Критерії професіоналізму ведучих теленовин (на прикладі телеканалу 1+1)

Критерії професіоналізму ведучих теленовин (на прикладі телеканалу 1+1)

ДОНЕЦЬКИЙ ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ

Факультет філології та журналістики

Кафедра журналістики

КУРСОВА РОБОТА

Критерії професіоналізму ведучих теленовин

( на прикладі телеканалу 1+1)

Виконала:

Парсяк К.В

студентка ЖДВ 05 Б

Науковий керівник:

Кліменко С.С.

Донецьк 2008

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Ведучі як професійні речники теленовин

1.1 Ведучий теленовин: позиція в кадрі та за кадром

1.2 Діяльність ведучого в інформаційній службі телевізійних новин

1.3 Мова та стиль повідомлень як професійна риса ведучого новин

Розділ 2. Новини та зірки українського телебачення (на прикладі телевізійної службі новин каналу 1+1)

2.1 Майстерність телеведучих: від і до. Персоналії службі ТСН

2.2 Методи професійного викладу телевізійних новин (телевізійної службі новин каналу 1+1)

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Тема даної курсової роботи була спрямована на розкриття характеру професійності ведучих теленовин, в розрізі їх діяльності та функціонуванню в межах телеканалу. Зауважимо, що перший розділ присвячений стратегіям комунікації та технології поведінки ведучих в кадрі. Отже крокуємо до розкриття призначеної теми поступово.

По-перше, визначимо роль ведучого журналіста в інформаційній програмі. Частково використовуючи історичні факти створення фахової інформаційної тележурналістки, зазначимо сукупність змін впроваджених в структуру новин та діяльності телеведучого.

По-друге, даємо повну характеристику професії - ведучий теленовин. В контексті також використовуємо досвід та приклад попередніх поколінь діяльності телеведучих, а саме підґрунтя роботи дикторів телебачення. Цю методику використовуємо для порівняння та відображення суттєвих змін в характері та професійній діяльності сучасного ведучого, а тому і попиту на ключові якості сучасного тележурналіста у новинах.

Подальше розглянемо типи поведінки ведучих згідно з встановленими закордонними прототипами, що допоможе більш глибше зазирнути в структуру виробу українських теленовин та детально у практичній частині оцінити техніку поведінки ведучих.

По-третє, розглянемо та визначимо етапи роботи ведучого у випусках новин. Оскільки діяльність телеведучого у структурі будування ефірних новин, розкриває принципи необхідних професійних якостей та вмінь. Поступово переходячи до практичної частини, що підкріплюється теоретичною базою знань, також розглянемо професійні методи використання комунікаційно-мовленнєвих методів ведучими новин.

У другому розділі ми розглянемо та проаналізуємо роботу телеведучих на прикладі підготовки та видачі в ефір інформаційною редакцією каналу «1+1» програми ТСН. Аргументуючи всі теоретичні складові, що були використані у вивчені та дослідженні курсової роботи на тему «Критерії професіоналізму ведучих теленовин», ми підтверджуємо всі визначення на реальних персоналіях каналу 1+1.

Для збагачення мовленевого стилю курсової роботи, ми вжили наступні слова-помічники: інформаційні програми, рейтинги, ведучий, диктор і т.п.; наступні поняття ( «happy talk», «fancy factor», «ahchorman», «newsreader», «newcaster»); а також використали професійні терміни тележурналістки ( верстка випусків, «Нeadline», інформаційні підводки, сюжет випуску, монтажний лист, телесуфлер та інше).

У курсовій роботі ми використовували роботи з журналістики Яковлєва А.В. «Телевізійна журналістика: Теорія і практика», Добриніна С.А. «Особливості телевізійної коммунікаціі у сучасних проектах із двома ведучими», Кузнєцова Г.В. «Телевізійна журналістика: критерії професіоналізму, підручники Муратова С.А. «Телевізійне спілкування в кадрі та за кадром», Позднякова Н.К. «Інформаційна телепередача», Станіславського К.С. «Робота актора над собою», Саппак В. «Телебачення та ми» та інших авторів; у практичній частині була взята до уваги інформація та архівні данні з сайту телеканала 1+1.

