МЕНЮ


Фестивали и конкурсы
Семинары
Издания
О МОДНТ
Приглашения
Поздравляем

НАУЧНЫЕ РАБОТЫ


  • Инновационный менеджмент
  • Инвестиции
  • ИГП
  • Земельное право
  • Журналистика
  • Жилищное право
  • Радиоэлектроника
  • Психология
  • Программирование и комп-ры
  • Предпринимательство
  • Право
  • Политология
  • Полиграфия
  • Педагогика
  • Оккультизм и уфология
  • Начертательная геометрия
  • Бухучет управленчучет
  • Биология
  • Бизнес-план
  • Безопасность жизнедеятельности
  • Банковское дело
  • АХД экпред финансы предприятий
  • Аудит
  • Ветеринария
  • Валютные отношения
  • Бухгалтерский учет и аудит
  • Ботаника и сельское хозяйство
  • Биржевое дело
  • Банковское дело
  • Астрономия
  • Архитектура
  • Арбитражный процесс
  • Безопасность жизнедеятельности
  • Административное право
  • Авиация и космонавтика
  • Кулинария
  • Наука и техника
  • Криминология
  • Криминалистика
  • Косметология
  • Коммуникации и связь
  • Кибернетика
  • Исторические личности
  • Информатика
  • Инвестиции
  • по Зоология
  • Журналистика
  • Карта сайта
  • Вопрос радиационной безопасности в экологическом образовании в средней школе

    Таким чином, єдине відомий "іспит" підземного сховища відходів атомної

    промисловості в Окло виявилося успішним, незважаючи на несприятливі

    характеристики цього місця. Хоча глинисті ґрунти і відіграють важливу роль

    в утриманні відходів, таке затоплене, з піщаною структурою ґрунту місце,

    навіть не розглядалося б для розміщення на ньому сучасного сховища яких-

    небудь токсичних і ядерних відходів.

    Однак, такий приклад спонукав учених більш детально вивчати поводження

    двоокису урану в ґрунтових водах разом з іншими хімічними елементами, що

    присутній у руді (які не піддаються розщепленню). Ці дослідження допоможуть

    в оцінці тривалої безпеки сховищ для високоактивних відходів.

    Вартість – важливе питання. Організація економічного співробітництва і

    розвитку опублікувала оцінки витрат на розміщення і збереження відходів з

    використанням відомих технологій, описаних вище. Згідно з цими оцінками

    вартість розміщення і збереження відходів, імовірно, буде складати від 0,03

    до 0,17 центів за зроблений кіловат годину електроенергії для остеклованих

    високоактивних відходів і від 0,04 до 0,18 центів для відпрацьованого

    палива (у цінах 1993 року). У США сумарні витрати на фінансування

    збереження відпрацьованого палива склали на кінець 1999 року 16 мільярдів

    доларів США. Канадські виробники збирають плату на майбутнє фінансування

    збереження відпрацьованого палива з розрахунку, приблизно, 0,1 центів за

    кіловат годину, і в 1997 році цей фонд склав 1,25 мільярдів канадських

    доларів. У Швеції це податок складає, приблизно, 0,3 центів за кіловат

    годину, і йде на фінансування нормально функціонуючого державного сховища

    радіоактивних відходів, і дослідження в цій області. Безпечне збереження

    радіоактивних відходів – це існуюча норма, що технології збереження добре

    розроблені, що витрати прийнятні і що повномасштабна демонстрація цього

    незабаром буде можлива в декількох країнах.

    5.Основні заходи захисту населення від іонізуючого випромінювання.

    Як уже відзначалося, біологічний вплив різних видів випромінювання

    неоднозначний, тобто та сама поглинена доза гама- і альфа- випромінювання

    приводить до різного біологічного ефекту.

    Характер радіаційної поразки організму визначається не тільки видом

    випромінювання, але і в значній мірі залежить від того яким було

    опромінення – зовнішнім чи внутрішнім.

