Реферат: Облік грошових коштів
На підприємствах,
що мають велика кількість чи підрозділів обслуговуються централізованими бухгалтеріями,
оплата праці, виплати посібника по тимчасовій непрацездатності, стипендій і
премій можуть здійснюватись за письмовим наказом керівника підприємства,
іншими, крім касирів, особами. З цими особами полягає договір про повну матеріальну
відповідальність і на них поширюються усі права й обов’язки, установлені для касирів.
На тих
підприємствах, де по штатному розкладів посада касира не передбачена, обов’язку
касира можуть виконуватися чи бухгалтером іншими працівниками за письмовим
наказом керівника підприємства. З особою, на яке покладені обов’язки касира,
також полягає договір про повну матеріальну відповідальність.
4.2. Ліміт залишку готівки
у касі
Одним з головних
показників контролю і регулювання наявного звертання є ліміт залишку готівки у
касі.
Ліміт залишку коштів у касі (далі — ліміт
каси) — це граничний обсяг готівкових коштів, які можуть залишатися в касі
підприємства на кінець робочого дня.
Ліміт каси
встановлюється підприємствам, що мають рахунки в установах банку і здійснюючим
операції з готівкою. Порядок установлення підприємствам ліміту каси, порядку і
термінів здачі наявного виторгу регулюється Інструкцією № 69. Розмір ліміту
каси для кожного підприємства визначається установами банків з урахуванням
режиму і специфіки роботи підприємства, його віддаленості від установи банку,
обсягу касових оборотів (надходжень і витрат) по всіх рахунках, установлених
термінів і порядку здачі наявного виторгу, тривалості операційного часу
установи банку, наявності домовленості підприємства з установою банку на
інкасацію і здачу наявного виторгу у вечірню касу банку і т.п.
Ліміт каси
встановлюється підприємствам з урахуванням наступних особливостей:
–
для
підприємств, що мають наявний виторг із терміном здачі її в банк щодня в
день надходження в касу підприємства, — у розмірах, що необхідні для
забезпечення їхньої роботи ранком наступного дня;
–
для
підприємств, що мають наявний виторг із терміном здачі наступного дня, —
у рамках середньоденного наявного виторгу;
–
для
підприємств, що мають наявний виторг з іншим терміном здачі її в банк, —
у розмірах, що залежать від установлених термінів здачі виторгу і її сум;
–
для
підприємств, ліміти каси яким установлюються відповідно до фактичних витрат
готівки (крім виплат, зв’язаних з оплатою праці, стипендій, пенсій, дивідендів)
— у рамках середньоденної видачі готівки.
Ліміт каси
підприємствам (крім підприємств торгівлі, суспільного харчування і послуг)
встановлюється установами банків за узгодженням з керівниками підприємств на підставі
розрахунку середньоденного надходження наявного чи виторгу середньоденної
видачі готівки.
У деяких випадках
відповідно до особливостей діяльності підприємств і на підставі їхній відповідних
обґрунтувань по письмовому рішенню (наказу, розпорядженню) керівників установ
банків цим підприємствам може встановлюватися ліміт каси в розмірах більших,
ніж середньоденний наявний чи виторг середньоденна видача готівки.
При висновку
договору на розрахунково-касове обслуговування підприємство повинне подати в
установу банку заявка-розрахунок у двох екземплярах для встановлення загального
ліміту каси (з урахуванням потреби його відособлених підрозділів), термінів і
порядку здачі наявного виторгу, що є невід’ємною частиною договору й
оформляється як додаток до договору, чи копію заявки-розрахунку з оцінкою іншої
установи банку про встановлений загальний ліміт каси для внесення розміру
ліміту в договір на розрахунково-касове обслуговування, що є невід’ємною умовою
цього договору.
Відповідальність
за вірогідність даних у заявці-розрахунку даним касової книги і бухгалтерського
обліку несе підприємство. Підприємства повинні мати на увазі, що відповідно
до вимог Інструкції № 69 відповідальність за не установлення лімітів каси
покладається на банки тільки в тому випадку, якщо при наявності поданої
підприємством заявки-розрахунку ліміт каси установлений не був. При цьому
банки не несуть відповідальність за неповідомлення підприємством своїм
відособленим підрозділам розміру встановленого банком ліміту каси, порядку і
термінів здачі наявного виторгу.
Підприємство може
звернутися (при наявності обґрунтованих причин — зміна розмірів касових
оборотів, режиму функціонування, умов здачі виторгу і т.п.) у банк із проханням
про перегляд ліміту залишку готівки у касі. Крім того, ліміт каси може бути
переглянутий з ініціативи банку. Підприємство, що бажає переглянути ліміт каси,
повинне подати в банк заявка-розрахунок, що є підставою для перегляду діючого
ліміту каси (у випадку обґрунтованості її даних), і оформити додаткова угода до
договору на розрахунково-касове обслуговування. До дати перегляду і
встановлення нового ліміту каси й одержання його підприємством діє встановлений
раніше ліміт каси.
