МЕНЮ


Фестивали и конкурсы
Семинары
Издания
О МОДНТ
Приглашения
Поздравляем

НАУЧНЫЕ РАБОТЫ


  • Инновационный менеджмент
  • Инвестиции
  • ИГП
  • Земельное право
  • Журналистика
  • Жилищное право
  • Радиоэлектроника
  • Психология
  • Программирование и комп-ры
  • Предпринимательство
  • Право
  • Политология
  • Полиграфия
  • Педагогика
  • Оккультизм и уфология
  • Начертательная геометрия
  • Бухучет управленчучет
  • Биология
  • Бизнес-план
  • Безопасность жизнедеятельности
  • Банковское дело
  • АХД экпред финансы предприятий
  • Аудит
  • Ветеринария
  • Валютные отношения
  • Бухгалтерский учет и аудит
  • Ботаника и сельское хозяйство
  • Биржевое дело
  • Банковское дело
  • Астрономия
  • Архитектура
  • Арбитражный процесс
  • Безопасность жизнедеятельности
  • Административное право
  • Авиация и космонавтика
  • Кулинария
  • Наука и техника
  • Криминология
  • Криминалистика
  • Косметология
  • Коммуникации и связь
  • Кибернетика
  • Исторические личности
  • Информатика
  • Инвестиции
  • по Зоология
  • Журналистика
  • Карта сайта
  • Різновиди знижок. Рентабельність зниження цін

    Різновиди знижок. Рентабельність зниження цін

    1.Різновиди знижок. Рентабельність зниження цін.

    План.

    Вступ

    1.Класифікація цін.

    2.Цілі ціноутворення.

    3.Поняття знижок, види знижок.

    4.Рентабельність зниження цін.

    Висновок.

    Кожного дня людина має справу з різноманітними цінами. Для того, щоб

    жити, треба споживати продукти харчування, мати одяг, взуття, предмети

    домашнього вжитку, тобто те, що називають споживчими товарами. Всі вони

    мають купівельну ціну, яку треба сплатити, щоб придбати такі товари. Ціна -

    це грошова сума, яку одержують за конкретний товар. Система цін

    організовує господарський процес таким чином, що кожен учасник сам вирішує,

    який вклад він хоче внести в економіку – з врахуванням того, що він може

    реалізувати ( продати ) свій вклад за ціну, яка влаштовуватиме його як

    покупця і, відповідно, з свого боку придбати товари та послуги, що

    пропонуються іншими. Ця система настільки природня для ринкової економіки,

    що зазвичай її розглядають як дещо, що не потребує доведень. В дійсності ж

    система цін є результатом тривалого розвитку, який поступово привів до

    сьогоднішніх ринкових реалій і весь час продовжує вдосконалюватись.

    Систему цін прийнято класифікувати згідно

    визначених ознак.

    За характером обороту:

    . Оптові, за якими підприємство реалізує вироблену продукцію іншим

    підприємствам та збутовим організаціям.

    . Закупівельні, за якими реалізується сільськогосподарська продукція

    виробниками ( колгоспами, радгоспами, фермерськими господарствами та

    населенням ) державним та комерційним організаціям для послідуючої

    переробки.

    . Роздрібні, за якими товари реалізуються в роздрібній торговій мережі

    населенню.

    . Договірна ціна встановлюється при підписанні договору між замовником

    та підрядчиком.

    . Ціни та тарифи на послуги населенню.

    . Знижки в галузі обігу ( оптово- збутові, торгівельні )

    . Тарифи вантажного та пасажирського транспорту – плата за переміщення

    вантажу та пасажирів, яка береться транспортними організаціями з

    відправників вантажу чи пасажирів.

    За рівнем вільності від впливу держави при їх встановленні:

    . Вільні, що складаються на ринку під впливом попиту та пропозиції.

    Держава може домагатися зміни цих цін тільки за допомогою впливу на

    кон’юктуру ринку.

