Курсовая работа: Аналіз виробництва зерна в сільськогосподарських підприємствах Кегичівського району

Індекси використовують не лише для визначення загальної зміни складного явища в часі або в просторі, а й для виявлення впливу окремих факторів, які зумовили цю зміну.

За характером безпосереднього впливу на валовий збір усі фактори можуть бути поділені на дві великі групи, хоча всі вони діють одночасно і у взаємозв’язку. До першої групи належать виробничо-економічні фактори, пов’язані із застосуванням добрив, селекцією і насінництвом, рівнем агротехніки, матеріальною зацікавленістю працівників сільськогосподарського виробництва і т. д. Усі вони цілком залежать від діяльності людини і діють у напрямі підвищення рівня врожайності і збільшення розмірів валового збору. До другої групи належать метереологічні фактори: опади, температура повітря, вологість ґрунту і т. д. Ці фактори не залежать від людини і діють на валовий збір окремих років хаотично, то підвищуючи, то знижуючи їх рівень, при цьому часто дуже значно. Як свідчить практика, в тому числі й розвинутих країн, зменшення врожайності сільгоспкультур від несприятливих погодних умов може сягати 40%. Тому зіставлення валового збору і врожайності за окремі роки може дати невірне уявлення про загальну тенденцію їх зміни. Однак із цього не випливає, що взагалі позбавлено економічного і практичного значення зіставлення валового збору і врожайності за два окремі роки.

У зв’язку з цим у статистиці валового збору сільськогосподарських культур вивчаються як щорічні його рівні, так і середні за ряд років. Такий аналіз здійснюється на основі побудови й оцінки рядів динаміки валового збору сільськогосподарських культур як по щорічних, так і усереднених даних за визначеними інтервалами часу. При побудові рядів динаміки валового збору необхідно суворо дотримуватися умов порівнянності їх рівнів. Насамперед необхідно, щоб вони характеризували територію в однакових межах, мали однакове охоплення і склад об’єктів спостереження, являли собою одні й ті самі показники валового збору, що були визначені за однаковою методологією і одиницею вимірювання, ступенем точності.

Щоб мати відомості про ресурси продукції рослинництва, органи державної статистики визначають очікувані, попередні і фактичні розміри валового збору сільськогосподарських культур.

Очікувані розміри урожаю визначають по зернових культурах, соняшнику, цукрових буряках і картоплі на початку збирання урожаю. Для їх розрахунку використовують фактичні дані про розмір посівних площ, які беруть із заключного звіту про підсумки сівби під урожай поточного року, і дані очікуваної урожайності окремих культур, які визначають на підставі оперативного звіту про хід збирання урожаю (ф.№7-сг). Множачи очікувану урожайність на посівну площу, дістають очікуваний валовий збір продукції основних сільськогосподарських культур.

Попередні розміри валового збору продукції обчислюють за даними звіту про збирання урожаю сільськогосподарських культур (ф.№29-сг), який складають державні і колективні господарства станом на 1 листопада і надсилають в органи державної статистики. Валовий збір для кожної культури визначають як суму фактичного урожаю з незібраних, на звітну дату, площ. Остаточні розміри валового збору сільськогосподарських культур встановлюють статистичні органи за даними форми № 9-АПК “Виробництво і собівартість продукції рослинництва” річних звітів державних і колективних господарств.

Розміри валових зборів продукції у фермерських і особистих господарствах населення обчислюють за посівними площами сільськогосподарських культур. Їх визначають щорічними вибірковими та періодичними (один раз у 5 років) і суспільними спостереженнями за урожайністю, рівень якої встановлюють на підставі даних бюджетних обстежень цих господарств.

Важливим завданням статистики є визначення втрат урожаю під час збирання і транспортування продукції. Основною причиною втрат соняшника є неповне викопування коренів. Ці втрати визначають перекопуванням пробних ділянок розміром 2х2 м (або 3х3 м).

Під час аналізу даних про урожай оцінюють рівень виконання плану урожайності і валового збору, досліджують динаміку урожайності, а також вивчають вплив природно - кліматичних і економічних факторів на її рівень для виявлення резервів підвищення урожайності і збільшення виробництва продукції рослинництва.

Щоб оцінити рівень виконання плану валового збору застосовують метод різниць та індексний метод. Метод різниць використовують при аналізі виконання плану по окремих сільськогосподарських культурах, індексний метод – при аналізі виконання плану по групі зернових культур.

Розглянемо порядок аналізу виконання плану валового збору групи зернових індексним методом.

Аналіз валового збору в господарствах Кегичівського району представлені в наступній таблиці (4.1):

На основі таблиці проводимо такі розрахунки:

1. Загальний індекс урожайності змінного складу:

2. Загальний індекс урожайності фіксованого складу:

3. Загальний індекс структури посівних площ:

Таблиця 4.1

Вплив факторів на зміну валового збору по окремих зернових культурах в господарствах Кегичівського району Харківської області за 2007-2009 рр.

 =  =  = 0,96957 або 96,95%

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10