Курсовая работа: Фінансова криза підприємства та її діагностика

Що стосується структури виручки, то у звітному році частка собівартості у виручці в порівнянні з попереднім роком знизилася на 1%. В свою чергу, частка валового прибутку збільшилася на 1%. Це говорить про підвищення ефективності діяльності підприємства і проявляється у тому, що частка чистого прибутку у виручці також збільшилася на 0,3% у порівнянні з попереднім роком і склала 5,15%.

16. Для аналізу ефективності виробничо-господарської діяльності підприємства розраховуємо та аналізуємо показники рентабельності продукції та рентабельності капіталу.

Ефективність виробництва та збуту продукції оцінюємо за допомогою наступних показників рентабельності продаж та продукції:

Рентабельність продаж (коефіцієнт валової рентабельності реалізації) (КРвр) розраховується за формулою (2.6):

, (2.6)

КРвр=%

Коефіцієнт чистої рентабельності реалізації продукції (КРчр) розраховується за формулою (2.7):

, (2.7)

%

Коефіцієнт операційної рентабельності реалізації (КРор) визначається за формулою (2.8):

, (2.8)

%

Коефіцієнт рентабельності реалізації за прибутком від реалізації (КРрр) розраховується за формулою (2.9):

, (2.9)

Величина прибутку від реалізації продукції підприємства дорівнює валовому прибутку за вирахуванням адміністративних витрат та витрат на збут.

Рентабельність виробництва продукції (коефіцієнт валової рентабельності операційних витрат) (КРвв) визначається за формулою (2.10):

    (2.10)

,

Коефіцієнт рентабельності операційних витрат (КРов) розраховується за формулою (2.11):

 (2.11)

Повна собівартість продукції (величина постійних та змінних операційних витрат), дорівнює сумі собівартості реалізованої продукції, адміністративних витрат та витрат на збут.

16.1. Розраховуємо показники рентабельності проводимо по окремим видам продукції і по загальному обсягу продукції в цілому за даними звітного та попереднього років.

Результати розрахунків показників рентабельності виробництва та збуту продукції наведені у формі табл. 2.16, 2.17.

Таблиця 2.16. Аналіз показників рентабельності продаж і виробництва продукції ВАТ «Домашній текстиль»

Так, як рентабельність продаж, розрахована за формулою (2.6) показує, скільки копійок валового прибутку приходиться на 1 грн. чистого доходу від реалізації продукції, то можна сказати, що на 1 грн. чистого доходу підприємства приходиться 17 копійок валового прибутку, в тому числі на 1 грн. чистого доходу від реалізації ковдр приходиться 22 копійки валового прибутку та на 1 грн. чистого доходу від реалізації подушок – 5 копійок валового прибутку. Отже, рентабельність продаж ковдр набагато вища, ніж рентабельність продаж подушок.

Рентабельність виробництва продукції, розрахована за формулою (2.7) показує, в якій мірі співвідносяться між собою сума валового прибутку та величина собівартості реалізованої продукції, тобто характеризує міру ефективності виробничих витрат підприємства. На 1 грн. витрат на виробництво ковдр приходиться 29 копійок валового прибутку, а на 1 грн. витрат на виробництво подушок – 6 копійок валового прибутку.

Таблиця 2.17. Аналіз показників рентабельності продукції ВАТ «Домашній текстиль»

Коефіцієнт валової рентабельності реалізації, розрахований за формулою (2.6) показує, скільки копійок валового прибутку приходиться на 1 грн. чистого доходу від реалізації продукції. У попередньому році на 1 грн. чистого доходу від реалізації продукції приходилось 16 копійок валового прибутку, а у звітному році склав 17 копійок.

Коефіцієнт валової рентабельності операційних витрат, розрахований за формулою (2.10) показує, в якій мірі співвідносяться між собою сума валового прибутку та величина собівартості реалізованої продукції, тобто характеризує міру ефективності виробничих витрат підприємства. За звітній рік цей показник збільшився на 1,75% і склав 21 копійки.

