Контрольная работа: Комерційний банк: роль і місце в кредитній системі

Після рекапіталізації «Укргазбанку» 6 липня Національний банк України зареєстрував новий статут банку, згідно з яким новий статутний капітал складає 3,8 млрд. грн. Частка держави у статутному капіталі банку складає понад 80%.

Кошти від рекапіталізації було направлено на виконання банком своїх зобов'язань перед клієнтами, а також на нормалізацію фінансового забезпечення вітчизняних підприємств та організацій.

Укргазбанк за два тижні після завершення рекапіталізації залучив нових вкладів на 80 млн.грн. Проте вже на кінець 2009 року стало зрозумілим, що банк втрачає свої позиції на фінансовому ринку. На 1 січня 2010 року за всіма національними та іноземними рейтингами „Укргазбанк” має негативний рейтинг.

Економічна криза в Україні почалася з проблем саме у банківському секторі. На сьогодні в трьох банках України (Родовід, Укргазбанк і Київ) вже проведена рекапіталізаці, головна мета якої – інтеграція комерційних банків у державну фінансову систему. Проте наслідки світової фінансової кризи для України є настільки серйозними, що керівники і власники банків, які ще вчора вимагали мінімального втручання держави в фінансову діяльність банків, сьогодні в умовах кризи змінили свою думку на протилежну. Третина банківського сектору України перебуває на межі банкрутства. Такі керівники сьогодні чекають фінансової підтримки та пораді з боку держави, яка повинна вчасно реагувати та впроваджувати необхідні заходи для підтримки банківського сектору України.

3. Напрямки вдосконалення функціонування комерційних банків України на сучасному етапі

Сьогоднішня фінансово-економічна криза, яка охопила всю Україну та світ, говорить про те, що у грошово-кредитній політиці допущено серйозних помилок, через що вона не відповідає вимогам економічного життя.

В умовах боротьби з наслідками фінансової кризи та з метою забезпечення прибуткової діяльності і підвищення позитивного іміджу особливого значення для банків набуває потреба вдосконалення ризик-менеджменту.

Поступ України на шляху до ринкових перетворень на сучасному етапі спричинив нові виклики, пов'язані зі значним збільшенням ризиків у діяльності комерційних банків.

Оскільки комерційні банки, як і банківська система загалом, повинні гарантувати надійність і безпеку грошових потоків, очевидною є потреба розроблення і запровадження прийнятних і перевірених методів формалізації та оцінки ризиків, виявлення значущих критеріїв, а також розроблення і запровадження чітко налагодженої системи прийняття рішень, яка базується на отриманих даних і приводить до ефективного результату (прибуткової діяльності та позитивного іміджу банківської установи).

Крім того, в умовах складної конкурентної боротьби більшість банків застосовують маркетингові технології з метою отримання конкурентних переваг і закріплення за собою іміджу банку-новатора.

Вагомим чинником посилення впливу ефективно працюючих комерційних банків на перебіг економічних процесів можна вважати перехід

від операційної орієнтації банківської діяльності до маркетингової. Їхня принципова відмінність полягає в тому, що в разі операційної орієнтації банк

концентрує свої зусилля на технологічних, організаційних та облікових аспектах вдосконалення банківських продуктів. Маркетингова орієнтація передбачає фокусування зусиль і можливостей банку на виявленні реальних і потенційних запитів клієнтів і пошуку способів їх найкращого задоволення, виходячи з фінансових, кадрових, організаційних, технологічних, законодавчих та інших обмежень. Зазначені обставини зумовлюють актуальність наукових досліджень банківського маркетингу як з точки зору його теоретичних аспектів, так і практичних інструментів, вміле використання яких забезпечує успішне функціонування комерційного банку на ринку.

Важливим завданням сучасного маркетингу є забезпечення процесів втілення новітніх інструментів дослідження та автоматизації банківських операцій і технологій зі вдосконалення наявних і створення та просування нових банківських послуг, поліпшення якості обслуговування клієнтів, щосприятиме задоволенню потреб клієнтів, забезпеченню фінансової стійкості та конкурентоспроможності вітчизняних банків.

На сьогодні у більшості банків України відбувається справжня маркетингова революція, пов 'язана з розробленням та реалізацією стратегії задоволення потреб клієнтів – розвивається інтегрований маркетинг, спрямований на розширення кола клієнтів та поліпшення якості їх обслуговування. Виходячи з цього, основними завдання банківського маркетингу є професійне спілкування з клієнтом, забезпечення переваг клієнтові під час використання послуг банку, порівняно з іншими банками, зацікавленість працівників банків у зростанні обсягів продажу банківських продуктів і послуг.

