астрономия
  • Архитектура
  • Арбитражный процесс
  • Безопасность жизнедеятельности
  • Административное право
  • Авиация и космонавтика
  • Кулинария
  • Наука и техника
  • Криминология
  • Криминалистика
  • Косметология
  • Коммуникации и связь
  • Кибернетика
  • Исторические личности
  • Информатика
  • Инвестиции
  • по Зоология
  • Журналистика
  • Карта сайта
  • Содержание, особенности и задание украинской политологии

    Содержание, особенности и задание украинской политологии

    Тема №10: ЗМІСТ, ОСОБЛИВОСТІ ТА ЗАВДАННЯ

    УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІТОЛОГІЇ.

    ПЛАН.

    1. Зміст Української політології.

    2. Особливості розвитку і становлення української політології.

    3. Основні завдання та проблеми української політології.

    4. Висновок.

    Список використаної літератури:

    1. Гаєвський Б.А. Українська політологія. - К.: МАУП, 1994р.

    2. Кирилюк Ф.М. Українська політологія; рівень розвитку, проблеми. -

    Політологічний вісник, 1993р. - №4.

    3. Кирилюк Ф.М. Основи політології. - К.: 1995р.

    4. Потульницький В. Історія української політології. - К.: 1992р.

    Творення нової України викликає нагальну необхідність в теоретичному

    осмисленні і наданні будівничим силам наукового інструментарію, що зробить

    досить ефективним сам процес цього творення. Без науки, яка безпосередньо

    служить конкретній українській будівничій практиці, неможливе здійснення

    нинішнім поколінням історичної місії - побудови вільної, демократичної,

    правової, громадської держави як спільності, що зветься “народ України”.

    Основне навантаження лягає на науки, покликані осмислювати політичне

    життя, політичні відносини, політичну діяльність в Україні, оскільки саме з

    ними пов(язані основні реформаційні процеси, саме вони сьогодні є одним з

    найефективніших елементів української самоорганізації, за допомогою якої

    народ України виходить на сучасний рівень цівілізованості.

    Питання про рівень політизації суспільного життя і суспільної

    свідомості в Україні сьогодні визначене досить виразно: вони набрали

    характеру основного соціального руху за радикальні перетворення, насамперед

    за допомогою політики, політичної організації, політичної діяльності,

    політичного менталітету. Факт загального підвищення політизації

    українського суспільства став незаперечним, а загальноукраїнська стратегія

    кардинальних реформ за допомогою нової правової органїзації суспільних,

    зокрема економічних, відносин принципово змінила роль політики у розбудові

    нової України.

    Отже, зміст української політології неважко визначити: це політичне

    життя українського народу в його багатонаціональній структурності,

    українська політична історія в еволюційному зв(язку з сьогоденням як певний

    магістральний шлях нації, його національна і загальнолюдська сутність,

    творчій зміст боріння українства, народу України за можливість

    національного самоутвердження і набуття, таким чином, необхідних

    інтеграційних якостей щодо загальнолюдської цівілізації.

    Нинішній стан політики і політології в Україні нетиповий для, так

    званого, цівілізованого світу, бо України лише створює своє політично -

    організзаційне обличча. Тому й судити про політичні процеси в Україні не

    можна с класичної точки зору західної політології, з її канонами історично

    поступового державотворення. Можна відразу зауважити: американці, анцлійці,

    французи будуючи свою державу, українську політичну думку не

    використовували. Вони розробляли політологічні проблеми відповідно до

    власних потреб, власного бачення. Отже, саме період початкового

    будівництва, як правило, в усіх країнах був перідом інтенсивного пошуку

    шляхів власного, зокрема національного самоутвердження. Протягом століть

    політичної залежності в Україні формувалась певна духовна структура,

    основні елементи якої були спрямовані на власне духовне розкріпачення.

    Українська державність зазнавала тяжких історичних випробувань, протистояла

    різним завойовникам з Візантії, Варшави, Москви, Відня, Прибалтії.

    Політичні режими, які встановлювались завойовниками на українських

    землях, булиздебільшого неорганичними для українства. Народ шукав заходи

    самозбереження, виховувалось почуття національної гідності й

    непримиренності до загарбників, що в політичному вигляді найбільш опукло

    виявилось в житті українського козацтва та його державному оформленні -

    Запорізькій Січі, зародку нової українськоїдержавності, політичного устрою

    українства. Запорізька Січ та інститут гетьманів (від засновника

    Вишневецького до Сагайдачного, Хмельницького, Мазепи, Орлика, Дорошенка…)

    залишились в українському і світовому політичному світовому досвіді як

    форма політичного суверінитету нації, а в українському політичному уявлення

    - як власна політична традиція, варта не лише уваги, але й розвитку. Адже

    політична організація часів гетьманщини може живити й сучасне політичне

    життя України.