    . Регульовані, які складаються також під впливом попиту та пропозиції,

    але підлягають певному впливу з боку держави чи через безпосереднє

    обмеження їх росту або зниження, регламентацію рентабельності.

    . Фіксовані, які встановлюються державними органами на попередньо

    визначений перелік товарів.

    За способом фіксації:

    . Контрактні, які встановлюються за згодою обох сторін згідно контракту.

    . Трансфертні, які застосовуються при реалізації продукції між філіями

    або в межах однієї асоціації.

    . Біржові, які використовуються при продажу товарів безпосередньо через

    біржі.

    . Торгів, які обслуговують особливу форму торгівлі, коли декілька

    підрядчиків, що конкурують між собою, пропонують замовнику свої

    проекти на виконання певних робіт, з яких замовник на конкурсній

    основі обирає найбільш ефективний.

    За ступенем обґрунтованості:

    . Базисні, які застосовуються в якості початкової ціни на подібну

    продукцію. Вони являють собою фіксовані в угодах чи прейскурантах ціни

    товарів з певними якісними характеристиками.

    . Довідкові, які друкуються в каталогах, прейскурантах, журналах,

    газетах, довідниках, економічних оглядах. Вони використовуються

    спеціалістами в якості інформації для орієнтації при встановленні цін

    на аналогічну продукцію чи аналізі рівнів та співвідношень між цінами.

    . Прейскурантні, які є видом так званої, довідкової ціни. Вони

    друкуються в прейскурантах фірм – виробників або продавців.

    . Фактичні ціни угод. Які враховують застосування різноманітних знижок

    та надбавок щодо базової ціни.

    . Споживача, яка визначає витрати споживача, які напряму пов’язані з

    придбанням товару та витратами, пов’язаними з його експлуатацією.

    По терміну дії ціни:

    . Постійні, які не змінюють протягом строку поставки продукції за даним

    контрактом чи договором.

    . Текучі, за якими здійснюється поставка продукції в даний період часу.

    Вони можуть змінюватися на протязі виконання одного контракту і

    повністю залежать від кон’юктури ринку.

    . Плинні, які встановлюються в торгових угодах на продукцію, яка

    зазвичай потребує тривалого строку на виробництво. Вони враховують всі

    зміни у витратах виробництва, які відбуваються в період виготовлення

    виробів.

    . Сезонні , які діють протягом визначеного періоду часу.

    . Ступінчасті, які передбачають ряд послідовно зменшених цін за

    попередньо визначеною шкалою.

    Ціноутворення—це процес встановлення цін на товари та послуги, що

    пропонуються на ринку. Цінова політика підприємства в умовах ринкової

    економіки надто тісно пов’язана з його цілями у сфері комерційної

    діяльності. Підприємства можуть мати різні цілі і відповідно впроваджувати

    різну цінову політику. Чим краще компанія орієнтується в своїх цілях, тим

    простіше їй встановити ціну на товар.

    Найбільш частіше зустрічаються наступні цілі ціноутворення:

    o Виживання—у випадку, коли фірма працює з перевантаженням, в умовах

    інтенсивної конкуренції, різкого спаду платіжеспроможного попиту. Ціни

    знижуються: в даному випадку не до великого прибутку, а тільки щоб

    перекрити витрати. В кризовій ситуації дана стратегія дозволяє

    залишитися на ринку, зберегти кадровий, виробничий та збутовий

    потенціал.

    o Максимізація поточного прибутку—політика швидкого одержання найбільш

    можливого прибутку, готівки, найбільш швидкого обороту капіталу. При

    цьому фірма, перебільшуючи ціну продажу, концентрує увагу на поточній

    ситуації, як правило, не на користь довготерміновим перспективам.