На сучасному етапі розбудови вітчизняної банківської системи України вкрай актуальним є питання використання нових підходів для вдосконалення управління банківською діяльністю з метою зниження ризиків під час інвестування банками коштів у розвиток економіки.

На нашу думку, в Україні вдосконалення управління банківською діяльністю потрібно здійснювати на основі вивчення, аналізу і впровадження досвіду кращих вітчизняних та іноземних банків, які використовують реінжиніринг і бенчмаркінг для підвищення ефективності результатів роботи в цьому напрямі.

Одним із основних напрямів створення ефективної системи управління банківськими установами ми вважаємо використання процесного підходу, в межах якого використовується концепція реінжинірингу бізнес-процесів. Ідеологами реінжинірингу є американські науковці М. Хаммер і Дж. Чампі, які на початку 90-х років двадцятого століття опублікували книгу "Реінжиніринг корпорації: маніфест революції в бізнесі" [20]. Автори визначили реіжиніринг як фундаментальне переосмислення і радикальне перепроектування бізнес-процесів з метою їх істотного пришвидшення, значного поліпшення вартісних і якісних параметрів продукції чи послуг організації. Реіжиніринг бізнес-процесів банківської діяльності спрямований на виділення та істотне вдосконалення тих основних ланок банківського бізнесу, які можуть забезпечити йому стабільний прибуток та конкурентні переваги.

Основним у концепції реінжинірингу для банківської діяльності є оптимізація бізнес-процесів. Для ефективного реінжинірингу потрібно абстрагуватись від існуючої функціональної організації бізнесу, переглянути зміст та наявні методи управління. Одним із найвідоміших і найефективніших засобів знаходження найкращих методів і здійснення бізнес-процесів є бенчмаркінг .

Бенчмаркінг – безупинний , систематичний пошук кращої практик банків -конкурентів і підприємств із суміжних галузей , а також постійне порівняння бажаних змін і результатів бізнесу зі створеною еталонною моделлю власної організації бізнесу. На основі отриманого створюють і підтримують систему безупинних покращень результативності бізнесу.

Основний зміст бенчмаркінгу управління банківською діяльністю полягає у виявленні еталонних банків, що досягли значних успіхів у цьому напрямі, ретельному вивченні їхніх бізнес-процесів і адаптації отриманих знань до умов власного банку з метою істотного поліпшення результатів його діяльності.

Проте наслідки світової фінансової кризи для України є настільки серйозними, що керівники і власники банків, які ще вчора вимагали мінімального втручання держави в фінансову діяльність банків, сьогодні в умовах кризи змінили свою думку на протилежну. Такі керівники сьогодні чекають фінансової підтримки та пораді з боку держави.

Сучасна економічна та фінансова криза, яка вибухнула останнім часом, розорює компанії, банки, страхові організації, підприємства, які закриваються, і звільняють робітників, позбавляючи широкі верстви населення праці й засобів до існування.

Економічна криза в Україні почалася з проблем у банківському секторі. Ліквідність банків в Україні щодня ставала все меншою, що призвело до панічних настроїв населення, яке тримало свої кошти в банківських депозитах, що ще більше погіршило ситуацію. На сьогодні в трьох банках України (Родовід, Укргазбанк і Київ) вже проведена рекапіталізаці, головна мета якої – інтеграція комерційних банків у державну фінансову систему. Про необхідність рекапіталізації банків почали говорити ще восени минулого року. За цей час економіка України і банківський сектор, зокрема, пережив багато потрясінь. Одне з них - валютний шок, наслідком якого стало вилучення населенням із банківського сектора коштів на суму, еквівалентну близько 7 млрд. дол. Тим самим була кардинально підірвана платоспроможність банківської системи і, фактично, заблокований процес кредитування. В умовах, що склалися, рекапіталізація стала дуже важливим інструментом, який повинен допомогти банківському сектору вийти з кризи.

Фактично, сьогодні Кабінет Міністрів отримує можливість використовувати не тільки Ощадбанк України і Укрексімбанк, але й Укргазбанк, Родовід і банк "Київ" для реалізації державних банківських програм для населення.

Наша банківська система перебуває у скрутному становищі, далі зменшується ліквідність, не припиняється відплив депозитів. Тому здійснення антикризового управління на сьогодні дуже актуальне.