Курсова робота у подальшому може використовуватися студентами факультету журналістики та викладачами. І стати чинним прикладом для подальшого опрацювання теми розвитку новітнього українського телебачення і особисто майстерності журналістів.

Розділ 1. Ведучі як професійні речники теленовин

Інформаційні програми на телебаченні відзначаються як головні складники рейтингів провідних українських телеканалів. У свою чергу, рейтинг інформаційних передач залежить від процесу одержання аудиторією щоденної інформації й професіоналізму ведучих та журналістів телевізійної служби новин. Вони зображують головну частину інформаційного потоку сьогодення, що доповнює, збагачує та розвиває інформаційну картину світу та відображає її в контексті телемовлення. «Інформаційні програми необхідні для відображення суспільного життя, найбільш важливих та актуальних фактів, подій, явищ, для задоволення потреб телевізійної аудиторії».

Слід зазначити, що сьогодні в українському суспільстві існує великий попит на телевізійні новини. Як відомо, першою спробою створення професійних теленовин в Україні, став проект Міжнародного медіа центру «Вікна». У 1993 році українські журналісти проходили стажування на телерадіокомпаніях Бі-Бі-Сі, Німецька хвиля та інформаційне агентстві Reuters. Цей навчальний курс підвищив професійність українських журналістів, відповідно до західних стандартів об’єктивного відображення дійсності на телеканалі.

«З огляду на формування українського інформаційного простору в історичній, економічній та політичній проекції, у країні починають створюватися нові телекомпанії. За чотири - п’ять років у медіа бізнесі з’явилися потужні лідери, які поступово перетворюються на мережеві телеканали. Власники новостворених телекомпаній виділяють великі кошти на розвиток інформаційного мовлення, що дає змогу випускати в ефір якісний конкурентоспроможний продукт. Галузь новин стає більш динамічною».

Необхідно зазначити, що сучасні інформаційні програми на телебаченні характеризуються подібними рисами:

постійним розширенням спектра інформації;

розширенням тематики;

гостротою і актуальністю тем;

прискоренням мовленнєвого темпу подачі інформації;

збагаченням лексики;

свободою та професіоналізмом ведучого/ модератора;

Відповідно до визначеної теми курсової роботи ми більш детально розглянемо останній пункт зазначеного переліку. На початку дамо повну характеристику професії журналіст-ведучій теленовин.

1.1 Ведучий теленовин: позиція в кадрі та за кадром

«Щоб стати телевізійним ведучим, не... потрібні якісь виняткові риси особистості, скоріш необхідна відсутність деяких рис, які телеекран незмінно оголює». Театральний критик А.Свободін

Журналіст телебачення, що починав колись репортером у телевізійній програмі, згодом може зайняти вищу посаду в ієрархії престижу. (Престиж забезпечується поточною появою на екрані з найважливішими новинами дня.) Загалом сучасне телебачення має у своєму складі сім одвічних амплуа телевізійного журналіста, що і створюють центральну ланку в мережі побудови телевізійного каналу:

репортер;

інтерв'юер;

коментатор;

оглядач;

модератор;

шоумен;

ведучий новин;

Згідно з впровадженими законами інформаційної журналістики, телеведучий - це не лише людина, що «відображає події дня». Разом із новинами ми одержуємо якесь психологічне підживлення або навпроти, відчуваємо його відсутність.

Згадаємо часи коли радянські ведучі освоювали мікрофон, і ще ніхто не писав книжок про електронні дива й тим паче не сформулював, що диктор зобов'язаний нести з екрана кращі риси своїх сучасників. Доброзичливість, делікатність, чарівність, внутрішній такт дикторів того часу викликали довіру. Віра й симпатія, що переросли для декількох поколінь телеглядачів у потребу бачити телевізійних ведучих на екрані постійно. Як зауважувала В. М. Леонтьева - диктор радянського телебачення, - «Спілкування! Альфа й омега дикторської професії. Я розуміла, що від мого внутрішнього стану залежить деякою мірою, як буде сприйнята передача. Не можна показувати в ефірі диктора, що йде на ешафот", - от перші рекомендації, виведені не сухою теорією, а перевірені на практиці.