    Компанія задовольняється поточними фінансовими показниками, не думаючи

    про довготермінові досягнення і про майбутнє.

    o Максимізація поточних доходів— основана на максимізації доходу від

    продаж в умовах, коли встановити з точністю витрати (включаючи

    непрямі) виявляється неможливо. Більшість керівників фірм впевнені, що

    така стратегія дозволяє забезпечити довготермінову максимізацію

    прибутку і збільшення ринкової частки.

    o “Знімання вершків”, максимальне ковзання по сегментам ринку—стратегія,

    основана на швидкому оновленні продукції, на зміні сегментів ринків.

    На новий продукт встановлюється максимально можлива ціна; після цього,

    як продажі знизяться, встановлюється нова ціна—для наступного ( по

    рівню доходів) сегменту ринка і т.д.

    o Лідерство по якості товару—компанія здатна витримати високі ціни на

    свої товари, що обумовлені вищим рівнем якості і значними витратами на

    розробку питань якості.

    o Максимізація росту продаж—стратегія, що допускає найнижчі із можливих

    ціни в розрахунку на те, що завоювання найбільшої ринкової частки

    призведе в кінцевому результаті до отримання великого прибутку.

    Складовою частиною системи ціноутворення є широко поширена система

    знижок з встановлених прейскурантних цін. Знижки застосовують фірми –

    виробники продукції та роздрібна торгівля.

    Знижки – це своєрідна відповідь на дії конкурентів, коли вони

    починають знижувати ціни. Знижки використовуються для залучення нових

    споживачів та скорочення великих запасів.

    Всім підприємцям, хто вболіває за розширення масштабів своєї справи,

    слід привернути особливої уваги системі знижок. Для цього є цілий ряд

    причин.

    Знижка сама собою створює у покупця переконання і впевненість про те,

    що фірма – продавець ( відповідно прямий виробник ) йде саме йому на

    зустріч, що, звичайно, підкреслює значення покупця-споживача у власних

    переконаннях.

    У покупця складається враження, що фірма - продавець є безумовно

    солідною та стабільною організацією, оскільки вона може собі дозволити

    певне зниження цін. Справжню ж користь з всіх цих заходів отримує перш за

    все фірма – продавець через те, що вона прискорює товарорух та збільшує

    об’єм продажу.

    Розмір знижок залежить від характеру угоди, умов постачання і платежу,

    взаємин з покупцем і від кон'юнктури ринку в момент підписання угоди. У

    практиці, особливо міжнародної, використовується близько 20 різних видів

    знижок.

    Таким чином розрізняють слідуючи види знижок:

    . Загальна чи проста знижка надається з прейскурантної чи довідкової

    ціни товару. Проста знижка з прейскурантної ціни складає 20-30%, а в

    деяких випадках доходить до 40%. Такі знижки широко практикуються при

    підписанні угод на машини й устаткування, зокрема на стандартне. До

    простої знижки можна віднести знижку, надану при покупці товару за

    готівку (сконто).

    Сконто (знижка при платежі готівкою чи до терміну). Термін сконто, чи

    платіжна знижка, означає зниження ціни для тих клієнтів, що оплачують

    куплений товар швидше інших чи готівкою. Якщо, наприклад, така цінова

    знижка позначається «2/10 netto 30", то цей запис можна розшифрувати в

    такий спосіб: у випадку оплати товару протягом 30 днів після підписання

    договору чи обумовленого терміну постачання покупець одержує знижку

    розміром 2% за кожні 10 днів прискорення платежу. Така знижка повинна діяти

    для всіх покупців, що виконують обумовлені умови платежу. Особливо широко

    поширені в багатьох галузях знижки за сплату готівкою, тому що вони

    дозволяють підвищити ліквідність у фірми-продавця і відповідно знизити

    витрати завдяки прискоренню оборотності засобів.

    Така форма платежу покращує фінансове положення виробника з точки зору

    готівкових грошей, оскільки зазвичай в практиці ринкових відносин строки

    оплати рахунків за відвантажену продукцію коливаються від 30 до 90 днів.