Поняття "криза " – одне з найскладніших , яке має багато змістових відтінків інтерпретацій та сутнісних характеристик [11].

Е. Коротков вважає, що "антикризове управління" – це управління, яке ґрунтується на передбаченні загрози кризи, аналізі її ознак заходів щодо зниження негативних наслідків і використання її чинників для подальшого розвитку. У найзагальнішому вигляді під антикризовим управлінням варто розглядати таке управління, яке буде запобігати або пом 'якшувати кризові ситуації. Щодо такого тлумачення суті антикризового управління запропоновано диференціювати такі підвиди :

1) передкризове управління, яке здійснюють для своєчасного виявлення та вирішення проблем (прийняття рішень) для запобігання кризи;

2) управління в умовах кризи, який визначає стабілізацію нестійких станів і збереження керованої системи;

3) управління процесами виходу з кризи, яке здійснюють для мінімізації втрат і втрачених можливостей під час виведення з кризи [21].

До передкризового управління можна віднести ранню діагностику банкрутства, яка є складовою антикризового регулювання банківського сектору національної економіки .

Висновок про стійкість зроблено на основі сукупності результатів, отриманих під час аналізу фінансового стану банку за такими напрямками:

o  динаміка нарощування власних засобів (капіталу ) банку;

o  рівень прибутковості та рентабельності банківських операцій;

o  якість активів і ресурсів банку;

o  рівень менеджменту та маркетингу в банку.

Рання діагностика проблемності в банках повинна відповідати таким вимогам:

o  результати ранньої діагностики повинні бути критерієм оцінки якості управління банком;

o  рання діагностика повинна відповідати вимогам фінансової стратегії банку, що забезпечує ефективне управління ризиком банкрутства;

o  рання діагностика повинна характеризуватися, як на якісних, так і на кількісних характеристиках діяльності банку та використання результатів усіх форм фінансового аналізу;

o  форми та методи ранньої діагностики повинні бути універсальні і застосовуватися для банків на будь-якій стадії їхнього розвитку;

o  рання діагностика повинна підпорядковуватися меті та завданням банківського нагляду;

o  система показників, яку використовують для ранньої діагностики, повинна мати високий рівень формалізації та меншою мірою залежати від індивідуальних особливостей банку [14].

Основним критерієм, за яким можна визначити стабільність банківської системи є її ліквідність. Ліквідність банківської системи є її динамічним станом, який забезпечує своєчасність, повноту та безперервність виконання всіх сукупних зобов 'язань банків та достатність коштів відповідно до потреб розвитку економіки країни.

За останні два роки найменший рівень вільної ліквідності спостерігають за станом на 1 листопада 2008 р.: вільні резерви перевищили рівень обов'язкових резервних вимог лише на 17,1 % порівняно з 87,4 % на 01.10.2008 р., зменшився при цьому на 9,1 млрд. грн. Така ситуація свідчить про зміну в Україні структурної позиції профіциту ліквідності банківської системи її структурним дефіцитом у наслідок світової фінансової кризи [12].

Кандидат економічних наук, доцент Львівського інституту банківської справи Віталій Рисін назвав шість основних аспектів, в яких проявляються наслідки світової фінансової кризи для національної банківської системи:

1) зниження довіри населення до банків;

2) серйозні труднощі українських банків пов'язані з поверненням значних зовнішніх запозичень;

3) наслідком фінансової кризи стала нестабільність на валютному ринку;

4) криза істотно вплинула на підвищення процентних ставок за кредитами;

5) наслідком кризи є той факт, що у всьому світі порятунок фінансових установ став завданням держави – вона вливала бюджетні кошти, а також брала комерційні банки під свій контроль. З огляду на політичну ситуацію в Україні важко сказати , чи зможе держава врятувати банківський сектор за умов поширення кризових явищ;

6) криза може призвести до укрупнення банків в Україні, оскільки дрібні банки просто не впораються з проблемами [15].

На нашу думку, основний пакет заходів щодо стабілізації та виведення з кризи банківського сектора має проводити НБУ, але уряд не повинен діяти самостійно щодо фінансової політики. Уряд повинен узгодити свою фінансову політику з НБУ і разом використати ті інструменти, які б доповнювали одне одного й ефективно виводили банківську систему з кризи. На думку Ірини Кравченко та Гранта Багатрян, основу грошової політики НБУ має становити плаваючий ринковий курс гривні щодо долара та євро.