Коефіцієнт чистої рентабельності реалізації продукції, розрахований за формулою (2.7) характеризує, скільки копійок чистого прибутку отримано підприємством на 1 грн. чистого доходу від реалізації продукції. У звітному році цей показник збільшився з 5,82% до 6,18%.

Коефіцієнт операційної рентабельності реалізації, розрахований за формулою (2.8) характеризує, скільки копійок прибутку від операційної діяльності приходиться на 1 грн. чистого доходу від реалізації продукції. У попередньому році на 1 грн. чистого доходу приходилось близько 8 копійок прибутку від операційної діяльності, а в звітному збільшився до 8,33 копійок.

Коефіцієнт рентабельності реалізації за прибутком від реалізації, розрахований за формулою (2.9) протягом звітного року збільшився на 1,18% і склав 9 копійок.

Коефіцієнт рентабельності операційних витрат, розраховуємо за формулою (2.11). Цей показник характеризує, скільки копійок прибутку від реалізації продукції отримано на 1 грн. постійних та змінних операційних витрат. З підрахунків видно, що у звітному році він збільшився на 1,41%

Таким чином можна зробити висновок, що підприємство є рентабельним, тобто його діяльність ефективна, так як всі показники рентабельності у звітному році підвищилися, особливо коефіцієнт валової рентабельності операційних витрат. Це свідчить про те, що робота підприємства полягає не лише у стабілізації своєї діяльності, а й у постійному підвищенні її ефективності.

16.2. Розраховуємо рентабельність власного капіталу, рентабельність інвестиційного капіталу та рентабельність усіх активів підприємства. Формули для розрахунків наступні:

Ра = ЧП : А                                               (2.12)

Рік = ЧП : Кі                                   (2.13)

Рвк = ЧП : Кв                                   (2.14)

де      Ра – рентабельність усіх активів підприємства, %;

Рік – рентабельність інвестованого капіталу, %;

Рвк – рентабельність власного капіталу, %;

ЧП – чистий прибуток підприємства, тис. грн.;

А – середньорічна вартість активів підприємства, тис. грн.

Кі – середньорічна величина інвестиційного капіталу, тис. грн.

Кв – середньорічна величина власного капіталу, тис. грн.

Середньорічна величина капіталу підприємства визначається як середнеарифметичне значення капіталу на початок та на кінець звітного періоду.

Інвестиційній капітал підприємства включає власний капітал та довгострокові позикові кошти.

Величина активів підприємства дорівнює величини його пасивів у балансі.

Результати розрахунків представлені у табл. 2.18.

Таблиця 2.18. Показники рентабельності капіталу підприємства

Рентабельність усіх активів показує, що від кожної грошової одиниці, вкладеної в підприємство незалежно від джерел їх фінансування підприємство отримує майже 14 копійок чистого прибутку. Рентабельність власного капіталу показує, що на 1 гривню вкладеного власного капіталу приходиться 7 копійок чистого прибутку. Розрахована рентабельність інвестиційного капіталу показує, що за 1 гривню вкладеного інвестиційного капіталу підприємство отримує 11 копійок чистого прибутку.

Таким чином підприємство повністю забезпечене власними джерелами фінансування своєї діяльності.

Висновки

У даній курсовій роботі були розглянуті фактори, причини та наслідки виникнення фінансової кризи на підприємстві в умовах ринкової економіки, це дозволяє стверджувати, що підприємство може збанкрутувати від цілого ряду факторів, до яких входить: нестача сировини, матеріалів, можливостей їх придбання, необов'язковості партнерів, недостатнього вивчення сучасної моделі ринку, невміння будувати власну економічну політику та ін.