    Політичне становище українства у труднювалося тим, що воно вело

    визвольну війну без підтримки. Хоча царська Росія була тюрмою народів, будь

    - яка визвольна акція чи рух не могли одержати світової підтримки, ьо це

    було б “втручання у внутрішні справи Російської імперії”, а після

    встановлення Радянської влади колоніальне становище України було прикрите

    славнозвісною “соціалістичною дружбою народів”. Об(єктивне тяжіння народів

    до миру і злагоди, до співробітництва використовувалось для збереження і

    зміцнення більшовицької диктатури. Диктат більшовицької політичної системи

    перетворював українську національну ідею в антиімперську, антирадянську.

    Хоча і за більшовицького режиму багато національно свідомих українців

    робиле все можливе і неможливе, щоб зберегти власну націю. Для цього

    потрібна була принципово інакша методологія, що століттями визрівала в

    українстві й згодом набула рівня розвитку, який дав їй змогу стати

    українською національною ідеєю, що покладена в основу стратегії і тактики

    української національно визвольної революції, а в сучасних умовах -

    будівництва української державності.

    Революційним за своїм місцем в історії українського народу єАкт

    проголешення незалежності України 1991 року, який став логічним

    результатом, великою політичною перемогою українського національно-

    визвольного руху, початком нової історії Українства. Як і будь - яке

    політичне рішення, Акт проголошення незалежності України покладає лише

    правовий початок повній незалежністі, яка можлива лише як нрезультат

    всебічного творення матеріальних і духовних основ існування і розвитку

    народу України.

    Українська політологія може бути принципово саамодостатньою і досить

    ефективною, якщо охоплюватиме необхідне нині коло проблем та завдань

    Політична думка Українства постійно спрямовувалась не на прогрес

    власної нації, а на боротьбу за існування, що позначилося на її

    конструктивному, будівничому рівні. Тому завдання політології - представити

    конструктивізм української політичної думки як класичну методологію

    українського політичного менталітету, служитиме сучасній політичній

    практиці в Україні.

    Завдання української політології - простежити становлення і розвиток

    української національної ідеї, її основні форми в історії політичної думки

    в Україні, розмаїття поглядів і течій в українському суспільстві протягом

    століть боротьби “українського духу” за своє розкріпачення і утвердження в

    суспільній свідомості.

    Завдання української політології - дати оцінку політологічним основам

    сучасного українського націоналізму. Доцільно розповідати про політичну

    еволюцію українського націоналізму, його різні течії, про потворну сутність

    “радянського патріотизму”.

    Проблемою українськоїполітології, яка вимагає першочергового

    розв(язання, є реальний стан політичних відносин в Україні. Їх треба

    корегувати, виправляти, оскільки саме політична сфера - один з

    найнебезпечніших каталізаторів порушення стабільного розвитку суспільства.

    Потребує вивчення проблема сучасної української політичної системи і

    національних політичних традицій. Насамперед, виникає питання про

    природність парламентарізму для України, принаймні у його теперішньому

    вигляді. Система виборів, яка пропонується сьогодні недосконала. Якого типу

    парламент і президент нам потрібні і як домогтися обрання саме таких

    основних політичних інституцій.

    Практично не розпочиналось ще вивчення проблеми національного

    лідерства. Сучасний розвиток цівілізації та демократизму, як її форми,

    характерний наявністю політичного лідерства. Економічні й соціальні

    підвалини лідерства ще тільки визрівають. Тому будівництво української

    демократії - це економічне і культурне явище, хоча будівництво нової,

    незалежної України і відбувається за допомогою ораганізаційних заходів, що

    з неминучістю підносить роль лідерства, зокрема політичного, у становленні

    української державності.

    Висновок.

    В цій контрольній роботі розглянуті деякі основні завдвння і проблеми

    української політології. Ця наука досить молода, але вже стала досить

    ефективним знанням, намагається забезпечити можливу безпомилковість

    політичних рішень, їхній оптимальний вплив на життя народу України.

    Українська політологія- це політична мудрість, яка в боротьбі політичних

    сил бачить її першоджерело, фактори, що полягають в основі тих чи інших

    політичних явищ, кроків, акцій.

    Спрямування наукового пошуку саме на них і є вищим призначенням

    української політології, їїосновною проблематикою.


    Приглашения

    09.12.2013 - 16.12.2013

    Международный конкурс хореографического искусства в рамках Международного фестиваля искусств «РОЖДЕСТВЕНСКАЯ АНДОРРА»

    09.12.2013 - 16.12.2013

    Международный конкурс хорового искусства в АНДОРРЕ «РОЖДЕСТВЕНСКАЯ АНДОРРА»




    Copyright © 2012 г.
    При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.