Кредитна політика НБУ, з урахуванням прагнення до мінімізації безробіття, має бути спрямована на стимулювання інвестицій. Не можна різко зменшувати відсоткові ставки (зважаючи на небезпеку зростання інфляції) або ж тримати їх на високому рівні (штучне охолоджування економіки в період низької економічної активності також приховує руйнівні наслідки). Кредити потрібно давати, причому доступні. Проте банки повинні вибирати інвестиційні, перспективні напрями.

Податкову політику потрібно змінити, зменшивши рівень національного податкового тягаря. До чинної податкової системи варто застосувати гнучкий підхід, щоб не допустити різкого спаду поточного споживання і стимулювати національного виробника. Бюджетна політика повинна тонко реагувати на виклики кризи. Держава має знайти кошти на фінансування стратегічних інвестицій, не допускати серйозної заборгованості соціальних виплат , заробітної плати , розширити продаж державних цінних паперів, а в разі потреби йти на збільшення обсягів внутрішнього боргу.

Таким чином, після здійсненого дослідження можна зробити висновок, що українська банківська система перебуває в складному становищі. Ліквідність банківської системи погіршується, а саме відбувається відтік депозитів, кредити не надають, що сприяє дефіциту обігових коштів у реальному секторі економіки. Тому антикризове управління банківським сектором національної економіки, негайно мають здійснювати законодавчі, виконавчі та контролюючі органи влади.

На нашу думку, щоб банківський сектор економіки України вийшов із кризи потрібно:

·  відновити довіру населення до банківської системи;

·  запобігати поширенню неправдивої та негативної інформації про банки через ЗМІ;

·  узаконити бартерні розрахунки між банком та його клієнтами (тобто надати законні підстави позичальникам банків розраховуватися товарами з банками , і банкам розраховуватися за вклади також товарами за згодою сторін);

·  стимулювати утворення фірм, які б займалися секюритизацією боргів перед банками, що б покращило ліквідність банківської системи (тобто перетворювати заборгованість перед банками на ліквідні цінні папери);

·  удосконалити аналіз фінансового стану суб 'єктів, які подали заявку на отримання кредитних коштів.

Отже, для того, щоб позбутися економічної кризи в Україні спочатку потрібно оздоровити національну банківську систему. Це можна виконати за рахунок істотних змін в економічній політиці держави та узгодженої антикризової програми.

Висновки

У будь-якій державі, незалежно від економічної системи та способу організації суспільних відносин, кредитна система відіграє ключову роль. Недарма її порівнюють часто із кровоносною системою економіки держави. Адже саме вона задовольняє економіку необхідним обсягом фінансових ресурсів, забезпечуючи вільний рух капіталу, розрахунки суб’єктів господарювання, кредитування економіки, а також реалізацію цілого ряду інших функцій та завдань. Без розвинутої кредитної системи неможливо навіть уявити собі розвинуту економіку держави.

Проведене в курсовій роботі комплексне дослідження функціонування комерційних банків, а також визначення їх ролі та місця в кредитній системі дає підстави зробити наступні висновки:

1) В умовах розвинутої ринкової економіки кредит виступає в декількох видах і здійснюється через найрізноманітніші організаційні форми, які в сукупності утворюють кредитну систему, а це: банки, інвестиційні фонди, страхові компанії та інші фінансово-кредитні інститути.

Кредитна система – це визначена законодавством країни сукупність кредитно-фінансових інститутів, а також кредитно-фінансові відносини, форми і методи кредитування.

Вона являється невід'ємною і важливою частиною економіки будь-якої країни, так як від її функціонування залежить форма і динаміка розвитку країни.

2) Основною ланкою кредитної системи є комерційні банки та їх відділення. Саме вони здійснюють кредитне обслуговування функціонуючих капіталів і населення.

Комерційні банки - кредитні установи, що здійснюють універсальні банківські операції для підприємств, установ і населення головним чином за рахунок грошових коштів, залучених у вигляді внесків і депозитів, здійснюють на договірних умовах кредитне, розрахунково-касове та інше банківське обслуговування юридичних і фізичних осіб, приймають і розміщують грошові вклади своїх клієнтів, ведуть рахунки банків-кореспондентів, а також можуть виконувати певні операції.

Існує також законодавче визначення комерційних банків. Відповідно до Закону України „Про банки і банківську діяльність” комерційний банк – це юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

3) В історичному плані комерційні банки виникли раніше, ніж інші типи фінансово-кредитних інститутів, а тому розвиток кредитної системи розпочинається саме з виникнення і розвитку комерційних банків.