    Одним з варіантів тимчасового захисту населення від радіоактивного

    зовнішнього опромінення, у комплексі з іншими заходами, є використання для

    цих цілей захисних властивостей усіляких будинків, споруд, глибинних

    сховищ, споруджень метрополітену, підземних гаражів, підвалів і т.д. Це

    зв'язано з тим, що проходячи через різні матеріали, потоки гама- і

    нейтронного випромінювань послабляються. Здатність того чи іншого матеріалу

    послабляти іонізуючі випромінювання характеризують «шаром половинного

    ослаблення», тобто товщиною шару чи матеріалу, що зменшує дозу

    випромінювання в 2 рази. Значення шарів половинного ослаблення для деяких

    матеріалів приведені в наступній таблиці:

    Таблиця 6

    | | | |

    | | |Товщина шару половинного |

    |Матеріал |Густина, г/см3 |ослаблення, см |

    | | | |Для |

    | | |Для нейтронів |гамма-випромі|

    | | | |нювання |

    |Вода |1,0 |2,7 |23 |

    |Поліетилен |0,92 |2,7 |24 |

    |Броня |7,8 |11,5 |3 |

    |Свинець |11,3 |12 |2 |

    |Ґрунт |1,6 |12 |14,4 |

    |Бетон |2,3 |12 |10 |

    |Деревина |0,7 |9,7 |33 |

    У середньому приблизно дві третини ефективної еквівалентної дози

    опромінення, що людина одержує від природних джерел радіації, надходить від

    радіоактивних речовин, що потрапили в організм з їжею, водою і повітрям.

    Перш ніж потрапити в організм людини радіоактивні речовини проходять по

    складних маршрутах у навколишнім середовищі і це приходиться враховувати

    при оцінці доз опромінення, отриманих від якого-небудь джерела.

    Радіоактивні речовини, що випадають на поверхню землі, включаються в

    біологічний круговорот речовин, насамперед через рослини.

    Одним з істотних бар'єрів, що перешкоджають включенню продуктів

    розпаду в біологічний цикл, є ґрунт, що їх накопичує. У відмінності від

    більшості продуктів розподілу 90Sr порівняно легко десорбірується катіонами

    нейтральних солей, що полегшує його надходження в рослини і нагромадження в

    урожаї.

    З метою скорочення надходження 90Sr і деяких інших радіонуклідів в

    організм людини і тварин необхідно знижувати інтенсивність їхнього

    залучення в біологічний круговорот через рослини. Оскільки 90Sr

    концентрується, як правило, у верхньому шарі ґрунту товщиною близько 5 см

    (до 70% - 80%), його можна перевести глибоким переорюванням в нижні шари

    ґрунту, до яких не доходить коренева система рослин. На глибині 25-30 см

    він не буде сильно впливати на життя рослин. Необхідно відзначити також, що

    застосування деяких агротехнічних заходів, таких, як внесення в ґрунт

    органічних добрив і вапна знижує надходження в рослини 90Sr.

    Необхідно також прийняти міри, що запобігають надходженню в організм

    радіоактивних речовин із їжею та водою.Запаси продовольства і води варто

    зберігати у пило-водонепроникних ємкістях. Якщо запаси продовольства

    виявилися зараженими і виникла необхідність споживання заражених продуктів,

    то їх необхідно піддати дезактивації. Наприклад, достатньо свіжі фрукти і

    овочі обмити чи зняти з них шкірку. Погано дезактивуються продукти, що

    мають пористу поверхню, вони підлягають знищенню чи відлежуванню. Молоко

    від корів, що знаходяться в зоні радіоактивного зараження, у зв'язку з

    наявністю в ньому радіоактивного йоду, можливо, виявиться непридатним для

    вживання в їжу, тому що радіоактивність молока може зберігатися на протязі

    декількох тижнів.