Професія диктора така, що він може вчитися майстерності в драматичного актора, музиканта, у конферансьє. Природа спілкування актора на сцені зі своїм партнером інша, чим, скажемо, у диктора зі своїм співрозмовником. Диктор - це та людина, що поєднує глядачів з телебаченням у єдине ціле. Часи змінилися, професія диктора стала більш поширеною, та професійно досконалою. Старі поняття та визначення набули нового значення. Видатні диктори стали іменуватися - ведучими теленовин. Але головна сутність професії телеведучого, залишилась не змінною. [1] Кузнєцов Г. В. Телевізійна журналістика: критерії професіоналізму. - М.: З РИП - холдинг,2002

Ведучий на сам перед, постає перед глядачем людиною свого кола, тобто виразником довіри : «один з нас». «Він тримається вільно, але не розв'язний. Упевнений у собі, але не самовпевнений. Голос і погляд - інструменти, на яких він майстерно грає». Він виконує не лише інформаційну функцію, але й інтегративну - поєднує, консолідує аудиторію. Ведучий - завжди уособлення спокою й стабільності. Складне завдання - давати глядачам упевненість у тім, що вони одержують саме об'єктивну, саме правдиву, саме свіжу та необхідну інформацію. [2] Муратов С.А. -М. Підручник/ «Телевізійне спілкування в кадрі та за кадром»

Конкретизуючи проблему взаємодії інформаційного каналу і його аудиторії, цілком доречно звернутися до хрестоматійно відомої формули Г. Лассуэлла. Вона формулює структуру масової комунікації, Сукупність цих елементів виглядає таким чином: "Хто повідомив - що - по якому каналу - кому - з яким ефектом". В елементі «хто повідомив», важливі принаймні два фактори, що характеризують джерело інформації: його "солідність", авторитет, кредит довіри в аудиторії; тип особистості журналіста, особливості його подання й власної ролі в діяльності даного засобу інформації, а також про значення ЗМІ в долях суспільства, країни.

Телеведучий сприймається як «учитель» людства. Як відомо, репортера годують ноги, аналітика - голова, а ведучі теленовин виразно читають тексти, відрізняючись від старих дикторів тим, що розуміють їхній зміст. Розуміння - важливий компонент. За нього телеведучі у США одержують більше репортерів, хоча вони "тільки" читають текст і беруть участь у його підготовці, у компонуванні випуску. [3]

Новина для телеведучих - гнучкий матеріал, що не досяг свого потенційного глядача. Завдання ведучого в цьому випадку донести цей матеріал і оформити його відповідно до професійної техніки. З «сухого» достовірного повідомлення, йому необхідно побудувати насичений текст (підводка до сюжету). Сьогодні заохочується аргументований, зважений, спокійний підхід до подій. Позиція ведучих новин - у жодному разі неповинна бути моралізаторською, містити оцінку фактів. У новинах не місце викривальному пафосу або глузуванню; дотримання етичних норм у відносинах із владою так само обов'язково, як і у всіх інших випадках. Інколи у інформаційному повідомленні все ж- таки простежується оцінка журналіста, його інтерпретація та відношення. Вона не обов'язково виражена прямо, через необхідність об'єктивної оцінки. Але судити про неї можна потому, яке місце в блоці новин займає повідомлення, скільки часу або місця йому приділено, і відповідно якими засобами донесене до аудиторії глядачів - майстерно підготовлено телеведучим новин. Наскільки переконливий ведучий і чи підходить він під критерій довіри з боку телеглядачів. [4]. Кузнєцов Г.В.-М. Підручник/ «Так працюють журналісти ТВ»