Сучасна економіка характеризується дуже високим рівнем кредитних відносин. А тому звичайно кредитна система не обмежується лише банківськими закладами, окрім них, кредитними операціями займаються інші позабанківські структури (страхові компанії, кредитні спілки та інші).

Проте серед фінансових посередників ключове місце займають банки. Оскільки на них припадає більша частка в перерозподілі позичкових капіталів на грошовому ринку, ніж на будь-який інший вид фінансових посередників; банки за своїм функціональним призначенням беруть участь у формуванні пропозиції грошей і мають можливість безпосередньо впливати на ринкову кон'юнктуру й економічне зростання, а інші посередники такої можливості не мають; вони мають можливість надавати економічним суб'єктам широкий асортимент різних послуг, тоді як інші посередники спеціалізуються на окремих, часто обмежених фінансових операціях.

Банки є центральною фігурою кредитної системи. Саме через них здійснюються основні посередницькі функції між кредиторами й позичальниками.

4) Для дослідження функціонування комерційних банків та визначення їх ролі в кредитній системі було взято конкретний банк – Публічне акціонерне товариство Акціонерний Банк «Укргазбанк», який працює на ринку України вже 16 років.

Оцінивши діяльність банку за 2006-2009 роки можна сказати, що він в 2006—2008 рр. працював досить стабільно, не відбулося різкої зміни в рівнях показників, що характеризують його діяльність.

2009 рік, в свою чергу, став кризовим для банку і приніс йому збиток в розмірі 1784,2 млн. грн. Рівень більшості досліджуваних показників знизився, а це зниження — сигнал про необхідність активізації управлінських заходів, спрямованих на усунення появи ризикового фактора, який також контролюється НБУ.

Ще в 2008 році банк активно нарощував масштаби діяльності, як шляхом збільшення обсягу операцій на банківському ринку так і шляхом територіальної експансії. На сьогодні „Укргазбанк” знаходиться в тяжкому становищі на грані банкрутства.

5) На сьогодні в України на існує близько 150 банків, проте третя частина з них знаходиться на грані банкрутства. Банківська система України переживає важкі часи.

„Укргазбанк” не є винятком в даній ситуації. В 2008 році ПАТ АБ «Укргазбанк» за розміром кредитно-інвестиційного портфеля на початок 2009 року займав 17 позицію, але вже станом на 1.11.2009 він втратив одну позицію. А на кінець року за всіма вітчизняними та іноземними рейтингами мав негативний рейтинг.

Таким чином, вдосконалення кредитної системи та її правового регулювання на сьогоднішній день є важливою проблемою, яка має в перспективі своє вирішення.

6) До основних аспектів, в яких проявляються наслідки світової фінансової кризи для національної банківської системи, можна віднести:

·  зниження довіри населення до банків;

·  серйозні труднощі українських банків пов'язані з поверненням значних зовнішніх запозичень;

·  наслідком фінансової кризи стала нестабільність на валютному ринку;

·  криза істотно вплинула на підвищення процентних ставок за кредитами;

·  наслідком кризи є той факт, що у всьому світі порятунок фінансових установ став завданням держави – вона вливала бюджетні кошти, а також брала комерційні банки під свій контроль. З огляду на політичну ситуацію в Україні важко сказати , чи зможе держава врятувати банківський сектор за умов поширення кризових явищ;

·  криза може призвести до укрупнення банків в Україні, оскільки дрібні банки просто не впораються з проблемами.

На нашу думку, основний пакет заходів щодо стабілізації та виведення з кризи банківського сектора має проводити НБУ, але уряд не повинен діяти самостійно щодо фінансової політики. Уряд повинен узгодити свою фінансову політику з НБУ і разом використати ті інструменти, які б доповнювали одне одного й ефективно виводили банківську систему з кризи.

Зокрема в Україні для вдосконалення кредитної системи потрібно перш за все розширити ринок цінних паперів та позичкового капіталу. Крім того, в умовах світової фінансової кризи, запропоновано ряд напрямків по вдосконаленню діяльності комерційних банків України, до них можна віднести:

o  відновити довіру населення до банківської системи;

o  запобігати поширенню неправдивої та негативної інформації про банки через ЗМІ;

o  узаконити бартерні розрахунки між банком та його клієнтами (тобто надати законні підстави позичальникам банків розраховуватися товарами з банками , і банкам розраховуватися за вклади також товарами за згодою сторін);

o  стимулювати утворення фірм, які б займалися секюритизацією боргів перед банками, що б покращило ліквідність банківської системи (тобто перетворювати заборгованість перед банками на ліквідні цінні папери);

o  удосконалити аналіз фінансового стану суб 'єктів, які подали заявку на отримання кредитних коштів.

