Курсовая работа: Статистичний аналіз урожайності технічних культур

За допомогою інтервального ряду розподілу побудуємо гістограму і полігон тепер уже по затратам (рис. 4).

На основі факторного групування будуємо таблицю зведених даних (табл.7), а факторне групування - це групування, в якому групувальною ознакою є факторний показник. Факторним показником у даному випадку є затрати на 1 га. (грн.).

Рис.4. Гістограма і полігон

Таблиця 7. Зведені дані результативного групування

На основі проведених результативного та факторного групувань запишемо таблицю залежності урожайності від затрат (табл.8).

Таблиця 8. Залежність урожайності від затрат на 1га (грн.)

Провівши статистичні дослідження, ми виявили, що між результативною ознакою – урожайністю (ц/га) і факторною ознакою – затратами на 1 га (грн.) – існує пряма залежність.

2.2 Кореляційний аналіз

Важливим завданням статистики є встановлення і пояснення взаємозв’язків і відмінностей у розвитку соціально-економічних явищ. Зв’язок між окремими явищами виявляється у вигляді кореляційних залежностей або кореляції. Ця форма зв’язку характеризується тим, що кожному значенню однієї ознаки відповідає одне або кілька значень іншої ознаки. Отже, кореляційний аналіз – це метод визначення кількісної оцінки взаємозалежностей між статистичними ознаками, що характеризують окремі соціально-економічні явища і процеси. За допомогою кореляційного аналізу виявляють наявність і вибір форми зв’язку результативної ознаки з одним або комплексом факторів; встановлюють тісноту зв’язку результативного показника з факторним і т.д. При кореляційному зв’язку немає суворої відповідності між значеннями залежних ознак. Кожному певному значенню аргументу відповідає кілька значень функції. Кореляційний аналіз виявляє кореляційні зв’язки не в кожному окремому випадку, а при великій кількості спостережень під час порівняння середніх значень взаємозалежних ознак.

Проведемо кореляційний аналіз між урожайністю ц/га та затратами на 1 га. Для цього побудуємо таблицю з вихідними й розрахунковими величинами для обчислення параметрів зв’язку (табл. 9).

Зобразимо дані графічно (рис. 5).

З графіка видно, що в даному випадку зв’язок близький до прямолінійного і його можна виразити рівнянням прямої лінії

,

де  - теоретичні (обчислені за рівнянням регресії) значення результативної ознаки;

- початок відліку або значення  при умові, що х = 0;

а1 – коефіцієнт регресії (коефіцієнт пропорційності, який показує як зміниться  при кожній зміні х на 1);

х – значення факторної ознаки.

Параметри а0 і а1 рівняння регресії обчислюються способом найменших квадратів. Суть цього способу полягає в знаходженні таких параметрів рівняння зв’язку, при яких залишкова сума квадратів відхилень фактичних значень результативної ознаки (у) від її теоретичних значень () буде мінімальною, тобто

Таблиця 9. Вихідні й розрахункові дані для обчислення параметрів зв’язку

Спосіб найменших квадратів зводиться до складання і розв’язання системи двох рівнянь з двома невідомими.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10