Психологи з'ясували, що по наявності (або відсутності) наступних трьох компонентів - воля, інтелект, совість, людина робить висновки, судження про оточуючих людей. За цими параметрами люди судять і про ведучих новин. І від цих же трьох величин залежить, виявляється, їх рейтинг. «Репутація телеканала може підвищитися чи нівелюватися залежно від манер і поведінки ведучих новин. Чудовий ведучий може значно збільшити рейтинги каналу, тоді як поганий ведучий - суттєво зменшити. Минули ті часи, коли диктор телебачення в класичному костюмі розповідав новини так, наче оголошував імена шановних гостей на урочистому прийомі. Останні роки продемонстрували безліч спроб телеканалів подавати новини якомога більш розкуто й невимушено». У зарубіжній журналістській галузі, згодом навіть народилася окрема течія до подібної поведінки ведучих - так зване емоційне « happy talk». Зокрема ранкові ведучі теленовин отримали своє особисте поняття « fancy factor». Все це знаменувалося боротьбою американських та британських власників за високі рейтинги телеканалів.

У загальному програмуванні й у новинах стилі ведення різняться. Завдання більшості телепередач - розважати, завжди виглядати по товариські, дружньо, у най неформальному стилі, тоді як ведучі новин намагаються підібрати серйозний і більш формальний тон відповідно до важливості повідомлень випуску.

Але останнім часом обидва варіанти ведення схильні наближатися один до одного. Телевізійні новини поступово наближаються «до більш персоніфікованої подачі» , тобто ведучі тримають ефір на більш «товариських» відносинах. «Авторитетність є також, однак загальні манери поступаються на користь манер на кшталт шановного чоловіка. Інакше кажучи, ведучий повинен викликати довіру. Глядачеві доводиться вірити в те, що йому говорять, і він мусить розуміти важливість сказаного».

Деякі телекомпанії США свого часу намагалися зробити ставку на молодих ведучих, але потім довелося повернутися до людей середнього віку. Бо глядачі відносяться до них з більшою довірою та повагою. (У нас літні ведучі асоціюються з політикою минулого, тому їх місце займають молоді працівники). Відомий американський журналіст Волтер Кронхайт запровадив термін «anchorman», тобто ведучий - зірка. "Людина-якір", anchor man (woman) - тобто той, на кого можна покластися, хто "зачіпає" глядача й притягає до телеекрана.

Що до Великої Британії, то тут віддають свою перевагу терміном «newsreader», «newscaster», що значно відрізняється від стилю новин американських ведучих новин. Британські телевізійні ведучі виглядають авторитетно і не дозволять своїм емоціям прикрасити повідомлення. Американські ведучі - зірки, які і ведуть новини, і коментують їх». Термін «anchorman», що зародився в США означає, «що його носій має внутрішню силу й авторитетність у поєднанні з досвідом і харизмою, на яких тримається вся телепередача». Що стосується Британського типу ведучого - «newsreader», то він «сфокусований не на індивідуальності ведучого, а на самих новинах. [5] Яковлєв А.В. «Телевізійна журналістика: Теорія і практика», Київ «Києво-Могилянська академія» 2007р.

Що стосується української майстерності ведучих новин, то вони також використовують техніку та поведінку запроваджену іноземними колегами. Тому кожен український канал використовує сьогодні свою ідейну направленість. Але якщо узагальнити ідеальний набір якостей ведучого теленовин - використовується наступна характеристика:

Авторитетність;

Компетентність;

Здатність зрозуміло висловлюватися;

Харизма;

Професійність;

Гарний голос;

Гарний вигляд;

Українські телеканали здебільшого використовують закордонну телевізійну політику: «посмішка, посмішка й ще раз посмішка», де ведучий наближений до товариського стилю новин. Також не оминається поведінка «викликати довіру». Все це є професійною традиційною основою наших українських ефірів, де ця техніка поведінки використовуються як гарне поєднання обох течій (американських та британських), або ж окремого стилю.