Використання даних рекомендацій, вчасної реакції та дій НБУ разом з розробленням і запровадженням прийнятних і перевірених методів формалізації та оцінки ризиків самими банками, виявлення значущих критеріїв, а також розроблення і запровадження чітко налагодженої системи прийняття рішень, яка базується на отриманих даних і приводить до ефективного результату дозволить банківській системі України вийти з кризи і почати ефективно функціонувати.

Список використаної літератури

1. Закон України „ Про Національний банк України” від 20.05.1999р. (з урахуванням змін).

2. Закон України „Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000р. (з урахуванням змін).

3. Банківські операції: Підручник / А. М. Мороз, М. І. Савлук, М. Ф. Пуховкіна та інші; за ред.. д-ра екон. наук, проф. А. М. Мороза. – К.: КНЕУ, 2000. – 384 с.

4. Білорус О. Сучасна світова фінансово-економічна криза як прояв тотальної кризи системи глобалізму // [Інтернет ресурс ].

5. Васюренко О. В. Банківські операції: Навч. посіб. - 4-те вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2004. - 324 с.

6. Версаль Н. І., Дорошенко Т. В. Теорія кредиту: Навч. Посіб. – К.: Вид. дім „Києво-Могилянська академія”, 2007. – 483 с.

7. Гроші та кредит: Підручник / М. І. Савлук, А. М. Мороз, М. Ф. Пуховкіна та ін..; заг. ред. М. І. Савлука. – К.: КНЕУ, 2002. –598 с.

8. Козак Н. Бенчмаркинг как инструмент повышения конкурентоспособности компании // Рынок капитала . – 2000. – № 1-2. – С . 17-21.

9. Котлер Ф. Маркетинг-менеджмент. – СПб: Изд-во "Питер Ком ", 1998. – 896 с.

10. Кравченко І., Багратян Г. Криза та регулювання фінансової системи: уроки та перспективи // Вісник НБУ – січень 2009. – 22 с.

11. Лігоненко Л. О. Антикризове управління підприємством: підручник . – К.: Національний торговельно-економічний університет, 2005. – 125 с.

12. Міщенко В., Сомик А. Ліквідність банківської системи України: сучасний стан, чинники та напрямки підвищення ефективності регулювання // Вісник НБУ . – січень 2009. – 34 с .

13. Операції комерційних банків / Р. Коцовська, В. Ричаківська, Г. Табачук, Я. Грудзевич, М. Вознюк. – 2-ге вид., доп. – Львів: ЛБІ НБУ, 2001. – 516 с.

14. Павлов Р. А . Рання діагностика банкрутства в системі антикризового регулювання банківського сектору національної економіки // Актуальні проблеми економіки . – 2007. – № 4 (70). – 2007. – 107 с.

15. Пацера М. Світова фінансова криза та її наслідки для банківської системи України // Вісник НБУ . – січень 2009. – 19 с.

16. Петрук О. М. Банківська справа: Навч. Посібник / За ред. д.е.н., проф. Ф. Ф.Бутинця. - К.: Кондор., 2004.- 461 с.

17. Сучасні концепції менеджменту : навч. посібн. / Федулова Л. І., Гавловська Н. І., Декалюк О. В. / за ред. д-ра екон. наук, проф. Л. І. Федулової. – К.: Вид-во "Центр учбов . літ -ри ", 2007. – 533 с.

18. Фирсов М . Реинжиниринг процессов как метод управления бизнесом // Проблеми теории и практики управления . – 2005. – № 2. – С. 100-104.

19. Фредерік С. Мишкін Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків. - К., 1998. - 624 с.

20. Хаммер М ., Чампи Дж . Реинжиниринг корпорации : манифест революции в бизнесе. – СПб: Изд -во "Питер ", 2000. – 212 с.

21. Штангрет А .М . Антикризове управління підприємством: підручник. – Львів: Українська академія друкарства , 2008. – С . 64-65.

22. www.aub.org.ua – сайт Асоціації українських банків

23. www.bank.gov.ua – сайт Національного банку України.

24. www.finance.ua – cайт професійних учасників фінансового ринку.

25. www.ukrgasbank.com – сайт ПАТ АБ „Укргазбанк”