Такий загальний
порядок установлення ліміту каси.
Сума готівки,
включаючи кошти, отримані з установ банків, виторг і інші надходження, що знаходяться
в касі підприємства, на кінець робочого дня не повинна перевищувати
встановлений ліміт. Уся готівка понад установлені ліміти здається
підприємствами в банк для зарахування на поточний рахунок. Якщо ліміт каси
підприємству взагалі не встановлений, то вся наявна в касі готівка здається
наприкінці дня в банк (незалежно від причин, унаслідок яких ліміт каси не
встановлений).
У визначених
випадках підприємства можуть зберігати готівка в касі понад установлені
ліміти. Це стосується готівкових коштів, отриманих підприємством в установі
банку для виплат, зв’язаних з оплатою праці, пенсій, стипендій, дивідендів.
Такі кошти можуть зберігатися в касі тільки в дні виплат таких сум протягом трьох
робочих днів, включаючи день одержання готівки у банку.
Для проведення
цих виплат працівникам віддалених підрозділів підприємств залізничного транспорту
і морських портів наявні можуть зберігатися в їхніх касах понад установлений
ліміт каси протягом п’яти робочих днів, включаючи день одержання готівки
в установі банку.
Наявні, отримані
в установі банку на інші виплати, повинні видаватися підприємством своїм працівникам
у той самий день.
Суми готівки,
отримані в установі банку і не використані по призначенню протягом установлених
термінів, повертаються підприємством в установу банку не пізніше наступного
робочого дня установи банку і чи підприємства можуть залишатися в його касі
(у межах установленого ліміту) і видаватися тільки на меті, на які вони
отримані.
Наявні для оплати
праці, що здійснюються за рахунок виторгу, підприємство має право зберігати в
касі понад установленого йому ліміту протягом трьох робочих днів із дня
настання термінів цих виплат у сумі, зазначеної в переданих у касу платіжних
(розрахунково-платіжних) відомостях.
5. Документальне
оформлення касових операцій
Каса — рахунок
бухгалтерського обліку руху і наявності грошових коштів, наявних у підприємства.
При проведенні
розрахунків одержувач платежу (продавець) зобов’язаний представити платнику
(покупцю, замовнику) обліковий розрахунковий документ (податкову накладну,
рахунок-фактуру, товарний чек, акт виконаних робіт, наданих послуг, акт чи
закупівлі інші документи), що засвідчує факт покупки товару, виконання роботи,
надання послуги.
Розрахунки наявними
повинні здійснюватись з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів,
касового чи товарного чека, квитанції, які б підтверджували здійснені
платниками (покупцями, замовниками) витрати готівки.
Схему документального оформлення касових операцій подано на рис. 5.1.
Рис. 5.1 — Схему документального оформлення касових операцій
5.1. Прийом готівки у касу
Грошові
кошти, що надходять у касу підприємства, повинні вчасно й у повній сумі прибуткуватися.
Відповідно до п. 2.10 Положення № 72 оприбуткування готівки в касу визначається
як «здійснення підприємством обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень
з оформленням даної операції у встановленому порядку прибутковим касовим ордером
і відображенням у касовій книзі в день одержання підприємством готівкових
коштів».
Таким
чином, щоб наявні кошти вважалися оприбуткованими, необхідно оформити прибутковий
касовий ордер, і зробити про це запис у касовій книзі. Причому
прибутковий запис у касовій книзі не обов’язково робити відразу ж після виписки
прибуткового касового ордера, вона може бути зроблена протягом робочого дня
касира в день надходження коштів.
При
проведення розрахунків наявними підприємств у сфері торгівлі, суспільного
харчування і послуг із застосуванням РРО чи використанням РК оприбуткуванням
є здійснення підприємством обліку готівки через РРО чи РК зі складанням у
той же день на підставі розрахункових документів звітів КУРО й оформленням
готівки у встановленому порядку прибутковим касовим ордером і відповідною записом
у касовій книзі в день надходження коштів.
Зазначена
послідовність оприбуткування також поширюється на відособлені підрозділи підприємств,
що працюють у сфері торгівлі, суспільного харчування і послуг із застосуванням
РРО чи використанням РК і самостійно здають у каси установ чи банку через інкасаторів
отриманий чи наявний виторг.