    При зараженні водойм радіоактивні речовини можуть надходити в організм

    людини по біологічних ланцюжках вода-водорості, планктон-риба-людина чи,

    якщо водойма служить для питного водопостачання безпосередньо по ланцюжку

    вода-людина. На водопровідних станціях питна вода, що забирається з

    підземних джерел, може бути очищена від радіоактивних речовин осадженням

    часток з наступною фільтрацією. Питна вода, одержувана з підземних

    свердловин або, яка зберігається в герметичних емкістях, звичайно не

    піддається зараженню радіоактивними речовинами.

    Деякі харчові речовини володіють профілактичною радіозахисною дією чи

    здатністю зв'язувати і виводити з організму радіонукліди. До них

    відносяться полісахариди(пектин, декстрин), фенильні і фітинові з'єднання,

    етиловий спирт, деякі жирні кислоти, мікроелементи, вітаміни, ферменти,

    гормони. Радіостійкість організмів підвищують деякі антибіотики (біоміцин,

    стрептоцин) та наркотики.

    Пектинові речовини (пектин, пектинова кислота). Пектин – речовина, яка

    дуже схожа на варення або желе, приготовлених із плодів. У процесі

    засвоєння їжі пектин перетворюється в кислоту, яка з'єднується з

    радіонуклідами і токсичними важкими металами. Утворюються нерозчинні солі,

    що не всмоктуються через слизову шлунково-кишкового тракту і виділяються з

    організму з калом.

    Вітаміни. До дуже важливих радіозахисних з'єднань відносяться так

    називані "вітаміни протидії". У першу чергу це відноситься до вітамінів

    групи В и С. Хоча на думку фахівців одна аскорбінова кислота не має захисну

    дію, але вона підсилює дію вітамінів В и Р.

    У той час як радіоактивні елементи приводять до руйнування стінок

    кровоносних судин, спільна дія вітамінів Р и С відновлює їхню нормальну

    еластичність і проникність. Радіонукліди руйнують кров, знижують кількість

    еритроцитів і активність лейкоцитів, а вітаміни В1, В3, В6, В12 поліпшують

    регенерацію кровотворення, прискорення відновлення еритроцитів і

    лейкоцитів. Якщо випромінювання знижує згортання крові, то вітаміни Р и К1

    нормалізують цей процес.

    Етиловий спирт. Володіє вираженою профілактичною радіозахистною дією

    на різноманітні організми: людини, тварин, бактерій. При введенні в

    живильну суміш етилового спирту виживаність бактерій підвищується на 11 -

    18%, спирт захищає від загибелі майже всіх мишей, опромінених

    рентгенівськими променями в дозі 600 рентгенів.

    Серед заходів щодо скорочення надходження активних речовин в організм

    людини важливе місце приділяється використанню засобів захисту органів

    дихання. Для цієї мети придатні в першу чергу респіратори різних типів (Р-

    2, Р-2д, "Пелюсток", "Астра" і інші). При відсутності респіраторів можуть

    бути використані протигази і найпростіші засоби захисту органів дихання,

    такі, як ватно-марлева пов'язка й інші. Застосовуються ці засоби в період

    випадання радіоактивних речовин і протягом декількох наступних діб, коли

    радіоактивні речовини можуть попадати в повітря в результаті вторинного

    пилоутворення володіючи при цьому високою активністю.

    Основними положеннями, що визначають характер захисту від гамма-

    випромінювання на забрудненій території є:

    . Потужність дози гамма-випромінювання найбільш висока на початку після

    випадання радіоактивних опадів, тому захист від гамма-випромінювання

    необхідно здійснювати буквально з першої години, навіть з перших хвилин

    випадання радіоактивних опадів. Початок випадання виявляється різким

    підвищенням рівня радіації.

    . Перебування в будь-якому будинку чи споруді знижує дозу гамма-

    опромінення, тому що радіоактивні опади, що забруднили місцевість,

    пропорційні коефіцієнту ослаблення гамма-випромінювання, визначеним для

    будівлі цього типу.