Банкрутство підприємств є наслідком глибокої фінансово-економічної кризи. Система ж реанімаційних заходів щодо поліпшення існуючого стану не дала позитивних результатів. Криза – це зміна фінансово-економічного стану підприємства (різкий перехід від стабільності до розбалансованості усього виробничого ланцюга та обмеженого впливу керівництва на фінансово-економічні і виробничо-організаційні відносини). Світовий досвід управління підприємствами в умовах кризи та сучасна практика його застосування в Україні однозначно свідчать проте, що поведінка промислових підприємств у період кризи має визначені закономірності. Проблема ускладнюється тим, що кризисна реальність на сучасному етапі розвитку промисловості дуже відрізняється від тієї ситуації, до якої звикли за останні роки керівники вітчизняних підприємств. Тому в таких умовах керівництво повинно вміти проводити діагностику, аналізувати і прогнозувати фінансовий стан підприємства.

Опрацювавши наведені дані про ВАТ «Домашній текстиль» ми визначили показники фінансових результатів діяльності запропонованого підприємства, проаналізували його рентабельність, заповнили форми фінансової звітності. У висновках до практичної частини курсової роботи наведено оцінку ефективності господарської діяльності підприємства та наявності у нього фінансових джерел для подальшого розвитку.

Список використаної літератури

1.  Закон України «Про банкрутство» // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №31. – с. 1038–1043.

2.  Доручення Президента України від 06.03.2006 р. №1–1/200, від 24.05.2006 р. №532, від 25.05.2006 р. №1–1/412, від 15.07.2006 р. №1–1/678

3.  Бланк А.И. Финансовый менеджмент – уч. курс – К.: Ника – Центр, 1999. – 480 с.

4.  Гринькова В.М., Коюда В.О. Фінанси підприємств: Навч. посібник. – 3 – є вид., перероб. і допов. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2004. – 432 с.

5.  Діагностика стану підприємства: теорія і практика: Монографія / А.Е. Воронкова. – Х.: ВД ІНЖЕК, – 2006. – 448 с.

6.  Коротков Э.М. «Антикризисное управление»: учебн. – М.: ИНФРА – М, 2000. – 432 с.

7.  Лігоненко Л.О. Антикризове управління підприємством: теоретико – методологічні засади та практичний інструментарій. – К., 2000. – с. 390

8.  Пушкарь А.И., Тридед А.Н., Колос А.Л. Антикризисное управление: модели, стратегии, механизмы. Науч. Изд. – Х.: ООО «Модель вселенной», 2001. – 452 с.

9.  Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємств. – К., 2000. – с. 412.

10.  Філімоненков О.С. Фінанси підприємств. Навч. пос. – К.: Кондор, 2005. – 400 с.

11.  Чернявский А.Д. Антикризисное управление: Уч.пос. – К.: МАУП, 2000. – с. 208

12.  Андрушко О, Капустяк М. Теоретико – методологічний підхід до ідентифікації кризового стану підприємства // Регіональна економіка. – 2005. – №4. – с. 66 – 72.

13.  Білошкуровський М.В. Деякі особливості діагностики кризового стану підприємства // Наукові записки. Економічні науки. – 2005. – №44. – с. 85 – 88.

14.  Близнюк І.П. Проблеми виходу підприємства з кризового становища // Регіональні перспективи. – 2003. – №2 – 3. – с. 123 – 126.

15.  Ковалев А. Предприятие в финансовом кризисе // Финансовая консультація. – 2006. – №9. – с. 18 – 23.

16.  Козлова Т. Антикризисный консалтинг // Новости турбизнеса. – 2006. – №17. – с. 37–39.

17.  Кукурудза Л.О. Банкрутство: причини, наслідки, організація протидії // Вісник КДТЕУ. – 1998. – №1. – с. 91–101.

18.  Манойленко О. Теоретичні засади формування ефективного механізму діагностики кризових явищ у процесі розвитку складно структурованих корпоративних систем // Підприємство, господарство, право. – 2006. – №5. – с. 17–20.

19.  Турчин А. Діагностика кризисна на предприятии: к постановке вопроса // Менеджмент и менеджер. – 2006. – №9. – с. 21 – 26.

20.  Фокіна Н.П. Криза на підприємстві: економічний зміст, причини виникнення та систематизація кризових факторів // Актуальні проблеми економіки. – 2003. – №6 (24). – с. 43 – 45.

21.  www.expert.ua

22.  www.finance.ua