Курсовая работа: Статистичний аналіз продуктивності та валового приросту молодняку великої рогатої худоби та тварин на відгодівлі

а на ординаті - кількість підприємств в групі (рис. 4).

Рис.4 по прямі затрати праці на 1 голову, люд.-год

7) Побудуємо таблицю зведених показників факторного групування (табл. 8).

Таблиця 8 Зведені дані факторного групування

8) На основі даних зведеної таблиці виконати розрахунки показників підсумкової таблиці результативного групування (таблиця 9).

Таблиця 9 Залежність підприємств за витратам кормів на 1 голову, ц.корм.од. від впливу окремих факторів.

9) Висновки: провівши статистичне групування ми з`ясували, що між результативною ознакою (Середньодобовий приріст живої маси ВРХ на 1 голову, г) та факторною ознакою (витрати кормів на 1 голову ц.корм.од.) не існує жодних залежностей.

2.2 Кореляційний аналіз

Кореляційний аналіз – метод кількісної оцінки взаємозалежностей між статистичними ознаками, що характеризують окремі суспільно-економічні явища і процеси. [1, 634]

Прямолінійний кореляційний зв`язок характеризується рівномірним збільшенням або зменшенням результативної ознаки під впливом відповідної зміни факторної ознаки. Аналітично його визначають за рівнянням прямої лінії.

На основі даних підприємств будуємо кореляційне поле, рівняння зв`язку та розраховуємо коефіцієнт кореляції, детермінації при прямолінійній залежності між ознаками.

При прямолінійній залежності парний кореляційний зв'язок між ознаками визначають за рівнянням прямої:

, де

- теоретичні значення результативної ознаки;

y - результативна ознака (середньодобовий приріст живої маси ВРХ на 1 голову, г.);

x - факторна ознака (Витрати кормів на 1 ц. приросту ц.корм.од.);

a - початок відліку, або значення "у" при "х", який дорівнює нулю;

b - коефіцієнт регресії рівняння зв'язку, який показує як змінюється результативна ознака в залежності від зміни на одиницю факторної ознаки.

Дане рівняння можна розв'язувати способом найменших квадратів. Розв'язок рівняння зводиться до визначення невідомих параметрів "а" та "b". Для їх визначення необхідно розв'язати систему двох нормальних рівнянь способом підстановки:

n- кількість спостережень.

Параметри "а" і "b" можна розв'язати використовуючи формули:

Побудуємо таблицю для обчислення кореляційного рівняння зв`язку та визначення коефіцієнта кореляції (табл.10),(Додаток В).

.

Обчислений коефіцієнт регресії "b" показує, що при збільшенні розміру затрат на 1 голову, г. витрати кормів на 1 ц. приросту зменшується на 4,4.

Підставивши в рівняння знайдені параметри і фактичні значення факторної ознаки, дістанемо теоретичні рівні врожайності культури ().

Якщо , то параметри рівняння визначені правильно.

Коефіцієнт кореляції визначається за формулою:

, де

r - коефіцієнт кореляції;

х - середня величина факторної ознаки;

у - середня величина результативної ознаки;

ху- середня величина з добутку ознак "х" та "у";

σх - середнє квадратичне відхилення факторної ознаки;

σy - середнє квадратичне відхилення результативної ознаки.

Коефіцієнт детермінації:

D =r2 * 100%=0,7569*100%=75,69%

Побудуємо графік кореляційного аналізу, в якому на осі абсцис запишемо середньодобовий приріст живої маси ВРХ на 1 голову, г., а на ординаті –

Витрати кормів на 1 ц. приросту ц.корм.од. (рис. 5).

Рис.5 кореляційний аналіз

Висновок: Коефіцієнт кореляції лежить в межах від –1 до 1, якщо коефіцієнт лежить в межах від –1 до 0,3 то зв’язок відсутній, від 0,3 до 0,5 – слабкий, від 0,5 до 0,7 – середній, більший 0,7 – тісний, розрахований коефіцієнт кореляції свідчить про те, що зв’язок відсутній, адже показник менший 0,3.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10