Дипломная работа: Економічна ефективність виробництва картоплі та шляхи її підвищення на прикладі ТОВ "Прогрес" с.Авдіївка, Сосницького району
Що ж стосується
галузі тваринництва, то тут ситуація негативна.
Жоден вид
продукції не відображає позитивного результату. Така ситуація пояснюється
понесенням значних витрат на утримання та відгодівлю тварин, а також дуже
низьким рівнем закупівельних цін за тону живої маси. Реалізаційна ціна мяса і
молока значно нижча від собівартості продукції, тому при їх реалізації не
покриваються затрати на виробництво і господарство несе збитки. Рентабельність
тваринництва в цілому у 2006, 2007, 2008 роках має відємний характер і
знаходиться в межах – 51,1 – 63,5%. В зв’язку з цим, господарству конче
необхідна підтримка держави для підвищення ефективності тваринницької галузі.
Знаючи дуже велику цінність картоплі – незамінного продукту як у
харчовому, так і в промисловому виробництв, і, враховуючи, що господарство спеціалізуються
на вирощуванні картоплі, питанню збільшення обсягів її виробництва, а також
покращення якості, необхідно приділяти значну увагу. Для цього слід здійснювати
комплекс технологічних та організаційних заходів по поліпшенню якості
посадкового матеріалу; це стосується, зокрема, системи захисту та удобрення,
механізації трудомістких процесів.
Досліджуване господарство було провідним господарством по виробництву
картоплі в районі й області. Воно є одним із двох господарств області по
вирощуванню оригінального насіння. Для вирощування картоплі в господарстві була
створена відповідна матеріально-технічна база. Збудовано типове картоплесховище
на 1 тис. тонн, придбано дві картоплесаджалки, два картоплезбиральні комбайни,
один сортувальний пункт КСП-25 і друга необхідна техніка для обробітку грунту.
Проте тривала соціально-економічна криза попередніх років негативно
вплинула, як на розвиток господарства в цілому так і на виробництво картоплі.
Якщо у 2006 році її у вироблено 1012 тонни, то в 2008 році 1625 тонн. Валові
збори картоплі невеликі, тому що площа посадки знаходиться в межах 6-8 га. В
зв’язку з тим що господарство в минулому спеціалізувалось на вирощуванні
картоплі і в ньому відпрацьована технологія вирощування, є відповідна техніка,
урожай за останні три роки знаходиться на рівні 191,4 ц/га. А у 2007,2008 роках
перевищував 230 ц/га (відповідно 241,1 та 232,1).
За останні роки різко скоротилися внесення органічних і мінеральних
добрив. Так, органічних було внесено на 1 га посіву у 2006 р. 0,3 т., 2007 р –
1,6, у 2008 – 0,9, що дуже мало. Відповідно мінеральних добрив у діючій
речовині – 61,3 кг, 70,8 , 85 кг.
За останні роки дуже скоротилося внесення органічних і мінеральних
добрив. Так, якщо в 2006 році на 1 га їх було внесено під картоплю відповідно
95 тонн і 548 кг діючої речовини, то під урожай 2008 року органічних - 54
тонни, а мінеральні добрива зовсім не вносили. Забур'яненість посівів картоплі
часто перевищує пороги шкодочинності.
Як відомо, природно економічні умови в яких знаходиться будь-яке
господарство забезпечують лише умови для розвитку тієї чи іншої галузі, а про
правильність їх використання говорить вже про стан розвитку галузі.
Використовуючи дані таблиці 2.4.1., зробимо аналіз динаміки основних показників
економічної ефективності виробництва картоплі.
Таблиця 2.4.1. Економічна ефективність виробництва картоплі
Показники
2006
2007
2008
2008 у % до 2006
Посівна площа,га
6
6
7
116
Питома вага в структурі посівів,%
1
1
1
100
Урожайність, ц/га
168,7
241,1
237,1
137,6
Валовий збір, ц
1012
1350
1625
160,5
Товарність %
42
47
46
109,5
Реалізовано цн.
427
638
754
176,5
Виробленокартоплі на 1 люд.-год, ц
0,44
0,7
1,3
295
Собівартість, грн
50,4
50,15
72,8
144
Загальні затрати, грн
9801,4
14007,8
13484,9
137,6
Ціна реалізації, грн
137,4
102,7
130,9
95,2
Виручка на 1 га
23179,4
24761
30382
131
Прибуток, тис.грн.
13378
10753,2
16897,1
126
Рентабельність, %
265
214
232
87,5
Виходячи з даних таблиці 2.4.1. можна сказати, що в підприємстві
спостерігається отримання великих прибутків від реалізації картоплі, але при
цьому можна говорити про нестабільність реалізаційної ціни по роках, незначний
обсяг виробництва картоплі та невисоку товарність. Останнє тісно пов’язано із
якістю насіннєвого матеріалу та його репродуктивністю.