При
прийомі до касу грошових білетів і монет касири підприємств зобов’язані керуватися
Правилами визначення платіжності банкнот і монет Національного банку
України, затвердженими постановою Правління Національного банку України, від касову
книгу і прибуткують готівка у своїх касах.
У
випадку роботи підприємств у вихідні і святкові дні з застосуванням РРО
чи використанням РК (за умови що бухгалтерія підприємства не працювала в дані
годинник і дні) отримана підприємством за цей час готівка вважається
оприбуткованої в його касі, якщо вона проведена через РРО і РК у день її
фактичного надходження і не пізніше наступного робітника дня підприємства здана
в його касу з оформленням у встановленому порядку прибутковим касовим ордером і
відповідною записом у касовій книзі підприємства.
Зазначена
послідовність оприбуткування також поширюється на відособлені підрозділи підприємств,
що працюють у сфері торгівлі, суспільного харчування і послуг із застосуванням
РРО чи використанням РК і не здійснюючі видаткові операції (виплати зв’язані з
оплатою праці, витрати на відрядження і т.п.) і не ведучу касову книгу.
Прийом
до касу коштів оформляється прибутковим касовим ордером, що підписується
31.03.99 №152. Оборотні пам’ятні і ювілейні монети, що є дійсними
платіжними засобами, повинні прийматися в каси підприємств по їхньому номіналі
без обмеження для усіх видів платежів.
Типова
форма прибуткового касового ордеру затверджена наказом Мінстату України
від 15.02.96 №51 і повинна застосовуватися всіма підприємствами.
При
оформленні первинних документів відповідно до Положення про документальне
забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом
Мінфіну України від 24.05.95 №88, необхідне заповнення всіх реквізитів. При
заповненні прибуткового касового ордера в ньому варто вказати наступні
реквізити:
–
найменування
підприємства, організації, у касу яких надійшли грошові відомості засоби;
–
номер
прибуткового ордера;
–
дату його
складання;
–
кореспондуючий
з рахунком 30 «Каса» рахунок бухгалтерського обліку, що використовується при
відображенні господарської операції, оформлюваної цим прибутковим ордером;
–
сума, на
яку оформляється прибутковий ордер;
–
код
цільового призначення (по можливості);
–
від кого
і на якій підставі отримані кошти.
Прибуткові
касові ордери і квитанції до них повинні заповнюватися бухгалтером тільки чорнильною
чи кульковою ручкою, за допомогою друкарських машинок, комп’ютерних чи коштів
іншими способами, що забезпечили б належну схоронність цих записів протягом
установленого для збереження документів терміну[1].
У
прибутковому ордері вказується документ, що служить підставою здійсненої господарської
операції по прийому коштів (наприклад, авансовий звіт, чек, договір, накладна і
т. д.).
Прибутковий
ордер виписується в одному екземплярі. Особі, що здає кошти в касу, видається
квитанція, завірена підписами головного бухгалтера і касира і печаткою підприємства.
Прибутковий касовий ордер, по якому отримана готівка, додається до першого екземпляра
звіту касира.
При
прийомі готівкових коштів до каси підприємства необхідно мати на увазі, що з
01.01.2001 набрав сили Закон України «Про внесення змін у Закон України «Про
застосування електронних контрольно-касових апаратів у сфері торгівлі, суспільного
харчування і послуг» від 01.07.2000 № 1776-III) Відповідно до цього Закону
«... реєстратори розрахункових операцій і розрахункових книжок не
застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами,
установами й організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі,
суспільного харчування і послуг, у випадку проведення розрахунків у касах
підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових
касових ордерів і видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою
у встановленому порядку...”.
5.2. Видача готівки з каси
Видача
готівки з каси здійснюється на підставі видаткових касових ордерів, типова
форма якого затверджена наказом Мінстату України від 15.02.96 № 51 чи по
платіжних (розрахунково-платіжних) відомостях.
При
заповненні видаткового касового ордера необхідно вказати наступні реквізити:
–
найменування
підприємства, організації;
–
номер
видаткового документа;
–
дату його
складання;
–
кореспондуючий
з рахунком 30 «Каса» рахунок бухгалтерського обліку, що використовується при
відображенні господарської операції, оформлюваної видатковим ордером;
–
суму,
видавану по цьому видатковому документі;
–
код
цільового призначення по операції, оформлюваної видатковим ордером;
–
кому і на
якій підставі видані кошти.
Видаткові
касові ордери, як і прибуткові касові документи, повинні заповнюватися
бухгалтером тільки чорнильною чи кульковою ручкою, за допомогою друкарських машинок,
комп’ютерних чи коштів іншими способами, що забезпечили б схоронність цих
записів протягом установленого для збереження документів терміну (3 роки).