    . Кількісна (оптова)– зниження ціни за купівлю великих партій товару.

    Звичайно є основна ціна одиниці товару при покупці його в кількості,

    наприклад, до 100 штук і знижена ціна при покупці партії товару понад

    цю кількість. Оптові знижки, так само як і сконто, повинні

    поширюватися в однаковому ступені на всіх покупців, зацікавлюючи їх

    можливою економією витрат. Фірма-виробник теж заощаджує витрати,

    пов'язані с процесом продажу, збереженням і транспортуванням товару.

    Продаж і транспортування продукції такими партіями знижують збутові

    витрати виробника. Тому такі знижки вигідні, так як одночасно

    знижується і собівартість продукції по мірі збільшення об’єму партії,

    що виробляється.

    Оптові знижки можуть установлюватися по кожній окремій покупці чи по

    сумарних покупках протягом певного періоду. В останньому випадку знижки

    спонукають покупця звертатися повторно до того ж самого продавця, оскільки

    сума знижок від повторних покупок виявиться більше, ніж при покупках у

    різних продавців. Фірма-виробник у такій ситуації хоча і знижує ціни, але

    прискорює реалізацію своєї продукції, а також і оборот капіталу, одержуючи

    в підсумку додатковий прибуток.

    . Дилерська знижка надається дилерам чи посередникам за послуги,

    пов’язані з просуванням продукції до кінцевого споживача. Ці знижки

    широко поширені при продажі автомобілів, тракторів, деяких видів

    стандартного устаткування. Знижки можуть різнитись в залежності від

    способу реалізації і просування продукту на ринки збуту. Однак при

    однакових способах реалізації і просування рекомендується

    застосовувати рівні знижки для всіх агентів і фірм, з якими має справа

    фірма-виробник. Дилерські знижки на автомобілі коливаються в

    залежності від марки машини і складають у середньому 15-20% роздрібної

    ціни. Слід відмітити, що такий вид знижок також досить важливий для

    виробника, оскільки просування товарів таким чином перекладається на

    плечі посередників.

    . Спеціальна ( персоніфікована ) надається так званим ( обранцям (. Це

    певна категорія покупців, якими безпосередньо зацікавлені продавці. Це

    також досить вдалий прийом, адже таким чином розвивають зацікавленість

    у пробних та елітних видах товарів. Тобто до категорії спеціальних

    знижок відносяться знижки на пробні партії і замовлення, що мають

    метою зацікавити покупця, і знижки за тривалість відносин, за

    допомогою яких виробники прагнуть удержати постійну клієнтуру.

    . Сезонна надається покупцеві за купівлю несезонного товару або в період

    сезонного розпродажу. Це може бути пропозиція післясезонних чи

    предсезонных знижок як цінові переваги для покупців, готових придбати

    товар чи послугу в несезонний час, тобто в період відсутності

    основного попиту на них. Такі знижки дозволяю фірмі-виробнику

    підтримувати виробництво на стабільному рінві протягом усього року.

    Наприклад, виробник лиж повинен надавати весняні і літні знижки

    роздрібним торговцям, щоб ті завчасно замовляли його продукцію. Інші

    компанії, скажемо, готелі і пансіони, туристичні бюро чи компанії, що

    обслуговують аэролінії, широко використовують сезонні цінові знижки в

    періоди зниженого попиту. Величина таких знижок доходить до 50- 80 %.

    . Бонусна надається постійним покупцям, якщо вони за певний період

    купляють попередньо обумовлену кількість товару. Вона може складати 7

    – 8 % вартості обороту. У контракті в цьому випадку встановлюється

    шкала знижок в залежності від досягнутого обороту протягом визначеного

    терміну (звичайно одного року), а також порядок виплати сум на основі

    цих знижок. По деяких видах устаткування бонусні знижки досягають 15-

    20% обороту.