Продуктивність праці в господарстві зростає, що показує показник
виробництва кпртоплі на 1 люд.-год., який в порівнянні з 2006 роком в 2008 році
зріс на 95% .
Негативна динаміка ціни на картоплю, яка зменшилась на 4,9%. При цьому
в господарстві спостерігається стрімкий ріст собівартості продукції, що є
негативним фактором для наступного ефективного господарювання. В 2008 році
собівартість в господарстві зросла в порівнянні з 2006 роком на 44,0% і
становила 72,8 грн, тоді як у 2006 році дорівнювала 50,4 грн. Стрімкий ріст цін
на промислову продукцію, яка потрібна для сільського господарства призвів до
диспаритету цін і тому це в якійсь мірі вплинуло на зростання собівартості
сільськогосподарської продукції. Однак, як дуже зазначалось вирощуваня картоплі
у ТОВ "Прогрес" є прибутковим, тому необхідно не втрачати позицію.
Для збільшення прибутковості необхідно розширити посівні площі до 20 га,
підвищення врожайності на 15% та товарності до 70-80%.
Не менш важливим заходом по збільшенню прибутку є зниження собівартості
продукції та підвищення якості і ціни.
Для кожного господарства по кожній сільськогосподарській культурі існує
критичний рівень виробництва, що не забезпечує прибутку, але покриває затрати.
Тому, насамперед, для досліджуваного господарства буде корисним визначити такий
рівень беззбитковості. В нашому випадку це буде стосуватися рівня урожайності
картоплі (мал 2.4.3.). Визначення критичного обсягу реалізації, а також аналіз
беззбитковості виробництва та прогнозування прибутку ґрунтується на
використанні принципу класифікації витрат залежно від їх зв’язку з обсягом
виробництва. Розглянемо графічний спосіб аналізу беззбитковості виробництва
картоплі. Урожайність картоплі у 2008р. склала 232 ц/га, постійні витрати на 1
га – 11097 грн., змінні - 58,1 грн./ц. ціна реалізації картоплі становить 131
грн./ц
На підставі цих даних розрахуємо критичний рівень урожайності картоплі
за формулою:
де,
ПВ – постійні витрати на 1 га, грн.; Ц – ціна реалізації 1ц продукції;
q – урожайність, ц/га; Звц – змінні витрати на 1ц продукції.
Наочно, точку беззбитковості виробництва можна побачити на малюнку
2.4.3. витрати на 1 га: постійні – 11097 грн/га, змінні – 58,1 грн./ц
Малюнок 2.4.3. Графік беззбитковості виробництва картоплі
Визначення критичної точки урожайності, при якій досягається
беззбитковість виробництва: ОМ- лінія грошової виручки від реалізації
продукції; АС-лінія сукупних витрат; ТН- перпендикуляр, що вказує на критичну
точку урожайності, в нашому випадку це 152,2 ц/га. Отже за допомогою
побудованого графіка ми маємо можливість аналізувати параметри галузі, а саме
грошову виручку, прибуток, суму змінних і сукупних витрат при різних рівнях
урожайності.
Для збільшення обсягів виробництва картоплі і поліпшення її якості
необхідно здійснити комплекс технологічних та організаційних заходів стосовно
сортового складу, якості посадкового матеріалу, системи захисту та удобрення,
механізації трудомістких процесів, організації реалізації.
Нарощування обсягів виробництва бульб має супроводжуватись заходами,
спрямованими на поліпшення їх якості. Збільшення прибутків від картоплярства
потребує комплексного використання всіх факторів, які спричиняють кращий
результат в сфері виробництва – це застосування інтенсивних, ресурсозберігаючих
технологій, поглиблення спеціалізації виробництва, впровадження раціональної
структури посівних площ, розширення переробки і зберігання продукції в місцях
її виробництва, скорочення втрат бульб, висока їх якість, а в сфері реалізації
– вибір найбільш вигідного ринку збуту.
Як зазначає О.О.Сабко (1985) основним завданням землеробства на всіх
етапах його розвитку є раціональне використання і захист землі, збереження та
підвищення її родючості. У системі агротехнічних заходів та його
цілеспрямованого впливу на грунт провідною ланкою є сівозміна.
Враховуючи біологічні особливості і здатність пльових культур не тільки
використовувати, а й активно відновлювати родючість грунту, сівозміна істотно
впливає на фактор родючості, як забезпеченість поживними речовинами і вологого
вмісту гумусу, біологічний режим, фізіологічні властивості, та швидкість
детоксикації шкідливих речовин, що надходять у грунт при його
сільськогосподарському використанні.