Документи
на видачу готівки повинні бути підписані керівником і головним бухгалтером чи
підприємства особами, ними уповноваженими. До видаткових ордерів можуть додаватися
документи (заявки на видачу готівки, рахунки і т.п.) із указівкою про це в розділі
«Додаток».
Якщо
на документах, прикладених до видаткових касових ордерів, є дозвільний напис
керівника підприємства, то його підпис на видаткових касових ордерах не обов’язкова.
У
випадку видачі готівки фізичній особі по видатковому документі касир повинний
зажадати пред’явити чи паспорт його документ, що заміняє, і записати у
видатковому документі його найменування і номер, ким і коли він виданий.
Фізична особа розписується у видатковому документі про одержання готівки із
вказівкою отриманої суми (гривень — словами, копійок — цифрами), дати одержання
і розписується в одержанні, використовуючи чорнило чи кулькову ручку з темним чорнилом.
Якщо
видатковий документ складений на видачу готівки декільком особам, то одержувачі
також пред’являють чи паспорти їхні документи, що заміняють, і розписуються у
відповідній графі документа.
Видача
готівки з каси, не підтверджена розписом одержувача у видатковому документі,
для виведення залишку готівки у касі не приймається.
Видача
готівки особам, яких немає в штатному розкладі підприємства, здійснюється по
видаткових касових ордерах, що виписуються окремо на кожну особу по окремій
відомості.
Видачу
готівки касир здійснює тільки особі, зазначеної у видатковому документі. Якщо
видача готівки здійснюється за дорученням, оформленим у встановленому
порядку відповідно до чинного законодавства, у тому числі й особа, що не має
можливості в зв’язку з чи хворобою по інших поважних причинах розписатися
власноручно, то в тексті ордера після прізвища, імені і по батькові одержувача грошей
бухгалтерія вказує прізвище, ім’я і по батькові особи, якій доручено одержати
наявні. При цьому в графі „Видати” указуються прізвище і ініціали довіреної
особи, у графі „Підстава” — призначення платежу, у графі „Додаток” — доручення,
у графі „Документ” — реквізити документа довіреної особи.
Якщо
видача готівки здійснюється по відомості, то перед розписом про одержання
грошей касир робить у ній напис: „За дорученням”. Доручення залишається в
касира і додаються до видаткового касового чи ордера відомості.
Доручення
Я,
Сидоренко Петро Сергійович, довіряю Іванову Василю Вікторовичу (паспорт МК №
738401, виданий Дзержинськ РОХГУ УМВД України в Харківській області 28 серпня
1998 року) одержати на 000 «Агат» мою заробітну плату за березень 2000 року.
08.04.2001
_________ Сидоренко П. З
(підпис)
Підпис
Сидоренко П. С. засвідчую:
Директор
000 «Агат» _________ Давцов Н.Е.
(підпис)
08.04.2001
М.П.
Рис. 5.2 — Зразок доручення.
Виплати, пов’язані з оплатою праці, стипендій, здійснюються
касиром підприємства по платіжним (розрахунково-платіжним) відомостях чи
по видаткових касових ордерах.
На
титульній сторінці платіжної (розрахунково-платіжної) відомості робиться дозвільний
напис про видачу готівки за підписами керівника і головного чи бухгалтера осіб,
уповноважених керівником, із указівкою термінів видачі готівки і суми (гривень
— словами, копійок — цифрами).
Аналогічно
може оформлятися й одноразова видача готівки на оплату праці (у випадку відпустки,
хвороби і т.п.), а також видача депонованих сум і готівки під звіт на витрати,
зв’язані зі службовими відрядженнями, декільком особам. У централізованих
бухгалтеріях, що обслуговують бюджетні установи, на загальну суму виданої
заробітної плати складається один видатковий касовий ордер, дата і номер якого
проставляються на кожної платіжній (розрахунково-платіжної) відомості.
Одноразові
видачі готівки на оплату праці окремим особам здійснюються, як правило, по видатковому
касовому ордері.
Після
здійснення виплат, зв’язаних з оплатою праці, стипендій, по платіжних відомостях,
касир повинний:
–
у
платіжній відомості проти прізвища осіб, яким не здійснена виплата, поставити
чи штамп зробити напис: «Депонована»;
–
скласти
реєстр депонованих сум;
–
наприкінці
відомості указати фактично виплачену суму і недоотриману суму виплат, що
підлягає депонуванню, звірити ці суми з загальним підсумком по платіжній
відомості і засвідчити напис своїм підписом. Якщо наявні кошти видавалися не
касиром, а іншим особам, то на відомості додатково робиться напис: «Гроші по
відомості видав (підпис)»;
Страницы: 1, 2, 3, 4
|