Курсовая работа: Економіко-статистичний аналіз виробництва соняшника в господарствах Дергачівського району Харківської області
Для характеристики інтенсивності і напряму зміни в часі рівнів
урожайності і валового збору сільськогосподарських культур на основі
відповідних рядів динаміки, побудованих як за щорічними, так і середньорічними
даними за певний період, обчислюються ланцюгові і базисні аналітичні показники:
абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту, абсолютне значення 1% приросту; а також середні
показники рядів динаміки: середній рівень, середній абсолютний приріст,
середній темп зростання, середній темп приросту і середнє значення 1% приросту.
Як правило, аналіз валового збору і урожайності за поточний рік
починається з оцінки їх рівнів по окремих культурах та їх групах порівняно з
попереднім і минулими роками. Такий аналіз дозволяє з'ясувати, якою мірою і по
яких культурах та їх групах збільшився або зменшився валовий збір, підвищилася
або зменшилася врожайність, визначити напрям, швидкість та Інтенсивність їх
рівнів. Його здійснюють за допомогою побудови і аналізу рядів динаміки,
складених на основі щорічних даних за ряд років.
Абсолютний приріст визначають як різницю між поточним і
попереднім, або початковим, рівнями ряду динаміки. Цей показник динаміки може
бути додатний, або від'ємний. Якщо попередній рівень зменшується порівняно з
поточним, маємо абсолютне зниження. Розмір абсолютного зниження записують із
знаком мінус.
Абсолютний приріст показує, на скільки одиниць підвищився або
зменшивсь поточний рівень порівняно з базисним за відповідний період часу. Його
виражають в тих самих одиницях, що й рівні ряду динаміки.
Якщо порівнюють кожний рівень ряду динаміки з попереднім рівнем,
то абсолютний приріст буде ланцюговим. Якщо всі рівні ряду порівнюють з
початковим, який є постійною базою порівняння, то такий абсолютний приріст буде
базисним.
Базисні і ланцюгові абсолютні прирости взаємопов'язані. Сума
послідовних ланцюгових приростів дорівнює відповідному базисному приросту,
тобто загальному приросту за відповідний період.
Темп зростання — це відношення поточного рівня ряду динаміки до попереднього, або
початкового рівня.
Темп зростання може бути ланцюговим, коли порівнюють поточний
рівень з попереднім і базисним, коли порівнюють поточний рівень з початковим.
Цей показник виражають у процентах або у вигляді коефіцієнта. Щоб перейти від
процентів до коефіцієнтів, слід темп зростання, виражений у процентах, поділити
на 100, а щоб перейти від коефіцієнтів до процентів, потрібно темп зростання,
виражений у вигляді коефіцієнтів, помножити на 100. Якщо темп зростання більший
за одиницю чи 100%, то це свідчить про зростання досліджуваного явища, а якщо менший
за одиницю чи 100%, то це означає зниження суспільного явища.
Між базисними і ланцюговими темпами зростання с певний взаємозв’,язок. Добуток послідовних
ланцюгових темпів зростання дорівнює базисному темпу зростання за відповідний
період, і навпаки, частка від ділення наступного базисного темпу зростання на
попередній дорівнює відповідному ланцюговому темпу зростання.
Темп приросту показує, на
скільки процентів збільшився або зменшився поточний рівень ряду динаміки
порівняно з базисним. Його обчислюють як відношення абсолютного приросту до
попереднього або початкового рівня.
Темп приросту (спаду) можна також визначити, віднімаючи від темпу
зростання, вираженого в процентах, 100%.
Визначаючи наведені вище показники динаміки, важливо обгрунтовано
вибрати основу (базу), відносно якої їх обчислюють. Аналізуючи, наприклад, динаміку
урожайності сільськогосподарських культур, не можна порівнювати сприятливі за
кліматичними умовами роки з несприятливими. Базу для порівняння в цьому разі
слід вибрати з приблизно однаковими з поточним роком природно-кліматичними
умовами, тоді різниця в урожайності об'єктивно відображатиме рівень
організаційно-господарської діяльності.
Абсолютне значення 1% приросту дорівнює відношенню абсолютного приросту за певний період
до темпу приросту за той самий період, Цей показник можна обчислити простіше.
Оскільки базисний рівень завжди беруть за 100 %, то абсолютне значення 1 % приросту буде в 100 разів менше за базисний рівень. Слід враховувати, що обчислення
абсолютного значення 1 % приросту доцільне лише для ланцюгових абсолютних приростів і
темпів приросту. Для базисних темпів приросту цей показник завжди буде
однаковим, оскільки початковий рівень, порівняно з яким обчислюють темп
приросту, залишається незмінним.
Обчислення абсолютного приросту, темпів зростання і приросту,
абсолютного значення 1% приросту розглянемо на такому прикладі (табл. 2.2).
Показники динамічного ряду соняшника за 2000-2009р.р.
Роки
Урожайність, ц/га
Абсолютний приріст,ц/га
Темп зростання в %
Темп приросту в %
Абсолютне значення 1% приросту урожайності, ц/га
базовий
ланцюговий
базовий
ланцюговий
базовий
ланцюговий
2000
13,7
0,14
2001
8,7
-5
-5
63,5
63,5
-36,5
-36,5
0,09
2002
13
-0,7
4,3
94,9
149,4
-5,1
-8,0
0,13
2003
9
-4,7
-4
65,7
69,2
-34,3
-36,2
0,09
2004
8,7
-5
-0,3
63,5
96,7
-36,5
-55,6
0,09
2005
9,4
-4,3
0,7
68,6
108,0
-31,4
-49,4
0,09
2006
11,2
-2,5
1,8
81,8
119,1
-18,2
-26,6
0,11
2007
14,3
0,6
3,1
104,4
127,7
4,4
5,4
0,14
2008
14,3
0,6
0
104,4
100,0
4,4
4,2
0,14
2009
17,3
3,6
3
126,3
121,0
26,3
25,2
0,17
У таблиці 2.2 подано обчислені значення основних аналітичних показників ряду
динаміки, що характеризує врожайність соняшника в господарствах Дергачівського
району з 2000-2009 роки. Дані свідчать, що рівень врожайності соняшника характеризується
значним коливанням по роках, при чому ці коливання спостерігаються як із року в
рік, так і стосовно базисного рівня 2000 року.