У цілому, можна зробити висновок, що робота ведучого вінчає те, що зроблено сценаристами, редакторами, операторами, звукорежисерами, художниками, режисером, інженерами. Це не головний персонаж новин, але один із центральних елементів випуску

1.2 Діяльність ведучого в інформаційній службі телевізійних новин

Принцип роботи інформаційної редакції телевізійної компанії складається з багатьох частин кропотливої праці кожного співробітника та журналіста каналу. Цей редакційний штат будує мовну сітку теленовин і веде суміжну працю. Але творчі працівники інформаційної редакції мають особисті посадові обов’язки. Подібна структура існує на більшості українських телеканалів. Ця схема забезпечує порядок та організованість у роботі інформаційної редакції.

Відповідно до структури інформаційної служби телевізійних новин ведучий має свої повноваження та посадові обов’язки. Розглянемо етапи роботи ведучого вечірнього та ранкових випусків.

Ведучий ранкових випусків новин:

разом із випускним редактором формує остаточний варіант верстки випусків;

допомагає переробляти вечірні тексти, пише деякі з нових;

працює з електронною поштою;

в разі надходження нової й важливої інформації вносить зміни у монтажний план випуску;

веде випуски у прямому ефірі, короткі новини (Headline) - начитує «під монтаж»;

Ведучий вечірнього випуску новин:

разом із шеф-редактором бере участь у попередньому плануванні зйомок на наступний день;

визначає наповнення випуску та його верстку;

має право вносити корективи до монтажного листа, щодо порядку розміщення сюжетів випуску;

виконує всі розпорядження шеф-редактора;

працює над мікрофонною папкою випуску, текстами студій та ув’язує їх із наступними сюжетами;

здійснює на високому художньому рівні, відповідно до творчого стилю телекомпанії, ведення в прямому ефірі програми новин;

визначає перелік необхідних для висвітлення у випуску новин подій і тем та пріоритетність їхньої політики, підготовки;

у складі випускної групи здійснює поточне планування випусків програми;

складає й несе відповідальність за сценарний план програми;

здійснює відбір та визначає форми подачі інформації у програмі;

приймає оперативні рішення в разі непередбачених змін;

стежить за своєю зовнішністю, дотримується вимог щодо зовнішнього вигляду;

складає власні тексти (підводки), визначає їх жанр та форму подачі, несе персональну відповідальність за їхнє змістовне навантаження, вагомість та актуальність, оперативність та об’єктивність, акценти та журналістську майстерність у викладені;

1.3 Мова та стиль повідомлень як професійна риса ведучого новин

Ведучий - вимагає від кожного репортера текстової підводки до сюжету та редагує їх відповідно до одного стилю. Вичитує підводки та тексти сюжетів, щоб бути в темі кожного матеріалу. Знаходить усні повідомлення для випуску. Готує собі підкажчик

Стисле повідомлення - підводка до сюжету, що використовує ведучий у програмі теленовин, як правило вирізняється лаконізмом, інформаційною місткістю. За технікою вони мають звучати 10 -15 секунд. «Це своєрідний розширений «лід - одна або кілька перших фраз, що містять новину». Більш розгорнуте повідомлення, збагачене описом важливих подробиць, деталей, що містять пояснення та коментарі спеціалістів, виявляється далі у сюжеті спеціального журналіста телеканалу. [5] Яковлєв А.В. «Телевізійна журналістика: Теорія і практика», Київ «Києво-Могилянська академія» 2007р.

У підводці ведучого особливого значення набуває перша фраза, яка й повинна привернути увагу телеаудиторії. Залежно від самого характеру - типу новин, ведучий подає стислу новину по-різному: у необхідному стилі та контексті. «Може ставитися значущість події, її цікавість чи незвичність». Все це вимагає сприйняття на слух та запам’ятовування найважливішого матеріалу. Отже мова та стиль усного телемовлення ведучого має особливе значення в ефірі теленовин. Ведучім теленовин притаманні такі професійні методи у роботі:

Страницы: 1, 2, 3