    . Унаслідок того, що потужність дози гама-випромінювання знижується швидше

    спочатку, укриття людини в спорудженнях з визначеним коефіцієнтом

    ослаблення на той самий термін не завжди рівноцінно. У першу добу після

    випадання радіоактивних опадів укриття рятує людину від дії випромінювання

    в значно більшій дозі, ніж у другу і тим більше в наступну добу.

    На основі вищесказаного для захисту від зовнішнього гамма-

    випромінювання на забрудненій території розроблена практично важлива

    рекомендація, що полягає в тім, що перший час після випадання радіоактивних

    опадів раціонально рекомендувати такий режим радіаційного захисту, щоб при

    ньому коефіцієнт ослаблення гамма-випромінювання укриттями чи середня

    добова захищеність були вище, ніж надалі.

    6. Лекція на тему: "Радіація та її вплив на людину".

    Вступ.

    Зараз основною задачею людства в області радіаційного контролю – не

    допустити помітного збільшення радіоактивності, що створена природою, тобто

    недопущення збільшення природного радіаційного фону. Для рішення такої

    задачі людству необхідно мати представлення про фізико-хімічну основу

    такого явища як радіоактивність; знати як взаємодіє іонізуюче

    випромінювання з речовиною та, обов’язково, як впливає радіація на живий

    організм; а також мати деякі знання по дозам та заходам захисту населення

    від дії іонізуючого випромінювання. Для нас ця тема особливо актуальна

    тим, що на Україні працює чотири атомних електростанції, є родовища

    уранової руди, а також вже відбулася аварія в 1986 році на Чорнобильській

    атомній електростанції. Тому необхідно деякі початкові знання про ядерну

    енергію надавати ще школярам. Більшість теперішніх учнів отримають такі

    знання тільки в школі.

    Атомна енергетика в Україні почала свій відлік з 1977р., коли було

    введено до експлуатації перший блок Чорнобильської АЕС. За період з 1977 по

    1989 рр. було введено 16 енергоблоків загальною потужністю 14800 МВт на 5

    атомних станціях: Запорізькій, Рівненській, Хмельницькій, Чорнобильській,

    Південноукраїнській.

    Зараз на Україні діє 4 атомних електростанції: Рівненська,

    Хмельницька, Південноукраїнська та Запорізька. П’ята – Чорнобильська АЕС –

    була законсервована в 2003 році. В Україні більше 50% електроенергії

    виробляється на атомних електростанціях. А якщо введуть в експлуатацію на

    Рівненській та Хмельницькій АЕС ще по одному блоку, то виробництво

    електроенергії від АЕС буде приблизно 60% від загальної кількості.

    Україна має п’ять регіональних підприємств Державного об’єднання

    “Радон” по поводженню з радіоактивними відходами, які приймають на

    збереження радіоактивні відходи від усіх галузей народного господарства

    (крім ядерної енергетики). Вони знаходяться поблизу Києва, Харкова, Львова,

    Донецька та Дніпропетровська.

    В нормальному робочому стані атомні електростанції наносять екології

    країни не більшу шкоду, ніж теплові або гідроелектростанції. Тим більше, що

    запаси вуглеводневої сировини у нас на Україні дуже не значний. Тому

    зазначену сировину необхідно купувати, а уранова руда у нас своя, але її

    необхідно збагачувати за кордоном. Вугілля також, подібно більшості інших

    природних матеріалів, містить незначні кількості первинних радіонуклідів.

    Останні після спалювання вугілля попадають у навколишнє середовище, де

    можуть служити джерелом опромінення людей. Тобто теплові електростанції

    також є джерелами радіоактивного випромінювання. Можна говорити також про

    ціну 1 кВт·год. Порівняно дорога 1 кВт·год вироблена на теплових

    електростанціях, дешевше – на атомних електростанціях, і сама дешева – на

    гідроелектростанціях. Але іноді на АЕС трапляються аварії, що наносять

    великої шкоди навколишньому середовищу. Так аварія на Чорнобильській АЕС

    (26 квітня 1986 р.) є найбільшою екологічною катастрофою. В результаті

    понад 41 тис. км2 території було забруднено радіонуклідами. Її наслідки

    виходять далеко за межі проблем довкілля і переростають у ряд медичних,

    біологічних та психологічних проблем.