    . Закрита робиться на продукцію, що виробляється в замкнених

    формуваннях, наприклад, у внутрішньо фірмових поставках, внутрішні

    торгівлі економічних угрупувань, а також на товари, що поставляються

    за спеціальним між управлінською домовленістю.

    . Експортні знижки надаються продавцями при продажі товарів іноземним

    покупцям понад ті знижки, що діють для покупців внутрішнього ринку.

    Вони мають на меті підвищити конкурентноздатність того чи іншого

    товару на зовнішньому ринку.

    . Сховані знижки надаються покупцям у виді знижок на фрахт, пільгових чи

    безвідсоткових кредитів, шляхом надання безкоштовних послуг, надання

    безкоштовних зразків. Такі знижки стимулюють купівлю оптових партій

    товарів.

    . Знижки за повернення раніше купленого товару в даної фірми в розмірі

    25-30% прейскурантної ціни надаються покупцю при поверненні їм раніше

    купленого в даної фірми товару застарілого зразка, чи застарілої

    моделі. Такі знижки застосовуються при продажі автомобілів,

    електроустаткування, рухливого складу, стандартного промислового

    устаткування та ін. Знижки при продажі старого устаткування складають

    іноді до 50% первісної ціни товару

    Залучити покупців можна знизивши ціни чи зробити більш привабливими

    умови оплати. Найбільшого ефекту можна досягти при збалансованому

    сполученні того й іншого. Наприклад, організація встановлює систему знижок

    у залежності від партії товару й одночасно відпускна ціна варіюється в

    залежності від термінів оплати.

    При цьому знижки, надані в залежності від кількості чи вартості

    товарів, що здобуваються, можуть бути як простими (наданими на окремо узяту

    конкретну партію товарів), так і накопичувальними (які надаються на всі

    товари конкретного найменування (чи групи найменувань, чи без яких-небудь

    обмежень за цією ознакою), придбані протягом визначеного періоду

    (наприклад, тижня, місяця, кварталу, року і т.п.) чи без обмеження за

    часом).

    Стимулювання споживачів сприймається ними як «безкоштовний подарунок»

    чи розвага. Споживач має можливість вибору серед запропонованих йому

    варіантів стимулювання і байдужний до того, від кого йде стимулювання - від

    виробника чи торгової мережі. Споживач віддає перевагу таким видам

    стимулювання, як безкоштовні зразки, що супроводжують покупку, додаткове

    кількість товару, надана безкоштовно, продаж за зниженими цінами, за яких з

    деяким відривом випливає знижка при повторній покупці. Операції по

    стимулюванню тоді завойовують споживача, коли вони дають негайний ( чи з

    деякою відстрочкою) виграш чи економію.

    Споживач дуже сприйнятливий до продажу зі знижкою. Його залучають

    товари, ціна на які тимчасово знижена, а з двох аналогічних товарів різних

    марок він купить більш дешевий. Однак він з підозрою відноситься до

    товарів, що занадто часто пропонуються з етикеткою «спеціальна ціна».

    Проте йому б хотілося, щоб період продажу за зниженими цінами

    продовжувався як можна довше. Тимчасове зниження цін на товари має свої

    переваги і недоліки.

    Деякі виробники і торгові посередники вважають, що набагато вигідніше

    піти назустріч побажанням споживачів щодо ціни, чим задовольняти всі нові

    запити споживачів щодо якості й асортименту продукції. Недоліком цього виду

    Страницы: 1, 2


    Приглашения

    09.12.2013 - 16.12.2013

    Международный конкурс хореографического искусства в рамках Международного фестиваля искусств «РОЖДЕСТВЕНСКАЯ АНДОРРА»

    09.12.2013 - 16.12.2013

    Международный конкурс хорового искусства в АНДОРРЕ «РОЖДЕСТВЕНСКАЯ АНДОРРА»




    Copyright © 2012 г.
    При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.