    У нас на Україні знаходяться поклади уранової руди. Підприємства по

    видобутку та переробці уранової руди знаходяться у Дніпропетровській,

    Миколаївській та Кіровоградській областях і належать до виробничого

    об’єднання “Східний гірничо-збагачувальний комбінат”. Недоліком у розробці

    покладів уранової руди є її дорожнеча – поклади знаходяться глибоко під

    землею.

    Види випромінювання

    Іонізуючим називається випромінювання, яке здатне прямо або не прямо

    іонізувати середовище. До нього відносять рентгенівське і гама-

    випромінювання, а також випромінювання, яке складається з потоків

    заряджених або нейтральних частинок, які мають достатню енергію для

    іонізації.

    Радіоактивні речовини звичайно випускають альфа-, бета-частинки та гама-

    випромінювання, нейтрони ( іноді можуть бути протони і важкі ядра ).

    Згадаємо з курсу середньої школи, що альфа-частинки – це позитивно

    заряджені атоми гелію. Вони володіють великою іонізаційною та малою

    проникаючою здібностями. Альфа-частинки можуть пройти шар повітря товщиною

    не більше 11 см або шар води до 150 мкм. Бета-частинки – це електрони.

    Кількість іонізованих та збуджених атомів, які утворюються під дією альфа-

    частинки на одиниці довжини шляху в середовищі, в сотні разів більше, ніж у

    бета-частинки. А гама-випромінювання – це електромагнітне випромінювання

    високої енергії, що володіє великою проникаючою здатністю. Його іонізуюча

    здатність значно менше, ніж у альфа- чи бета-частинок.

    Бета-частинки можуть проникати через верхній шар шкіри (0.07 мм). А

    бета-частинки з великою енергією можуть пройти через шар алюмінію до 5 мм.

    Альфа-частинки мають дуже високу іонізаційну здатність, це пояснюється

    тому, що маса альфа-частинки в 8000 разів більша ніж маса електрона, а за

    нейтрон в 2 раза. Біологічна ефективність кожного виду іонізуючого

    випромінювання знаходиться в залежності від питомої іонізації. Так,

    наприклад, альфа-частинки з енергією 3 Мев утворять 40 000 пар іонів на

    одному міліметрі шляху, бета-частинки з такою же енергією – до чотирьох пар

    іонів. Зовнішнє опромінення альфа- і бета-випромінюваннями менш небезпечно,

    тому що альфа- і бета-частинки мають невелику величину пробігу в тканині і

    не досягають кровотворних і інших органів.

    Нейтрони, як і фотони, непрямо іонізуючі частинки, іонізація середовища

    в полі нейтронного випромінювання проводиться зарядженими частинками, які

    з’являються при зіткненні нейтронів з речовиною.

    Таблиця 1

    Властивості радіоактивного природного випромінювання

    |Тип |Склад |Іонізуюча |Проникаюча здатність |

    |випромінювання |випромінювання |здатність | |

    |( |Іони Не++ |Дуже висока |Низька. Захист: 0,1 |

    | | | |мм води, лист папера |

    |( |Електрони |Значно висока|Висока. Захист: шар |

    | | | |алюмінію до 0,5 мм. |

    |( |Електромагнітне |Значно низька|Дуже висока. Захист: |

    Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8


    Приглашения

    09.12.2013 - 16.12.2013

    Международный конкурс хореографического искусства в рамках Международного фестиваля искусств «РОЖДЕСТВЕНСКАЯ АНДОРРА»

    09.12.2013 - 16.12.2013

    Международный конкурс хорового искусства в АНДОРРЕ «РОЖДЕСТВЕНСКАЯ АНДОРРА»




    Copyright © 2012 г.
    При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.